ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Класифікація ґрунтових частинок (за Качинським)

 

Найменування частинок Розмір, мм
Каміння, гравій Більше 3
Пісок  
  крупний 3-1 ' ]
  середині 1-0,25 ('
  дрібний 0,25-0,05 '"
Пил   ■ і і
  крупний 0,05-0,01
  середній 0,01-0,005
  тонкий 0,005-0,001
Мул   Менше 0,001

Визначення об'єму пор ґрунту.Ґрунт складається із частинок
(зерен) різних розмірів та проміжків між ними (пор). Сума усіх
пор ґрунту, виражена у відсотках, до загального його об'єму, стано-
вить загальний об'єм пор ґрунту. Чим менший розмір зерен, тим
більший загальний об'єм пор. Об'єм пор становить 40% у крупно-
зернистому ґрунті (гравій, хрящ, пісок), 45% у глині без органічних
домішок, 53% у глині з органічними домішками, 84% у торфі (з 82%
органічних речовин).

ощЯЇЇГ^З?

Для визначення об'єму пор ґрунту в мірний
циліндр на 50 мл наливають 25 см3 води. У дру-
гий циліндр насипають ґрунт до мітки 25 мл, а
потім пересипають його в циліндр з водою. Не-
зважаючи на те, що початкові об'єми води й ґрун-
ту однакові, отримуємо не суму об'ємів ґрунту й
води в циліндрі, а дещо меншу величину. Різни-
ця між сумою початкових об'ємів ґрунту й води
і фактично отриманим об'ємом становитиме об'єм
пор.

Наприклад, після ретельного змішування во-
ди з ґрунтом загальний об'єм становитиме не 50
см3, а 40 см3. Отже, різниця 10 см3 характеризує
об'єм пор в об'ємі ґрунту.

Оскільки загальний об'єм пор — це величи-
на, що виражає суму всіх пор ґрунту у відсотках,
переведемо одержані дані у відсотки:

х =
= 40%.

100-10

Мал. 47. Набір ситець Кнопа для сортування частинок грунту.

Визначення водопроникності ґрунту.У скля-
ну трубку заввишки 35 см, діаметром 3-4 см,
що має дві мітки на висоті 20 і 24 см, насипають
ґрунт, рівномірно розподіляючи його до мітки
20 см. Трубку з ґрунтом закріплюють у штативі.


 




Далі в трубку наливають воду до мітки 24 см (шар 4 см) і, в міру
того як вона просочується в ґрунт, доливають нові порції для під-
тримання її рівня. Час з моменту доливання води в трубку до по-
яви першої краплі, що пройшла крізь шар ґрунту, визначає водо-
проникність ґрунту.

Визначення капілярності ґрунту.Скляну трубку заввишки 30-
40 см, діаметром 2 см, дно якої закрите полотном, наповнюють повіт-
ряно-сухим ґрунтом ущерть, закріплюють у штативі, а нижній її кі-
нець занурюють на 0,5 см у воду. Фіксують рівень піднімання води
в трубці (у сантиметрах) через кожні ЗО хв. Швидкість, з якою вода
проникає у ґрунт, характеризує його капілярність.

Визначення температури ґрунту.Для вимірювання температури
ґрунту використовується ґрунтовий термометр, що являє собою ком-
плекс термометра та бура, який вкручується у ґрунт на досліджува-
ну глибину (мал. 48). Визначити температуру ґрунту можна також
за допомогою приладу, що складається з труби, яка опускається в
шахту на необхідну глибину, та системи важелів, за допомогою яких
термометри розміщують у трубі (мал. 49).

Визначення повітропроникності ґрунту.Повітропроникність ґрун-
ту оцінюють за допомогою пристрою, що являє собою ковпачок з
двома патрубками (мал. 50). Ковпачок щільно натягують на кінець


циліндричної трубки, заповненої ґрунтом. Через один із патрубків
нагнітається повітря, другий патрубок з'єднаний з манометром. Шви-
дкість падіння тиску повітря, що нагнітається, прямо пропорційна
повітропроникності досліджуваного ґрунту.

Оцінка фізичних властивостей ґрунту.Характер частинок ґрун-
ту і його тип зумовлюють вологопроникність, вологомісткість, капі-
лярність, повітряний і тепловий режими. Зі збільшенням розміру ча-
стинок, з яких складається ґрунт, ступінь проникності ґрунту для
повітря збільшується. Як наслідок, процес самоочищення ґрунтів, що
складаються з великих за розміром зерен, перебігає більш інтенсив-
но, ніж у дрібнозернистих ґрунтах. Ґрунти з великою шпаруватістю,
тобто ті, що складаються з невеликих зерен, погано аеруються, довше
затримують вологу, фільтрація води через такі ґрунти утруднюєть-
ся. Зі збільшенням поруватості ґрунту підвищується здатність ґрун-
тів до капілярного піднімання води. Висока капілярна здатність ґрун-
тів призводить до їх постійного зволоження з подальшим потенцій-
ним заболоченням.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти