ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


МЕТОДИ ОЧИЩЕННЯ ТА ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ

Визначення дози коагулянту води.З метою прискорення проце-
су відстоювання води, очищення її від завислих частинок викори-
стовують хімічні сполуки-коагулянти: АІ2(504)3> РсС13 та ін. При
додаванні до води коагулянти реагують з гідрокарбонатами, утво-
рюючи гідроокиси, які, осідаючи, адсорбують завислі у воді частин-
ки. У тих випадках, коли вміст гідрокарбонатів у воді невеликий
(загальна лужність менше 2 мг-екв/л), воду при коагулюванні не-
обхідно підлужувати 1% розчином соди в кількостях, що дорівню-
ють половині дози коагулянту.

Загальна лужність води зумовлюється сумою бікарбонатів, що мі-
стяться у воді, карбонатів і солей інших слабких кислот, які вступа-
ють у реакцію із соляною кислотою. Лужність виражають у міліліт-
рах 1,0 н. розчину соляної кислоти, затрачуваної на зв'язування бі-
карбонатів, які є в 1 л води, що відповідає 1 мг-екв/л.

Для визначення загальної лужності до 100 мл досліджуваної
води додають дві-три краплі 0,05% розчину метилоранжу й тит-


рують 0,1 н. розчином соляної кислоти до появи оранжево-роже-
вого забарвлення. Загальну лужність (мг-екв/л) обчислюють за
формулою

, аК 1000

А ,

10-6
де а — кількість 0,1 н. розчину соляної кислоти, витраченої на тит-
рування досліджуваної води, мл; Ь — об'єм досліджуваної води, мл;
К - поправковий коефіцієнт титру 0,1 н. розчину соляної кислоти.
Максимальну дозу коагулянту можна знайти за формулою

Л-0,5
~
0,0052 '
де Л — загальна лужність води, мг-екв/л; 0,5 — бажаний надли-
шок лужності, що забезпечує повноту реакції, мг-екв/л; 0,0052 —
коефіцієнт еквівалентності.

Лужність після коагуляції 0,3-0,5 мг-екв/л.

Дозу коагулянту можна визначати пробним коагулюванням. У
чотири склянки з 250 мл досліджуваної води в кожній додають
відповідно: у першу — 1 мл, у другу — 2 мл, у третю — 3 мл, у
четверту — 4 мл 1% розчину сірчанокислого глинозему, перемішу-
ють скляною паличкою і спостерігають за перебігом коагуляції ЗО хв.
Оптимальною вважається така доза коагулянту, при додаванні якої
швидко утворюються великі пластівці.

Якщо реакція коагуляції води у склянці з найменшою дозою ко-
агулянту відбувається дуже швидко (менше 5 хв), то пробне коагу-
лювання необхідно повторити з меншими дозами коагулянту. Як-
що в жодній зі склянок ефективної коагуляції не досягнуто, дослід
повторюють з використанням більш високих доз коагулянту. Про
ефективність коагуляції свідчить зниження колірності досліджува-
ної води нижче 20°, збільшення прозорості понад ЗО см, лужність не
менше 0,5 мг-екв/л.

Хлорування води.Якщо бактеріальні показники води не відпо-
відають Держстандарту "Вода питна" (2874-82), її хлорують газо-
подібним хлором або хлорним вапном.

Хлорне вапно - це суміш Са(ОС1)2, СаСЬта Са(ОН)2, активною
частиною якої є гіпохлорид кальцію — Са(ОС1)2. Бактерицидні влас-
тивості хлорного вапна зумовлюються хлором, що присутній у воді у
вигляді хлорнуватистої кислоти та гіпохлорит-іона, позначуваних як
активний хлор. Під впливом вуглекислоти повітря, вологи, світла і
високої температури вапно легко розкладається, тому перед викори-
станням його з метою хлорування визначають вміст у ньому активно-
го хлору. Свіже хлорне вапно містить 32-35% активного хлору.

За звичайних умов воду хлорують 1 % розчином хлорного вапна з
розрахунку, мл/л: артезіанські води 0,4-0,6, прозора колодязна во-
да і фільтрована вода малих річок 0,6-0,8, вода великих річок та
озер 0,8-1,2, забруднена вода з відкритих джерел 2-4. При хлору-
ванні води під дією активного хлору окислюються мікроорганізми,


 




які містяться у воді, органічні та неорганічні речовини, частина хлору
поглинається завислими у воді речовинами, що позначається як хло-
ровбирність води.

Для надійного знезараження води її контакт з хлором повинен
становити влітку не менше ЗО хв, а взимку не менше 1 год. Критері-
єм повністю задоволеної хлоровбирності, а отже, і епідемічної безпе-
ки води, є залишковий хлор, — хлор, який залишився у воді після ЇЇ
знезараження.

Правильно прохлорована вода повинна містити 0,3-0,5 мг/л за-
лишкового хлору, оскільки вода, яка містить понад 0,5 мг/л залиш-
кового хлору, має специфічний неприємний присмак та запах. Ви-
значення залишкового хлору в воді із підземних вододжерел перед
подачею у водогін проводиться через кожну годину, а на водопрово-
дах із відкритих водойм — через кожні ЗО хв. Сума значення хло-
ровбирності та кількості залишкового хлору (0,3-0,5 мг/л) стано-
вить хлорпотребу води.

При хлоруванні води методом перехлорування у воду додають
розчин хлорного вапна з розрахунку не менше 10 мг/л активного
хлору, а при знезараженні забруднених вод із відкритих водойм
— не менше 20 мг/л. Ретельно перемішавши воду з розчином хлор-
ного вапна за допомогою дерев'яної лопати або весла, залишають
воду влітку на 15 хв, взимку — на ЗО хв. Для видалення надлишку
хлору воду фільтрують через активоване або звичайне деревне ву-
гілля, а при відсутності вугілля додають гіпосульфіт з розрахунку
3,5 мг на 1 мг активного залишкового хлору.

Визначення вмісту активного хлору в хлорному вапні.Метод
ґрунтується на здатності активного хлору витісняти еквівалентну
кількість йоду із розчину йодистого калію. Виділений йод відтитро-
вують гіпосульфітом натрію.

Для аналізу готують середню пробу хлорного вапна, ретельно
перемішуючи декілька проб, узятих із різних місць посудини з хлор-
ним вапном. Далі 3,55 г середньої проби хлорного вапна розтира-
ють з невеликою кількістю дистильованої води до сметаноподібної
консистенції, після чого доводять у мірній колбі дистильованою во-
дою до 1 л, де залишають до освітлення. У колбу з притертою проб-
кою до 50 мл дистильованої води доливають 10 мл освітленого роз-
чину хлорного вапна, 5 мл 10% розчину йодиду калію та 5 мл розчи-
ну соляної кислоти (1:5). Через 5 хв виділений йод титрують 0,01 н.
розчином гіпосульфіту натрію до появи блідо-жовтого забарвлення,
потім додають 1 мл 0,5% розчину крохмалю і продовжують титрува-
ти до зникнення синього забарвлення. 1 мл 0,01 н. розчину гіпо-
сульфіту зв'язується 1,269 мг йоду, що відповідає 0,355 мг хлору.
Кількість 0,01 н. розчину гіпосульфіту натрію (мл), витраченого на
титрування, відповідає процентному вмісту активного хлору в до-
сліджуваному зразку хлорного вапна.

Використовувати для знезараження води хлорне вапно з вмі-
стом активного хлору менше 20% недоцільно.

Визначення хлорпотреби води.У чотири хімічні склянки з 200


мл досліджуваної води в кожній вносять відповідно 0,10, 0,15, 0,20 і
0,25 мл 1% розчину хлорного вапна, перемішують і залишають на ЗО
хв. Далі до кожної склянки додають по 5 мл 10% розчину йодистого
калію, 5 мл розчину соляної кислоти (1:5) і 1 мл 0,5% розчину
крохмалю. Про присутність залишкового хлору в досліджуваній во-
ді свідчить поява голубого забарвлення.

Для визначення кількості залишкового хлору досліджувану во-
ду титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту натрію до зникнення за-
барвлення. Вміст залишкового хлору (мг/л) у досліджуваній воді
обчислюють за формулою

Л =0,355 аК -5,

де а — кількість 0,01 н. розчину гіпосульфіту натрію, витрачена на
титрування 200 мл досліджуваної води, мл; К — поправковий ко-
ефіцієнт до титру гіпосульфіту натрію.

Хлорпотреба досліджуваної води дорівнює тій дозі хлору, після
додавання якої до досліджуваної води кількість залишкового хло-
ру становить 0,3-0,5 мг/л. Якщо в жодній зі склянок залишкового
хлору не виявлено або у всіх склянках його вміст перевищує 0,5
мг/л, кількість розчину-хлорного вапна, необхідного для хлоруван-
ня, відповідно збільшують або зменшують.

Визначення вмісту вільного залишкового хлору у воді.Метод
ґрунтується на здатності активного хлору окислювати йодид до йо-
ду, вміст якого визначають титруванням гіпосульфіту натрію.

Для визначення залишкового хлору в колбу з притертим кор-
ком додають 0,5 г йодиду калію, який розчиняють в 1-2 мл дисти-
льованої води, 250 мл досліджуваної води і 1 мл соляної кислоти
(1:3) і перемішують вміст, закривши колбу пробкою. Колбу став-
лять у темне місце на 5 хв. Виділений йод забарвлює розчин у
жовтий колір. Для кількісного визначення йоду досліджувану во-
ду титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту натрію до блідо-жовто-
го забарвлення, після чого додають 1 мл розчину крохмалю, що
надає воді в присутності йоду синього забарвлення, і титрують до
знебарвлення.

Вміст залишкового хлору (мг/л) обчислюють за формулою

А = ~аК -0,355 -1000,
V

де а — кількість 0,01 н. розчину гіпосульфіту натрію, витраченого
на титрування, мл; К — поправковий коефіцієнт нормальності тит-
ру гіпосульфіту натрію; 0,355 — кількість активного хлору, що від-
повідає 1 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту натрію; V — об'єм води,
взятої для аналізу, мл.

Концентрація вільного залишкового хлору в воді після хлору-
вання повинна становити 0,3-0,5 мг/л (Держстандарт 2874-82).


 




3.6. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ВОДИ НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Якісний склад води істотно впливає на організм людини, оскіль-
ки надлишок або нестача у воді хімічних речовин призводять до
виникнення різноманітних захворювань.

Для оцінки якості води визначають йод, фтор, бром, кобальт, мідь,
цинк, марганець, залізо та інші речовини. Виявлення у районі водо-
джерел хворих домашніх тварин та гризунів, від яких через воду
можуть передаватися інфекційні захворювання, править за основу
при з'ясуванні причин захворюваності населення. Токсичну дію на
організм чинять пестициди, мінеральні добрива, що потрапляють з
водою, а також компоненти побутових та промислових відходів.

Отже, методика вивчення впливу води на здоров'я людини пе-
редбачає обстеження вододжерел і санітарний аналіз якості води.
Необхідно також провести анкетне опитування мешканців у райо-
ні розташування обстежуваних вододжерел, яке містить паспортні
дані, а також дані про передбачувані джерела викидів, інтенсивність
запаху та забарвлення, характер забруднень, про обмеження вико-
ристання води і наявність проявів захворювань унаслідок викори-
стання води. Для вивчення впливу хімічних забруднень води на
здоров'я доцільно обстежувати дитячі колективи. Результати до-
сліджень і дані про захворюваність населення проходять статистичну
обробку та відповідний аналіз.

Vл А & л 4

7
ГІГІЄНА ГРУНТУ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти