ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОДИ

Температуру води визначають безпосередньо біля вододжерела
звичайним термометром, кулька якого обгорнена марлею або ватою.
Термометр занурюють у воду на 10 хв.

Колірність води визначають описово, органолептично. Воду на-
ливають у посуд із безбарвного скла й визначають характер
забарвлення та його інтенсивність, наприклад, жовте, блідо-жовте, ледь
помітне.

Вода, смак якої належить визначити, повинна мати кімнатну тем-
пературу. Якщо вода холодна або тепла, її відповідно підігрівають
або охолоджують. Потім набирають у рот ковток води, тримають
кілька секунд, випльовують і відмічають відчуття, визначивши ха-
рактер смаку та його інтенсивність, а також бал (гіркий, слабкий,
невизначений, сильний, 2 бали, 4 бали).

Для визначення запаху воду бажано підігріти до 40-60°С. Нали-
вають півсклянки або півколби із широкою шийкою, накривають
долонею, енергійно струшують і одразу ж визначають запах (харак-
тер, інтенсивність, бал (гнильний, слабкий, 3 бали)).

Визначаючи реакцію води на лакмус, змочують синій та черво-
ний лакмусові папірці й через 5 хв відмічають зміну їх кольору.

Для.визначення аміаку в колориметричну пробірку наливають
5 мл води, додають 50 мг (10 крапель 50% розчину) сегнетової солі,
одну ампулу або 5 крапель розчину Несслера. Другу пробірку (ета-


 




лон) вставляють поряд із першою в компаратор і порівнюють от-
римане забарвлення із забарвленням еталона. Кількість аміаку 0,05-
1,0 мг визначають, дивлячись зверху вниз, від 1,5 мг і більше —
при розгляданні збоку. Цифри на еталоні вказують вміст аміаку
(мг/л). За відсутності кольорових еталонів кількість аміаку набли-
жено визначають за табл. 135.

Для визначення нітритів 5 мл води підкислюють 2 краплями
розведеної сірчаної кислоти, додають 50 мг (1 таблетку або 5 кра-
пель) реактиву Грісса, нагрівають, не доводячи до кипіння, вичіку-
ють 5 хв, потім компарують, порівнюючи з еталонами. Кількість від
0,003 до 0,04 мг визначають при роздивлянні збоку. Цифри на ета-
лоні вказують вміст нітритів (мг/л). За відсутності кольорових ета-
лонів кількість нітритів наближено визначають за табл. 136.

Таблиця 135
Критерії визначення вмісту аміачного азоту у воді
польовим експрес-методом

Забарвлення при розгляданні збоку
Вміст аміачного азоту, мг/л

Забарвлення при
розгляданні зверху

Немає Надзвичайно слабо-жовтувате Слабо-жовтувате Жовтувате Світло-жовтувате Жовте Інтенсивне жовто-буре Буре, розчин каламутний
0,04 0,08 0,2 0,4 0,8 2,0 4,0 8,0 20,0

Немає

Немає

Надзвичайно слабо-жовтувате

Дуже слабо-жовтувате

Слабо-жовтувате

Слабо-жовтувате

Жовте

Каламутнувате, різко-жовте

Інтенсивно-буре, розчин каламутний

Таблиця 136.
Визначення вмісту азоту нітритів у воді польовим методом

Забарвлення при розгляданні збоку
Вміст азоту нітритів, мг/л
Немає Ледь помітне блідо-рожеве Дуже блідо-рожеве Блідо-рожеве Блідо-рожеве Рожеве Інтенсивно-рожеве Червоне

Забарвлення при
розгляданні зверху

>0,001 0,002 0,004 0,02 0,04 0,07 0,2 0,4

Немає

Надзвичайно блідо-рожеве

Блідо-рожеве

Світло-рожеве

Рожеве

Інтенсивно-рожеве

Червоне

Яскраво-червоне

При визначенні хлоридів у колбу до 50 мл досліджуваної води
додають 50 мг (один порошок) хромовокислого калію й титрують із
градуйованої піпетки 0,24% розчином азотнокислого срібла до по-
яви червоно-бурого забарвлення. Кількість азотнокислого срібла (мл),
витрачену на титрування, множать на 10, отримуючи вміст хлоридів
у 1 л води.

Визначаючи окисність, у колбу до 50 мл досліджуваної води
додають 5 мл Нг504 (1:3), 4 мл 0,08 н. розчину марганцевокислого


калію й кип'ятять 10 хв. Знявши з вогню, додають із градуйованої
піпетки 4 мл розчину солі Мора (0,98%). Далі до знебарвленої рі-
дини доливають розчин марганцевокислого калію до появи світло-
рожевого забарвлення (перше титрування). Після цього визначають
титр марганцевокислого калію (поправковий коефіцієнт Ю, для чо-
го в ту ж колбу наливають 4 мл розчину солі Мора й потім титру-
ють із піпетки розчином марганцевокислого калію (друге титруван-
ня) до появи слабо-рожевого забарвлення. Поправковий коефіцієнт
обчислюють за формулою

де 4 — кількість солі Мора, мл; А2 — кількість розчину марганце-
вокислого калію для другого титрування, мл.

Окисність води (мг 02/л) визначають за формулою

Х = [(4 + А)К-4]-0,2-20.
Протокол дослідження води

Дата ______________________ час _________________________________ назва

вододжерела__________________

Місце розташування вододжерела .
Можливі джерела забруднення___

Санітарно-технічний благоустрій__________________________________

Кількість води __________________________ дебіт джерела на годину .

Фізичні властивості води _______________________ : прозорість_______

запах _______________________________________ , смак____________

Хімічні показники______________________________________________

Висновок _____________________________________________________

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти