ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ

Одним з основних заходів з профілактики загальних і професій-
них захворювань, нещасних випадків на виробництві є організація
та проведення попередніх і періодичних медичних оглядів праців-
ників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи не-
безпечними умовами праці, у професіях, де є потреба у професійно-
му доборі, а також осіб віком до 21 року.

Попередні медичні огляди при влаштуванні на роботу прово-
дяться з метою визначення фізичної та психофізіологічної придат-
ності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціаль-
ністю, посадою, запобігання захворюванням і нещасним випадкам,
виявлення захворювань, зокрема інфекційних, які становлять загро-
зу зараження працівників або продукції, що випускається, допуску
до роботи осіб віком до 21 року.

Періодичні медичні огляди упродовж трудової діяльності про-
водяться для осіб, які зайняті на важких роботах та роботах зі шкід-
ливими чи небезпечними умовами праці, визначених "Переліком
шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для
виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників", затвер-
дженим наказом МОЗ № 555-89 "Про удосконалення системи ме-
дичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних
засобів", а для осіб віком до 21 року — визначених наказом МОЗ
№ 387-81 "Про заходи щодо удосконалення медико-санітарної до-
помоги підліткам". Мета періодичних медичних оглядів — забезпе-
чення динамічного нагляду за станом здоров'я працівників, вияв-
лення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на ор-
ганізм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати ро-
боту за даною професією, запобігання нещасним випадкам, поширен-
ню інфекційних і паразитарних захворювань.

Згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.07.94 р. "Про за-
твердження Положення про порядок проведення медичних оглядів
працівників певних категорій" організацію і проведення медичних
оглядів забезпечують лікувально-профілактичні та санітарно-епіде-
міологічні заклади МОЗ України, на території обслуговування яких
розташовані підприємства, установи або організації, разом з їх влас-
никами незалежно від форм власності та видів діяльності.

Адміністрація лікувально-профілактичного закладу щорічно ви-
дає наказ про створення комісії для проведення медоглядів, очолю-
ваної заступником головного лікаря, який має підготовку з профе-
сійної патології. Територіальна санітарно-епідеміологічна станція


 




разом із власником та профспілковим комітетом підприємства ви-
значає один раз на два роки на промислових підприємствах і що-
річно у сільскому господарстві контингент осіб, які підлягають ме-
дичному огляду відповідно до періодичності, визначеної наказом МОЗ
№ 555-89, що засвідчується "Актом визначення контингенту осіб,
які підлягають періодичним медичним оглядам", включаючи до нього
також осіб, які припинили роботу на виробництвах, де можливий
розвиток професійних захворювань. При зміні технологічного про-
цесу, введенні нових підприємств, технологій, робочих місць і профе-
сій, про що власник інформує територіальну санепідемстанцію на-
прикінці звітного року, контингент осіб, які підлягають медогляду,
уточнюється щорічно.

На підставі акта головний державний санітарний лікар видає роз-
порядження, яким доручає власнику скласти у місячний термін за
встановленою формою поіменний список осіб, що підлягають медо-
гляду, погодити його у санепідемстанції і передати у триденний
термін до лікувально-профілактичного закладу. У списку обов'яз-
ково зазначають стать, дату і рік народження робітника, назву цеху
(дільниці), професію (посаду) робітника, шкідливість, з якою кон-
тактує робітник, стаж його роботи в таких умовах. Водночас санепі-
демстанція здійснює нагляд за достовірністю обліку власником шкід-
ливих і небезпечних факторів, робота з якими потребує проведення
медоглядів.

Одержавши список, заступник головного лікаря лікувально-про-
філактичного закладу розробляє та погоджує з власником і санепі-
демстанцією план-графік проведення медоглядів, список лікарів-спе-
ціалістів необхідних профілів та перелік лабораторних і функці-
ональних досліджень, необхідних для оцінки стану здоров'я робіт-
ника і визначених наказом МОЗ № 555-89, запитує в санепідем-
станції санітарно-гігієнічні характеристики умов праці.

Власник підприємства видає наказ про проведення медоглядів у
терміни, погоджені з лікувально-профілактичним закладом, визна-
чає відповідального за організацію медогляду, в разі потреби виді-
ляє приміщення та кошти для його проведення, здійснює облік, кон-
троль і оцінку параметрів шкідливих і небезпечних виробничих фак-
торів на робочих місцях, які потребують проведення медоглядів пра-
цівників. Відповідальний за організацію медоглядів направляє пра-
цівників на медогляд в лікувально-профілактичний заклад і здій-
снює контроль за строками його проходження.

Водночас власник підприємства відповідає за скерування осіб,
які приймаються на підприємство або змінюють професію чи місце
роботи, для проходження попереднього медичного огляду, видаючи
їм скерування, медичні (санітарні) книжки визначеної форми, зна-
йомить їх з притаманними конкретній професії шкідливими і не-
безпечними виробничими факторами, з нормативними актами з
охорони праці.

Під час попереднього або періодичного медичного огляду члени
медичної комісії заповнюють "Картку особи, яка підлягає медично-


му огляду". У картку заносять результати огляду всіма спеціалі-
стами, дані рентгенологічного (флюорографічного) та клінічних об-
стежень, основний та супутній діагнози, лікарський висновок про стан
здоров'я і професійну придатність працівника, необхідність його по-
глибленого обстеження, лікування чи медичної реабілітації. Картка
є вкладкою до "Медичної картки амбулаторного хворого" (форма
025/о-87), яка зберігається в лікувально-профілактичному закладі,
що проводить медогляди, а при переході працівника на інше під-
приємство надсилається в лікувально-профілактнчнпй заклад, який
обслуговує це підприємство.

Комісія інформує працівника про стан його здоров'я, приймає рі-
шення відповідно до медичних протипоказань, визначених наказом
МОЗ № 555-89, про можливість продовження роботи за цією профе-
сією чи необхідність переведення на іншу роботу для осіб, у яких
виявлені загальносоматичні або професійні захворювання; за медич-
ними показаннями скеровує працівника в інші лікувально-профі-
лактичні заклади, зокрема, для обстеження у відділення, клініки, ін-
ститути професійної патології, яким надано право ставити діагноз
професійного захворювання, а також у інфекційні відділення та лі-
карні для уточнення або підтвердження діагнозу інфекційного чи
паразитарного захворювання; визначає необхідність скерування пра-
цівників на амбулаторне, стаціонарне, санаторно-курортне лікування,
в будинки відпочинку, профілакторії для оздоровлення та медичної
реабілітації, на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), приз-
начення дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.

Крім того, лікувально-ирофілактичний заклад проводить один раз
на рік медичні огляди осіб, які перестали працювати на виробниц-
твах зі шкідливими та небезпечними факторами, вплив яких може
зумовити пізній розвиток професійних захворювань, а також до-
строкові медичні огляди осіб віком до 21 року.

До обов'язків лікувально-профілактичного закладу та санепідем-
станції належать аналіз та узагальнення результатів медичного ог-
ляду, оформлення упродовж місяця "Заключного акту за результа-
тами періодичного медичного огляду працівників", який надсила-
ють власнику та профкому підприємства. Акт містить перелік кон-
тингентів, які підлягали огляду за планом (кількість працівників,
серед них осіб віком до 21 року, жінок, осіб пенсійного віку, зокрема
ті, які контактують зі шкідливими і небезпечними факторами), від-
соток виконання оглядів. У другій частині акта наводяться кількість
осіб, у яких вперше підозрюють професійне захворювання (профін-
токсикацію), виявлені загальні захворювання, діагноз професійного
захворювання, поставлений у попередні роки; кількість осіб, які по-
требують дообстеження в центрі професійної патології або в клініці
професійних захворювань, переведення на іншу роботу в зв'язку з
професійним або загальним захворюванням, вперше одержали
інвалідність унаслідок професійного захворювання, потребують ске-
рування на МСЕК, амбулаторне, стаціонарне, санаторно-курортне ліку-
вання, дієтичного або лікувально-профілактичного харчування, а та-


 



32 1


кож кількість осіб, які перебувають на диспансерному нагляді на
кінець звітного року. Крім кількісних показників, заключний акт мі-
стить списки працівників, які належать до перелічених категорій, із
зазначенням прізвища, цеху (дільниці), професії, шкідливого вироб-
ничого фактора, стажу роботи з професійними шкідливостями та
діагнозу. За результатами медичного огляду комісія рекомендує ком-
плекс оздоровчих заходів власникові та профкому підприємства, які
також віддзеркалюють у заключному акті. Поіменні списки осіб,
яким протипоказана робота в несприятливих умовах, упродовж мі-
сяця після завершення медоглядів надсилають власникові підпри-
ємства.

За особами групи ризику розвитку професійної патології та хво-
рими на професійні захворювання, які продовжують трудову ді-
яльність, лікувально-профілактичний заклад здійснює диспансерний
нагляд, лікування та професійну реабілітацію. На кожного з таких
хворих заводиться контрольна карта диспансерного нагляду, скла-
дається план диспансерного нагляду із зазначенням частоти нагля-
ду, оглядів спеціалістами, лабораторних, інструментальних та функ-
ціональних досліджень, основних лікувально-оздоровчих заходів і
рекомендацій з працевлаштування.

Власник підприємства зобов'язаний виконувати висновки заключ-
ного акта, щорічно інформувати санепідемстанцію і лікувально-про-
філактичний заклад про виконання вимог заключного акта минуло-
го року, забезпечувати перепрофілювання та працевлаштування пра-
цівника відповідно до результатів медичних оглядів, усунення при-
чин, що призводять до професійних захворювань, не брати на робо-
ту осіб з протипоказаннями у стані здоров'я, аналізувати показни-
ки стану здоров'я працівників, фінансувати витрати, пов'язані з
обстеженням, лікуванням та професійною реабілітацією осіб з про-
фесійними захворюваннями.

14.2. ОБЛІК. РЕЄСТРАЦІЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ І НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Чітко налагоджений облік і реєстрація всіх випадків професій-
них захворювань, отруєнь та нещасних випадків на виробництві, сво-
єчасне і правильне їх розслідування, вміння накреслити раціональ-
ний план профілактичних заходів є важливими передумовами змен-
шення професійної захворюваності та виробничого травматизму. Сво-
єчасне розпізнавання професійного захворювання чи нещасного ви-
падку, з'ясування причин їх виникнення та усунення цих причин
шляхом проведення відповідних санітарно-гігієнічних й оздоровчих
заходів дають змогу попередити виникнення нових професійних за-
хворювань та нещасних випадків.

Професійні захворювання — захворювання, зумовлені дією шкід-
ливих умов праці. Вони поділяються на гострі, що виникли після
одноразової, упродовж не більше однієї робочої зміни, дії шкідли-
вих виробничих факторів, та хронічні, що виникли після багатора-


\

зової й тривалої дії шкідливих факторів. Гостре й хронічне профе-
сійне отруєння є окремим випадком гострого або хронічного профе-
сійного захворювання. Групове професійне захворювання — захво-
рювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) двоє й біль-
ше людей.

До нещасних випадків належать травми, теплові удари, опікі, об-
мороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискав-
кою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (зем-
летруси, зсуви грунту, повені, урагани тощо), контакту з тваринами,
комахами та іншими представниками флори і фауни, що трапили-
ся на робочому місці на території підприємства або в іншому місці
при виконанні потерпілим трудових обов'язків як у робочий час,
включаючи встановлені перерви, так і за час, необхідний для впо-
рядкування засобів виробництва, одягу й т.ін. перед початком або
після завершення роботи, а також під час проїзду на роботу чи з
роботи на транспорті, що надало підприємство.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних ви-
падків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в уста-
новах і організаціях" № 623-93, у нашій країні налагоджено спеці-
альну систему обліку професійних захворювань і нещасних випад-
ків, яка включає низку обов'язкових організаційних етапів: 1) пові-
домлення про всі випадки ушкоджень; 2) розслідування їх причин
із оформленням акта; 3) складання звітів.

Про кожний нещасний випадок, гостре професійне захворюван-
ня
чи отруєння його очевидець чи сам потерпілий негайно пові-
домляє безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра, дис-
петчера, змінного інженера), який зобов'язаний терміново організу-
вати першу допомогу потерпілому та його доставлення в лікуваль-
но-профілактичний заклад (медпункт, медсанчастину, поліклініку, лі-
карню), сповістити про випадок керівника підрозділу або власника
підприємства, зберегти до розслідування ситуацію на робочому міс-
ці й стан обладнання такими, якими вони були в момент випадку
(якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не
призводить до більш важких наслідків).

Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби про-
інформувати власника підприємства про кожне звертання потерпі-
лого від нещасного випадку. При гострому професійному захворю-
ванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не
лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку
телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене по-
відомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для
прийняття термінових запобіжних заходів. Зв'язок гострих, у тому
числі інфекційних, захворювань з професійною діяльністю потерпі-
лого після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та
епідеміологом санепідемстанції у разі необхідності уточнюється спе-
ціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослід-
них інститутів гігієни праці. Лікувально-профілактичний заклад, який
уточнив або змінив діагноз гострого професійного отруєння (захво-


 




рювання), складає нове екстрене повідомлення за тією ж формою та
упродовж 10 год надсилає його в територіальну санепідемстанцію
за місцем праці потерпілого із зазначенням зміненого (уточненого)
діагнозу та дати його встановлення.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний
випадок, наказом призначає комісію для розслідування у складі ке-
рівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова
комісії), керівника або головного спеціаліста структурного підрозді-
лу. До комісії також входить представник профспілкової організа-
ції, а у випадках гострих професійних отруєнь (захворювань) —
спеціаліст санепідемстанції. Комісія зобов'язана упродовж трьох діб
з моменту події обстежити місце нещасного випадку, опитати оче-
видців і, якщо це можливо, потерпілого, розглянути відповідність
умов праці і засобів виробництва вимогам нормативно-технічної до-
кументації, визначити обставини, причини та винуватців нещасного
випадку, розробити заходи щодо попередження подібних випадків.
Результати розслідування оформляють актом за формою Н-1, який
подають для затвердження власникові підприємства. До акта дода-
ють пояснення очевидців, потерпілого, документи, що характеризу-
ють стан робочого місця з визначенням небезпечних і шкідливих
виробничих факторів, медичний висновок про наявність алкоголю в
організмі потерпілого. Нещасні випадки, гострі професійні захворю-
вання (отруєння), оформлені актом, реєструються на підприємстві у
спеціальному журналі. Власник підприємства упродовж доби після
завершення розслідування затверджує акт і передає по одному при-
мірнику потерпілому, керівнику структурного підрозділу, де виник
нещасний випадок, державному інспектору з нагляду за охороною
праці, профспілковій організації, керівнику служби охорони праці
підприємства, а копію у випадку гострого професійного отруєння
(захворювання) у санепідемстанцію.

По закінченні терміну тимчасової непрацездатності потерпілого ке-
рівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, вносить
до акта дані про наслідки нещасного випадку і скеровує повідомлен-
ня про це організаціям і посадовим особам, які отримали акт.

Про групові та із летальним кінцем нещасні випадки власник
підприємства зобов'язаний також повідомити місцевий орган дер-
жавного нагляду за охороною праці, місцевий орган державної ви-
конавчої влади, керівний профспілковий орган, місцеву прокурату-
ру та відповідне міністерство. Про груповий випадок професійного
отруєння (захворювання), внаслідок якого загинуло двоє і більше
осіб, повідомляється також Міністерство охорони "здоров'я. Комісія
для розслідування цих випадків призначаєтья наказом керівника
територіального органу держнагляду за охороною праці, а при ма-
сових нещасних випадках, аваріях, отруєннях робітників — централь-
ним органом державного нагляду за охороною праці або Кабінетом
міністрів України.

Власник підприємства на основі актів організовує складання зві-
ту про потерпілих за формою, затвердженою Міністерством стати-


Міністерство охорони
здоров'я України

(назва лікувально-профілактичного закладу)

ЕКСТРЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
про гостре професійне отруєння (захворювання) на виробництві

1.Попередній діагноз_________________________________________ ,____

2. Заключний діагноз______________________________________________

3. Прізвище, ім'я, по батькові потерпілого ____________________________

 

4. Вік_____________________

5. Домашня адреса потерпілого

6. Назва і адреса підприємства, де працює потерпілий

7. Дата:

захворювання______________________________________________ :_____

першого звернення (виявлення)____________________________________

установлення діагнозу ___________________________________________

госпіталізації___________________________________________________

8. Місце госпіталізації______________________________________________

(назва лікувально-профілактичного закладу)

9. Шкідливий виробничий фактор, який спричинив отруєння (захворювання)

10. Дата і час першого повідомлення (телефоном, телетайпом, телефаксом) в

санепідемстанцію________________________________________________

Прізвище того, хто повідомив______________________________________

Прізвище того, хто прийняв повідомлення____________________________

11. Дата і час відправлення повідомлення ______________________________

Підпис того, хто відправив повідомлення____________________________

Реєстраційний номер_____ у журналі санепідемстанції_________________

Підпис того, хто одержав повідомлення_____________________________

стики, аналізує причини нещасних випадків і здійснює заходи, спря-
мовані на попередження виробничого травматизму і професійних
захворювань. Санепідемстанція у випадках гострого отруєння (за-
хворювання) на основі актів заповнює "Карточку обліку професій-
ного отруєння (захворювання)" за формою, затвердженою Міністер-
ством охорони здоров'я, для оперативного обліку та аналізу цих
випадків за підсумками першого півріччя та року. Контроль за сво-
єчасним і правильним розслідуванням, документальним оформлен-
ням та обліком нещасних випадків, здійсненням заходів профілак-
тики виробничого травматизму і гострих отруєнь (захворювань)
здійснюється органами державного нагляду за охороною праці.

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отру-
єння
також підлягають обліку та розслідуванню. Захворювання від-


 




носять до професійного відповідно до списку професійних захво-
рювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я. До списку
внесені професійні захворювання (пневмоконіоз, вібраційна хворо-
ба, неврит слухового нерва і т.ін.), спричинені впливом виробничих
факторів і трудового процесу, а також захворювання, у виникненні
яких визначений причинний зв'язок із впливом певного виробничо-
го фактора або процесу і виключається вплив інших, непрофесійних
факторів, що призводять до аналогічних змін в організмі (бронхіт,
алергічні захворювання, катаракта тощо). Зв'язок професійного за-
хворювання з умовами праці робітника визначається на основі клі-
нічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку
складає санепідемстанція. Цю характеристику видають на запит ке-
рівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підпри-
ємство, спеціаліста з професійної патології міста (області), клініки
науково-дослідних інститутів гігієни праці і професійних захворю-
вань, завідуючого спеціалізованим відділом професійної патології
міської (обласної) лікарні.

При підозрі на професійне захворювання лікувально-профілак-
тичний заклад скеровує робітника з відповідними документами, пе-
релік яких визначений Міністерством охорони здоров'я, на консуль-
тацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для встанов-
лення заключного діагнозу та зв'язку професійного захворювання
з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст із
професійної патології скеровує хворого у визначені МОЗ спеціалі-
зовані лікувально-профілактичні заклади (Український інститут ме-
дицини праці, Донецький, Криворізький, Харківський НДІ гігієни
праці та професійних захворювань, Український НДІ екогігієни та
токсикології хімічних речовин, Донецька обласна спеціалізована клі-
нічна лікарня професійних захворювань, відділення профпатології
Луганської, Львівської та Черкаської обласних лікарень). У су-
перечливих випадках діагноз профзахворювання визначає Інститут
медицини праці (м.Київ).

На кожного потерпілого від хронічного професійного захворю-
вання лікувально-профілактичний заклад, якому надано право ста-
вити заключний діагноз професійних захворювань, упродовж трьох
днів після встановлення діагнозу надсилає на підприємство, де пра-
цює хворий, територіальній санепідемстанції та лікувально-профі-
лактичному закладу, що обслуговує підприємство, повідомлення про
хронічне професійне захворювання (отруєння) за наведеною нижче

формою.

Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування
причин кожного випадку хронічного професійного захворювання
упродовж семи днів з моменту одержання повідомлення. Розсліду-
вання проводиться комісією, що призначається наказом головного
лікаря санепідемстанції, у складі представників санепідемстанції (го-
лова комісії), профспілкової організації трудового колективу, ліку-
вально-профілактичного закладу, а також спеціаліста з профпатоло-
гії місцевого органа управління охорони здоров'я і власника під-

' 326


приємства. Власник зобов'язаний надати комісії дані лабораторно-
інструментальних досліджень шкідливих факторів виробничого про-
цесу, необхідну документацію на цей процес. Комісія з розслідування
здійснює гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами рані-
ше проведених атестацій робочих місць і лабораторно-інструменталь-
них досліджень, а в разі необхідності проводить нові дослідження,
аналізує амбулаторні карти, історії хвороби, висновки лікувально-
профілактичних закладів, приписи органів держнагляду за охороною
праці тощо і складає акт розслідування хронічного професійного за-
хворювання (отруєння) за визначеною формою. В акті накреслюють
заходи з попередження розвитку професійних захворювань, забезпе-
чення нормалізації умов праці, а також визначають відповідальність
підприємства і посадових осіб у виникненні захворювання. Акт упро-
довж трьох днів після завершення розслідування надсилається хво-
рому, власникові та профспілковій організації підприємства, лікуваль-

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ХРОНІЧНЕ ПРОФЕСІЙНЕ
ЗАХВОРЮВАННЯ (ОТРУЄННЯ)

Прізвище, ім'я, по батькові хворого ___________________________________ >"•

Стать____________________________ Вік_______________________________ \у,

(пошінх років)
Назва підприємства__________________________________________________

(його реквізити)

Власник підприємства______________________________________

(назва органа, до сфери управління якого належить підприємство)

Діагноз основний___________________

супутній___________________

Виробничий фактор, шкідлива речовина,
назва трудового процесу, що

призвів до захворювання_____________

Дата встановлення остаточного діагнозу
Назва закладу, що поставив діагноз ____

Реєстраційний номер повідомлення
від "____ " ___________ 200___ р.

Головний лікар

(прізвище, ім'я, по батькові) (підпис)

М.п.

Дата відправлення повідомлення __________________________

Підпис особи, яка надіслала повідомлення__________________

Дата одержання повідомлення ___________________________

Підпис особи, яка одержала повідомлення _________________


но-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство. Один при-
мірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу та контролю
за виконанням накреслених заходів.

Розслідування профзахворювань у осіб, що змінили місце праці,
здійснює санепідемстанція за місцем його виявлення. Санепідемстан-
ція і лікувально-профілактичний заклад для уточнення діагнозу за-
питують у відповідних закладів охорони здоров'я за місцем попе-
редньої праці хворого санітарно-гігієнічну характеристику умов йо-
го праці з урахуванням профмаршруту хворого, а також витяг з ме-
дичної карти про стан його здоров'я. Заклади, яким адресовано запит,
зобов'язані у місячний строк надати копії відповідних документів.

Реєстрація та облік осіб, у яких вперше виявлено хронічне про-
фесійне захворювання, ведеться у спеціальних журналах за фор-
мою, затвердженою МОЗ, які заповнюються на підприємстві та у
закладах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень
про професійне захворювання та актів їх розслідування, а також у
лікувально-профілактичних закладах на основі медичної карти ам-
булаторного хворого, витягу з історії хвороби, медичного висновку
про діагноз при обстеженні в стаціонарі. В ці журнали записують
також результати систематичного медичного спостереження за ста-
ном здоров'я і працездатністю кожного робітника, в якого виявлено
хронічне професійне захворювання.

Санепідемстанції на основі цих актів розслідування складають
спеціальні карти обліку та аналізу професійних захворювань за
формою, затвердженою МОЗ, копії яких щорічно 1 лютого і 1 серп-
ня разом зі звітами про професійну захворюваність надсилають
Головному санепідемуправлінню Міністерства охорони здоров'я.

За результатами розслідування хронічних професійних захво-
рювань власник підприємства видає наказ про виконання заходів
щодо попередження професійних захворювань, притягнення до від-
повідальності осіб, винних у порушенні санітарних норм і правил,
що призвело до виникнення професійного захворювання, письмово
інформує санепідемстанцію у визначені актом терміни про вико-
нання заходів, спрямованих на попередження професійних захво-
рювань. Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням хро-
нічних професійних захворювань, а також за впровадженням захо-
дів по усуненню причин, які призвели до професійного захворюван-
ня, здійснюють санепідемстанції.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти