ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ДОСЛІДЖЕННЯ БОРОШНА ТА ХЛІБА В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ

Правила відбору проб борошна та хліба.Для дослідження бо-
рошна з кожної партії відбирають вихідний зразок. Вихідний зра-
зок відбирають за допомогою щупа, який належить до комплекту
ЛГ-1. Борошно вихідного зразка ретельно перемішують і відбирають
середній зразок для лабораторних аналізів. Маса середнього зразка
повинна становити 400...500 г, але не більше 2 кг. Зразок, призначе-
ний для дослідження, повинен мати супровідний документ.

Перед відбором проби хліба для аналізу ретельно оглядають всю
партію, а потім відбирають середній зразок. Проби для аналізу можна
відбирати не раніше ніж через 3 год і не пізніше ніж через 12 год
від початку випікання.

Визначення кислотності борошна.Відважують 5 г борошна і
заливають у конічній колбі 30-40 мл дистильованої води. Через пів-
години суміш збовтують, додають 3 краплі 1% розчину фенолфта-
леїну й титрують 0,1 н. розчином їдкого натру до появи рожевого
забарвлення.

Приклад. На титрування витрачено 2,3 мл 0,1 н. розчину їдко-
го натру, кислотність борошна становитиме

5-Ю

Якість помелу, кількість висівок, мінеральних домішок та свіжість
борошна визначають за допомогою пробірки "Новус" за методом,
описаним у главі 6.

Визначення кислотності хліба.50 г подрібненої м'якушки кла-
дуть у колбу, невеликими порціями доливають 250 мл дистильова-
ної води. Хліб ретельно розтирають скляною паличкою до утворення
однорідної кашки, дають їй відстоятися упродовж години, після чо-
го фільтрують. Відбирають 50 мл фільтрату й титрують 0,1 н. роз-
чином МаОН із фенолфталеїном до виникнення рожевого забар-
влення.

II риклад. На титрування 50 мл фільтрату (що відповідає 10 г
хліба) витрачено 10,8 мл 0,1 н. розчину ічІаОН, на 100 г хліба — 108 мл


т, „> „ .., газ :гоізають кубик хлі-

Визначення пористості хліба 3 м'уа^го кубика 27 см3.

ба кожне ребро якого дорівнює 3 си,^^ кожна за-

Кубик подрібнюють і скочують у маж

вбільшки як горошина. ілтають 25 мл

У мірний циліндр місткістю 50-1011ЖТ. іл якої пі

куди и занурюють кульки з хліба. Зазі%] ^ЮВШУСЯ на позначці

нявся рівень води. Наприклад якщо рвк(Ик7-25=12 мл. Пори-

о/, то об єм скачаного хліба (без пор) Р'і/№= с.ЮО'27)

стість 27-12=15 см3, або приблизно 55,і°

СИНЮВОЧАХ
18.4. ВИЗНАЧЕННЯ ВІТАМІНУ О

тт ...,'.....,,.,_ .вхіз івочах для аналізу

Для визначення вмісту вітаміну С ;]ачшн 4 15_20 головок

беруть із середньої проби не менше 3< мшпе 50 г наважку

капусти, із картоплини беруть наваж:(

вирізають подібно до цитринової дольл ь ЙІГ0ПЛИНИ ВИрізають

П і д г о т о в к а о в о ч і в до а н а л їг ОІБШИ на малеСенькі
шматок масою 10-20 г, зрізають шкірю(да2% соляну кисло-
шматочки, розтирають у ступці, поступа, . 0 р03Тирайня,

ту і невелику кількість кварцового пі«кія Рхімічн£ ск/ і
Пробу, добре розтерши, зі ступки пер^^ої ки4отй;: Після
настоюють 10 хв для кращого вилученні^Врикратному об'ємі,
цього фільтрують через вату. Кислота би;-і кислоти Роз-

Приготування розчинів аско^ш-Ш0ТИ| переси-
чин № 2: відважують наважку 0,1 г аск^ ь змивають із

пають через лійку у мірну колбу на 10 03ЧИНення і доли-
лшки дистильованою водою, вміст збов"^
вають до мітки. >ю;л>у мірну колбу на

Розчин № 3: 10 мл розчину №2 1%^рЄпЄреміШують<
100 мл, доливають до мітки дистильова» ІЯ 1 м р03Чину фарби

Визначення кількісного відношенн ^йбти. У три кол-
Тільманса (розчином №1) і 1 мг аскор 1(р №3) по 1 мл

бочки на 50 мл відмірюють піпеткою псу ; ститрують із

Ц розчину НС1 і по 3 млДистильоваН;(Гі-забарвлення, яке
мікробюретки розчином №1 до стшкогс^ р ко

утримується упродовж 0,5-1 хв. Запиа..кінець титрування
лю додають ще дві краплі розчину №;Ю]КЗібарвлення (роже_
правильний, то ці дві краплі дадуть штго світлі По за_

ве). Титрування не можна проводити ій>К)(Г аскорбінової кис-
вершенш титрування обчислюють, якіи^^
лоти відповідає 1 мл розчину фарби Т ^£ На титрування

Приклад. Беруть середнє з трьох ^ 1(КОрбіновоі кисло-
1 мл розчину № 3 який містить точнх ф би відП0Відає
ти, пішло 1,25 мл фарби Тільманса. Зе
0,08 мг аскорбінової кислоти. - ..(.(ТИ фільтра.

Хід визначення аскорбіново, ^0 ^ фільтрату з
ті. У три колбочки по 50 мл наливаю(П(ГЛ)КИ дистильованої
овочів, додають по 1 мл 2% розчину Ь


води, щоб загальний об'єм рідини в колбах дорівнював 15 мл, після
чого титрують з мікробюретки розчином №1 до появи стійкого ро-
жевого забарвлення (не забути додати дві контрольні краплі).

При розходженні результатів титрування більш ніж на 0,05 мл
титрування повторюють. Виводять середнє з двох титрувань, опісля
чого роблять розрахунок.

Розрахунок результатів аналізу.

де X — вміст аскорбінової кислоти в досліджуваних овочах, мг %;
С — поправка на сліпий дослід (титрування усіх реактивів з ди-
стильованою водою без фільтрату), С приймається за 0,05 мл; В
кількість аскорбінової кислоти в мг, яка відповідає 1 мл фарби Тіль-
манса; § — узята наважка овочів; Vі — кількість фарби, що пішла
на титрування; У і — кількість фільтрату, взята на титрування; Уз —
кількість доданої 2% НС1.

Приклад. Для дослідження узята наважка картоплі 20 г. На
титрування 5 мл екстракту пішло 0,88 мл фарби Тільманса. НС1
додано 60 мл. С — 0,05, В — 0,084, звідси:

^ІЩ-тМттШШ^ мг % ВІТаміну С.
5-20

Т

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти