ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Гранично допустимі рівні ЕМП радіочастот у житловій забудові

 

Діапазон ЕМП ГДР, В/м Діапазон ЕМП ГДР, мкВт/см2**
5 25 6 15 7 6-3* 8 3 9 15-40 10 60 11 10-140

* Залежно від частоти і довжини хвилі.

** Залежно від довжини хвилі, часу опромінення, швидкості обертання антен РЛС метеорологіч-
ного, оглядового авіаційного і морського призначення при імпульсному випромінюванні.

При вимірюванні ЕМП у довкіллі вибір точок вимірювання ви-
значається місцевою ситуацією та розташуванням головних, бічних і
задніх пелюсток діаграми спрямування антени з урахуванням по-
верховості забудови на висоті від поверхні Землі 1,7, 3, 6, 9 м. На
кожній висоті виконують по три виміри.

Електромагнітні поля промислової частоти 50Гц
створюються мережею повітряних високовольтних ліній електропе-
редач змінного струму 220-1150 кВ і розподільними та перетворю-
вальними електричними підстанціями, трансформаторами, випрям-
лячами тощо.

Для вимірювання напруженості ЕГІ промислової частоти в межах
1-60 кВ/м використовують прилад ПЗ-1, у межах 2-100 кВ/м —
його модифікований варіант ПЗ-1М. Принцип роботи приладів по-
лягає у тому, що ЕП створює електрорушійну силу в симетричній
антені, яка являє собою сферичний диполь з двох напівсфер, розділе-
них діелектриком. Сигнал підсилюється підсилювачем змінного стру-
му, випрямляється лінійним випрямлячем і вимірюється стрілочним
мікроамперметром. Крім того, напруженість ЕП промислової часто-
ти можна вимірювати приладами КЕМ-1, ВНЕП-2.

Згідно зі стандартом 12.1.002-84 "ССБП. Електричні поля про-
мислової частоти. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до


проведення контролю" гранично допустимий рівень напруженості
електричного поля для персоналу, що обслуговує електроустановки,
визначається рівнем 25 кВ/м. Перебування у полі напруженістю по-
над 25 кВ/м без використання засобів захисту не допускається, від
20 до 25 кВ/м обмежується 10 хв, до 5 кВ/м включно допускається
упродовж робочого дня. Допустимий час Ггл (год) перебування в
електричному полі фактичної напруженості Еф від 5 до 20 кВ/м та
допустиму напруженість поля Егд залежно від часу перебування у
ньому Г (год) в межах від 0,5 до 8 год обчислюють за формулами
Т = 50/Е-2 і Еп = 50/(Г.+2).

Гд ' ф гл ф

Допустимий час перебування в електричному полі може бути
реалізований одноразово або дозовано упродовж робочого дня.
Решту робочого часу напруженість поля не повинна перевищува-
ти 5 мВ/м.

Напруженість ЕП вимірюється в зонах перебування особи при
виконанні робіт без піднімання на конструкції або обладнання за
відсутності засобів захисту — на висоті до 1,8 м від поверхні Землі,
при наявності колективних засобів захисту — на висоті 0,5, 1,0 і
1,8 м від поверхні Землі, при виконанні робіт з підніманням на
конструкції або обладнання (незалежно від наявності засобів захи-
сту) — на висоті 0,5, 1,0 і 1,8 м від робочого майданчика і на віддалі
0,5 м від заземлених струмопровідних частин обладнання.

Для захисту населення від несприятливого впливу ЕП, яке ство-
рюють повітряні ЛЕП змінного струму промислової частоти в умо-
вах населених пунктів, ДСН № 239-96 встановлені такі гранично
допустимі рівні його напруженості: усередині житлових приміщень —
0,5 кВ/м, на території зони житлової забудови — 1 кВ /м, у засе-
леній місцевості поза зоною житлової забудови (територія в межах
проходження ЛЕП, приміські й зелені зони, курорти, городи і сади) —
5 кВ /м, на ділянках перетину ЛЕП з автомобільними шляхами —
10 кВ м, на сільськогосподарських угіддях — 15 кВ/м, у важкодо-
ступній місцевості — 20 кВ/м.

Одночасно обслуговування невимкнених повітряних ліній елек-
тропередач напругою 220-1150 кВ змінного струму супроводиться
локальним (на кисті рук і стопи ніг) чи загальним (на все тіло
працюючого) впливом змінного магнітного поля частотою 50 Гц.

Інтенсивність МИ 50 Гц оцінюється за значенням магнітної ін-
дукції, яка вимірюється у теслах (Тл), залежить від властивостей
середовища, в якому існує поле, і дорівнює силі, що діє у цьому полі
на провідник одиничної довжини з одиничним струмом, або за ам-
плітудним значенням напруженості МП, яка визначається силою, що
діє на провідник зі струмом незалежно від властивостей середовища
і вимірюється в амперах на метр (А/м). Магнітна індукція і на-
пруженість магнітного поля пов'язані співвідношенням В=цуц-Я, де
ц — магнітна стала, що дорівнює Ак • 10"'' Гн/м*, ц — абсолютна

* Ги — генрі, одиниця індуктивності.


магнітна проникність речовини, що становить для повітря 1 Гн/м.
Значення магнітної індукції 1 МТл відповідає значенню напружено-
сті МП 800 А/м.

Згідно з СН № 5060-89 у випадках впливу МП 50 Гц на все тіло
працюючого орієнтовний безпечний рівень дії (ОБРД) має дорів-
нювати 4 МТл (3,2 кА/м), а за умов локального впливу з ураху-
ванням одночасного загального впливу МП на все тіло працюючо-
го — 6,5 МТл (5,2 кА/м), що забезпечує дотримання ОБРД при
дії на все тіло. Тривалість перебування в МП при виконанні робіт
під напругою не повинна перевищувати 50 % загальної тривалості
робочого дня. Допустимий час перебування в МП може бути реалі-
зований одноразово або частинами упродовж робочого дня.

Значення напруженості МП на робочих місцях персоналу для кож-
ного випадку виконання робіт під напругою обчислюється за такою
формулою: Я = І/2пК, де / — сила струму, А; І = 5/VзТ7, де 5 —
навантаження, що визначається на підстанції за показами приладів,
Вт; V — напруга на повітряній лінії, В; К — радіус дроту, м. Якщо
напруженість МП на робочих місцях перевищує ОБРД, проведення
робіт під напругою можливе при зменшенні сили струму на лінії до
значень, що забезпечують допустимі рівні магнітної індукції (напру-
женості МП).

Крім ЛЕП, джерелами змінних магнітних полів 50 Гц є різнома-
нітне виробниче обладнання змінного струму, яке може чинити без-
перервний або переривчастий вплив на працюючих. Основними йо-
го параметрами, крім амплітудного значення напруженості, є трива-
лість імпульсу т та паузи між імпульсами і, а також загальний час
впливу упродовж робочого дня Т.

Згідно з СН 3206-85 напруженість МП на робочих місцях за-
лежно від часових характеристик впливу не повинна перевищувати
значення, наведені в табл. 100, і досягається захистом екраном, відда-
ллю та часом.

При тривалості імпульсу МП 50 Гц понад 3 с напруженість поля
вимірюється мікротесламетром Г-79 з подальшим перерахунком ефек-
тивного значення в амплітудне шляхом множення на коефіцієнт 1,41,
менше 3 с — комплектом апаратури у складі відкаліброваних дат-
чиків і реєструвальних пристроїв (імпульсних осцилографів, вольт-
метрів тощо), зокрема приладом ВНМП.

Постійне електричне (електростатичне) поле ут-
ворюється матеріалами і виробами, що легко електризуються, висо-
ковольтним електрообладнанням постійного струму (електрогазоочи-
стка, електростатична сепарація руд і матеріалів, нанесення лакофар-
бових матеріалів) унаслідок накопичення нерухомих електричних
зарядів. ЕСП може існувати у вигляді власне електростатичного
поля (поле нерухомих зарядів) або стаціонарного електричного по-
ля (електричне поле постійного струму).

За гігієнічний параметр ЕСП приймається його напруженість
(В/м), яка відповідає відношенню сили, що діє у полі на точковий
заряд, до величини цього заряду.


 




Таблиця 100
Гранично допустимі амплітудні значення напруженості
змінних магнітних полів 50 Гц

 

      Напруженість магнітного поля кА м
Час, год Безперервні або переривчасті МП при т > 0,02 с і г < 2 с Переривчасті МП при 60 > т >1с і і > 2 с   Переривчасті МП при 0,02 < т < 1 с і і > 2 с
           

 

До 0,1      
(включно)
1,5 5,5 7,5 9,5
2,0 4,9 6,9 8,9
2,5 4,5 6,5 8,5
3,0 4,0 6,0 8,0
3,5 3,6 5,6 7,6
4,0 3,2 5,2 7,2
4,5 2,9 4,9 6,9
5,0 2,5 4,5 6,5
5,5 2,3 4,3 6,3
6,0 2,0 4,0 6,0
6,5 1,8 3,8 5,8
7,0 1,6 3,6 5,6
7,5 1,5 3,5 5,5
8,0 1,4 3,4 5,4

Напруженість ЕСП вимірюють приладами ВЕСП-1, ВЕСП-9,
ВНЕП-1, ВВНЕП-2, ВНЕП-20Д.

Прилад ВЕСП-1 працює за принципом індукування електрично-
го заряду на диполі, де заряд за допомогою обертальної заземленої
сфери перетворюється на змінний сигнал, який підсилюється і ре-
єструється мікроамперметром. Вимірювач має чотири діапазони —
10, ЗО, 50 і 150 Кв/м.

Прилад ВЕСП-9 — статичний індукційний електрометр, основою
якого є електрометрична лампа або транзистор. Під впливом елек-
тричних зарядів змінюється струм анода лампи або транзистора,
який вимірюється мікроамперметром. Діапазон вимірювання прила-
ду 0-2,5-106В/м. Для розширення діапазону вимірюваних значень
напруженості на корпус датчика надягають змінні екрануючі криш-
ки з каліброваними отворами діаметром 2,5-15 мм, які зменшують
ефективну площу дискового сприймального електрода.

Прилад ВНЕП-1 і його модифіковані варіанти на транзисторах
ВВНЕП-2 і ВНЕП-20Д побудовані за принципом періодичної моду-
ляції електричного заряду, індукованого електричним полем на ви-
мірювальному електроді. За допомогою обертальної заземленої криль-
чатки відбувається періодичне екранування поля. Зона індукованого
заряду викликає появу перемінного струму в ланцюзі датчик — зем-
ля. Прилад ВНЕП-1 здатний безперервно вимірювати напруженість
ЕСП V межах 0,4-2,5-103 кВ/м, поділених на п'ять діапазонів,
ВВНЕП-2 і ВНЕП-20Д - у межах 3-2-103 кВ/м, поділених на ві-
сім діапазонів.

Прилади В.ЕСП-9 і ВНЕП-1 можна використовувати також для


вимірювання напруженості ЕСП на поверхні матеріалів, виробів, ті-
ла оператора.

Напруженість ЕСП контролюється на рівні голови і грудей пра-
цюючих за їх відсутності не менше трьох разів. Визначальним є
найбільше значення. При вимірюванні ЕСП обов'язковим є вимі-
рювання його значень на поверхні тіла оператора (на передній по-
верхні грудної клітки).

Гранично допустима напруженість ЕСП на робочих місцях пер-
соналу, за стандартом 12.1.045-84 "Електростатичне поле. Допустимі
рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю", не по-
винна перевищувати 60 кВ/м при тривалості дії до 1 год. При
напруженості ЕСП менше 20 кВ/м час перебування у полі не рег-
ламентується. У діапазоні напруженості 20-60 кВ/м допустимий час
Ггд(год) перебування персоналу в ЕСП фактичної напруженості Е
без засобів захисту та допустиму напруженість поля Е залежно від
фактичної тривалості перебування персоналу на робочих місцях Т
визначають за формулами

Ггд = (б0/£ф)2 і £ГД=60/^.

Постійні магнітні поля створюються постійним
електричним струмом або постійними магнітами. Джерелами їх є
електролізні ванни (електролізери), лінії передачі та електротех-
нічні пристрої постійного струму, різноманітні магнітні пристрої та
установки (електромагніти, соленоїди, імпульсні установки напів-
періодичного або конденсаторного типу).

Основними характеристиками ПМП є його напруженість
Н (А/м), магнітна індукція ЖТл), а також магнітний потік Ф, який
визначається добутком магнітної індукції на площу 5 магнітного
контуру Ф = В ■ 5 і вимірюється у веберах (Вб).

Для вимірювання ПМП використовуються мілівеберметри, маг-
нітометри або вимірювачі магнітної індукції. Мілівеберметри (флюкс-
метри) М-119 і М-119Т та балістичні "гальванометри М-197/1 і М-
197/2 грунтуються на здатності магнітного потоку збуджувати ін-
дукційні струми у вимірювальній котушці певного розміру і фор-
ми з одним шаром дротяної обмотки. Для визначення магнітного
потоку вимірювальну котушку вміщують у ПМП перпендикулярно
до силових ліній, потім її видаляють за межі поля або повертають на
90°. При цьому спостерігається відхилення стрілки приладу.

Магнітометри (ерстедометри) вимірюють напруженість магніт-
ного поля за значенням кута відхилення магнітної стрілки, що обер-
тається на осі, тобто за значенням моменту сил, який повертає стріл-
ку у просторі. З цією метою може бути використаний магнітний ком-
пас, градуйований в амперах на метр.

Будова вимірювача магнітної індукції Е-113 (ВМІ-3) базується
на ефекті Холла — виникненні різниці потенціалів між довгими
кінцями пластинки, по якій проходить струм і яка розташована пер-
пендикулярно до лінії зовнішнього МП. Прилад обладнаний двома


 




датчиками: С — для вимірювання індукції соленоїда і М —/у зазорі
електромагніту. Датчики розташовують у полі перпендикулярно до
силових магнітних ліній. Від електромережі через трансформатор
приладу на датчик подається зовнішня напруга, а перпендикулярно
до напряму цього струму від датчика відводиться напруга Холла до
підсилювача на напівпровідниках для її вимірювання.

Напруженість ПМП на робочому місці за СН 1742-77 не повин-
на перевищувати 8 кА/м.

Лазерне випромінювання — електромагнітне
випромінювання оптичного діапазону з довжиною хвиль 0,2-1000
мкм, в якому розрізняють ультрафіолетову (від 0,2 до 0,4 мкм),
видиму (від 0,4 до 0,75 мкм), ближню (від 0,75 до 1,4 мкм) і дальню
інфрачервону (понад 1,4 мкм) ділянки. Біологічні ефекти, що вини-
кають під впливом ЛВ, поділяються на первинні (органічні зміни в
опромінюваних тканинах ока і шкіри) і вторинні (неспецифічні змі-
ни в організмі у відповідь на опромінення). Лазерне випромінюван-
ня видимої та ближньої інфрачервоної ділянки спектра при по-
траплянні в орган зору досягає сітківки, а випромінювання ультра-
фіолетової і дальньої інфрачервоної ділянок поглинається кон'юнкти-
вою, рогівкою, кришталиком ока. Біологічні ефекти впливу ЛВ зале-
жать від енергетичної експозиції (енергетичної освітленості), довжини
хвилі випромінювання, тривалості імпульсів і частоти їх повторен-
ня, тривалості загальної дії та площі опромінюваної ділянки тіла, а
також від біологічних і фізико-хімічних особливостей тканин і ор-
ганів, що опромінюються.

Енергетична експозиція (поверхнева густина енергії) дорівнює
відношенню енергії випромінювання, що падає на досліджувану ді-
лянку поверхні, до площі цієї ділянки (Дж/см2). Енергетична ос-
вітленість (поверхнева густина потужності) визначається відношен-
ням потоку випромінювання, що падає на досліджувану ділянку
поверхні, до площі цієї ділянки (Вт/см2). Енергетична експозиція
може бути виражена через добуток енергетичної освітленості на три-
валість опромінення.

Лазерне випромінювання вимірюють за допомогою лазерних дози-
метрів — приладів, що дають змогу реєструвати енергетичну експо-
зицію або енергетичну освітленість прямого, відбитого і розсіяного
ЛВ у всіх його хвильових діапазонах, з порогом чутливості у 10 разів
нижчим за гранично допустимі рівні, серед яких найбільш відомі "Ви-
мірювач-1", ФПМ-01, ІЛД-2 тощо. Вимірювання проводять при лазе-
рі, що працює у режимі та напрямі максимальної віддачі енергії.

Згідно з "Санітарними нормами і правилами побудови та екс-
плуатації лазерів" № 2392-81 за гранично допустимий рівень (ГДР)
лазерного випромінювання приймається його енергетична експози-
ція на рогівці, сітківці та шкірі, визначена для спектрального діапа-
зону 0,2-20 мкм, яка виключає появу первинних біоефектів в озна-
ченому спектральному діапазоні і вторинних біоефектів у видимій
ділянці спектра.

Для безперервного лазерного випромінювання (тривалістю понад


0,25 с) ультрафіолетового діапазону енергетична експозиція (Я ,):,
на рогівці ока та шкірі упродовж робочого дня не повинна переви-
щувати ГДР, наведені в табл. 101. Для видимої ділянки ГДР лазер-
ного випромінювання, що не спричинюють первинних (Яп) і вторин-
них (Яв) біоефектів, регламентуються для рогівки ока і визначають-
ся за формулами

Я = Я ■ К, і Я = 10"' ■ Н. ■ Ф ,

п 1 1 в 2 р'

де Я, — енергетична експозиція на рогівці залежно від тривалості
дії (Г) і кутового розміру джерела випромінювання при максималь-
ному діаметрі зіниці (табл. 102); Кі — поправковий коефіцієнт на
довжину хвилі і діаметр зіниці (наведені у санітарних нормах); Я2
енергетична експозиція на рогівці залежно від довжини хвилі і діа-
метра зіниці , який визначається за фоновою освітленістю рогівки
Ф5 (табл. 103). За ГДР приймають найменше з обчислених значень
Яп і Я . ГДР опромінення очей у ближній інфрачервоній ділянці
спектра визначають так само, як і Яп, опромінення рогівки і шкіри
у дальній інфрачервоній ділянці та шкіри у видимій і ближній ін-
фрачервоній ділянках за табл. 104.

ГДР імпульсного ЛВ (тривалістю менше 0,25 с) для ультрафі-
олетового і видимого (за вторинними біоефектами) діапазонів ви-
значають за співвідношенням відповідної енергетичної експозиції
(табл. 101 і 103) на добуток частоти випромінювання і тривалості
імпульсу (наводяться у паспорті приладу), для видимого (за пер-
винними біоефектами), ближнього і дальнього інфрачервоних ді-
апазонів — добутком їх енергетичної експозиції та відповідного по-
правкового коефіцієнта частоти повторення імпульсів і тривалості
впливу серії імпульсів (наведені у санітарних нормах).

Експлуатація лазерів може супроводжуватись іонізуючим випро-
мінюванням, електромагнітним полем ВЧ—НВЧ діапазонів, шумом,
вібрацією, запиленістю і загазованістю повітря, значення яких повин-
ні відповідати чинним нормам.

Таблиця 101
ГДР енергетичної експозиції ) лазерного випромінювання
з довжиною хвилі (X) від 0,2 до 0,4 мкм на рогівці ока або шкірі

 

>., мкм Нїф, Джем2 к, мкм 1 Нуф, Джем3
Від 0,200 до 0,210 1 -10 « Від 0,210 до 0,215 1-Ю"7 Від 0,215 до 0,290 1-Ю6 Понад 0,290 до 0,300 1 -10"5 Понад 0,300 до 0,370 МО' Понад 0,370 2-Ю4'

 




нціл V" і/ "" ^"ж

ела випромінювання (а) при максимальному діаметрі зіниці ока

 

      а, рад      
і 10 :' помад 5*10 ' понад Гї -10 2 понад 5-10 2 понад 10 ' понад 5-10 ' понад 1
10 :' до 10 ' до 5-Ю2 до 10 ' до 5-10 ' до 1 до 2,5
і-106 1,6-10 * 6,6-10 ■"■ 1,6Ю ' 6,6-10"" 1,6Ю 3 3,8-К
5 3,0-10 ■' 1,2-10-" 3,0-10 " 1,2Ю3 3,0-10 3 7,0-К
і-10"5 5,3-10 5 2,1-Ю-1 5,ЗЮ" 2,1-Ю3 5,ЗЮ ■' 1,2Н
5 9,8:10 3 3,9-10-' 9.8І0" 3,9-Ю--1 9,8-10":* 2,3-К
5-10"5 1,6-10" 6,6Ю" 1,6-10"3 6.6І03 1,6-10 2 3,8К
)-іо-" 3,0-10 " 1,2Ю-1 3,0Ю 3 1,2-10 2 3,0-10 2 7,0-К
VI0 " 5,310" 2,1-Ю"3 5,3-10 ;! 2,1-10 2 5,3-10 2 1,2-К
ПО " 9,8-10 ' 3,9-10 3 9,8-10 3 3,9-Ю2 9,8102 2,3-К
5Ю < 1,6-10 ' 6,6-10 " 1,6Ю 2 6,6-10 2 1,6-10 ' 3,8-К
3 3,0-10 3 1,2-Ю2 3,0-10'2 1,2-10 ' 3,0-10 ' 7,0-К
■МО3 5,3-10 ■•' 2,1-Ю2 5,ЗЮ2 2,1-10 ' 5,3-10 ' 1,2
2І0 ' 9,8Ю 3 3,9Ю 2 9,8-102 3,9-10 ' 9,8Ю ' 2,3
5І03 1,6-10 2 6,6Ю 2 1,6Ю ' 6,6-10 ' 1,6 3,8
3-Ю 2 3,0-10 2 1,2-10 ' 3,0Ю ' 1,2 3,0 7,0
з-ю2 1,0-Ю2 1,6Ю ' 4,0-10 ' 1,6 4,0 1,2-1

Т а 6 л
Г2) на рогівці ока залежно від довжини хвилі випромінювання і діаметра зіниці
ири різній фоновій освітленості рогівки )

 

      X, мкм      
0,10 ),44 понад 0,41 до 0,48 понад 0,48 до 0,02 понад 0,(52 до 0,67 понад 0,67 до 0,71 понад 0,71 до 0,73 понад- до 0,7.'
  й
ю-2 10"2 4,6 10"3 6,010"3 6,5-10-' 8,4-10"" 2Л10--1 3,1-КГ3 3,8 10 2 5,0 10 2 6,2 10 ' 8,1-10 ' 2,( 3/

Закінчення п


Таблиця
Енергетична експозиція (ІУ() на рогівці ока залежно від тривалості впливу (т) і кутового розміру
джерела випромінювання (а) при максимальному діаметрі зіниці ока



 

          а, рад        
  до 10 ' понад 10 ■' понад 5-Ю"-1 понад 5-10 2 понад 5'Ю2 понад 10'' понад 5*10 ' помад 1  
  (точкоииіі) до .5-Ю-3 до 10 2 до 5-Ю2 до 10 ' до 5-10 ' до 1 до 2,5  
10 ■' 2,2 10» 5,5-10 6 1,6-10 5 6,6-Ю5 1,6-10» 6,6-ю» 1,6Ю ' 3,8-10 3  
10 к 4,0 106 1,0-10"3 з.о-ю5 1,2-10"» З.ОЮ» 1,2-103 3,0-10 3 7,0-Ю"3  
10 7 7,1 10 6 1,8-10 я 5,3-Ю5 2,1-10» 5,3-10» 2,1-Ю3 5,3-Ю3 1,2-Ю"2  
10 " 1,3 10"5 3,2-Ю5 9,8:10 г> 3,9-10» 9,8Ю» 3,9Ю-3 9,8-10 3 2,3-Ю2  
10г> 2,2 10"5 5,5-10 5 1,6-ю-» 6,6Ю» 1,6-ю-3 6,6-Ю3 1,6-Ю2 3,8-Ю2  
10 » 4,0 ЮГі 1,0Ю " 3,010" 1,2Ю"3 3,0-Ю"3 1,2-Ю"2 3,0-Ю2 7,0-Ю2 •-
10 3 ю-5 1,8-10-" 5,3-10" 2,1-Ю3 5,3-Ю-3 2,1Ю2 5,3-Ю"2 1,2-10-' X
10 2 1,3 10-" 3,2Ю" 9,8-10" 3,9-Ю3 9,8-103 3.910-2 9,8-Ю2 2,310 '  
10 ' 2,2 10» 5,5-10 " 1,бі0:| б,б-ю-;і 1,6-Ю2 6,6-Ю2 1,6-10"' 3,8-10 '  
'І.О 10" 1,0-10 :1 з.о-ю3 1,2-Ю"2 з,о-і о2 1,210 і 3,0-10 ' 7,0-10 ' )
10і 7,1 10-" 1,8-10 ;| 5,34 03 2,1-Ю"2 5,3-Ю2 2,1-Ю"' 5,3-10 ' 1,2  
ю2 1,3 10 і 3,2-10 ' 9,8Ю :1 3,9-Ю2 9,8-Ю2 3,9-10 ' 9,8-10"' 2,3  
10:| 2,2 10 3 5,5-10:' 1,6-10 2 6,6Ю2 1,6-10-' 6,6-10 ' 1,6 3,8  
10» 4,0 10 ' 1,0-10 2 3,0-Ю2 1,2-10 ' 3,010-' 1,2 3,0 7,0 -*-
3-Ю" 5,310» 1,3-10 2 4,0-102 1,6-10 ' 4,0-10-' 1,6 4,0 1,2-10  

Таблиця 103
Енергетична експозиція 2) на рогівці ока залежно від довжини хвилі випромінювання і діаметра зіниці ока («?3)

при різній фоновій освітленості рогівки )

 

 

  <7(, см       X, мкм      
Ф,лк під 0,40 до 0,44 понад 0,44 до 0,48 понад 0,48 до 0,62 понад 0,62 до 0,67 понад 0,67 до 0,71 понад 0,71 до 0,73 понад 0,73 до 0,75
1-Ю 2 4-Ю ' 0,8 0,7 2-810"2 3,6-10"2 4,6-10-' 6,0-Ю"3 6,5-10-' 8,4-10-» 2,4-10-' 3,1-10"3 3,810 2 5,010 2 6,2-10"' 8,1-Ю"' 2,6 3,4

Закінчення таблиці 103

 

1 2 І 4 1 5 І 6 1 7 І 8 І 9
8-Ю" 0,6 5,0-10-2 8,3-10-' 1,2-Ю-3 4,3-Ю"3 6.810"2 1,1 А,1
1-Ю2 0,5 7,3-Ю"2 1,2-Ю"2 1,7-10"3 6.2-10"3 9,9-Ю"2 1,6 6,8
2-Ю3 0,4 1,2-10-' 1,8-10"2 2, ЄЮ"3 9,6 10":' 1,510 ' 2,5 1,6-10'
з-ю» 0,3 2,0-Ю"1 3,3-Ю"2 4,6-Ю"3 1,7-Ю"2 2,710-' 4,4 1,8-10'
з-ю3 0,2 4,5-10"' 7,4-Ю"2 1,0-Ю"2 3,8-Ю"2 6,1 10-' 9,9 4,2 10'

Примі г к а. Фонона оспітлсиість рогінки вимірюється при працюючому лалері.

Т а б л и ця 104
ГДР енергетичної експозиції лазерного випромінювання з довжиною хвилі понад 1,4 мкм на рогівці ока
і понад 0,4 мкм залежно від довжини хвилі і тривалості імпульсу на шкірі

 

  X, мкм
т,с під 0,4 до 0,73 понад 0,73 до 2,4 понад 2,4 до 5,6 понад 5,6 до 9,3 понад 9,3 до 20

10""
10""

ю-'

10""
10-''
10"»

ю-3

Ю"2

ю-'

10°
10'

ю2
ю3

10»

3-Ю»


2-10"3
4-Ю-'
8-Ю"3
2-Ю"2
4-Ю"2
4-Ю"'
4\0-'

10'
4-Ю'
2-Ю2
8-Ю2
4-Ю3
8-Ю3


1-Ю"2
2-Ю"2
4-Ю"2
1-Ю-'
2-Ю''
6-Ю"'

5
2-Ю'
6-Ю1
2-Ю2

103
4-Ю3
2-Ю»
4-Ю"


1-Ю"3
2-Ю"3
4-Ю-3
1-Ю"2
2-Ю"2
6-Ю"2
2-Ю-'
5-Ю-'
2
6
2-Ю'
Ю2
4-Ю2
2-Ю3
4-Ю3


1-Ю"»
2-Ю-»
4-Ю-»
1-Ю"3
2-Ю"3

6-ю-3

2-Ю-2
5-Ю"2
2-Ю-'
6-Ю-'
2

10'
4-Ю'
2-Ю2
4-Ю2


4-Ю-5
8-Ю"5
2-Ю-'
4-Ю"»
8-Ю"»
2-Ю-3
8-Ю-3
2-Ю"2
8-Ю"2
2-Ю-'
8-Ю"'

4
2-Ю1
8-Ю1
2-Ю2


Таблиця 102
Енергетична експозиція {) на рогівці ока залежно від тривалості впливу (т) і кутового розміру
джерела випромінювання (а) при максимальному діаметрі зіниці ока

 

          а, рад        
  до 10 ' понад 10 ■' понад 5*10 ' понад 5'10 2 монад 5-Ю-2 помад 10"' понад 5-10' монад 1  
  (точковий) до 5-10"3 до 10 2 до 5-Ю2 до 10 і до 5-10 ' до 1 до 2,5  
10 " 2,2 10 е 5,5-10 6 1,610"5 6,6-10 5 1,6-10" 6,6-10"" 1,6-10 ' 3,8-Ю3  
10" 4,0 10" 1,0-10"5 з.о-ю5 1,2-10" З.ОіО" 1,2-10 3 3,0-10 ' 7,0-10"-1  
10 7 7,1 10" 1,8-10"5 5,3-Ю"5 2,1-10 " 5,3-10" 2,1-Ю3 5,3-10 3 1,2-Ю2 -
10 й 1,3 10"5 3,2-Ю"5 9,8:105 3,910" 9,8-10 1 3,9Ю"3 9,8-10-' 2,3-Ю"2  
ю-> 2,2 Ю"5 5,5-Ю5 1,6-10 "" 6,6Ю" 1,6-10-' 6,6-10 3 1,6-Ю2 3,8-Ю2  
ю" 4,0 ю-5 1,0-10 "" 3,0-10" і,2-іо-3 3,0Ю-' 1,2-Ю"2 з.о-ю2 7,0-10 2  
10-' 7-1 10"5 1,8'Ю" 5,3-10" 2,1-Ю"3 5,3-Ю"3 2,1-Ю"2 5,3-Ю2 1,2-10"'  
10 2 1,3 10" 3,2-Ю" 9,8-10" 3,9І0"3 9,8І0"3 3,910 2 9,8-Ю"2 2,3-10 ' ;
10 ' 2,2 10" 5,5-Ю' 1,6-10-' 6,6І0 :і 1,610 2 6,6-Ю2 1,6-10 ' 3,8-10 '  
4,0 10" 1,0-10-' 3,0-10"3 1,2-Ю2 3,010 2 1,210і 3,0-10 ' 7,0-10 ' і
10і 7,1 ю-" 1,8-10 -' 5,3-10-' 2,1Ю2 5,3-Ю"2 2,1-10 ' 5,3-10 ' 1,2  
ю2 1,3 10-'' 3,2-10 '' 9,8-10-' 3,9-10 2 9,8-Ю'2 3,9-10 ' 9,8-10 ' 2,3  
10і 2,2 10:) 5,5-10 '' 1,6-10 2 6,6-10 2 1,6 10 ' 6,6-10"' 1,6 3,8  
Ю" ■1,0 10 3 1,0-10"2 3,0-10 2 1,2-10 ' 3,010-' 1,2 3,0 7,0  
з-ю1 5,ЗЮ ' 1,ЗЮ 2 4,о-ю-2 1,6-10 ' 4,0-10"' 1,6 4,0 1,2-10  

Таблиця 103
Енергетична експозиція 2) на рогівці ока залежно від довжини хвилі випромінювання і діаметра зіниці ока (</,)

при різній фоновій освітленості рогівки )

 

 

  «V™       X, мкм      
Ф:,лк під 0,40 до 0,44 понад 0,44 до 0,48 понад 0,48 до 0,62 помад 0,62 до 0,67 помад 0,67 до 0,71 понад 0,71 до 0,7.4 понад 0,73 до 0,75

■ю
•ю


0,8
0,7


2-810"
3,610"


4,6-10-
6,0-10-


6,5-10-'
8,4-10""


2,4-10-'
3,1 10-'


3,810 2
5,0 10 2


6,210
8,1-10


2,6
3,4


Закінчення таблиці 103

 

8-Ю" 0,6 5,0-10"2 8,3-10-'' 1,2-10-' 4,3-Ю"3 6,810 2 1,1 4,7
1-Ю2 0,5 7,3-10"2 1,2-Ю"2 1,7-10-' 6.2Ю"3 9,9-10 2 1,6 6,8
2-Ю' 0,4 1,2-10-' 1,8-Ю"2 2,6-Ю-3 9,6-10-' 1,510"' 2,5 1,6-10'
3-Ю" 0,3 2,0-10"' 3,3-Ю"2 4,6-Ю"3 1,7-Ю"2 2,710"' 4,4 1,810і
3-Ю-1 0,2 4,5-Ю"' 7,4-Ю"2 1,0-Ю-2 3,8-Ю"2 6,1 10 ' 9,9 4,2 10'

Примі т к а. Фонова освітленість рогівки вимірюється мри працюючому лаасрі.

Таблиця 104
ГДР енергетичної експозиції лазерного випромінювання з довжиною хвилі понад 1,4 мкм на рогівці ока
і понад 0,4 мкм залежно від довжини хвилі і тривалості імпульсу на шкірі

X, мкм


від 0,4
до 0,73


понад 0,73
до 2,4


понад 2,4
до 5,6____


понад 5,6
до 9,3


попа/1 9,3
до 20


 


10""
10""

ю-7

10""

10-"'

10""

Ю"3

Ю"2

10"'

10"

10'

ю2

103
10"

3-Ю"


 

2-10"'
4 10-
8-10-
2-Ю"2
4-Ю"2
4-Ю"'
4-Ю"'
10'
4-Ю'
2-Ю2
8-Ю2
4-Ю3
8-Ю3

1-Ю"2
2-Ю"2
4-Ю"2
1-Ю"'
2-Ю"'
6-Ю"'

5
2-Ю'
6-Ю'
2-Ю2

10:<
4-Ю3
2-Ю"
4-Ю"


1-Ю"3
2-Ю"3
4-Ю-3
1-Ю"2
2-Ю"2
6-Ю"2
2-Ю"'
5-Ю"'
2
6
2-Ю'
Ю2
4-Ю2
2-Ю3
4-Ю3


1-Ю""
2-Ю""
4-Ю""
1-Ю"3
2-Ю"3

6-ю-3

2-Ю"2
5-Ю"2
2-Ю"'
610"'
2

10'
4-Ю'
2-Ю2
4-Ю2


4-Ю"1
8-Ю-1
2-Ю""
4-Ю""
8-Ю""
2-Ю-'
8-Ю-'
2-Ю"2
8-Ю-2
2-Ю-'
8-Ю"'

4
2-Ю'
8-Ю1
2-Ю2


Таблиця 102
Енергетична експозиція {) на рогівці ока залежно від тривалості впливу (т) і кутового розміру
джерела випромінювання (а) при максимальному діаметрі зіниці ока

 

          а, рад        
  до 10 ■'< понад 10 ■' понад 5*10 ■' іюнлл 5'10 2 монад 5-Ю2 помад 10"' монад 5-10' понад 1  
  (точкоииіі) до.ї-ІО-' до 10"2 до 5-Ю2 до 10 і до 5-10 ' до 1 до 2,5  
10 " 2,2і0в 5,5-10 6 1,6-10"5 6,6-10 5 1,6-10" 6,6-10" 1,6-10 ' 3,8-10 :|  
10" 4,010і1 1,0-10"5 з.о-ю5 1,2-10-" 3,0-Ю4 1.2103 3,0-10 3 7,0-10"-1  
10 7 7,1-Ю6 1,8-10"5 5,310 ' 2,1-10 " 5,3-10" 2,1-Ю3 5,3-Ю3 1,2-Ю2  
10 й 1,3-10"5 3,2-Ю5 9,8:10 5 3,910" 9,8Ю" 3,910 л 9,8-Ю3 2,3-Ю2  
10г> 2,2-Ю"5 5,5-Ю5 1,6-10 -" 6,6Ю" 1,6-10"3 6,6-Ю3 1,6-Ю2 3,8-Ю2  
10 " 4,010 5 1,010" 3,0-10" 1,2-Ю"3 3,0-10"3 1,2-Ю"2 з.о-ю2 7,0-Ю2  
10 :1 7-1-Ю"5 1,8-10"" 5,3-10" 2,1-Ю"3 5,ЗЮ-3 2,1Ю2 5,3-Ю2 1,210 '  
10 2 1,310"1 3,210і 9,8-10" 3,9Ю 3 9,8'Ю-3 3,9102 9,8-Ю2 2,310 ' ;
10 ' 2,2Ю 1 5,5-Ю-" 1,6-10 :) 6,6-10"3 1,6-Ю2

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти