ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Біологічний спосіб очищення води

У рамках біотехнології «Мікрозим (tm)» на Україні, Хіміко-технологічний інститут (м. Одеса) створені висококонцентровані сполуки на основі живих природних нетоксичних непатогенних мікроорганізмів і комплексу ферментів (целюлоза, лігніназа, пектиназа, кератиназа, амілаза, ліпаза, протеаза, уриназа, ксиланаза, вуглеводорозчеплювальні ферменти), яким властиве ефективне і екологічно безпечне біологічне очищення ґрунтів, води від органічного, біогенного і біологічного забруднення.

1. Біологічне очищення стічних вод усіх видів: біопрепарати «Мікрозим» (tm)”, «ГризТрит», «ВейсТрит», «СептиТрит», «ПетроТрит».

2. Очищення природних водних джерел: біопрепарати «Мікрозим (tm)», «ПондТрит».

3. Біологічне очищення ґрунтів і водних джерел від нафти і нафтопродуктів: біопрепарати «Мікрозим (tm)», «ПетроТрит», «СойлТрит».

4. Біологічне очищення відстійників: «Мікрозим (tm)», «ЛагунТрит».

5. Утилізація і знезараження фекалій, очищення господарсько-фекальних стоків: біопрепарати «Мікрозим (tm)», «СептиТрит».

6. Ефективне знищення запахів шкідливих газів у приміщеннях і у воді: біопрепарати «Мікрозим (tm)», «Одор Трит».

 

Застосування нанотехнологій

Nano (від грец. Nanos – карлик) – це мільярдна частка чого-небудь, 1нм = 109. Знезараження та консервацію води проводять способом застосування колоїдного срібла і міді. Концентрація даних речовин складає 0,05–0,1 ppm (Росія).

Для дезінфекції вод тваринницьких приміщень використовують «Шумерське срібло» (Росія).

Таким чином, дані методичні розробки сприятимуть більш швидкому і конкретному вивченню вимог ВНТП з визначення топографії вододжерел, норм водопотреби, способів очищення і знезаражування води та методів визначення санітарної якості відповідно до вимог ГОСТ 2874–82.

Вивчення розглянутих матеріалів поширить теоретичні пізнання студентів і матиме вагоме значення в їх практичному застосуванні в умовах сільськогосподарського виробництва, що буде певним вкладом у вирішення питань підвищення продуктивності тварин.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Акулов К. П., Шицкова А. П., Гурвич Л. В. Основные гигиенические требования к качеству воды, водоемов и пути их обеспечения // Водные ресурсы. – 1995. – № 4. – С. 46–53.

2. Актуальні питання якості води в Україн / Матеріали науково-практ. семінару 15–16 липня 2004 р. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», 2004 – 124 с.

3. Актуальні питання якості води в Україні / Матеріали наук.-практ. семінару 2–3 червня 2005 р. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», 2005 – 194 с.

4. Анохин И. П., Плетникова И. П., Харитонов Д.Ф. Эффективность методов очистки питьевой воды // Совершенствование расчета подачи и распределения воды и методов ее очистки: Труды АКХ им. К.Д. Памфилова. – М., 1996. – Вып. 130. – С. 56–120.

5. Бадеха А. В. Мембранні методи очистки води / Матеріали науково-практичного семінару „Актуальні питання якості води в Україні 2–3 червня 2005 р”. – К.: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2005. – С. 159–160.

6. Величенко Ю. П. Водообеспечение и охрана водных источников. – М.: Гипроводохоз, 1998. – 235 с.

7. Государственний стандарт Союза ССР «Вода питьевая. Технические требования и контроль за качеством». ГОСТ 2874–82. Государственный комитет СССР по стандартам. – Москва: Изд-во стандартов, 1982. – 6 с.

8. Грушко Я. М. Вредные органические соединения в промышленных сточных водах. – Л.: Химия, 2006. – 146 с.

9. Державні санітарні правила і норми ”Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарського питного водопостачання”. – Київ 1996 – С. 11.

10. Дубинин А.Г., Вишняков В.Г. Применение методов электрокоагуляции и электрофлотации для очистки сточных вод: Обзорная информация. – М.: НИИТЭХИМ, 1996 – Вып. 3. – 46 с.

11. Демчишин М.Г. Техногенні впливи на геологічне середовище території України, – К.: ІГН НАН України, 2004 – 156 с.

12. Евстратов В.Н., Браславский И.И., Киевский М.И. Защита водного бассейна от промышленных загрязнений – Киев, 1993. – 83 с.

13. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» (Відомості Верховної Ради (ВВР) – 2002, №16 – С. 112.

14. Использование биоцидного реагента комплексного действия для водоподготовки /А.П. Пащенко, В. Ф. Мариевский, А. И. Баранова // Матеріали науково-практичного семінару «Актуальні питання якості води в Україні», 2–3 червня 2005 р. – К.: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2005.– С. 162–165.

15. Кондор И.С, Бокина Л.П., Малевская И.А. Гигиеническое нормирование солевого состава питьевой воды. – М., 2001. – 113 с.

16. Красовский Г.Н. Методические вопросы санитарно-гигиенических исследований в области гигиены воды и санитарной охраны водоемов: Тез. докл. Всесоюзн. конф. по гигиене воды и санитарной охране водоемов. – М., 1999. – С. 121–124.

17. Мешков А.М., Арцимович П.М. Охрана водоемов, загрязненных поверхностными стоками // Гор. хоз-во Москвы. – 1995. – № 3.– С. 37–38.

18. Николаева Т.А., Плетникова И.П. Гигиеническая оценка существующей технологии питьевой воды и некоторые пути ее улучшения // Гигиена и санитария. – 1995. – № 7. – 196 с.

19. Обод В. А. Экологически безопасные реагенты очистки питьевой воды – полимерный биоцидный препарат «Акватон» / Матеріали наук.-практ. семінару «Актуальні питання якості питної води в Україні» 2–3 червня 2005 р. – К.: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2005. – С. 166–168.

20. Трахман Н.Н. Гигиенические основы санитарного законодательства в области водоснабжения населенных мест. – М., 1998. – 54 с.

21. Шабатин В. С., Костюченко М. М. Регіональна інженерна геологія та інженерна геологія України. – К.: ВПЦ, «Київський університет», 2004 – 127 с.

22. Черкинский С. Н. Санитарные условия пуска сточных вод в водоемы. – 5-е изд. – М.: Стройиздат, 1997. – 243 с.

23. Минх А.А. Общая гигиена. – М.: Медицина, 1994. – С. 76–132.

24. Черкинский С. Н., Габрилевская А. И., Ласкина В. П. Барьерная роль водопроводных сооружений в отношении химических загрязнений, лимитируемых по органолептическому признаку вредности // Гигиена и санитария. – 2004. – № 5. – С. 12–15.

 

 

ДОДАТОК

(порівняльні таблиці)

ГОСТ 2874–82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и
контроль за качеством»

Таблиця 1 – Органолептичні властивості води

Показники Норматив Метод визначення
Запах за t0 20 0С і під час нагрівання до 60 0С, бали, не більше За ГОСТ 3351–74
Смак і присмак за t0 20 0С, бали, не більше За ГОСТ 3351–74
Кольоровість, градуси, не більше За ГОСТ 3351–74
Каламутність за стандартною шкалою, мг/л, не більше 1,5 За ГОСТ 3351–74
Прозорість (за Снелленом) см, не менше За ГОСТ 3351–74

 

Таблиця 2 – ГОСТ 2874–82 «Концентрація хімічних речовин у воді»

Показники Норматив Метод визначення
Алюміній залишковий (Al) мг/л, не більше 0,5 За ГОСТ 18165–89
Берилій (Ве), мг/л, не більше 0,0002 За ГОСТ 19120–89
Молібден (Мо), мг/л, не більше 0,25  
Миш’як (As), мг/л, не більше 0,05 За ГОСТ 4152–89
Нітрати (NO3), мг/л, не більше 45,0 За ГОСТ 4192–82
Свинець (Pb), мг/л, не більше 0,03 За МВВ 081/12–4631–00
Селен (Se), мг/л, не більше 0,001 За ГОСТ 19413–89
Стронцій (Sr), мг/л, не більше 7,0 За ГОСТ 23950–80
Фтор (F), мг/л, не більше (для кліматичних районів): І і ІІ ІІІ ІV     1,5 1,2 0,7 За ГОСТ 7385–89
  Водневий показник рН 6,0–9,0 Вимірюється на рН-метрі будь якої моделі зі скляним електродом і погрішністю вимірювання, що не перевищує 0,1 рН
Залізо (Fe), мг/л, не більше 0,3 За ГСТ 4011–72
Загальна твердість мг-екв/л, не більше 10,0 За ГСТ 4151–72
Марганець (Mn), мг/л, не більше 0,1 За ГОСТ 4974–72
Мідь (Cu2+), мг/л, не більше 1,0 За МВВ 081/039–04 2004
Сульфати (SO4), мг/л, не більше 500,0 За ГОСТ 4389–72
Хлориди (Cl-), мг/л, не більше 3,50 За ГОСТ 4245–72
Цинк (Zn+), мг/л, не більше 5,0 За МВВ 081/12 –4631–00
Сухий залишок, мг/л, не більше За ГОСТ 18164–72

Таблиця 3 – ГОСТ 2874–82 «Мікробіологічні показники води»

Показники Норматив Метод визначення
Число мікробів, у мл3 води, не більше За ГОСТ 18963–73
Число бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс), не більше За ГОСТ 18963–73
Найменший об’єм досліджуваної води в 1 мл, в якому міститься 1 кишкова паличка (колі-титр), не більше За ГОСТ 18962–73

 

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА І НОРМИ

(ДержСанПіН)

„Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого

господарсько-питного водопостачання”

Наказ Міністерства охорони здоров’я

України від 23 грудня 1996 р. №383

Загальні положення

(скорочена форма)

 

У документі систематизовані та викладені основні гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання, порядок здійснення в звичайних та екстремальних ситуаціях, а також відповідальність за недотримання цих вимог Державних санітарних правил і норм (надалі ДСанПіН).

Документ складено відповідно до вимог чинного законодавства України та з урахуваннм досвіду роботи останніх років у цій галузі.

Цей ДСанПіНрегламентує гігієнічні вимоги до якості питної води і поширюється на воду, яка подається централізованими системами господарсько-питного водопостачання і використовується для питних та побутових цілей виробництва харчових продуктів. ДСанПІН призначений для організацій, які здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію об’єктів централізованих систем водопостачання, а також для організацій та установ державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд за ними.

 

Таблиця 4 – Органолептичні показники якості питної води

№ п/п Найменування показників Одиниця виміру Нормативи не більше Клас безпеки
Неорганічні компоненти
Запах ПР  
Каламутність НОМ 0,5 (1,5)  
Кольоровість Град 20 (35)  
Присмак НР  
Водневий показник рН, в діапазоні Одиниця 6,5–8,5  

 

Таблиця 5 – Показник фізіологічної повноцінності мінерального

Складу питної води

№ п\п Найменування показників Одиниця виміру Рекомендовані значення
Мінералізація загальна мг/дм3 не менше 100,0 не більше 1000,0
Жорсткість загальна мг-екв./ дм3 не менше 1,5 не більше 7,0
Лужність загальна мг/дм3 не менше 0,5 не більше 6,5
Магній мг/дм3 не менше 10,0 не більше 80,0
Фтор мг/дм3 не менше 0,7 не більше 1,5
Мінералізація загальна (сухий залишок) мг/дм3 1000–1500
Жорсткість загальна мг-екв/ дм3 7(10)
Сульфати мг/дм3 250 (500)
Хлориди мг/дм3 250 (500)
Мідь мг/дм3 1,0
Марганець мг/дм3 0,1
Залізо мг/дм3 0,3
Хлорфеноли мг/дм3 0,0003

 

 

Таблиця 6 – Показники радіаційної безпеки питної води

 

№ п\п Найменування показників Одиниця виміру Нормативи
Загальна об’ємна активність альфа-випромінювачів Бк/дм3 1,0
Загальна об’ємна активність бета-випромінювачів Бк/дм3 0,1

 

 

Таблиця 7 – Токсикологічні показники нешкідливості

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти