ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Норми мікроклімату в приміщеннях стоматологічних поліклінік

 

Пора року Темпера- тура, "С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м 'с

приміщень лікувально-профілактичних закладів орієнтують незалежно
від сторін світу. В палатах, орієнтованих на захід, в районах, розташо-
ваних південніше 55° північної широти, передбачаються жалюзі для
захисту від перегрівання прямими сонячними променями.


 


Холодна і перехідна (середньодобова

температура зовнішнього повітря +10°С 18-23 60-40 0,2

і нижче)

Тепла (середньодобова температура

зовнішнього повітря +10°С і вище) 21-25 60-40 0,2

Системи централізованого холодного і гарячого водопостачання
повинні забезпечувати подавання 250 л води на одного хворого на
добу в лікарнях загального типу, 500 л — в інфекційних лікарнях,
15 л на одного відвідувача в поліклініках. У лікарнях, що будуються
або реконструюються, на випадок виходу з ладу або профілактич-
ного ремонту системи гарячого водопостачання передбачають резерв-
ну (аварійну) систему; у лікарнях, що діють, — встановлюють елек-
* троводонагрівальне обладнання безперервної дії у приміщеннях, що
вимагають особливого санітарно-гігієнічного та протиепідемічного ре-
жиму. Палати, лікарські кабінети, кімнати персоналу, туалети облад-
нують умивальниками з підведенням гарячої та холодної води та
змішувачами, а приміщення з особливим режимом — доопераційні,
перев'язочні, процедурні, пологові, палати новонароджених, шлюзи
боксів і напівбоксів — ліктьовими кранами. Туалети палатних від-
ділень обладнують санітарними приладами з розрахунку 1 прилад
на 15 чоловіків і 10 жінок в разі відсутності наближених санвузлів,
санітарно-побутових приміщень для персоналу — не менше двох
для жінок і одного для чоловіків з педальними спусками у відді-
леннях з особливим режимом. Кількість душових кабін для персона-
лу приймається з розрахунку 1 кабіна на 10 осіб в інфекційних і
туберкульозних відділеннях, на 15 осіб в інших відділеннях, на 2-4
операційні в санпропускниках операційних блоків і на 5 осіб в сан-
пропускниках акушерських відділень.

Очищення і знезараження стічних вод лікувально-профілактич-
них закладів, зокрема інфекційних, здійснюється на загальноміських
каналізаційних очисних спорудах. За відсутності загальноміських
очисних споруд стічні води очищують і знезаражують на локальних
очисних спорудах лікувального закладу, які повинні передбачати
повний цикл біологічного очищення. Специфічні тверді лікарняні від-
ходи (післяопераційні, патологоанатомічні тощо) обов'язково цен-
тралізовано спалюють у спеціальних печах.

Для забезпечення оптимальної інсоляції та природного освітлення
приміщень вікна операційних, пологових, реанімаційних залів, секцій-
них, а також палат туберкульозних та інфекційних відділень мають
бути орієнтовані відповідно до рекомендацій, наведених у табл. 118.

Не допускається орієнтація вікон палат інтенсивної терапії на за-
хід та південний захід, відділень для дітей віком до трьох років та
ігрових приміщень у дитячих відділеннях — на захід. Вікна інших


Табл и ця 118
Орієнтація вікон приміщень

 

  Південніше 45-55° Північніше
Приміщення 45" північної північної 55° північної
  широти шпроти шпроти

Палати туберкульозних та Пд, ПдСх, Сх, Пд, ПдСх, Сх, Пд, ПдСх, ПдЗх, ,

інфекційних відділень ПнСх*, ПнЗх* ПнСх*, ПнЗх* ПнЗх*, ПнСх*

Операційні, реанімаційні зали, Пн, ПнСх, Пн, ПнСх, Пн, ПнСх, ПнЗх, і

секційні, пологові, стоматоло- ПнЗх ПнЗх Сх

гічні кабінети

* Допускається орієнтація вікон палат, кількість ліжок у яких становить не більше 10 % загального
числа ліжок відділення.

Без природного освітлення можна влаштовувати комори, санвуз-
ли при палатах, ванни, клізмові, кімнати особистої гігієни та душові
й гардеробні для персоналу, а також доопераційні, операційні, апа-
ратні та наркозні. Коридори палатних секцій повинні мати природ-
не освітлення через вікна у торцях чи холах. Для захисту від засліп-
лювання та перегрівання прямими сонячними променями влітку
вікна лікарняних стаціонарів, розташованих у III—IV кліматичних
поясах і орієнтовані на сектор горизонту 70-290°, обладнують сонце-
захисними пристроями (козирки, жалюзі).

Природне освітлення приміщень повинно забезпечувати коефі-
цієнт природної освітленості в операційних, пологових, маніпуля-
ційних, перев'язочних 2%, стоматологічних кабінетах і зуботехніч-
них лабораторіях — 1,5%, палатах — 0,5-1%, допоміжних примі-
щеннях — 0,3%, коридорах, сходах — 0,1-0,2%. При цьому світло-
вий коефіцієнт в операційних, перев'язочних повинен дорівнювати
1:2 — 1:4, лікарських кабінетах, робочих приміщеннях стоматологічної
поліклініки і зуботехнічної лабораторії — 1:4-1:5, палатах — 1:6-
1:8, інших приміщеннях — 1:8-1:10.

Штучне освітлення повинно передбачатися у всіх без винятку
приміщеннях і відповідати функціональному призначенню примі-
щень, бути достатнім, регульованим і безпечним, не створювати за-
сліплювального або іншого несприятливого впливу на людину та
внутрішнє середовище приміщень. Штучне освітлення приміщень
стаціонарів здійснюється люмінесцентними лампами, які не спотво-
рюють сприйняття кольорів, та лампами розжарювання. Джерела
світла та рекомендована освітленість приміщень лікувально-профі-
лактичних закладів наведені в табл. 119. Світильники загального
освітлення, розташовані на стелі, обладнують закритими розсіюва-
чами. Для освітлення окремих функціональних зон і робочих місць,
крім того, обладнують місцеве освітлення.

Для освітлення палат (крім дитячих і психіатричних) застосову-


 




... .■■ .< Т а бл н ця 119

Норми і джерела загального штучного освітлення в приміщеннях
лікувально-профілактичних закладів (БНШ 2.08.02-89)

Приміщення
для ламп розжарювання

Освітленість, лк

для люмінес-
центних лапм

Пологова, наркозна, перев'язочна, процедурна, 500 ■— —

маніпуляційна, реанімаційна, кабінети хірургів,
акушерів-гінекологів, педіатрів, інфекціоністів,
дерматовенерологів, стоматологів, прнймально-
оглядові бокси, кімнати зубних техників,
амальгамна

Операційна, гіпсова та полімеризацінна зуботех- 400 —

нічної лабораторії, секційна, кабінети головного
лікаря, заступників, завідуючих відділеннями

Доопераційна, кабінети лікарів без прийому 300 —

. хворих, медичних сестер
Кабінети бронхоскопії, лапароскопії, цистоскопії, — 200

траурний зал патолого-анатомічного відділення

Ливарна, паяльна зуботехнічної лабораторії, 200 —

кімнати денного перебування хворих

Кабінет функціональної діагностики, ендоско- — 150

пічний кабінет, кабінети фізіотерапії та
лікувальної фізкультури

Палати для новонароджених, післяопераційні 150 —

палати, палати інтенсивної терапії, приймальні
фільтри-бокси, апаратні, матеріальні, центральні
білизняні, реєстратура, коридори операційних
блоків, пологових і реанімаційних залів,
чекальні в поліклініках, коридори палатних
відділень

Інші палати, сходи, тамбури, ванни, душові 100 —

Приміщення миття і стерилізації суден, санітар- 75 —

ні кімнати, клізмова, санпропускники, прохідні
коридори, вестибюлі

Рентгенодіагностичний кабінет — 50

Приміщення зберігання деззасобів, переносної — ЗО

апаратури, візків

Темні кімнати офтальмологів, звукоізоляційна — 10

кабіна

ють настінні комбіновані світильники (загального і місцевого освіт-
лення), які встановлюють біля кожного ліжка на висоті 1,7 м над
підлогою. У кожній палаті повинен бути світильник нічного освіт-
лення, що встановлюється у ніші біля дверей на висоті 0,3 м від
підлоги (у дитячих і психіатричних відділеннях над дверима на
висоті 2,2 м від підлоги). У лікарських оглядових кабінетах вста-
новлюють настінні світильники для огляду хворого. Операційні, крім
загального освітлення, обладнують місцевим освітленням робочого
місця у вигляді безтіньової лампи, яка повинна забезпечувати освіт-
леність операційного поля 3000-10000 лк. Освітленість від місцевих
джерел (рефлекторів при універсальних стоматологічних установ-
ках, безтіньових рефлекторів на робочих місцях стоматологів-хірур-


гів) у стоматологічних кабінетах не повинна перевищувати загаль-
ну освітленість більш ніж у 10 разів, щоб уникнути втомлювальної
для зору світлової переадаптації очей.

Операційні блоки, а також приймально-оглядові приміщення, до-
пологові, пологові, післяпологові та дитячі палати акушерських ста-
ціонарів, шлюзи при вході у Ці відділення обладнують стаціонар-
ними ультрафіолетовими опромінювачами.

Розміри палат повинні забезпечувати можливість розташування
ліжок рядами паралельно до вікон на відстані не менше 0,9 м від них
та створювати проходи між торцями ліжок або торцями та стіною не
менше 1,2 м і бічними сторонами ліжок не менше 0,8 м (у дитячих
палатах та палатах відновного лікування не менше 1,2 м). У проходах
між ліжками розміщують тумбочки та стільці за кількістю ліжок.
Стоматологічні крісла у стоматологічних кабінетах з однобічним при-
родним освітленням бажано встановлювати в один ряд уздовж сті-
ни з вікнами. Розташування робочих столів зубних техніків у зубо-
технічних лабораторіях повинно забезпечувати лівобічне природне
їх освітлення.

Розміри приміщень, коридорів, сходових кліток повинні забезпе-
чувати вільне пересування персоналу та хворих, зокрема на візках і
ношах, зручне розташування меблів і обладнання, глибина примі-
щень має сприяти оптимальній природній освітленості приміщень.

Висота приміщень лікувально-профілактичних закладів повинна
становити не менше 3 м. Ширина приміщень приймається не менше
"274 м для лікарських кабінетів, 2,9 м для одноліжкових палат, 3,2 м
для малих операційних, перев'язочних, процедурних, спеціалізова-
них діагностичних кабінетів, 5 м для пологових і операційних. Гли-
бина палат, лікувально-діагностичних приміщень при однобічному
природному освітленні проектується не більше 6 м, процедурних,
перев'язочних, операційних, спеціалізованих діагностичних кабіне-
тів — не менше 5 м, пологових палат — не менше 4,5 м. Відношення
глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень
повинно становити не більше 2. Ширина коридорів приймається не
менше 2,4 м у палатних відділеннях, 2,8 м в операційних блоках, 3,2 м
у лікарнях відновного лікування, неврологічного та ортопедотравма-
тологічного профілю, 2 м в амбулаторно-поліклінічних закладах (2,8 —
3,2 м, якщо коридори використовують як чекальні).

Ширина дверей приймається не менше 1,1 му палатах, боксах,
напівбоксах, перев'язочних, процедурних, операційних, пологових, ван-
нах і 0,9 м у кабінетах лікарів, вбиральнях.

У палатні відділення можна потрапити сходами та ліфтами. Ши-
рина сходових маршів 1,6—1,8 м забезпечує вільне пересування по
них, зокрема повороти з ношами. Будинки на два і більше поверхів
обладнують ліфтами. Розміри кабін пасажирських ліфтів повинні
забезпечувати перевезення важкохворих на візках. Постачання чи-
стою білизною, медикаментами, їжею в палатні відділення передбача-
ється "чистими" ліфтами, для видалення відходів, використаних ма-
теріалів, харчових залишків існують "брудні" ліфти.


 



38 1


На шляху пересування пацієнтів у відділеннях офтальмології,
ортопедії та травматології й відновного лікування ортопедичного і
неврологічного профілю передбачають поручні в палатах, коридо-
рах і лікувальних кабінетах.

Приміщення, що є джерелами шуму і вібрації (приміщення вен-
тиляційного обладнання, тепловузлів, машинні відділення та шахти
ліфтів), не дозволяються розташовувати суміжно (по горизонталі та
вертикалі) з палатами, лікувальними і процедурними кабінетами.
Рівні шуму в палатах, операційних не повинні перевищувати 25 дБ А,
лікарських кабінетах — ЗО дБ А.

Міжповерхові перекриття, перегородки, отвори для проходження
інженерних комунікацій повинні забезпечувати непроникність для
гризунів і комах.

Поверхня стін, перегородок, дверей, вікон, стель, підлоги повинна
бути гладкою, доступною для вологого прибирання та дезінфекції,
світлою, з коефіцієнтом відбиття не нижче 40%. У палатах, лікарсь-
ких кабінетах та інших приміщеннях із сухим режимом роботи сті-
ни зафарбовуються силікатними фарбами (при необхідності у по-
єднанні з олійними), стелі білять вапняною або водоемульсійною фар-
бами, підлога повинна мати підвищені теплоізоляційні властивості
(паркет або дошки, пофарбовані олійною фарбою). У приміщеннях з
вологим режимом роботи (операційні, перев'язочні, пологові, доопе-
раційні, наркозні, процедурні, ванни, душові, санвузли, клізмові, при-
міщення для зберігання брудної білизни) стіни облицьовують гла-
зурованою плиткою на повну висоту, стелі фарбують водостійкими
(олійними) фарбами, підлогу застеляють водонепроникними мате-
ріалами (лінолеум). Лінолеум^повинен бути гладким, без дефектів,
щільно прилягати до основи. Його шви мають бути ретельно прива-
рені, краї підведені під плінтуси, які щільно закріпляють між стіною
та підлогою. В місцях розташування санітарно-технічних приладів,
експлуатація яких пов'язана із можливим зволоженням стін, їх об-
лицьовують плиткою на висоту 1,6 м від підлоги й на ширину не
менше 20 см від обладнання з кожного боку.

Стіни кабінетів терапевтичної стоматології в зв'язку з можли-
вим використанням амальгамових пломб штукатурять з додаванням
у розчин 5 % порошку сірки для зв'язування сорбованих парів
ртуті у стійку сполуку — сірчисту ртуть, яка не піддається десорб-
ції, та фарбують водоемульсійними та олійними фарбами. Підлогу
під рулонним лінолеумом обробляють рясним зрошуванням 10% СаС12
з подальшою обробкою 3 % ИаР або розчинами солей кремнійфтори-
стоводневої кислоти. Лінолеум повинен підніматися на стіни на висо-
ту 5-10 см і закладатися врівень зі стіною, плінтуси роблять внут-
рішніми (під лінолеумом).

Двері та вікна всіх приміщень лікувальних закладів фарбують
емаллю або олійними фарбами у білий колір.

Кабінети терапевтичної та ортопедичної стоматології обладнують
витяжною шафою з ртутьнепроникними поверхнями, ухилом у бік
жолоба для збирання пролитих крапель ртуті, раковиною з уловлю-


вачем для ртуті, шафкою для зберігання добового запасу амальгами,
ртуті, демеркуризаційних засобів, посуду для приготування амальга-
ми та амальгамозмішувачем. Робочі меблі у цих приміщеннях повин-
ні мати ніжки заввишки не менше 20 см для забезпечення якісного
прибирання і полегшення демеркуризації, ртутьнепроникне покрит-
тя робочих поверхонь з бортами по краях за відсутності шухляд під
робочими поверхнями.

15.3. ГІГІЄНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ЛІКУВАЛЬНО-
ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Лікарі всіх лікувальних профілів повинні володіти принципами
організації та методикою контролю за забезпеченням санітарно-гігі-
єнічного та протиепідемічного режиму в лікувально-профілактич-
них закладах.

Санітарно-гігієнічний режимлікувального закладу спрямований
на виключення негативного впливу факторів лікарняного середови-
ща на хворих і персонал, забезпечення хворому повного гігієнічного,
соматичного та психічного комфорту, а персоналу — оптимальних
умов праці. Санітарно-гігієнічний режим передбачає дотримання норм
місткості лікарняних палат, забезпечення оптимальної и мікрокліма-
ту, хімічного та бактеріологічного складу повітряного середовища,
режиму вентиляції й освітлення приміщень, постачання доброякіс-
ною питною водою згідно з чинними нормами водоспоживання, сво-
єчасне і повне видалення та знезаражування' твердихГТ рідких від-
ходів, забезпечення хворих раціональним збалансованим харчуван-
ням і дотримання гігієнічного режиму харчоблоку, якісне та сво-
єчасне проведення ремонту, прибирання приміщень, прання та замі-
ни білизни, дотримання правил особистої гігієни тощо.

Контроль за станом повітряного середовища, водопостачанням, хар-
чуванням хворих у лікувальних закладах здійснюється за допомо-
гою методів, детально викладених у розділах 1і 2.

Протиепідемічний режимлікувального закладу спрямований на
запобігання виникненню та поширенню внутрішньолікарняних інфек-
цій.

Внутрішньолікарняні інфекції — клінічно виражені захворювання
мікробного походження, що уражують хворого в результаті його
госпіталізації або відвідування лікувального закладу, а також мед-
персонал в процесі виконуваної ним роботи. Внутрішньолікарняні
інфекції поділяються на госпітальні, що виникають під час або піс-
ля стаціонарного лікування, та амбулаторні, які пов'язані з відвіду-
ванням поліклініки або проведенням профілактичних заходів. Збуд-
ники внутрішньолікарняних інфекцій наведені у табл. 120.

Джерелами внутрішньолікарняних інфекцій є хворі з гострими,
стертими або хронічними формами інфекцій та носійством мікро-
організмів, медичний персонал — переважно носії, а також хворі на
стерті форми інфекцій, відвідувачі — хворі та здорові бактеріоносії
й інфікований матеріал. Основні шляхи передачі внутрішньолікар-


 




няних інфекцій — аерозольний (повітряно-крапельний і повітряно-
пиловий), контактний, у тому числі парентеральний, фекально-ораль-
ний, зокрема аліментарний, трансмісивний. Основними факторами
передачі інфекцій є повітря, руки, численні об'єкти довкілля (бі-
лизна, перев'язувальний матеріал, інструментарій, апаратура тощо).

Таблиця 120
Основні мікроорганізми, що спричинюють внутрішньолікарняні інфекції

(ВООЗ, 1979)

Клас збудника

Мікроорганізми

Грампозптивні коки Згарітуїососсиз аигеиз, інші стафілококи і мікрококи,

стрептококи, ентерококи, інші негсмолітичні стрептококи,
анаеробні коки

Анаеробні бактерії Сіозгтісііит Сеіапі, несноротворні грамнегатпвні бактерії

Грамнегативні аеробніЕнтеробактерії: Заїтопеїіа, ЗЬідеІІа, ентеропатогенні

бактерії ЕзсІїегісЬіа соїі, інші Е. соїі, Ргоіеиз, КІеЬзіеІІа, Зеггаїіа,

ЕпІегоЬасІег, Рзеисіотопаз аеги§іпо5а, інші представники роду
Рзеисіотопаз, РІауоЬасІегіит тепіпдозерСісит, АсіпеїоЬасІег

Інші бактерії СогіпеЬасІегіит сіірЬіегіае, МісоЬасіегіит СиЬєгсиІозіз,

Вогсіеіеііа регСизіз, безіменні мікобактерії

Віруси Гепатиту, вісповакцини, вітрянки, грипу, інших респіратор-

них інфекцій, Негреї Зітріех, цитомегаловірус, кору,
краснухи, СНІД, ротавіруси

Гриби Сашпігіа, Мосагсііа, плісняви, Нізіоріазта, Соссісііоісіез,

Сгуріососсиз, Рпеитосузііз

Інші мікроорганізми Тохоріазта

Комплекс профілактичних заходів, спрямованих на виявлення та
ізоляцію джерел інфекції й переривання шляхів її передачі, включає
архітектурно-нланувальні заходи (розташування земельної ділянки,
системи забудови, функціональне зонування території лікарні, раці-
ональне розташування підрозділів по будинках та поверхах, ізоляція
режимних відділень і палат, забезпечення вимог до набору, розмірів і
санітарно-технічного обладнання приміщень, розподіл функціональ-
них і технологічних потоків), дотримання санітарно-гігієнічного та
протиепідемічного режиму (вентиляція, кондиціювання, забезпечен-
ня оптимального мікроклімату приміщень, санація повітряного сере-
довища, особиста гігієна персоналу і хворих, медичний контроль за
станом здоров'я і носійством персоналу, виявлення та ізоляція інфек-
ційних хворих, санація носіїв інфекції, стерилізація та дезінфекція,
об'єктивний контроль бактеріального обсіменіння повітря, поверхонь,
інструменту), підвищення стійкості хворих і персоналу до несприят-
ливих факторів (раціональне вітамінізоване харчування, планова та
екстрена імунізація).

Контроль за дотриманням протиепідемічного режиму в лікуваль-
них закладах передбачає обов'язковий бактеріологічний контроль
стану повітряного середовища, поверхонь, якості стерилізації та дез-
інфекції.

Бактеріологічний контроль здійснюється бактеріологічною лабо-
раторією лікувального закладу, яка щомісячно визначає ступінь обсі-


меніння повітря та різних поверхонь, щоденно — якість стерилізації
інструментів, перев'язувального матеріалу, операційної білизни, шкі-г
ри операційного поля та рук персоналу. >

Бактеріологічне дослідження повітря передбачає виявлення загаль-
ного вмісту мікроорганізмів і патогенних стафілококів та стрептококів
у 1 м3 повітря. Проби повітря відбирають аспіраційними методами за
допомогою апаратів Кротова та Дьяконова або седиментаційним мето-
дом на чашки Петрі із поживним середовищем. Допустимі значення
бактеріального обсіменіння повітря подано в табл. 116.

Дослідження мікробного обсіменіння поверхонь, предметів, інстру-і
ментів, рук хірурга, операційного поля здійснюється методом змивів
із використанням стерильного тампона, змоченого стерильним фізі-
ологічним розчином або поживним середовищем, з подальшим посі-
вом тампона на поживне середовище.

Вимоги до експлуатації лікувальних закладів, санітарно-гігієніч-
ного та протиепідемічного режиму в них викладені у згаданих ви-
ще СанПіН 5179-90 і СанПіН 295ба-83.

Під час експлуатації лікарні суворо забороняється зміна плану-
вання приміщень, що передбачене проектом, без узгодження з тери-
торіальними органами державного санітарного нагляду, а також
використання приміщень поза їх прямим функціональним призна-
ченням. Забороняється також розгортання лікарняних ліжок і роз-
ташування хворих у коридорах палатних секцій або в інших примі-
щеннях, а також інше додаткове розгортання ліжок понад передба-
чену проектом потужність закладу.

Норми температури і вологості, допустимого вмісту хімічних ре-
човин і мікроорганізмів у повітрі, кратності повітрообміну, природ-
ної та штучної освітленості приміщень наведені в параграфі 15.2,
водопостачання, харчування та режиму харчоблоку — в розділі 2.

Наявне медичне, технологічне та інше обладнання повинні утри-
муватись у справному стані, мати покриття, що забезпечує можли-
вість і доступність проведення вологого прибирання і дезінфекції.
Не рідше ніж один раз на місяць проводять огляд повітрозабірних
фільтрів систем вентиляції та кондиціювання повітря, їх очищення і
заміну. Профілактичний огляд і ремонт систем вентиляції та конди-
ціювання повітря проводять не рідше ніж два рази на рік. Органі-
зація, що експлуатує вентиляційні системи, або територіальна СЕС
повинні здійснювати контроль за температурою, вологістю та забруд-
ненням повітря, перевірку продуктивності вентиляційних систем і
кратності повітрообміну не рідше ніж один раз на 3 місяці у примі-
щеннях, які потребують особливої чистоти повітря або у яких за-
стосовуються шкідливі хімічні або радіоактивні речовини, один раз
на 6 місяців у інфекційних і туберкульозних відділеннях та рентген-
кабінетах, один раз на 12 місяців у інших приміщеннях. Підготовка
опалювальних систем і приміщень до зими завершується за два тиж-
ні до початку опалювального сезону.

Провітрювання палат здійснюють не рідше ніж чотири рази на
добу.


 




І І

Косметичний ремонт приміщень проводять один раз на рік, усу-
нення поточних дефектів — негайно. Під час ремонту функціону-
вання приміщень припиняється.

Вологе прибирання приміщень (миття підлоги, протирання меб-
лів, обладнання, підвіконь, дверей) здійснюють не рідше ніж два
рази на добу з використанням мийних і дезінфікуючих засобів, про-
тирання віконного скла — не рідше ніж один раз на місяць зсере-
дини та один раз на 4-6 місяців ззовні. Прибиральний інвентар мар-
кується для окремих приміщень і видів прибиральних робіт, викори-
стовується суворо за призначенням і зберігається окремо. Генеральне
прибирання проводиться не рідше ніж один раз на місяць з ретель-
ним миттям стін, підлоги, обладнання, протиранням меблів, світильни-
ків, жалюзі. Генеральне прибирання (миття і дезінфекція) операцій-
ного блока, перев'язочних, пологових проводять один раз на тиждень,
звільняючи приміщення від обладнання і меблів. У лікувальному
закладі повинен бути постійний тримісячний запас мийних і дезін-
фікуючих засобів. Приміщення з особливим режимом стерильності,
асептики й антисептики після прибирання опромінюють стаціонар-
ними або пересувними бактерицидними лампами з розрахунку 1
Вт потужності лампи на 1 м2 приміщення.

Для збирання сміття на коридорах, у туалетах, біля входів у бу-
динки, в місцях відпочинку та на території (кожні 50 м) встановлю-
ють урни, в процедурних — педальні відра, які підлягають щоден-
ному очищенню. Для накопичення сміття, що не підлягає спеціаль-
ній обробці, на спеціально обладнаних майданчиках із твердим по-
криттям, розташованих у господарській зоні, встановлюють сміттє-
збірники з кришками. Вивезення сміття, прибирання території здій-
снюється щоденно.

При роботі з амальгамою один раз на місяць приміщення, меблі
та обладнання обробляють підкисленим розчином КМп04 (до 1 л
0,2% КМп04 додають 5 мл концентрованої НС1) з пульверизатора
або протиранням ганчіркою, змоченою цим розчином. За годину всі
поверхні протирають насухо, а забруднений матеріал терміново ви-
даляють з приміщення у сміттєзбірник. Інвентар для такого приби-
рання зберігається окремо у нижньому відділенні витяжної шафи і
не використовується в інших приміщеннях.

Випадково розлиту ртуть негайно збирають гумовою грушею, а
дрібні краплі — пензликом з тонкого мідного дроту і поміщають у
посудину з притертим корком, заповнену водою, яка зберігається у
витяжній шафі. Забруднену ртуттю поверхню негайно піддають де-
меркуризації 20% розчином хлорного заліза або підкисленим роз-
чином КМп04. При пломбуванні зубів зайву амальгаму збирають у
лоток, не допускаючи розкидання її навколо робочого місця, і та-
кож поміщають у посуд з водою у витяжну шафу. Очищення посу-
ду від слідів ртуті здійснюють ретельною обробкою хромовою суміш-
шю, ополіскуванням чистою водою з подальшим промиванням 2,5%
розчином йоду в 30% розчині йодиду калію.

Білизну замінюють у міру її забруднення, регулярно, але не рід-


ще одного разу на 7 днів після гігієнічного миття, породіллям —
один раз на 3 дні, натільної білизни та рушників — щоденно. Білиз-
на, забруднена виділеннями від хворих, підлягає негайній заміні. В
асептичних приміщеннях використовується стерильна білизна. Бруд-
ну білизну збирають у спеціальну щільну тару (контейнери з криш-
ками, клейончаті або поліетиленові мішки) з подальшою передачею
в центральну білизняну брудної білизни. Категорично забороняєть-
ся скидання брудної білизни на підлогу. Брудну білизну сортують
у спеціальному приміщенні поза відділенням. У відділеннях брудну
білизну тимчасово зберігають (не більше 12 год) у санітарних кім-
натах у закритій тарі. Після заміни білизни у палаті роблять вологе
прибирання. Інфіковану білизну перед пранням піддають обов'яз-
ковій дезінфекції. Білизну перуть у централізованих лікарняних
пральнях. Добовий запас чистої, маркованої по відділеннях білизни
зберігається у білизняних чистої білизни у шафах.

Персонал забезпечується робочим одягом у кількості, що передба-
чає її щоденну заміну, засобами індивідуального захисту, туалетним
милом пережирених сортів ("Дитяче", "Яєчне"), щітками для миття
рук, індивідуальними рушниками або салфетками одноразового ви-
користання. Гардеробні персоналу обладнують індивідуальними вен-
тильованими шафами, які забезпечують окреме зберігання особистого
та робочого одягу, взуття і головних уборів.

Роботи, пов'язані з забрудненням рук слиною, харкотинням, виді-
леннями з ран, хімічними речовинами, зокрема амальгамою, вико-
нують у рукавичках. Роботи з амальгамою здійснюють у хірургіч-
них халатах без кишень, які зберігають та перуть окремо від іншого
одягу. У приміщеннях, де працюють із ртуттю, забороняється при-
ймати їжу, один раз на два тижні повинен проводитися якісний ана-
ліз повітря на вміст парів ртуті (див. параграф 13.2). При переви-
щенні ГДК ртуті вдаються до демеркуризаційних заходів.

Під час епідемічних спалахів респіраторних інфекцій, препару-
вання каріозних порожнин у стоматологічній практиці рекоменду-
ють захищати органи дихання персоналу чотиришаровою маскою
зі стерильної марлі, яку міняють кожні 4 год, або респіратором од-
норазового використання "Пелюстка-200". Необхідно також захи-
щати очі лікаря-стоматолога захисними окулярами. Одночасно за-
хистити очі та органи дихання можна за допомогою спеціальних
прозорих щитків.

Щоб запобігти негативним наслідкам вимушеної робочої пози, лі-
карі не більш ніж 60% робочого часу повинні працювати у позі
сидячи, а решту часу — стоячи або рухаючись.

Для підтримання протиепідемічного режиму лікувального закладу
в приймальному відділенні під час огляду шкірних покривів, горла
і вимірювання температури виявляють, а відтак ізолюють хворих з
респіраторними і гнійно-септичлими захворюваннями. Після огляду
оглядовий інструментарій, клейонку з кушетки для огляду, руки
персоналу знезаражують. Хворого у приймальному відділенні під-
дають повній санітарній обробці (душ або ванна, підстригання во-


 




лосся, нігтів), одягають у чисту лікарняну білизну, піжаму або халат,
капці. Мочалки для миття, машинки для підстригання волосся, ін-
струмент для гоління, ножиці для підстригання нігтів, наконечники
для клізм і ванни після кожного хворого знезаражують.

Хірургічна бригада перед операцією приймає гігієнічний душ, одя-
гає операційну білизну (піжаму, капці, шапочку, халат). Перед вхо-
дом в операційний блок халат знімають, надягають маску, бахіли і
проходять у доопераційну, де проводять обробку рук і надягають
стерильний халат, рукавички і маску. В операційній діє правило
"червоної лінії" — всі, що входять в операційну (за червону лінію)
повинні бути одягнені у стерильну білизну. Інші особи перед вхо-
дом в операційну надягають чотиришарову марлеву маску і ре-
тельно ховають волосся під шапочку, надягають бахіли. Використа-
ні бахіли збирають у місткість з кришкою. Вхід в операційний блок
персоналу, що не бере участі в операції, заборонений. Хворого достав-
ляють в операційний блок на візку відділення, перед операційним
блоком перекладають на візок операційного блока (зберігається в
доопераційній) і підвозять до операційного стола. Стіл для стериль-
ного інструментарію накривають стерильним простирадлом безпосе-
редньо перед операцією, розкладають на ньому стерильний інстру-
мент і закривають згори стерильним простирадлом. Використаний
інструмент, перев'язувальний матеріал збирають у спеціальні місткості,
візок, прилади й апаратуру дезінфікують.

У перев'язочних дослідження ран і заміну пов'язок проводять у
халатах, шапочках, які повністю закривають волосся, масках, рука-
вичках, обробку гнійних ран — у клейончатому фартусі, який одя-
гають зверху на халат і знезаражують після роботи. За наявності
однієї перев'язочної гнійні рани обробляють після проведення чи-
стих маніпуляцій з подальшою ретельною обробкою приміщення та
обладнання дезінфікуючпми розчинами. У лікарнях, де кількість
хворих з гнійно-септичними захворюваннями недостатня для орга-
нізації самостійного відділення, виділяють палати для лікування
цих хворих, які обслуговує окремий персонал.

В акушерському відділенні перед виходом на зміну персонал
приймає гігієнічний душ і проходить лікарський огляд (термомет-
рія, огляд шкіри та горла). Обсерваційне відділення обслуговує ок-
ремий персонал. Особлива увага приділяється догляду за новона-
родженим. Перший туалет новонародженого, що включає двоетапну
обробку пуповини, профілактику гоно- і бленореї (30% розчин суль-
фацилу натрію вносять в кон'юнктиву ока з подальшим, через 2 год
внесенням альбуциду), проводять у пологовому залі. Дитину одяга-
ють у стерильні речі. Подальшу обробку шкіри, пупкової ранки, но-
сових ходів новонароджених здійснюють в палатах. Зціджене груд-
не молоко пастеризують на водяній бані упродовж 7 хв, охолоджу-
ють і зберігають у холодильнику (+4°С), молоковідсмоктувач стери-
лізують.

В інфекційному відділенні персонал проходить санітарну оброб-
ку після зміни.


Для підтримання протиепідемічного режиму у всіх відділеннях
забороняється самовільне ходіння хворих з палати в палату та інші
відділення.

їжу хворим роздають буфетниці та чергові медсестри в халатах
з маркуванням "для роздачі їжі". Персонал, зайнятий прибиранням
палат, до роздачі їжі не допускається. Хворі (за винятком важкохво-
рих) їдять у їдальні. Особисті продукти (передачі з дому) зберіга-
ються у тумбочці (сухі продукти) та холодильнику (продукти, що
швидко псуються). Передачі приймаються у межах дозволених ліка-
рем асортименту та кількості продуктів. Після кожної роздачі їжі
приміщення буфетної та їдальні прибирають з використанням де-
зінфектантів. Персонал харчоблока і буфетних перед відвідуванням
туалету знімає халат, після відвідування — миє і знезаражує руки.
Відповідальність за дотримання вимог при приготуванні та реаліза-
ції їжі несуть кухарі та буфетниці відділень, за дотриманням праців-
никами харчоблока санітарних вимог — лікар-дієтолог.

Після виписки хворого ліжко, тумбочку, підставку для судна про-
тирають дезінфікуючим розчином, матраци, подушки, ковдри підда-
ють камерній дезінфекції, індивідуальні плювальниці, підкладні судна,
капці знезаражують.

Адміністрація лікувального закладу організовує постійне прове-
дення профілактичної дезінфекції та дератизації приміщень.

Використаний медичний інструментарій піддають достерилізацій-
ній обробці з метою видалення з нього білкових, жирових, механіч-
них забруднень, лікарських препаратів. Найдоцільніше достериліза-
ційну обробку і стерилізацію інструменту здійснювати механізова-
ним способом у централізованих стерилізаційних відділеннях ліку-
вальних закладів. Достерилізаційну обробку інструментів ручним
способом здійснюють у такій послідовності: інструмент попередньо
ополіскують проточною водою в окремій мийній ванні упродовж ЗО с,
занурюють на 15 хв у бачок з гарячим (+50°С) мийним розчином,
що складається з 0,5% перекису водню та 0,5% розчину мийного
засобу, миють у цьому ж розчині йоршами або ватно-марлевими
тампонами упродовж ЗО с, ополіскують проточною водою з розра-
хунку 200 мл на кожний інструмент, а потім дистильованою водою
ЗО с — 1 хв, сушать у сухоповітряному стерилізаторі гарячим повіт-
рям (80-85°С) до повного зникнення вологи. Інструмент, що застосо-
вувався при гнійних операціях і лікуванні інфекційних хворих, по-
передньо знезаражують 3% перекисом водню з мийним засобом при
температурі 50°С упродовж ЗО хв або "потрійним розчином" (2%
формалін, 0,3% фенол, 1,5 % двовуглекисла сода) упродовж 45 хв.

Якість достерилізаційної обробки інструментів перевіряють по-
становкою бензидинової, амідопіринової або

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти