ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Допустима інтенсивність УФ-випромінювання (за СН 4557-88)

 

  Тривалість   Поверхнева густина потоку (Вт/м2) у діапазонах (нм)
одноразового опромінення пауз опромінення за робочу зміну УФ-А 400-315 УФ-В 315-280   УФ-С 280-200
<5 хв >5 хв >30 хв не береться до уваги <60 хв 50 % зміни 50 0,05 10 0,01 0,001 не допускається

 




При застосуванні з бактерицидною метою УФ-опромінювачів пря-
мої дії, потік випромінювання яких спрямований зі стелі на підлогу,
у приміщенні можна залишатися лише особам у захисних окулярах
та одязі. При використанні опромінювачів опосередкованої дії, спря-
мованих у бік стелі, поверхнева густина потоку енергії відбитого
випромінювання при 8-годинному перебуванні у приміщенні не по-
винна перевищувати 0,5 мкВт/см2, а при цілодобовому перебуван-
ні — 0,1 мкВт/см2.

Бактерицидний ефект досягається при густині потоку УФ-ви-
промінювання 1,5-6 мкВт/м2 з довжиною хвилі 250-270 нм за умо-
ви розташування опромінюваного об'єкта на відстані не більше
2 м від джерела. Для оцінки ефективності бактерицидного опромі-
нення роблять посів мікроорганізмів повітря до і після опромінен-
ня і визначають ступінь ефективності (на скільки відсотків змен-
шилося число мікроорганізмів уїм3 повітря після опромінення)
або коефіцієнт ефективності (у скільки разів зменшилася кількість
мікроорганізмів уїм3 повітря), які мають становити відповідно не
менше 80% і 5 разів.

2.4. ВИЗНАЧЕННЯ ПРИРОДНОЇ ТА ШТУЧНОЇ
ОСВІТЛЕНОСТІ ПРИМІЩЕНЬ

Світловий клімат місцевості разом з архітектурно-планувальним
вирішенням будівель визначають інсоляційний режим та умови при-
родного освітлення приміщень.

Інсоляційний режим та природне освітлення приміщень зумов-
лені інтенсивністю і тривалістю денного освітлення і залежать від
кліматичних умов місцевості, системи забудови, орієнтації вікон за
сторонами горизонту, затінення вікон сусідніми будинками, дерева-
ми, кількості, розмірів, конфігурації, конструкції і розташування ві-
кон, товщини віконних рам, планування приміщень, зокрема їх гли-
бини, а також якості і чистоти скла, щільності фіранок, штор, жалю-
зі, кольору та відбивної здатності стелі, стін тощо.

Інсоляційний режим оцінюється тривалістю інсоляції за добу, роз-
міром інсольованої площі приміщення та кількістю тепла від соняч-
ної радіації, що надходить через вікна. Залежно від орієнтації вікон
розрізняють три типи інсоляційного режиму (табл. 26).

Недостатність природного освітлення приміщень компенсується
штучним освітленням: люмінесцентними лампами або лампами роз-
жарювання.

Таблиця 26
Типи інсоляційного режиму приміщень

 

ІНСОЛЯЦІЙНИЙ Орієнтація за Тривалість Інсольована Кількість тепла від
режим сторонами інсоляції. площа при- сонячної радіації,
  горизонту год міщення, % кДж 'м1

Максимальний ПдСх, ПдЗх 5-6 80 3300

Помірний Пд, Сх 3-5 40-50 2100-3300

Мінімальний ПнСх, ПнЗх 3 30 2100


Природне і штучне освітлення приміщень оцінюється за освітле-
ністю — щільністю світлового потоку на освітлюваній поверхні. За
одиницю освітленості прийнято люкс (лк) — освітленість поверхні
площею 1 м2, перпендикулярної до напряму світлового потоку інтен-
сивністю 1 люмен (лм), що рівномірно на ній розподіляється.

Люмен — одиниця світлового потоку, випромінюваного точковим
джерелом із силою світла 1 кандела (кд) у тілесному куті 1 стерадіан.
Кандела — одиниця сили світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2
перерізу повного випромінювача (спеціального еталона) при темпе-
ратурі тверднення платини (2042°К) і тиску 101325 Па.

Природне освітлення приміщень.Гігієнічна оцінка природного
освітлення приміщень здійснюється світлотехнічними (інструмен-
тальними) та геометричними (розрахунковими) методами.

Основним світлотехнічним показником природного освітлення при-
міщень, який враховує більшість зовнішніх і внутрішніх факторів, що
впливають на рівень освітлення, є коефіцієнт природної освітлено-
сті (КПО)
— процентне відношення природної освітленості гори-
зонтальної поверхні у приміщенні Е до одночасної освітленості
розсіяним світлом небосхилу під відкритим небом £ (на тій самій
горизонталі з захистом від прямих сонячних променів):

Е

*-зовн ;:

Розрізняють КПО фактичний та розрахунковий.
^Фактичний КПО обчислюють за наведеною формулою після ви-
мірювання зовнішньої та внутрішньої освітленості за допомогою об'єк-
тивних люксметрів.

Люксметр складається з селенового фотоелемента, який за до-
помогою вилки під'єднується до гальванометра. Принцип дії прила-
ду ґрунтується на явищі фотоефекту: при падінні світлових проме-
нів на фотоелемент у його активному шарі — селені — виникає
потік електронів, що утворює фотострум у колі, силу якого вимірю-
ють гальванометром.

Люксметр Ю-116 (мал. 38) має дві градуйовані у люксах шкали:
верхню на 100, нижню на ЗО поділок. У крайньому лівому діапазоні
обидвох шкал значно зростає похибка вимірювань, тому відлік по-
чинається з позначених точками поділки 20 за верхньою шкалою
або поділки 5 за нижньою. Таким чином, діапазон вимірювання ос-
вітленості при відкритому фотоелементі за верхньою шкалою ста-
новить 20-100 лк, за нижньою 5 — 30 лк. Відлік показників за верх-
ньою шкалою здійснюється при натисканні на праву кнопку пере-
микача, розташованого на панелі приладу, за нижньою шкалою — на
ліву кнопку.

З метою розширення діапазону вимірювань люксметр укомплек-
тований чотирма насадками до фотоелемента. Напівсферична насад-
ка з білої світлорозсіювальної пластмаси, яка позначена з внутріш-
нього боку літерою К, використовується лише разом з однією з трьох


 




Мал. 38. Люксметр Ю-116:

/ — фотоелемент; 2 — гальванометр; 3 — напівсферична насадка К; 4 — насадки М, Р,

Т; 5 — коректор.

плоских насадок (М, Р, Т). При застосуванні поєднань насадок КМ,
КР або КТ світловий потік, що потрапляє на фотоелемент, послаблю-
ється відповідно у 10, 100 або 1000 разів, а верхня межа діапазону
вимірювань розширюється у таку ж кількість разів. На панелі при-
ладу міститься табличка зі схемою, яка показує зв'язок насадок і
кнопок з різними діапазонами вимірювань. Значення освітленості
одержують множенням показів приладу в поділках за відповідною
шкалою на коефіцієнт ослаблення, зазначений на застосовуваній на-
садці. Наприклад, на фотоелементі встановлено насадки К і М з
коефіцієнтом ослаблення 10, натиснута права кнопка перемикача, стріл-
ка на шкалі 0-100 над поділкою 22. Отже, вимірювана освітленість
дорівнює 22* 10 = 220 лк.

Щоб уберегти селеновий фотоелемент від надмірної освітленості
та зашкалювання гальванометра, вимірювання слід починати з уста-
новлення насадки КТ, а потім поступово КР і КМ, натискуючи при
кожному поєднанні насадок спочатку праву, а потім ліву кнопку.
Перед вимірюванням стрілку приладу встановлюють на нульовій
поділці шкали за допомогою спеціального коректора, розташовано-
го на панелі приладу.

Залежно від функціонального призначення приміщень фактич-
ний КПО визначають на підлозі чи на робочій поверхні або на умов-
но-робочій поверхні — горизонтальній площині, розташованій на
висоті 0,8 м від підлоги. У приміщеннях з однобічним освітленням
визначають мінімальне значення КПО у точках з найгіршою освіт-


леністю на віддалі 1 м від внутрішніх стін; при двобічному освіт-
ленні — по середній лінії приміщення. У приміщеннях з верхнім або ^
комбінованим (верхнім і бічним) освітленням обчислюють середній
даТОза формулою "„' —•—.

КПО =—- —%>

де КПО , КПОг .... , КПОп - значення КПО в окремих точках
приміщення, що розташовані"на рівній відстані одна від одної; п —
число точок, у яких визначають КПО (не менше 5). При такому
визначенні перша і остання точки повинні міститися на відстані 1 м

від стін.

Розрахунковий КПО приміщень, що проектуються, а також під
час експлуатації приміщень за відсутності люксметра визначають за
методом А.М.Данилюка. За цим методом видимий небосхил, прийня-
тий за напівсферу рівномірної яскравості, поділяється паралелями і *
меридіанами на 10000 однакових ділянок, кожна з яких постачає
промені однакової світлової активності. Визначення КПО зводиться
до підрахунку кількості видимих через вікно ділянок або кількості *
променів, що проходять через вікна, при накладанні двох спеціадї^*
них графіків на креслення вертикального розрізу і плану примі-
щення (мал. 39). Вертикальний розріз і план приміщення слід вико-
нувати в одному мірилі і сумірними з графіками.

Перший графік накладають на креслення вертикального розрізу
приміщення так, щоб центр графіка збігався з точкою Л приміщення,
для якої визначають КПО, а основа графіка - з лінією, що визначає
розташування точки А над підлогою. Після цього підраховують кіль-
кість прямих променів, що проходять через вікно від небосхилу (и,)
та відбитих від протилежного будинку (п\) і одночасно визначають .
номер півкола графіка, на рівні якого серединний промінь з усіх
підрахованих перетинається з лінією засклення вікна (точка С).

Другий графік накладають на креслення плану приміщення так,
щоб основа графіка була паралельна вікну, вісь останнього проходи-
ла через точку А, а горизонтальна пряма, номер якої відповідає роз-
ташуванню точки С на півколі, збігалася з лінією вікна. Далі підра-
ховують число променів, що проходять через вікно від небосхилу
(гс2) та протилежного будинку (п'г).

На основі одержаних даних обчислюють геометричний КПО для
прямого світла небосхилу за формулою є= 0,01-и)2 і геометричний*
КПО для відбитого світла від будинків навпроти за формулою £Б =_
=0,01 тг' -гі2, де 0,01 - світлоактивність кожної ділянки небосхилу;^
ир - число променів від небосхилу; п\,2 - число відбитих від*
будинку навпроти променів, що проходять через вікно, на першому"
та другому графіках.

Розрахунковий КПО для приміщень з однобічним освітленням
остаточно обчислюють за формулою


 





Мал.39.Схема використання графіка Данилюка для визначення КПО:
а — на розрізі; б — в плані.


биттю світла від внутрішніх поверхонь приміщення, що визначається
за табл. 29; т0 — загальний коефіцієнт світлопропускання вікон, що
дорівнює т0 = т • т2- т3, де т, — коефіцієнт світлопропускання скла
(одинарне — 0,9, подвійне — 0,8, потрійне — 0,75), т2 — коефіцієнт
втрати світла у рамах (дерев'яні одинарні — 0,8, спарені — 0,75,
подвійні розділені — 0,65, з потрійним заскленням — 0,5, металеві
відповідно 0,9; 0,85; 0,8 і 0,7), х3коефіцієнт втрати світла у сон-
цезахисних пристроях (тимчасові регульовані жалюзі та штори —
1,0, стаціонарні жалюзі горизонтальні — 0,65, вертикальні — 0,75,
горизонтальні козирки 0,9-0,6); К3 — коефіцієнт запасу, що харак-
теризує зниження освітленості внаслідок забруднення і старіння скла,
погіршення відбивної здатності поверхонь в процесі експлуатації (для
житлових і громадських приміщень — 1,2).

Фактичний чи розрахунковий КПО порівнюють з його гігієніч-
ними нормами для приміщень різного призначення.

Таблиця 27

Значення коефіцієнта д

 

Кутова висота Значення коефіцієнта ц
над робочою поверхнею, град * у зоні зі стійким сніговим покривом на решті території

 

0,71 0,46
0,74 0,52
, 10 0,77 0,58
:, 14 0,80 0,64
= 18 0,84 0,69
> 22 0,86 0,75
0,90 0,80
0,92 0,86
'? 0,95 0,91
с ; 0,98 0,96
1,00 1,00
,-,.' 1,04 1,04
:.' ! 1,08 1,08
1,12 1,12
1,16 1,16
1,18 1,18
1,21 1,21
70 ■■•' 1,23 1,23
1,25 1,25
1,27 1,27
1,28 1,28
1,28 1,28
1,29 1,29

 


КПО={єд+єьК)г^,

де є і єввизначені вище геометричні КПО; ц — коефіцієнт нерів-
номірності яскравості хмарного неба, який визначається за табл. 27;
К — коефіцієнт відносної яскравості будинку навпроти, який визна-
чається за табл. 28; г, — коефіцієнт підвищення КПО завдяки від-


* При проміжних значеннях кутової висоти значення коефіцієнта ц знаходять лінійною інтерпо-
ляцією.

Коефіцієнт природної освітленості у житлових і громадських при-
міщеннях нормується з урахуванням їх призначення, характеру і
точності роботи, що виконується, відповідно до БНіП П-4-79 "При-
родна і штучна освітленість. Норми проектування". Норми КПО у


т т~Л
°і=і

ос

Чї -



'•&

V
О

І


 

 

 

 

 

 

= ;»-< ■ і ■'. і:  
■^ _  
з Є  
^> О-  
   
   
   
   
   
   
   
2. >,  
   
я -  
X =  
^1  
  ц
   
   
  ю ^
   
 
   
^_  
+  
  й. т
II  
 
і\Г  
,;_; го
   
'о.  
о  
 
С  
   
  гч
=  
£  
ь-  
с  
о.  
= і-О
ш  
«  
   
>,  
 
а  
=  
г т_
ч  
>,  
«о  
 
и  
ю
= о"
   
  ^_
  о
&  
  /—V
1 = "X +
£? •-* 0,
§!•=   ^
   
чия  
= І § кГ
>.  
 
о  
я  
   
-9-  
*=:  
   
 
 
   
о  
ь  
   
   
г =  
   
   
5 £.  
| |  
   
   
її  
   
   
— =  
~ П  
5 >>  
^ V;  

 

0.
;Ш\Ч.  
'------ *  

ЩіЛ Г т Г N Щ Ю П ^ 00 Г** 43 <£> Ц"ї С) 00 ОС N

о о о о_ о_ о_ о ©_ о о о о о о о -— о о_ о ©

о" о о" о" о" о" о' о" о" о" о" о" о о* о* о" о" о" о" о

-г- ососос^гч сгі г: ююпм т- оіюю-с

■^-^-ООО — ^-^-ОО ч- т- ч— ч- ,— (^д,-,^-^-.

о о о" о о о" о" о о" о" о о о" о о" о" о о о о

ІЛ чї1 СМ ГМ ^- Г^^-^СГЇГЧ ■— 00 Г>- С£> Г^.^ГЧ'-Ог

,_,-,_,_,_ ,_,_,_, ^_ ,- ї-чіс-ч!,-,-,- М П П М т-

о" о о о" о" о* о" о* о о" о" о о" о о о о" о о о

ОїООІ^-Ю ГОГЧ 00 СТіООЮ'Ч'ГО МП П т- ОС

ГЧ-^-г-'-^ ГЧ ГЧ ГЧ ГЧ ч- ГЧІГЧГМГЧГМ СОПСОСПП

о о о" о" о" о" о" о о" о" о о" о о" о" о о о о" о'

00 ГЧ 0С^ОЬО,С!П^-Г0ґ\1 Оі УЗ Г^. 43 ГЧ

ГЧ ГЧ ГЧ ГЧ ч- СМГЧГЧГЧГЧ ГОСОСПС^ГЧ "Ч'-^'ГОГОГО

о о" о" о о о" о о о" о" о" о" о' о" о" о" о о о о"

СNIГ,ЧСV4СМСN 0"ї ГЧ ГЧ ГЧ ГЧ П 00 СО Р0 ГЧ *«Г "<їҐ хг ^ 00

о" о" о о о" о" о' о" о о" о" о" о о о" о" о" о" о о"

ю го ■г- ос щ г т -^ ^ п ст> уз ю гч ос г» оо

СМ ГЧ ГЧ ГЧ -^- СО ГЧ 04 <Ч 04 ГО ГО ГО ГЧ ^ -<Т ^ ГО ГО П

о' о о" о о" о" о* о" о" о" о о" о о о о о о о" о

ч- ч- ч- ч_ -- ,_,_,__,_ СЧ 04 ГЧ ГЧ ГЧ ГЧ 04 ГЧ 04 04

о" о" о о" о" о" о" ©~ ©" ©" ©"©*"©" сГ сГ о о" о" о" ©"

о о о о

гз я я :?

■з °

а-6-

С У

2 с

у о

^ ь *
II

І


-& ч

НІ

Ні

її!

ЇЇІ

5 .>> =


'»,■ Мі ('*' А - '''■'"'и'-1 ■ Таблиця 29

Значення коефіцієнта г1 при однобічному освітленні

 

 

 

= Ік -- ш   Серед іьозважеішіі коефіцієнт відбиття :телі, стін і підлоги
^=0 = = 5?   0,5     0,4     0,3  
її! 5 £ - ш а о ач III!   Відношення довжини приміщення до його глибини  
І 0,5   0,5 2 і більше 0,5 2 і більше
Від 1 0,1 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05
до 1,5 0,5 1,4 1,3 1,2 1,2 1,15 1,1 1,2 1,1 1,1
  2,1 1,9 1,5 1,8 1,6 1,3 1,4 1,3 1,2
Понад 1,5 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05
до 2,5 0,3 1,3 1,2 1,1 1,2 1,15 1,1 1,15 1,1 1,05
  0,5 1,85 1,6 1,3 1,5 1,35 1,2 1,3 1,2 1,1
  0,7 2,25 1,7 1,7 1,6 1,3 1,55 1,35 1,2
  3,8 3,3 2,4 2,8 2,4 1,8 1,8 1,5
Понад 2,5 0,1 1,1 1,05 1,05 1,05
до 3,5 0,2 1,15 1,1 1,05 1,1 1,1 1,05 1,05 1,05 1,05
  0,3 1,2 1,15 1,1 1,15 1,1 1,1 1,1 1,1 1,05
  0,4 1,35 1,25 1,2 1,2 1,15 1,1 1,15 1,1 1,1
0,5 1,6 1,45 1,3 1,35 1,25 1,2 1,25 1,15 1,1
  0,6 1,75 1,45 1,6 1,45 1,3 1,4 1,3 1,2
  0,7 2,6 2,2 1,7 1,9 1,7 1,4 1,6 1,5 1,3
!* 0,8 3,6 3,1 2,4 2,4 2,2 1,55 1,9 1,7 1,4
Ч'- 0,9 5,3 4,2 2,9 2,45 1,9 2,2 1,85 1,5
.... 7,2 5,4 4,3 3,6 3,1 2,4 2,6 2,2 1,7
Понад 3,5 0,1 1,2 1,15 1,1 1,1 1,1 1,05 1,05 1,05
  0,2 1,4 1,3 1,2 1,2 1,15 1,1 1,1 1,05 1,05
: 0,3 1,75 1,5 1,3 1,4 1,3 1,2 1,25 1,2 1,1
■!, 0,4 2,4 2,1 1,8 1,6 1,4 1,3 1,4 1,3 1,2
  0,5 3,4 2,9 2,5 1,8 1,5 1,7 1,5 1,3
  0,6 4,6 3,8 3,1 2,4 2,1 1,8 1,8 1,5
Д ) 0,7 4,7 3,7 2,9 2,6 2,1 2,3 1,7
  0,8 7,4 5,8 4,7 3,4 2,9 2,4 2,6 2,3 1,9
  0,9 7,1 5,6 4,3 3,6 2,6 2,1
  7,3 5,7 4,1 3,5 3,5 2,5

III поясі світлового клімату (табл. ЗО) для приміщень, де виконуєть-
ся точна робота, повинні бути не нижче 1,5-2%, середньої і малої
точності — 0,5-1%, груба робота — 0,3%, для допоміжних примі-
щень — 0,1-0,2% при оптимальній орієнтації будинків і мінімаль-
ній тривалості інсоляції їх фасадів прямими сонячними променями.
Зокрема, норма КПО для житла (кімнати, кухні) становить 0,5% на
рівні підлоги.

Норми КПО для І, II, IV і V поясів світлового клімату визнача-
ються за формулою


 




НІ

а: .; ,-. « >:, о т. Т /СЯО '■"■ІУ'У = КПО '" шс,

н н '

де КПОи ш — значення КПО при розсіяному світлі небосхилу для
III поясу світлового клімату, яке визначається за БНіП, %; т —
коефіцієнт світлового клімату (без урахування прямого сонячного
світла; с — коефіцієнт сонячності клімату (з урахуванням прямого
сонячного світла); коефіцієнти т і с залежать від району розташу-
вання будинку і визначаються за табл.ЗО.

Таблиця ЗО
Значення коефіцієнтів світлового клімату т та сонячності с

 

 

 

п<>» с світлового клімату* т с при орієнтації вікон за сторонами світу
  136-225* -31 5 та 46- -135° 316-45°
  І II III IV:     1,2 1,1 1,0 0,9 0,85 1,0 <   0,95 0,9 1,0   1,0 1,0 1,0
північніше 50" пн.ш. 0,9 0,75     0,8   1,0
50° пн.ш. і V: нічніше південніше 0,9 0,7     0,75   0,95
пів 40° пн.ш. 0,8 0,65     0,7   0,9
40" ПН.Ш.1 південніше 0,8 0,6     0,65   0,85

* Крайні північні райони України (північніше 51° пн.ш.) належать до III поясу, більшість терито-
рії — до IV поясу, Кримський півострів — до V поясу.

Геометричні методи оцінки природної освітленості при-
міщень використовуються за відсутності можливості визначення КПО,
оскільки не враховують багатьох чинників і дають змогу лише орі-
єнтовно судити про рівень освітленості. Ці методи передбачають
обчислення світлового коефіцієнта, кута падіння світлових променів
на робочу поверхню, кута отвору, коефіцієнта заглиблення примі-
щення та коефіцієнта затінення вікон будинками навпроти.

Світловий коефіцієнт — це відношення площі заскленої по-
верхні вікон (без рам) до площі підлоги. Результат обчислень запи-
сують у вигляді простого дробу, в чисельнику якого завжди стоїть
одиниця. Для цього чисельник і знаменник відношення скорочують
на числове значення чисельника:

підлоги " ^екта

С с . с

СК — _^кла _ _скла ' скла

С С • С

підлоги ^підлоги' скла

У приміщеннях, де виконують точну роботу, СК повинен станови-
ти 1/2-1/5, середньої точності — 1/6-1/8, у житлових примі-
щеннях — 1/8-1/10, у допоміжних, складських — 1/10-1/14.

Однак світловий коефіцієнт не враховує розташування робочого
місця у приміщенні, чинники затінення всередині та за межами при-
міщення, конфігурацію, розміщення і санітарний стан вікон, глибину
приміщення тощо.

Кутом падіння світлових променів називають кут між горизон-
тальною лінією, проведеною від центра робочого місця до вікна, та


 

ш;

а — кут падіння;

Мал. 40. Кути освітлення:
- кут затінення; у — кут отвору; А — робоче місце.

лінією з тієї ж точки на поверхні стола до верхнього краю вікна
(мал. 40). Якщо висота стола вища за висоту підвіконня, то горизон-
таль припадає на нижню частину вікна, якщо стіл нижчий за підві-
коння — на стіну під вікном.

Кут падіння шукають таким чином. Вимірюють висоту робочого
стола, на стіні біля вікна відмічають знайдену висоту С і визначають
відстань від цієї точки по горизонталі до центра робочого місця АС і
по вертикалі до верхнього краю вікна ВС. Відрізки горизонтальної та
вертикальної ліній наносять на папір у зменшеному мірилі й крайні
точки з'єднують діагоналлю ЛБ.^Кут САВ, що лежить навпроти вер-
тикалі ВС, і є кутом падіння а. Його можна обчислити за допомогою
транспортира або таблиці натуральних тангенсів (табл. 31), знаючи,
що г.§ а дорівнює відношенню вертикального відрізка ВС до горизон-
тального АС або відношенню протилежного кутові а катета до при-
леглого в прямокутному трикутнику, що утворився.

Кут падіння світлових променів на робоче місце з метою забезпе-
чення задовільних умов природного освітлення повинен становити
не менше 27°.

Таблиця 31
Таблиця тангенсів

 

18 а а' їй <* а° їй « а° їй а а°
0,0175 0,2867 0,6009 3! 1,0355
0,0349 0,3057 0,6249 1,1106
0,0524 0,3249 0,6494' 1,1918
0,0699 0,3443 0,6745 1,2799
0,0875 0,3640 0,7002 1,3764
0,1051 0,3839 0,7265 1,4826
0,1228 0,4040 0,7536 1,6003
0,1405 0,4245 0,7813 1,732
0,1584 0,4452 0,8098 1,881
0,1763 0,4663 0,8391 2,050
0,1944 0,4877 0,8693 2,246
0,2126 0,5095 0,9004 2,475
0,2309 0,5317 0,9325 2,747
0,2493 0,5543 0,9657 3,078 72 ,
0,2679 0,5774 ЗО 1,0000 3,487

 




Із віддаленням робочого місця від вікна кут падіння зменшуєть-
ся і відповідно погіршується освітлення. Виходячи з рівняння

АС
можна визначити максимальну віддаль робочого місця від вікна:

АС = -»С- = *С = 2ВС.

1§27° 0,5

Отже, максимальна відстань робочого місця від вікна має дорів-
нювати подвійній вертикалі ВС (у разі збігання висоти робочого
місця з висотою підвіконня — подвійній висоті вікна).

Коефіцієнт заглиблення приміщення — відношення його глиби-
ни (максимальної віддалі внутрішньої стіни від вікон) до висоти
верхнього краю вікна над підлогою. Для забезпечення при однобіч-
ному освітленні приміщення кута падіння світлових променів на під-
логу не менше 27° у найвіддаленішій від вікна точці біля внутрішньої
стіни гранична глибина приміщень обмежується подвійною висотою
верхнього краю вікна над підлогою, а коефіцієнт заглиблення не пови-
нен перевищувати 2. У приміщеннях, де виконувана робота не потре-
бує точності, допускається коефіцієнт заглиблення до 2,5.

Кут отвору являє собою кут між прямою, проведеною від цен-
тра робочого місця до верхнього зовнішнього краю вікна, та прямою
з тієї ж точки на поверхні стола до верхньої точки затінюючого
об'єкта (будинку, дерева, гори, тощо), який розташований за вікном
(мал. 40). Цей кут характеризує межі небосхилу, який безпосередньо
освітлює досліджуване місце. Чим більша видима з вікна ділянка
неба, тим краще освітлення.

Для визначення кута отвору проводять уявну пряму від точки
на поверхні стола до найвищої точки затінюючого об'єкта і відміча-
ють на лутці вікна точку Б, через яку ця лінія проходить. Для цього
один дослідник присідає біля стола, щоб його очі були на рівні
робочої поверхні, й дивиться в напрямку затінюючого об'єкта, а ін-
ший стоїть біля вікна і піднімає руку до перетину її з уявною ліні-
єю. Потім заміряють відрізок С.О між відміченою раніш висотою сто-
ла та знайденою точкою £> і відкладають його в обраному мірилі на
вертикальний катет того ж трикутника, яким визначали кут падіння
світлових променів, з'єднують точки А і И діагоналлю. Кут САИ, що
утворився, називається кутом затінення Д Його також обчислюють
за допомогою транспортира або табл. 31, знаючи, що

іф = —.
АС

Віднімаючи від кута падіння а кут затінення (3, знаходять кут отво-
ру у. Кут отвору не повинен бути менше 5°.

Коефіцієнт затінення вікон будинками навпроти — відношення
відстані між будинками / до висоти будинку навпроти Н (мал. 40).


Як бачимо, зі збільшенням відстані між будинками або зменшен-
ням висоти будинку навпроти умови інсоляції та освітлення при-
міщення поліпшуватимуться внаслідок зменшення кута затінення і
збільшення кута отвору. Для забезпечення у приміщенні мінімаль-
них значень кутів падіння та отвору (27° і 5° відповідно) граничне
значення кута затінення повинно становити 22°, що досягається за
умови

^22° = 0,4, звідки —"- = --- = 2,5 і 1 = 2,5Н-АС.
І
+АС Н 4

Знехтувавши АС як малою величиною порівняно з /, одержимо,
що мінімальна відстань між будинками з метою створення у ниж-
чому з них задовільних умов природної освітленості повинна ста-
новити 2,5 висоти більш високого будинку навпроти при коефіці-
єнті затінення не менше 2,5.

Недосконалість оцінки природного освітлення за допомогою зга-
даних вище кутів і коефіцієнтів полягає в тому, що при їх визна-
ченні не беруться до уваги конфігурація, розташування, санітарний
стан і особливості засклення вікон.

З метою створення оптимальних умов природного освітлення при-
міщень верхній край вікна повинен бути горизонтальним, розташо-
вуватися на відстані 15-30 см від стелі, що сприяє більш глибокому
проникненню світла в приміщення. Висота підвіконня має станови-
ти 0,75-0,90 м, ширина простінків між вікнами не повинна переви-
щувати півтори ширини вікна, площа віконних прогонів — 25%
загальної площі вікна. Віконні шибки повинні бути рівними й ут-
римуватися в чистоті (хвилясті та забруднені шибки затримують
приблизно 50% світла, а промерзлі 80%). Робочі місця у приміщен-
нях слід розташовувати таким чином, щоб світло падало на робочу
поверхню зліва для уникнення тіні.

Штучне освітлення приміщень. Гігієнічна оцінка штучного ос-
вітлення приміщень здійснюється інструментальними та розрахун-
ковими методами.

Інструментальна оцінка штучного освітлення проводиться
за рівнем освітленості горизонтальної поверхні (підлоги, робочого
місця, умовно-робочої поверхні залежно від призначення приміщен-
ня) за допомогою описаного вище об'єктивного люксметра. Вимірю-
вання освітленості найліпше здійснювати при увімкнених усіх сві-
тильниках у вечірній час на початку осінньо-зимового сезону. Якщо
визначення проводиться удень, то спочатку вимірюють освітленість,
створювану поєднанням природного і штучного освітлення, а потім
при вимкненому штучному освітленні. Різниця між одержаними
даними становить величину освітленості, створювану штучним ос-
вітленням.

Освітленість вимірюють у 8-10 точках при площі приміщення
15-20 м2 і у 3-4 точках у приміщеннях меншої площі, як під сві-
тильниками, так і в проміжках між ними. З одержаних даних обчис-
люють середнє значення штучної освітленості.


 




Штучну освітленість за відсутності люксметра визначають роз-
рахунковими методами, зокрема за методом "ват", що ґрунту-
ється на залежності середньої горизонтальної освітленості від су-
марного світлового потоку всіх джерел світла та розмірів примі-
щень. При цьому знаходять питому потужність, тобто кількість ене-
ргії у ватах, яка припадає на одиницю освітлюваної площі, оскільки
світловий потік залежить від потужності джерел світла.

Спочатку підраховують кількість ламп у приміщенні і підсумо-
вують їх потужність. Отриману величину ділять на площу примі-
щення і отримують питому потужність (Вт/м2). Далі обчислюють
горизонтальну освітленість за формулою

РВ

10 ІС

де Е — шукана горизонтальна освітленість, лк; Р — обчислена пито-
ма потужність проектованої або експлуатованої освітлювальної си-
стеми, Вт/м2; В — освітленість, створювана лампою розжарювання
певної потужності при питомій витраті енергії 10 Вт/м2, що визна-
чається за табл. 32; К — коефіцієнт запасу, що становить для житло-
вих і громадських споруд 1,3.

Таблиця 32

Освітленість (лк) при витраті енергії 10 Вт/м2

 

    Пряме світло     Напівв ідбіїте світло
електроламп, Вт       Напруга, В      
  110-127   110-127   1 220
    16,5   19,5
     
35,5     ЗО  
39,5       26,5
41,5   V 35,5   29,5
     
     

При об

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти