ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИТРАТ ОРГАНІЗМУ

Кількість споживаної людиною їжі повинна відповідати насампе-
ред її добовим енерговитратам.

Однак енерговитрати осіб, що належать навіть до однієї профе-
сійної групи, можуть значною мірою різнитися. Виникненню додатко-
вих енерговитрат у неробочий час сприяють заняття спортом, актив-
ний відпочинок тощо. Тому необхідно визначати індивідуальні ене-
рговитрати.

Добові енерговитрати організму визначають методами прямої
або непрямої калориметрії. Пряму калориметрію проводять за допо-
могою спеціальних калориметричних камер, що вловлюють тепло,
яке віддає організм. Метод визначення енергетичних витрат орга-
нізму на основі дослідження газообміну отримав назву непрямої
калориметрії. Приблизні добові енерговитрати організму можна ви-
значати також за допомогою спеціальних таблиць.

Добова потреба людини в енергії визначається за сумою трьох
величин: основного обміну, специфічно динамічної дії та робочої над-
бавки.


 

" 40 -40                      
                   
                 
                 
               
               
: 110                
             
    \        
           
 
' 160 _
_
'" 170 _
:■ 180 -
          Жінки            
-344 -234 -194                  
' 50 -305 -194 -153                  
-264 -154 -113                  
-224 -114 -74                  
-184 -74 -34 -52                
-104              
ПО              
, 120              
_              
! 140            
_ -2
_
_
_
_ _
- - - -

 




Основний обмін — це енерговитрата організму на підтримання
його вегетативних функцій. Енергетичні витрати організму за умов
основного обміну пов'язані з підтриманням для життя клітин рівня
окислювальних процесів і з діяльністю постійно працюючих орга-
нів та систем (дихальної мускулатури, серця, нирок, печінки). Деяка
частина енергетичних витрат організму за умов основного обміну
зв'язана з підтриманням м'язового тонусу. Тому основний обмін слід
визначати в стані м'язового та емоційного спокою, в стані неспання,
через 12-16 год після їди, при температурі 18-20°С.

Приблизна величина основного обміну для людини середнього
віку (35 років), середнього зросту (165 см) та середньої маси (70 кг)
становить Ізкал" (4,2 кДж) на 1 кг маси за 1 год^. Інтенсивність
основного обміну в перерахунку на 1 кг маси в дітей більша, ніж у
дорослих, а в чоловіків приблизно на 10% вища, ніж у жінок. У
похилому віці основний обмін знижується.

Для визначення основного обміну розрахунковим способом за
табл. 50 залежно від маси і статі знаходять число А, а потім за дани-
ми зросту, віку та статі, користуючись табл. 51 — число Б. Сума
чисел А і Б становить величину основного обміну.

Основний обмін можна розрахувати також за формулами, наве-
деними в табл. 52, або визначити, користуючись табл.53.

Таблиця 52
Формули для розрахунку основного обміну

 

Стать Вік, роки Основини обмін, ккал/добу
Чоловіки 10-18 16,6хМТ+77хЗр+572
  18-30 15,4хМТ-27хЗр+717
  30-60 11,ЗхМТ+16хЗр+901
  Понад 60 8,8хМТ+1128хЗр-1071
Жінки 10-18 7,4хМТ+482хЗр+217
  18-30 13,ЗхМТ+334хЗр+35
  30-60 8,7хМТ-25хЗр+865
  Понад 60 9,2хМТ+637хЗр-302

Примітка: МТ — маса тіла, кг; Зр — зріст, м.

Т а 6 л н ц я 53
Визначення основного обміну за показниками маси тіла та віку,

ккал/добу

 

Маса тіла, 18-29 30-39 40-59 60-74
кг років років років років
    Чоловікі І  

 

а тіла, 18-29 30-39 40-59 60-74
кг років років років років
    Жінки    
'.'. 1490

Після їди інтенсивність обміну речовин і енергетичні витрати
організму збільшуються порівняно з їх рівнем в умовах основного
обміну. Збільшення обміну речовин і енергії починається через 1 год
і досягає максимуму через 3 год після їди, зберігаючись упродовж
декількох годин. Вплив приймання їжі на посилення обміну речо-
вин і енергетичні витрати називають специфічно динамічною дією
їжі.
При вживанні білкової їжі обмін речовин зростає в середньому
на 30%. При харчуванні жирами і вуглеводами обмін збільшується
на 4-15%. При змішаному харчуванні величина специфічно дина-
мічної дії їжі становить 10-15% основного обміну.

Збільшення енергетичних витрат під час виконання розумової та
особливо м'язової роботи має назву робочої надбавки. Робоча над-
бавка обчислюється на основі підрахунку енерговитрат на розумо-
ву і фізичну працю людини, для чого проводять ретельний хроно-
метраж усіх видів діяльності, враховуючи також одночасне вико-
нання різної роботи. Далі, користуючись табл. 54, визначають кіль-
кість енергії, яка і є робочою надбавкою.

Сума знайдених величин основного обміну, специфічно динамічної
дії їжі та робочої надбавки становить добову суму енерговитрат.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, об'єктивним фізіологічним кри-
терієм, що визначає адекватну кількість енергії для конкретних груп
населення, слід вважати співвідношення загальних енерговитрат на
всі види життєдіяльності з основним обміном — витратами енергії в
стані спокою. Співвідношення загальних енерговитрат і основного об-
міну називається коефіцієнтом фізичної активності (КФА).

Коефіцієнт фізичної активності є фізіологічним критерієм для
диференціації всього працездатного населення на наступні групи:

1 група — особи переважно розумової праці, КФА — 1,4 (на-
укові працівники, студенти гуманітарних спеціальностей, операто-
ри ЕОМ, педагоги, диспетчери, контролери, робітники пультів уп-
равління тощо)

2 група — особи, зайняті легкою фізичною працею, КФА — 1,6
(водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвейєрів, вагарі, пакуваль-
ники, швейники, працівники радіоелектронної промисловості, агро-
номи, медсестри, санітарки, працівники зв'язку, сфери обслугову-
вання, продавці промтоварів тощо).


 




 

Різновид діяльності КФА
жінки чоловіки
ють показник ЕОО — енергію основного обміну за годину (ккал/ год). Далі проводиться хронометраж усіх видів діяльності особи упродовж доби. Сума добутків ЕОО на КФА певного виду діяльності та її трива- лість становить добові енергозатрати індивідуума. Значення КФА при різних видах діяльності наведені в табл. 55. Таблиця 55 Коефіцієнти фізичної активності при різних видах діяльності

Таблиця 54

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти