ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Норми температури повітря у приміщеннях дитячих дошкільних закладів

 

 

Приміщення Температура повітря, °С
у II—III кліматичних районах у IV кліматичному районі

 

Ігрова, приймальня молодшої ясельної групи
Ігрова, приймальня середньої і старшої
ясельних груп    
Групові, роздягальні дошкільних груп:    
молодшої, середньої та старшої
підготовчої
Спальні:    
ясельних груп 1 4 І. 1
дошкільних груп
Зали музичних і гімнастичних занять
Буфетні
Медичні приміщення
Кухня
Пральня
Гладильня

Приміщення забезпечують системою природної вентиляції з крат-
ністю повітрообміну 1,5 (за витяжкою). Для провітрювання примі-
щень вікна обладнують відкидними фрамугами з важельним при-
водом (не менше 50 % вікон) і кватирками. Відношення площі фра-


муг і кватирок до площі підлоги повинно становити 1:50. Внутріш-
ня частина фрамуги повинна відкриватися догори і обладнується
боковими щитами, що скеровують повітря у верхню сферу примі-
щення. Тривалість обов'язкового наскрізного провітрювання зале-
жить від температури зовнішнього повітря, напряму вітру, ефектив-
ності опалення і завершується за ЗО хв до приходу дітей. Односто-
роннє провітрювання здійснюється за присутності дітей.

Дошкільні заклади повинні бути забезпечені доброякісною во-
догінною питною водою з розрахунку 75 л/добу для закладів з ден-
ним перебуванням дітей і 100 л/добу для закладів з цілодобовим
перебуванням дітей, мати гаряче водопостачання і каналізацію. У
вбиральнях молодшої ясельної групи встановлюють один дорослий
умивальник і ванну для підмивання дітей, середньої та старшої ясель-
них груп — два дитячі й один дорослий умивальники, один дитячий
унітаз, душовий піддон, молодшої та середньої дошкільних груп -
чотири дитячі умивальники, три унітази і душовий піддон, старшої
та підготовчої груп — по чотири умивальники та унітази і один
душовий піддон у туалетах для хлопчиків та дівчаток.

Приміщення та ділянка дошкільного закладу повинні утримува-
тися у належному санітарному стані. Всі приміщення щоденно під-
лягають вологому прибиранню із застосуванням мийних засобів при
відкритих вікнах і фрамугах, раз на місяць або за епідемічними
показаннями — генеральному прибиранню. Двічі на рік треба ми-
ти вікна. Індивідуальну постільну білизну, рушники замінюють не
рідше ніж раз на тиждень. Обладнання приміщень (столи, стільці,
унітази тощо), підлогу у туалетах миють гарячою водою з мийними
засобами, при ускладненій епідемічній ситуації — дезінфікують 1 %
розчином хлораміну або хлорного вапна. Розчини зберігають у тем-
ному, не доступному для дітей місці. При вході у будинок повинні
бути решітки для очищення взуття, біля дверей кожної групи -
вологі килимки. Обладнання ділянки (столи, лавки, фізкультурне
обладнання) має бути полагодженим, його слід щоденно протирати.
Пісок у пісочницях замінюють раз на місяць з обов'язковим аналі-
зом на яйця гельмінтів. Щоденно вранці за 1-2 год до прийому ді-
тей ділянку прибирають, у теплу пору року - ЇЇ поливають.

Загальноосвітні школиповинні відповідати вимогам БНіП II-
65-73 "Загальноосвітні школи і школи-інтернати" та "Санітарних
правил обладнання і утримування загальноосвітніх шкіл" №1186-а-
74.

Школа повинна мати окрему, віддалену від транспортних магі-
стралей, промислових та комунальних підприємств, земельну ділян-
ку, розміри якої визначаються передбаченою кількістю учнів.

Кількість учнів 40 80 192 320 392 464 642 784 1176 1580 1960

Площа ділянки, га 0,3 0,5 1,2 1,7 2,0 2,0 2,0 2,2 2,8 3,0 4,0

Довкола шкільного будинку (відсоток забудови ділянки не біль-
ше 10-12%) на ділянці визначають такі зони:

1. Навчально-дослідна зона (город, сад, метеорологічний, географіч-



ний майданчики тощо), площа якої становить 6-10% загальної пло-
щі ділянки школи.

2. Спортивна зона (майданчики для спортивних ігор, гімнастики
тощо) площею від 1150 (у початкових школах) до 10700 м2 (у се-
редніх). Спортивна зона займає 30-40% загальної площі ділянки
школи.

3. Зона відпочинку (майданчики для рухливих ігор і тихого від-
починку). Розмір майданчиків повинен становити 100 м2 на кожний
початковий клас і 25 м2 — на кожний середній (5-8-й) клас.

4. Господарська зона (господарські будівлі та сміттєзбірник, гара-
жі, котельня) повинна мати окремий в'їзд.

Усі зони повинні мати зручний зв'язок з будинком та між со-
бою. Спортивну зону розташовують з боку спортивного залу. Не
допускається її розташування з боку вікон навчальних приміщень.
Майданчики для відпочинку і рухливих ігор дітей під час перерв
влаштовують поблизу виходів з будинку й окремо для І-ІІ, III—IV,
У-УШ класів, майданчики для тихого відпочинку — на віддалі від
спортивної зони та ігрових майданчиків поблизу саду навчально-
дослідної ділянки. Метеорологічний та географічний майданчики
обладнують на віддалі не менше 35 м від будинку школи і спор-
тивних майданчиків. Господарська зона розташовується в глибині
ділянки з боку входу у виробничі приміщення їдальні. Сміттєзбір-
ники встановлюють на віддалі не менше 25 м від вікон та входу в
їдальню. В'їзди та входи на ділянку школи, проїзди, доріжки по-
винні мати тверде покриття.

Зелені насадження розташовуються по периметру ділянки шко-
ли смугою завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиці — не менше
6 м. Загальна площа зелених насаджень повинна становити не мен-
ше 40-50 % площі ділянки школи. До площі озеленення входять
зелені насадження навчально-дослідної ділянки, зони відпочинку,
газони, захисні зелені смуги, зокрема довкола господарської зони,
фізкультурних майданчиків. Забороняється висаджувати колючі ку-
щі, дерева та кущі з отруйними плодами. Дерева висаджують не
ближче 10 м від будинку.

Шкільний будинок не повинен мати більше трьох поверхів. У
будинку школи виділяють наступні групи приміщень: навчальні
секції для І—III класів, ІУ-Х (У-ХІ) класів, трудового навчання,
навчально-спортивного і культурно-масового призначення, продо-
вженого дня, загальношкільного призначення (їдальня, бібліотека,
адміністративно-господарські, медпункт тощо). Взаємне розташу-
вання окремих груп приміщень повинно забезпечувати зручний
функціональний зв'язок їх між собою і відповідними зонами ді-
лянки, створювати оптимальні умови для організації навчально-
виховного процесу.

Навчальні приміщення за їх призначенням поділяються на влас-
не навчальні (класи, кабінети, лабораторії), навчально-виробничі
(шкільні майстерні) і навчально-спортивні (спортзал). Класи, кабі-
нети, лабораторії дозволяється розташовувати на будь-яких, крім


підвальних та цокольних, поверхах будинку, майстерні та спортза-
ли — лише на першому поверсі у спеціальних ізольованих блоках.
Для розташування кабінетів запропонований віковий принцип з вер-
тикальними або горизонтальними зв'язками між кабінетами. Вер-
тикальний зв'язок між кабінетами дозволяє розташувати в окре-
мих блоках учнів У-УІІ і УПІ-Х (XI) класів, створити спеціалізо-
вані секції навчальних дисциплін природничо-математичного і гу-
манітарного циклів. Горизонтальні зв'язки забезпечують розташу-
вання учнів двох —трьох суміжних класів на одному поверсі.

У табл. 72 наведені склад і площі приміщень шкіл на 392 учні і
більше.

Таблиця 72

Площа, м2

Склад і площі приміщень загальноосвітньої школи

Приміщення

загальна

на 1 учня

1,25
50-66 1,25-1,65
66+16 1,65
66+16 3,3
2,5
164-1176 0,42-0,6
144-288 3,6-7,2
66-240 0,6
52-319 0,65
94-171
65-275
32-80 0,05-0,08
24-70 2-2,5 на клас
8-15
12-15
39-196 0,1
4-6
98-490 0,25

Класи

Навчальні кабінети

Лабораторії з лаборантськими

Майстерні для хлопчиків з інструментальною

Кабінет праці для дівчаток

Рекреаційні приміщення

Спортивний зал

Актовий зал на 80 — 400 місць

Обідній зал їдальні на 80 — 490 місць

Кухня (загальна площа всіх приміщень)

Приміщення продовженого дня

Бібліотека (читальний зал з книгосховищем)

Кабінет директора

Кабінет завідуючого навчальною частиною

Учительська

Канцелярія

Кабінет лікаря

Туалети і вмивальні для: учнів

персоналу
Вестибюль із роздягальнею

Класи і кабінети повинні мати прямокутну форму з глибиною 6-
6,3 м і довжиною 8 — 8,4 м, спортивні залп — розміри 12x12, 9x18,
12x24 або 15x30 м. Висота навчальних приміщень має бути не мен-
ше 3 м, спортзалів — не менше 5,4 м. При спортивних залах улашто-
вують дві роздягальні з душовими й туалетами загальною площею
42-66 м2. Рекреаційні приміщення проектуються у вигляді коридо-
рів завширшки не менше 2,8 м або залів чи холів відповідної пло-
щі, їдальня передбачається у школах з кількістю учнів 320 і більше
(у менших школах — буфет) у спеціальному блоці або в комплексі
зі спортивним і актовим залами на першому поверсі з окремим вихо-
дом на господарський двір. Кількість посадкових місць повинна бу-
ти розрахована не менш ніж на 25% учнів, що обслуговуються одно-
часно. Перед обіднім залом мають бути встановлені умивальники
(один на 20 посадочних місць). Кабінет лікаря проектується у ви-


 




гляді однієї кімнати, а в школах на ЗО класів і більше — у вигляді
двох суміжних кімнат (друга — під кабінет зубного лікаря) загаль-
ною площею 27 м2.

Учнівські місця повинні мати пряме природне лівобічне освіт-
лення. При глибині приміщень понад б м обов'язковим є влашту-
вання правобічного або верхнього природного освітлення. Напрям
основного світлового потоку справа, спереду і ззаду від учнів не
допускається, оскільки за рахунок тіні від руки і корпусу учня
рівень природної освітленості на робочій поверхні знижується у 3-
4 рази. Коефіцієнт природної освітленості на робочій поверхні парт,
столів у найбільш віддаленій від вікон точці приміщення при ліво-
бічному освітленні або на перших партах усіх рядів при правобіч-
ному чи верхньому освітленні повинен становити не менше 1,5%
при рівномірності освітлення не менше 0,3. Стіни фарбують у світ-
лі, теплі кольори з коефіцієнтом відбиття 0,45-0,60, стелю — у бі-
лий колір.

Штучне освітлення приміщень шкіл забезпечується люмінесцент-
ними лампами або лампами розжарювання. Норми штучної освіт-
леності наведені у табл. 73.

Таблиця 73

Найменша штучна освітленість від загального освітлення
в приміщеннях школи

 

  Освітленість, лк Питома потужність,
        Вт/м2
Приміщення   Ламп і  
  люмінес- розжарю- люмінес- розжарю-
  центні вання центні   вання
Класи, кабінети, лабораторії,
майстерні з обробки металу        
та дерева, бібліотека Кабінети креслення
Швейні майстерні Кабінет лікаря, учительська, 400 200 200 100 25 13 64 32
кабінет директора, актові та        
спортивні зали Рекреації Вестибюль — гардероб 150 !00 75 50 24 16
Санвузли, сходи ЗО 9,6

Для забезпечення норми люмінесцентного освітлення класу не-
обхідно використати 12 світильників розсіяного світла ШОД-2х40
або ШЛД-2х40 (у дві лінії паралельно до вікон по 6 світильників
кожна) чи 8 світильників ШОД-2х80 або ШЛД-2х80 (по 4 сві-
тильники в ряду). При освітленні класу жарівками застосовують
7-8 світильників розсіяного, переважно відбитого світла СК-300 або
КМО-300 з лампами по 300 Вт і висотою підвісу 1,9 м над робочою
поверхнею (у дві лінії паралельно до вікон). Віддаль рядів світиль-
ників від внутрішньої та зовнішньої стін становить 1,5 м, від дошки —
1,2 м, від задньої стіни — 1,6 м, між рядами світильників з лампа-


ми розжарювання 2,65 м, з люмінесцентними лампами 3 м. У кабі-
нетах і лабораторіях додається ще один ряд світильників. Електроп-
роводка повинна передбачати можливість нарізного вмикання ламп
для освітлення ряду парт і столів, найбільш віддалених від вікон, і
місцевого освітлення класної дошки.

Температура повітря у приміщеннях шкіл залежно від кліматич-
них умов місцевості повинна відповідати рівням, наведеним у табл.
74, при відносній вологості 40-60 %.

Таблиця 74
Норми температури повітря у приміщеннях загальноосвітніх шкіл

 

Приміщення Температура
  повітря, С
Класи, кабінети, лабораторії, актовий зал 17-20
Майстерні 16-18
Спортзал 15-17
Роздягальні при спортзалі 19-23
Бібліотека, кабінети адміністрації 17-21
Кабінет лікаря 21-23
Рекреаційні приміщення 16-18
, Вестибюль, гардероб 16-19
;, Вбиральні 17-21
Душові при спортзалі

У школах переважно застосовується центральне водяне опален-
ня із розташуванням радіаторів під вікнами. Найоптимальнішим є
панельно-променисте опалення із розташуванням опалювальних при-
ладів у підлозі, плінтусах, стінах, стелях. Основні приміщення шкіл
забезпечуються природною вентиляцією за рахунок кватирок або фра-
муг загальною площею 1:50 площі підлоги. Навчальні приміщення
провітрюються під час перерв, а рекреаційні — під час уроків. На-
скрізне провітрювання приміщень допускається лише за відсутності
дітей. Об'єм вентиляційного повітря (за припливом) повинен стано-
вити 16 м3/год повітря на одного учня у класах, 20 м3/год у май-
стернях, 80 м3/год у спортзалах, кратність повітрообміну в учительсь-
кій, кабінеті лікаря (за витяжкою) — 1,5. Вбиральні та кухні облад-
нують витяжною вентиляцією.

Школи обладнуються централізованим водопостачанням з пода-
чею 15-20 л на одну дитину та каналізацією. На кожному поверсі
блока навчальних секцій розташовують санвузли, обладнані з роз-
рахунку 1 унітаз на ЗО дівчаток і один пісуар і унітаз на 40 хлопчи-
ків. У приміщеннях початкових класів, лабораторіях, навчальних ка-
бінетах, майстернях, а також медпункті, учительській обов'язково
встановлюють умивальники на висоті 0,6-0,7 м від підлоги залеж-
но від віку учнів з кранами на висоті 0,2-0,25 м над верхнім краєм
раковини.

Для забезпечення належного санітарного стану шкільну ділянку
щоденно прибирають, зелені насадження, ігрові майданчики, доріж-
ки весною і літом поливають, взимку очищають від снігу. Примі-
щення школи підлягають щоденному вологому прибиранню при


 




відкритих вікнах і фрамугах. Паркетні підлоги раз на місяць пасту-
ють. Навчальні та адміністративні приміщення прибирають після
уроків, рекреації, санвузли, обідній зал — після кожної перерви, спор-
тивний зал — після кожного уроку. Санвузли прибирають із засто-
суванням деззасобів (0,5-1 % розчин хлорного вапна, хлораміну
тощо). Вікна миють не рідше ніж 3-4 рази на рік ззовні та не рідше
ніж 1-2 рази на місяць зсередини.

9.3. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ДИТЯЧИХ МЕБЛІВ

Меблі дитячих дошкільних закладів і шкіл повинні відповідати
віковим анатомо-фізіологічним особливостям дитячого організму, пе-
редусім зросту, і задовольняти гігієнічні та педагогічні вимоги.

Основним типом шкільних меблів є учнівські парти (переважно
для початкових класів) або столи зі стільцями (переважно в на-
вчальних кабінетах і лабораторіях). Від їх раціонального влашту-
вання, відповідності зросту залежить правильна фізіологічна поза
учня, яка не вимагає зайвих витрат енергії, забезпечує оптимальне
функціонування основних систем організму, запобігає розвитку втоми,
порушенням постави, викривленню хребта і виникненню короткозо-
рості.

Парти, столи і стільці для класів, кабінетів і лабораторій згідно
з держстандартами 11015-77 "Столи учнівські" і 11016-77 "Стільці
учнівські" поділяють на п'ять груп залежно від основних розмірів,
до яких належать висота заднього, оберненого до учня, краю криш-
ки та висота переднього краю сидіння над підлогою. Кожна група
меблів позначається першими літерами абетки і призначена для
учнів певного зросту з ростовим інтервалом 15 см (табл. 75). Пар-
ти виготовляють переважно трьох груп (А, Б, В), столи і стільці
п'яти груп. Існують також універсальні меблі зі змінною висотою
стола та сидіння, які можна пристосувати до будь-якої групи меб-
лів.

Таблиця 75
Розміри парт, столів і стільців для школярів

 

 

 

 

Група Колір Основні розміри меблів Зріст учнів,
   
меблів маркування Висота заднього краю Висота переднього краю якому відпо-
    кришки над підлогою, см сидіння над підлогою, см відають меблі певного роз- міру, см
А Жовтий 54 32 до 130
Б Червоний 60 36 13СГ-145
В Голубий 63 40 146-160
Г Зелений 72 44 161-175
д Білий 78 48 понад 175

Меблі сталих розмірів повинні мати фабричне маркування, за
яким їх можна правильно підібрати для кожного школяра. Це мар-
кування наносять на нижню поверхню кришки стола та сидіння стіль-


ця у вигляді дробу, в чисельнику якого ставлять групу, а у знамен-
нику — зріст дітей, для яких призначені ці меблі, наприклад

В

146-160 '

Крім того, по обидва зовнішні боки стола (парти) наносять додатко-
ве колірне маркування у вигляді кола діаметром 25 мм або горизон-
тальної смуги завширшки 20 мм відповідного до табл. 75 кольору.
Крім основних розмірів для гігієнічної оцінки меблів і робо-
чої пози учнів використовуються допоміжні розміри та критерії
(мал. 59):

— дистанція сидіння — віддаль по горизонталі від переднього
краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю криш-
ки стола. Дистанція сидіння може бути від'ємною, якщо край си-
діння заходить під край стола, нульовою, якщо край стола і стільця
розташовані на одній вертикалі, та додатньою, якщо край сидіння не
сягає опущеної вертикалі. При письмі та читанні оптимальною є
від'ємна дистанція 3-5 см за наявності відкидної кришки, що забез-
печує нормальне усаджування за стіл і вихід із-за нього;

— дистанція спинки — віддаль від спинки стільця до заднього
краю кришки стола, яка повинна перевищувати передньозадній роз-
мір грудної клітки учня на ширину дитячої долоні. Значне збіль-
шення дистанції спинки, яке зумовлює додатну дистанцію сидіння,
призводить до надмірного нахилу тулуба уперед, мала дистанція спин-
ки затруднює екскурсію грудної клітки;

— диференція парти — віддаль по вертикалі від заднього краю

Мал. 59. Схема шкільної парти Ф.Ф.Ерісмана:

А — висота заднього краю кришки партії над підлогою; Б — висота переднього
краю сидіння над підлогою (висота сидіння); В — дистанція сидіння (від'ємна при нозі
учня сидячи); Г — дистанція сидіння (додатна при відкинутій кришці і позі учня сто-
ячи за партою); Д - дистанція спинки; Е — диференція; Є — глибина сидіння; Ж -
висота спинки над підлогою; 3 — кут нахилу кришки стола; / — відкидна кришка;

К — глибина полички.


 




кришки стола до площини сидіння, яка повинна дорівнювати від-
далі від сидіння до ліктя вільно опущеної руки плюс 5-6 см та
забезпечувати вільне розташування рук на столі та плечей у гори-
зонтальному положенні паралельно до краю стола. Зменшення ди-
ференції парти змушує учня сильно нахилятися уперед і спиратися
на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки і черев-
ної порожнини, опущення правого плеча і виникнення лівобічного
сколіозу, збільшення диференції зумовлює підняття правого плеча і
правосторонній сколіоз;

— глибина сидіння — передньозадній розмір сидіння, який по-
винен становити від 2/3 до 3/4 довжини стегна. За меншої глиби-
ни сидіння зменшується площа спирання, поза стає менш сталою і
більш втомлюваною, за більшої — край сидіння стискає судинно-
нервовий пучок у підколінній ямці;

— висота сидіння, яка повинна відповідати довжині гомілки ра-
зом зі стопою з додаванням 1,5-2 см на висоту підбору, що забезпе-
чує згинання ніг у кульшовому та колінному суглобі під прямим
кутом, спирання стопи на підлогу або підставку і запобігає розвит-
кові втоми;

— висота спинки стільця (лавки у парті) повинна сягати рівня
поперекового відділу хребта і забезпечувати спирання на неї груд-
ним відділом хребта;

— кут нахилу кришки стола повинен дорівнювати 15°. Такий
нахил кришки дозволяє учневі утримувати книжку або зошит під
найбільшим кутом при найменшому нахилі голови на оптимальній
віддалі (30-35 см) від очей, що забезпечує сталу акомодацію і запо-
бігає виникненню короткозорості;

— рельєф сидіння повинен відповідати формі стегна та сідниць
і мати невеличкий нахил назад, що дає змогу учневі не сповзати
наперед.

Стіл (парта) повинні мати гачок (поличку) для портфеля, фік-
сований пенал для ручки для запобігання її скочування по похилій
поверхні стола, можуть мати підставку для ніг. Учнівські столи
(парти) роблять одномісними або двомісними. Забороняється за-
стосовувати табурети і лавки.

Для фарбування парт та столів застосовують зелену гаму кольо-
рів від світлого до темно-зеленого, а також колір дерева з коефіці-
єнтом відбиття 0,11-0,45. Найліпші умови видимості створюються
при співвідношеннях яскравості зошита і стола 2:1—4:1.

Двомісні столи і парти розташовують вздовж класу поздовж-
ньої конфігурації у три ряди, одномісні — у п'ять рядів. Віддаль
від столів до зовнішньої стіни та ширина проходів між рядами
повинна становити 0,6-0,7 м, до внутрішньої стіни 0,5 м, до задньої
стіни 0,4-0,5 м. Віддаль від дошки до перших парт 2,4-2,7 м, до
останніх парт не більше 8 м. Найвіддаленіші від вікон робочі місця
повинні розташовуватися від них не далі ніж за 6 м. У класах і
кабінетах квадратної та поперечної конфігурації меблі можуть бу-
ти розташовувані у чотири ряди з проходами між рядами 0,6 м на


віддалі 0,8-1,0 м від вікон, 0,9-1,0 м від задньої стіни і 3 м від
дошки.

Учнів розсаджують з урахуванням їх зросту, стану здоров'я, зо-
ру і слуху, які визначаються під час медичного огляду. До початку
навчального року медичний персонал школи разом з класними ке-
рівниками повинен подбати про укомплектованість кожного класу
(навчального кабінету) столами (партами) кожної групи у кілько-
стях, що відповідають кількості учнів певного зросту. У кожному
класі треба мати столи (парти) декількох груп. Парти, столи і стільці
менших розмірів розташовують ближче до дошки, більших — далі
від неї. Для дітей зі зниженою гостротою зору або слуху столи, неза-
лежно від їх групи, ставлять попереду, в крайніх рядах. За достат-
ньої корекції гостроти зору окулярами учні можуть сидіти в будь-
якому ряду. Школярів з ревматичними захворюваннями, таких, що
часто хворіють на ангіну, гостре запалення верхніх дихальних шля-
хів, необхідно розсаджувати далі від вікон. Двічі на рік учнів, що
сидять у крайніх рядах, міняють місцями, не порушуючи відповід-
ності меблів їх зросту. Упродовж навчального року медперсонал і
класні керівники контролюють розсаджування дітей шляхом ви-
значення відповідності допоміжних розмірів столів (парт) анато-
мічним розмірам тіла учня і в разі потреби доукомплектовують класи
потрібними меблями.

Для лабораторій фізики, хімії, біології передбачені спеціальні дво-
місні лабораторні столи, для кабінетів креслення, малювання, іно-
земних мов — одномісні столи. Для забезпечення відповідності сто-
лів зростові дітей кабінет або лабораторія повинні використовува-
тись лише для дітей паралельних або суміжних за роками навчан-
ня класів. Для навчання старших дітей профільні кабінети у школі
повинні дублюватися.

Класи (кабінети) обладнують шафами, які розташовуються біля
задньої стіни, і дошкою темно-зеленого або коричневого кольору з
коефіцієнтом відбиття 0,1-0,12 при співвідношенні яскравості до-
шка—зошит 1:3—1:10, обладнаною лотком для затримання крейдя-
ного пилу і ванночкою для крейди та ганчірки. Нижній край дошки
повинен бути розташований над підлогою на висоті 80-85 см у 1-4-х
класах і 90-95 см у старших класах.

У майстернях з обробки дерева і металу обладнується звичайно
20 робочих місць зі столярськими верстатами, що розташовуються
перпендикулярно або під кутом 30-45° до вікон при віддалі між
верстатами 80 см, і слюсарними верстатами, які розташовані вздовж
вікон в один або два ряди з віддаллю між рядами 1,2 м. Для усу-
нення невідповідності між зростом учнів та висотою робочих місць
застосовують підставки заввишки 5,10 і 15 см (у майстерні має
бути по п'ять підставок кожної висоти).

В ігрових (групових) дошкільних закладів встановлюють столи
та стільці за кількістю дітей у групі: середня, старша ясельні, молод-
ша дошкільна групи обладнуються чотиримісними столами і до-
датково двомісними столами трапецієподібної форми, середня, старша


 




дошкільні та підготовча групи — двомісними столами зі змінним
нахилом кришки. Розміри столів та стільців, які поділяються на шість
груп залежно від їх висоти, мають відповідати вимогам держстан-
дартів 19301.1-73 і 19301.2-73 "Меблі дитячі дошкільні. Функціо-
нальні розміри" (табл. 76). Столи розташовують біля стіни з вікна-
ми при обов'язковому лівобічному їх освітленні не більше ніж у
два ряди для чотиримісних і три ряди для двомісних столів. Від-
даль між рядами столів має становити не менше ніж 0,5 м, від
столів до стіни з вікнами — 1 м, до дошки — 3,0-2,5 м. Розмір
дошки становить 0,75x1,5 м, висота її нижнього краю над підлогою
0,7-0,8 м. В ігрових (групових) встановлюють також шафи для
іграшок.

У ігрових молодших ясельних груп влаштовують манеж і бар'єр
на віддалі 1 м від вікон, паралельно до них довгою стороною, пеле-
нальний стіл з вішаком для рушників і баком для брудної білизни,
двомісні столи для годування дітей.

Спальні обладнують стаціонарними ліжками розміром 120x60 см зі
змінною висотою ложа й огорожею для дітей до трьох років і 140x60 см
для дітей 3-7 років. У дошкільних групах дозволяється застосовувати
розкладні ліжка з твердим ложем.

Приймальні (роздягальні) обладнують шафами для верхнього одя-
гу дітей і персоналу, туалети — вішаками з індивідуальними комір-
ками і шафами (в ясельних групах) для зберігання горщиків.

Гімнастичні зали обладнують гімнастичною стінкою або драбин-
кою, гімнастичною лавкою, перекладиною із розмірами, що відповіда-
ють вікові дітей.

Меблі для дошкільнят мають бути портативні й доступні для
легкої очистки і прибирання, поверхня меблів має бути водостій-
кою і витримувати обробку мийно-дезінфікуючими розчинами.

Таблиця 76
Основні розміри меблів для дітей дошкільних закладів

 

 

 

 

      Стіл   Стілець      
          г    
(і; 5; —'       Ч   Р 3    
ге С >> •І 1б і і   І 1 - Зріст дітей Вік дітей
= '^ С-   в ^ - о     V      
■ >>       - 3 ^ ^ 5   я      
£ £ X " £ і ,-- = ~ 2 л5Р = = ~ '-' —    
і—   £ с є;.- С * о *- ~ с = = | 5|    
    в 1 кщ = є І с 5 ч =-    
    ! = Чі. §-їЄ 1 5 '= § ! §• б    

 

А Білий 60-70 до 80 7 міс. — 1 р. 8 міс.
Б Зелений 60-70 80-90 1 р. 5 міс. 2 р. 8 міс.
В Голубий 60-70 90-100 2-4 роки
Оранжевий 55-70 100-115 3-6 років
Д Жовтий 55-70 ЗО 115-130 5-7 років
Ж Червоний 55-70 понад 130 6-7 років

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти