ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Визначення амоніаку та амонійних солей у воді

(ДСТУ ISO 11732–2003)

 

У воді аміак може бути мінерального і органічного походження.

Присутність аміаку часто свідчить про органічне забруднення води. Якщо взяти воду в якусь посудину, поставити її за кімнатної температури, то через деякий час буде спостерігатися посилення запаху аміаку у воді. Це свідчить про її органічне забруднення, тому що в цій воді посилюються бактеріальні процеси розкладу органічних речовин з виділенням аміаку. Іноді в глибоких ґрунтових водах міститься аміак неорганічного походження, який утворюється за відновлення окиснених форм мінерального азоту, особливо за відсутності кисню, або зниженого його вмісту у воді.

У доброякісній воді наявність аміаку не допускається (або тільки сліди).

Досліджують наявність аміаку у воді якісними та кількісним методами.

Обладнання і реактиви: реактив Неслера – подвійна сіль йодованої ртуті і йодистого калію (НдІ2+2КІ), розчинена в їдкому калії; титрований розчин хлористого амонію, в 1 мл якого міститься 0,01 мг NH3; 5–6 градуйованих плоскодонних циліндрів на 100 см3 кожен, піпетка на 5–10 мл, колба для води, скляні палички для перемішування рідини, пробірки.

Якісна (польова) проба

 

Якісною реакцією за допомогою реактиву Неслера можна приблизно визначити вміст аміаку. Для цього в пробірку наливають 10 мл досліджуваної води і додають 5 крапель реактиву. Поява жовтуватого забарвлення свідчить про присутність аміаку.

Використовуючи табл. 4, можна визначити приблизний вміст аміаку у воді (в мг/л).

 

Таблиця 4– Приблизне визначення аміаку у воді

Забарвлення у разі спостереження збоку Забарвлення у разі спостереження зверху Вміст NН3, мг/л
немає немає менше 0,05
немає дуже слабке 0,1
ледь помітне жовтувате слабожовтувате 0,2
слабожовтувате жовтувате 0,4
помітно-жовтувате світло-жовтувате 0,8
світло-жовтувате жовте 2,0
жовте інтенсивно бурувато-жовте 4,0

Кількісна (лабораторна) проба

Кількісне визначення аміаку проводять фізико-хімічним методом колориметрії або фотометрії. В основі методу лежить властивість реактиву Неслера вступати у взаємодію з аміаком з утворенням розчиненого у воді йодистого меркурамонію (жовте забарвлення).

3+2(НдІ2 х 2КІ) +3КОН = NH2 НдІ2ІО + 7КІ+2 Н2О.

 

Визначення амоніаку у воді за допомогою набору

Колориметричних циліндрів (метод стандартних серій)

(ДСТУ ISO 8466 –2–2001)

 

У штатив встановлюють 5–6 плоскодонних градуйованих циліндрів на 100 мл. Всі циліндри нумерують (0–1–2–3–4–5) і піпеткою наливають відповідно 0,5 мл; 1,0; 1,5; 2,0 і 2,5 мл титрованого розчину хлористого амонію (NH4Сl), а потім в кожен циліндр до мітки 100 додають дистильовану воду, добре перемішують скляною паличкою. Далі до всіх, без винятку, циліндрів вливають по 2 мл реактива Неслера і знову перемішують. Рідина в циліндрах набирає жовтого забарвлення різної інтенсивності, яке порівнюють збоку, на білому фоні.

Приклад розрахунку: У циліндрі з досліджуваною водою встановилося таке ж забарвлення, як і в циліндрі 5, до якого влили 2 мл стандартного розчину хлористого амонію. Якщо 1 мл хлористого амонію містить 0,01 мг аміаку, то в 2 мл міститься 0,02 мг аміаку. Таким чином, в 100 мл досліджуваної води міститься 0,02 мг аміаку, а в 1л води буде 0,02 х 10 = 0,2 мг аміаку.

Спосіб визначення амоніаку у воді за допомогою

Циліндрів з кранами

(ДСТУ ISO 8469–3–2002)

 

Два градуйованих циліндри на 100 мл закріплюють у штативі на висоті 3–4 см від столу на одному рівні. В один з циліндрів наливають 100 мл досліджуваної води, а у другий 10 мл стандартного розчину хлористого амонію, і до мітки 100 доливають дистильовану воду. Потім в обидва циліндри додають по 2 мл реактиву Неслера і перемішують скляними паличками.

Забарвлення зрівнюють зверху на білому фоні.

Приклад 1. Більш інтенсивне забарвлення проявилось в циліндрі, до якого було влито 10 мл стандартного розчину NH4Сl, тобто в ньому містилося 0,01х10=0,1 мг аміаку в 100 мл розчину. Дивлячись зверху, випускаємо через кран до моменту одержання однакового забарвлення в обох циліндрах. Припустимо, що забарвлення в циліндрах зрівнялось на висоті стовпа рідини в циліндрі на мітці 36, тобто в циліндрі залишилось 36 мл рідини. Якщо в 100 мл було 0,1 мг аміаку, то в 36 мл – х:

де в 100 мл води – 0,036 мг аміаку, а в 1000 мл буде 0,36 мг.

Приклад 2. Припустимо, що більш інтенсивне забарвлення проявилось в циліндрі з досліджуваною водою, тому воду зливаємо з цього циліндра. Після того, як частину води злили, в ньому залишилось 86 мл рідини. Отже, вміст аміаку в 86 мл досліджуваної води такий же, як і в 100 мл стандартного розчину, тобто 0,1 мг (налито 10 мл стандартного розчину хлористого амонію). Таким чином, в 86 мл досліджуваної води міститься 0,1 мг аміаку, а в 100 мл буде:

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти