ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Порівняльна гігієнічна характеристика одягу та взуття з природних і штучних тканин та матеріалів.

Для виготовлення тканин для одягу використовуються текстильні волокна різного походження (натуральні, хімічні).

Натуральні органічні волокна – найдавніший вид тканинних матеріалів, їм притаманні високі гігієнічні властивості. Вони можуть бути органічними (рослинними, тваринними) і неорганічними. До рослинних (целюльозні) органічних волокон належать бавовна, льон, сизаль, джут, прядиво. До органічних волокон тваринного походження (білкові) належать вовна і шовк.

Останніми роками все більшого значення і поширення набуває інша група текстильних волокон – хімічні. Як і натуральні, вони можуть бути органічними і неорганічними (проте останні можуть використовуватися тільки для спеціального одягу). Тому основну групу волокон хімічного походження складають органічні. Вони можуть бути:

– штучними (віскозні, ацетатні, триацетатні, казеїнові);

– синтетичними (капрон, нейлон, перлон, лавсан).

Однією з найважливіших у гігієнічному відношенні властивостей тканини є її гігроскопічність, яка характеризує здатність волокон тканини поглинати водяну пару з повітря і поверхні тіла та за певних умов утримувати її. Гігроскопічність залежить від природи волокон, характеру їх переплетення і товщини тканини. Найбільшу гігроскопічність мають вовняні тканини (20 % і більше), що дозволяє їм зберігати високі теплозахисні властивості навіть у наслідок зволоження. мін гігроскопічність мають синтетичні тканини. Важливою характеристикою тканин, особливо тих, що використовуються для виготовлення білизни, сорочок, платтів, рушників є їх властивість убирати крапельно-рідку вологу. Показником цієї властивості може бути капілярність, волога тканина має високу тепломісткість і тому швидше поглинає тепло від тіла, спричинюючи його охолодження і переохолодження.

Важливе гігієнічне значення мають і такі властивості тканин, як здатність пропускати УФ випромінювання, відбивати видиме світло. Випаровувати вологу з поверхні. Ступінь прозорості синтетичних тканин для УФ проміння високий і досягає 70 %. Інші тканини пропускають УФ проміння менше. Зараз більше як 50 % різних видів одягу виготовляються із синтетичних тканин або з домішками синтетичних волокон.

Значному поширенню синтетичних тканин сприяє низка їх позитивних властивостей:

– механічна міцність;

– стійкість до витирання, впливу хімічних і біологічних чинників;

– антимікробні властивості;

– еластичність.

Однак синтетичним тканинам властиві й суттєві недоліки:

– низька гігроскопічність – внаслідок цього піт та інші виділення шкіри майже не вбираються у волокна синтетичної тканини, а скупчуються в порах повітряних гальмуючи повітрообмін і погіршуючи теплоізоляційні властивості тканини. За високої температури навколишнього повітря створюютьсмя умови, що сприяють перегріванню, за низької температури – охолодженню;

– вони здатні затримувати неприємні запахи, гірше перуться (можлива деструкція волокон) справляти резорбтивний та алергічний впливи.

Завдяки своїй низькій гігроскопічності синтетичні волокна набувають високих електроізоляційних властивостей (поверхневий опір досягає 10-100 Ом). Це може призводити до нагромадження і тривалого перебування на поверхні матеріалу електричних зарядів. Внаслідок носіння синтетичних виробів може створюватись електростатичне поле напругою до 4000 – 5000 В/см, у той час допустимою вважається напруга не більше ніж 250-300 В/см. Більша частина синтетичних волоког унаслідок тертя об шкіру людини заряжається негативно, що може шкідливо впливати на організм людини. Позитивна полярність електричних зарядів може бути досягнута змішуванням тканин різного походження.

Не слід використовувати синтетичні тканини для білизни новонароджених, дітей ясельного, дошкільного і молодшого шкільного віку.

Для виготовлення взуття використовують різні натуральні і штучні матеріали. Багато показників, за якими судять про переваги й недоліки того чи іншого матеріалу і можливості використання його у взутті різного призначення, збігаються з тими, які характеризували гігієнічні властивості тканин та одягу: теплопровідність, вологопоглинання, повітроприникність та паропроникність.

Добрі гігієнічні властивості мають матеріали з натуральної шкіри. Вони еластичні, помірно повітроприниклі, мають низьку теплопровідність, не виділяють у внутрішньовзуттєвий простір шкідливих хімічних речовин, не подразнюють шкіру. Це дуже важливо, бо навіть у разі помірного фізичного навантаження кожна ступня дорослої людини може виділяти від 2 до 5 г поту за годину.

У виробництві різних видів взуття все більшого застосування набувають синтетичні матеріали, хімічні пластифікатори, стабілізатори, наповнювачі, лаки, клеї. Основний їх недолік – низькі повітро та паропроникність.


4(4).Гігієнічна характеристика лазень і їх роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань.

Зазвичай розглядають дію лазні на тіло, але багато хто знає, що лазня робить також благотворний вплив і на душевний стан: знімає нервову напругу, пригнічення і перевтома. Фізіологічні реакції тіла на лазневий жар:

1. Лазня, перш за все, очищає шкіру людини, його природну одяг. Цю очисну функцію шкіри найкращим чином виконує жар лазні. У парній на полиці піт, що виділяється разом з гарячим повітрям видаляє з пор шкіри бруд, омертвілий шар шкіри, створює умови для самооновлення - заміни мертвих клітин новими, шкіра стерилізується - хвороботворні мікроби повністю гинуть при високих температурах. Тренування шкіри, що досягається різкою зміною температури при зміні спека парній на прохолоду води, покращує постачання її кров'ю, посилює діяльність сальних залоз, внаслідок цього підвищується її пружність, зникають зморшки. Шкіра рожевіє, поліпшується її дихання.

2. Лазня підсилює кровопостачання всіх органів тіла, підвищує діяльність серця і легенів, сприяє енергійному обміну речовин. тепло що поступає ззовні активізує систему терморегулювання організму. Одночасно підвищується частота і глибина дихання, вентиляція легень зростає в 2 рази, а споживання кисню на 30%. Всі продукти окислення виводяться через шкіру і легені. З потім видаляються солі натрію, молочна кислота, сечовина - шкідливі для організму речовини, що полегшує роботу нирок, стабілізує водно-сольовий обмін. Посилене згоряння старих білкових відкладень дає поштовх до утворення нових сполук, тобто йде процес омолодження організму. Завдяки такому самооновлення організм стає життєздатним, а це і є один з дієвих засобів боротьби зі старінням.

3. Лазня - прекрасний засіб для схуднення. Сильне потіння зменшує вагу в залежності від індивідуальних особливостей на 0,5 ... 1,5 кг. Однак він знову відновлюється, якщо парильщик не втримується від їжі і споживання рідини, принаймні, протягом двох годин після парної.

4. Лазня - народний лікар. Статистичні дані показують, що під час епідемії грипу люди, які регулярно відвідують баню, хворіють у 4 рази рідше за інших, що безпосередньо пов'язано із загартовуванням організму. При цьому під загартовуванням розуміють не здатність переносити холод, а звичку витримувати різкі зміни температури, тобто імунітет проти простудних та інфекційних захворювань. З давніх часів лазнею користуються люди, які страждають на ревматизм, радикуліт, ішіасом, подагру та іншими подібними захворюваннями. У гарячій лазні розпарюються уражені хворобою суглоби, підвищується їх рухливість, і знімаються болі. Сучасна медицина використовує баню для лікування захворювань нирок, тому що ця хвороба пов'язана з порушенням водообміну. Парна допомагає виводити рідину з організму завдяки інтенсивному потовиділенню.

Лазня корисна всім. Але порадитися з лікарем перед початком відвідування парної необхідно.

На думку лікарів, лазня протипоказана при всіх хворобах, що протікають у гострій стадії з підвищеною температурою. Не рекомендується паритися при більшості запальних захворювань, хворобах серця, судин, легенів і шкіри, після інфаркту міокарда при серцевій і нирковій недостатності, травмах головного мозку, при виразкових хворобах, гострих захворюваннях очей і вух, а також жінкам у період вагітності.

Вплив тепла лазні на дітей майже не відрізняється від впливу на дорослих, миються при помірно-середніх температурах. Але потові залози дитини не повністю розвинені, і він потіє не так інтенсивно, як дорослий, тому йому слід перебувати в парильні більш короткий час і розташовуватися на нижній лаві, де менш спекотно.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти