ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Визначення об 'єму водонапірної башти

Загрузка...

Методичні вказівки

 

для виконання розрахунково-графічного

завдання з дисципліни

 

Гідравліка та сільськогосподарське

водопостачання″

 

Водопостачання цехів переробки та об’єктів

сільськогосподарського призначення з

розробкою принципових електричних схем

керування відцентровим

занурювальним насосом в різних режимах і їх діагностування″

Київ – 2012

 

 

УДК 621.311.21

Наведено приклад розрахунку водопостачання цехів переробки та об’єктів сільськогосподарського призначення з розробкою принципових електричних схем керування відцентровим занурювальним насосом в різних режимах і їх діагностування.

Рекомендовано методичною комісією факультету енергетики і автоматики НУБіП України.

 

 

Укладач: доцент Василенков В.Є.

 

Рецензенти: доценти Онищенко В.Б.,

Соломко В.О.

 

Навчальне видання

Методичні вказівки для виконання розрахунково-

графічної роботи з дисципліни “Гідравліка та

сільськогосподарське водопостачання”

 

Відповідальний за випуск доцент Василенков В.Є.

 

Зав. редакційно-видавничим центром А.П. Колесніков

Редактор А.П. Левчій

 

 

Підписано до друку Формат 60 x 84 1/16

Ум. друк. арк. 2 Обл.- вид. арк. 1.9

Наклад 50 примірників Зам №

 

Видавничий центр НУБіП України

03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15

 

 

ЗМІСТ

 

Схеми водопостачання з підземних джерел…………………...4

Розрахунок споживання води…………………………………..6

Визначення об'єму водонапірної башти…………………….....6

Розрахунок водопровідної мережі……………………………..8

Підбір насоса та визначення частоти його включень………...9

Розробка принципових електричних схем керування

відцентровим свердловинним насосом в різних режимах

з описанням їх роботи…………………………………………12

Технічне діагностування електродвигунів занурювальних електронасосних агрегатів установок водопостачання……..20

Плани місцевості………………………………………………28

Варіанти завдань гідравлічних розрахунків водопровідної

мережі……………………………………………………..……29

Варіанти завдань розробки принципових електричних схем……………………………………………………………..30

Варіанти завдань технічного діагностування

занурювальних насосів………………………………………...31

Варіанти будівель……………………………………………...32

Приклад розрахунку РГЗ……………………………………...33

Додатки………………………………………………………....39

Список використаних джерел…………………………………47

 

Схеми водопостачання із підземних джерел.

Для водопостачання населених пунктів, тваринницьких ферм та комплексів, цехів переробки с. г. продукції використовують 2 види джерел:

- відкриті джерела (річки, озера, водосховища, канали;)

- підземні води.

Кращими джерелами водопостачання є підземні води, вони більш безпечні в санітарному відношенні.

Розрізняють башені та безбашені схеми водопостачання. Як відомо, витрати води в населених пунктах та інших с. г. об’єктах не є рівномірною, в одні години доби вони збільшуються, в інші зменшуються. Повністю пристосувати роботу насосних станцій до змін споживання важко. Тому на водопроводах влаштовують спеціальні споруди для забезпечення необхідних запасів води на компенсацію не рівномірного споживання, а також на період аварії на водопроводі або гасіння пожежі.

Розрізняють слідуючи схеми водопостачання з підземних джерел (рис. 1):

1). з застосуванням індивідуальних насосних установок на свердловинах та у водонапірних башт (рис. 1, а).

2). з використанням безбашенної системи та пневмобаком (рис. 1, б).

3). з застосуванням безбашенноі системи та ємкістю чистої води (рис. 1, в).

4). з використанням очисних споруд та установок для покрашення якості води (рис. 1, г).

Для сільськогосподарського водопостачання найбільш характерним є перша схема тому і розглянемо її по детальний розрахунок, що буде включати:

- розрахунок споживання води з приведенням додатків по споживанню води для населених пунктів, для тваринницьких ферм та комплексів, виробничому секторі (цехів переробки рослинної та тваринної продукції), витрати на гасіння пожежі;

- гідравлічний розрахунок водопровідної мережі з визначенням об’єму водонапірної башти та підбором типової;

- підбір занурювального насоса з побудовою робочої характеристики і визначенням робочих параметрів насоса;

- розробка принципових електричних схем керування відцентровки свердловинним насосом в різних режимах з описом їх роботи.

 

 

Рис.1 Схема водопостачання із підземних джерел:

 

1- свердловина з насосною установкою 1-го підйому;

2- напорний водовід 1-го підйому;

3- водонапірна башта;

4- водоповітряний бак;

5- споживачі води;

6- ємкість чистої води;

7- насосна станція 2-го підйому;

8- очисні споруди;

9- насосна станція 3-го підйому;

 

 

Розрахунок споживання води

Споживачами води є такі основні групи: населення, тваринництво, виробничі процеси, гасіння пожежі.

Потреба у воді кожної групи споживачів характеризується нормами споживання води. Для населення qн(Д. 1), для тваринництва qм (Д. 2). Тобто це об'єми води, що споживаються в середньому за рік, відповідно одним жителем або твариною за добу в літрах (л/добу). Норма споживання води у виробничих процесах – qп(Д. 4) - об'єм води в літрах, що витрачається на виготовлення одиниці продукції або необхідний для роботи, ремонту та обслуговування виробничого обладнання.

Середньодобове споживання води різних споживачів протягом року визначається за формулою

(1)

де Ni - кількість споживачів води даної групи;

qi - норма споживання води цією групою.

Споживання води нерівномірне, як протягом року так і протягом доби. Максимальне добове споживання води кожною групою споживачів визначається за формулою

Qдоб.max доб.max Qдоб.ср.i (2)

де Кдоб.max= 1,1...1,3 - коефіцієнт добової нерівномірності споживання води.

Добові максимальні витрати споживачами всіх груп визначаються за формулою

(3)

де n- кількість груп споживачів.

 

З описанням їх роботи

Комплектний пристрій "Каскад" призначений дня керування і захисту відцентрових свердловинних насосів водопідйому і дренажу з занурювальиими електродвигунами потужністю від 1 до 65 кВт, які застосовуються в різних галузях народного господарства.

До комплектного пристрою "Каскад" входить занурювальний електронасос, ящик керування типу ЯНН і датчики, які забезпечують автоматичний режим роботи пристрою. Всередині ящика змонтована пускова і захисна апаратура (силова і логічна частина). Логічна частина схеми керування виконана у вигляді блока керування типу БОН 9200.

Залежно від типу ящика керування "Каскад" виконує такі функції:

- автоматичний пуск і зупинку електронасоса в режимі водопідйому і дренажу залежно від рівня води відповідно в свердловині або в водонапірній башті (для пристрою з автоматичним керуванням за рівнем);

- автоматичний пуск електронасоса в режимі водопідйому залежно від тиску води в водонапірній башті і автоматичну зупинку насоса через певний час (вибирається оператором), але не більше 90 хв (для пристрою з автоматичним керуванням за тиском);

- місцевий пуск і зупинку електронасоса;

- дистанційний пуск і зупинку електронасоса;

- селективний автоматичний запуск електронасоса з регульованою витримкою в часі. Селективність забезпечується в режимах місцевого і автоматичного керування за рівнем;

- вимикання електронасоса при зниженні рівня води в свердловині нижче контрольованого значення, тобто "сухого ходу";

- виключення повторного автоматичного пуску електронасоса після спрацювання будь-якого типу захисту;

- світлову сигналізацію з розшифруванням причини аварійного вимикання електронасоса;

- контроль навантаження електродвигуна за струмом в одній із фаз;

- можливість передачі аварійного сигналу за межі пристрою без розшифрування причини аварії. Датчиками в пристроях є електродні датчики рівнів і електроконтактні манометри. Електродні датчики працюють за принципом електропровідності води.

 

В слідуючих режимах.

№ варіанту Види режимів і керувань
1-4 Місцевого керування
5-8 Режим водопостачання в автоматичному керуванні
9-12 Режим дренажу в автоматичному керуванні
13-16 Режим дистанційного керування
17-20 Режим захисту від сухого ходу
21-24 Режим захисту двигуна від перевантаження
25-30 Режим автоматичного керування ВБ за рівнем

 

Занурювальних насосів

№ варіанту Види режимів і керувань
1-2 Які насосні установки водопостачання використовуються в сільськогосподар­ському виробництві?
3-4 В чому полягають конструктивні особливості занурювального електродвигуна?
5-6 Чим обумовлена підвищена чутливість занурювального електродвигуна до переван­тажень?
7-8 Які передумови впровадження діагностування технічного стану занурювальних електродвигунів?
9-10 За якими параметрами проводиться діагностування занурювальних електро­двигунів?
11-12 Для чого призначений і якими є можливості пристрою КИ-6301?
13-14 У чому полягають особливості монтажу пристрою КИ-6301?
15-16 Як має здійснюватися встановлення датчика контролю технічного стану у занурю вальний електродвигун?
17-18 Які види захисту електронасосного агрегату забезпечує пристрій керування комплект­ний "Каскад"?
19-20 Якими є функціональні можливості приладу контролю рівня САУ-М2?
21-22 Яке призначення та функціональні можливості станції керування УСУЗ?
23-26 Захист від яких аварійних режимів занурювального електронасосного агрегату забезпечується схемою станції керування УСУЗ?
27-30 Який принцип контролю стану ізоляції занурювального електродвигуна реалізований у станції керування УСУЗ?

 

Варіанти будівель

 

1 варіант 2 варіант 3 варіант 4 варіант
1 - корівник 1 -свинарник 1 - вівчарпик 1 - пташник
на 200 молоч- на 200 свино- на 2000 доро- для курей
них корів маток з поро- слих овець (5000 голів)
  сятами    
2 - телятник 2 - свинарник 2 - вівчарник 2 - пташник
на 200 голів для відгодівлі для молодня- для індиків
  300 голів ку (2000 го- (2000 голів)
    лів)  
3 - молочний 3 - бійня сви- 3 - цех для 3 - цех по ви-
цех (5 т моло- ней (10 голів консервації готовленню
ка за зміну) за зміну) огірків ( 2000 томатного со-
    умовних ба- ку ( 1000 умо-
    нок за зміну) вних банок за
      зміну)
4 - сирцех 4 - консерв- 4 - консерв- 4 - цех по ви-
(500 кг сиру ний цех для ний цех по готовленню
за зміну) виготовлення виготовленню консервовано-
  компоту з яб- яблучного го зеленого
  лук (3000 умо- джему (800 горошку (1000
  вних банок за умовних ба- умовних ба-
  зміну) нок за зміну) нок за зміну)

 

 

Приклад розрахунку РГЗ

Вихідні дані Масштаб 1:20000

I- Цех по виготовленню тома-­
тної пасти (10000 умовних ба­
нок за зміну);

ІІ - Корівник на 200 голів;

ІІІ- Телятник на 200 голів;

ІV - Цех по виготовленню мас­
ла (продуктивність - 10000 л
молока за зміну).

Труби сталеві нові. L=800m, hс=24M, zc=83m.

1. Визначаємо середньодобове споживання води кожною групою споживачів : Qдоб.ср.= Nq

Цех томат. пасти - Q доб.срI.= (10000/1000) •16000 =160000 л = 160 м3

Корівник - Q доб.срII.= 200 • 100 = 20000 л = 20 м3

Телятник - Q доб.срIII.= 200 • 20 = 4000 л = 4м3

Маслоцех - Q доб.ср.IV =10000 • 10 = 100000 л = 100 м3

2. Визначаємо максимальні добові витрати води

Qдоб.max.=K доб.max. Qдоб.ср.

Qдоб.maxI = 1,3 • 160 = 208 м3

Qдоб.maxII = 1,3 • 20 = 26 м3 Qдоб.maxIII = 1,3 • 4 = 5,2 м3 Qдоб.maxIV = 1,3 • 100=130 м3

4. Розраховуємо таблицю споживання води за добу при
максимальному споживанні. Для розрахунків споживання води в
тваринництві використаємо типовий графік (Д. 9).

Годи- ни доби Споживачі   Всього м3/год Всього з початку доби, м3
Тваринництво Цех т. пасти Маслоцех
м3/год % м3/год % м3/год %
0...1 1...2 2...3 3...4 4...5 5...6 6...7 7...8 8...9 9…10 10…11 11...12 12...ІЗ ІЗ...14 14...15 15...16 16...17 17...18 18...19 19...20 20...21 21...22 22...23 23...24   Всього 0,156 0,312 0,156 0,156 0,686 0,686 1,404 1,404 .3,18 1,685 2,246 1,872 1,31 2,84 2,028 0,624 1,31 1,154 2,558 2,246 1,123 1,435 0,312 0,312   31,2 0,5 0,5 0,5 2,2 2,2 4,5 4,5 10,2 5,4 7,2 4,2 9,1 6,5 4,2 3,7 8,2 7,2 3,6 4,6   - - - - - - 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 14,86 - - - -   - - - - - - 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 - - - -   - - - - - - - - 14,43 14,43 14,43 14,43 14,43 14,43 14,43 14,43 14,43 - - - - - - -   - - - - - - - - 11,1 11,1 11,1 11,1 11,1 11,1 11,1 11,1 11,1 - - - - - - -   0,156 0,312 0,156 0,156 0,686 0,686 16,264 16,264 32,47 30,975 31,536 31,162 30,6 32,13 31,318 29,914 30,6 16,014 17,418 17,106 1,123 1,435 0,312 0,312 0,156 0,468 0,624 0,78 1,466 2,152 18,416 34,68 67,15 98,125 129,66 160,82 191,42 223,55 254,87 284,78 315,38 331,4 348,82 365,93 368,4 368,7  

4. Визначаємо діаметри ділянок трубопроводів та втрати напору на них. Діаметри трубопроводів визначаються в залежності від граничних швидкостей або витрат (Д. 8). Втрати напору визначаються за формулою 8. Втрати напору в місцевих опорах враховується збільшенням втрат по довжині на 5... 10 %. Коефіцієнт q вибирається в залежності від швидкості руху рідини (Д. 7). Швидкість руху рідини визначається за формулою:

 

 

Табл.2.

 

 

 

Ділян­ка Дов­жина, м Витрата d, MM к2, (л/с)2 V, м/с q h, м
м3/год л/с
I-IV 14,85 4,125 0,58 1,06 0,73
1-І 14,43 4,01 0,56 1,07 1,74
ВБ-1 29,28 8,13 0,79 1,02 0,35
2-Ш 0,428 0,12 20,2 1,204 0,37 1,12 2,17
2-II 2,652 0,74 42,16 0,58 1,06 3,0
ВБ-2 3,08 0,86 42,16 0,7 1,04 2,0

5. Визначаємо втрати напору від ВБ до віддалених об'єктів

hBБ-І = hBБ-1 + hІ-1 =0,35+1,74=2,09м

hBБ-2 = hBБ-2 + h2-ІІ =1,99+3,0 =4,99м

6 . Визначаємо висоту водонапірної башти

= 87,5 + 10 + 4,99 - 88,3 @ 14,2 м

Вибираємо стандартну висоту ВБ Нб = 15 м. (Д. 5).

7. Визначаємо об'єм запасу води в водонапірній башті

W3 = (Qгод.max+ Qпож.)/6 = (32,47+18)/6 = 8,4м3

де Qгод.max =32,47 м3 - вибирається з табл. 1.

Qпож.. = 5л/с=18м3/год(Д. 3).

8. Визначаємо регулюючий об'єм башти

Wp= (0,02...0,05)Wдоб.max = 0,02×369 = 7,38 м3

9. Визначаємо об'єм башти

Wб = b(Wp+Wз) = 1,2 ( 7,38 + 8,38 ) = 18,9 м3

Вибираємо типову башту 901-5-20/70 об'ємом Wm= 25 м3 та висотою 15 м(Д. 5).

10. Уточняємо регулюючий об'єм башти

Wp=Wm-W3 = 25- 8,4 =14,6 м3

11. Визначаємо подачу занурювального насоса

Qн = Qгод.max + Qпож.=32,47 +18 = 50,47 м3/год

Qпож.. =5л/с=18м3/год (Д.3.)

Qг.max = 32,47 м3/год (табл.1.)

 

 

12. Визначаємо діаметр водогону

V=1,5 м/с (Д.6.)

Вибираємо діаметр водогону d = 114 мм(Д.6.)

К2= 8383 (л/с)2 (Д.6.)

13. Визначаємо швидкість руху рідини в водогоні

Таким чином швидкість руху води не перевищує рекомендов; швидкість і відповідно діаметр водогону вибрано правильно.

14. Визначаємо втрати напору в водогоні

q = 0,97 (Д.7)

к= 1,1

15. Визначаємо необхідний напір насоса

Нн = hc +zc + HБ-ZБ+ h= 24 + 83 + 15 - 88,5 +20 =53,5м

 

16. Вибираємо насос за подачею Qн та напором Нн „ (рис.4)

 


В залежності від подачі Qн та напору Нн вибираємо на 23ЦВ10-63-65

17. Визначаємо гідравлічну характеристику водогону

Q, л/с
V, м/с 0,98 1,47 1,95
q 1,0 0,97 0,95
h, м 10,5 22,9 39,9
Н + h, м 76,4 93,4

18. Визначаємо робочі параметри насоса

Робочі параметри насоса визначаються точкою перетину гідравлічної характеристики водогону та робочої характеристики насоса (рис.1).


Рис. 1. Визначення робочих параметрів насоса

З графіка Qн = 13,5 л/с = 48,6 м3/год

19. Визначаємо тривалість роботи насоса в добу максимального споживання води

Т = Wmax/Qн = 368/48,6 = 7,6 год

20. Визначаємо частоту вмикань насоса протягом доби максимального споживання води.

У відповідності з побудованим графіком (рис.2) насос вмикається 12 разів за добу і середнє число вмикань за годину не перевищує норми.

21. Приводимо принципову електричну схему керування відцентровим свердловинним насосом в заданому режимі .

У відповідності з рис. 1, 2 будується електрична схема згідно завдань і описується принцип її роботи.

 

 

Рис.2. Графік споживання та подачі води.

 

 

ДОДАТКИ

Д. 1. Норми господарсько-питного споживання води для насслс-них пунктів (СНиП 2.04.02. - 84)

Обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією (л/добу)/1 жителя
Без ванн 3 ваннами та місцевим водонагрівачем 3 централізованим гарячим водопостачанням 125...160 160...230 250...350

 

Д. 2. Норми споживання води на сільськогосподарськи фермах та комплексах (СНиП П-31 -74)

Споживач Витрати води на
  1 голову –qm, л/добу
Корови молочні
Корови м'ясні
Молодняк ВРХ у віці до 2 років
Телята у віці до 6 місяців
Вівці дорослі
Молодняк вівць
Свиноматки з поросятами
Свиноматки супоросні
Свині на відгодівлі
Кури
Індики 1,5
Утята та гуси

Д. 3. Витрати води на тушіння 1 пожежі (л/с) на території виробничо-господарських комплексів

 

Степінь Вогнестійкості Об'єм будівлі, mj
<3000 3000...5000 > 5000
І та II І І І ІVтаV     15 20  

 

Д. 4. Норми споживання води у виробничому секторі

 

Підприємство Одиниця продукції Норма води
Молокозавод 1т молока 8...10
Консервний завод 1000 умовних банок -
- томатна паста - 14...17
- сік томатний - 4,0
- огірки - 4,2
- зелений горошок - 5,0...9,0
- компот із яблук   3,0
- джем яблучний - 16,0
Бойня ВРХ 1 тварина 0,3
Бойня дрібних тварин 1 тварина 0,1
Сироварні та маслозаводи 1 т продукції 35...40
Цукрові заводи 1 т буряків 8...12
     

Д. 5. Технічні характеристики сталевих водонапірних башт

№ типового Об'єм Розмір ствола
проекту бака, м3 Висота, м Діаметр, м
901-5-14/70 6,0 1,5
  9,0 1,5
901-5-20/70 9,0 2,0
  12,0 2,0
  15,0 2,0
  18,0 2,0
  21,0 2,0
901-5-21/70 9,0 2,5
  12,0 2,5
  15,0 2,5
  18,0 2,5
  21,0 2,5
  24,0 2,5

 

 

Д. 6. Квадрат модуля витрат К2 для труб при внутрішньому діа­метрі d

( умовний прохід dy) без врахування поправки q2 на сте-пінь турбулентності потоку води.

 

d, мм К2 , (Л/с)2 dy , мм
нові ненові
Труби сталеві водогазопровідні
5,2 0,001969 0,0004537
8,1 0,01462 0,004747
11,6 0,08971 0,03204
14,7 0,2521 0,1116
20,2 1,204 0,5991
26,1 4,383 2,344
34,9 19,06 10,89
42,16 24,80
145,3 90,25
66,5 517,9 334,2
79,5 852,6
92,3
Труби сталеві електрозваренні
424,2 271,9
665,1 434,7
1518103 1186 ІО3
3403-103 2680103
6630-103 5144 103
1242-104 1002-104
2129-10' 173І104
Труби чавунні
51,6 104,2 86,85
82,6
127,2
152,4
202,6
304,4 1І39×103 1055×103
2400×103 2286×103
4809×103 4580× 103
8892×103 8468×103
1534×104 1475×104
           

 

Труби пластмасові

d, mm К2, л/с dу, MM d, mm К2,л/с dу , mm
0,08294 81,8
0,3721
22,7 1,32 127,2
29,1 4,928 145,4
36,3 15,21 212,2
45,4 49,7 269,2
57,2 153,8 302,8 1414 ×103
68,1 412,1      

Д. 7. Коефіцієнт q який враховує степінь турбулентності

потоку води

V,m/c Труби
Пластма- сові Нові чавунні Нові сталеві Ненові чавунні та сталеві
0,2 1,44 1,46 1,24 1,41
0,3 1,31 1,32 1,16 1,28
0,4 1,23 1,23 1,11 1,2
0,5 1,17 1,16 1,08 1,15
0,6 1,12 1,12 1,06 1,11
0,7 1,08 1,08 1,04 1,08
0,8 1,05 1,05 1,02 1,06
0,9 1,02 1,02 1,01 1,04
1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
1,2 0,96 0,96 0,99 1,0
1,4 0,93 0,94 0,97 1,0
1,6 0,9 0,92 0,96 1,0
1,8 0,88 0,9 0,96 1.0
2,0 0,86 0,88 0,95 1,0
2,2 0,84 0,87 0,95 1,0

 

Д. 8. Граничні значення швидкостей Vгр і витрат
Qгр в залежності від діаметру труб
d, мм mm   Vгр , м/с   Qгр , л/с d, мм Vгр, , м/с   Qгр ,n/c
  0,51   0,04 0,76  
  0,51   0,09  
  0,57   0,18  
  0,61   0,3 0,95  
  0,62   0,5 1,02  
  0,71   0,9 1,05  
  0,75   1,5 1,1  
  0,75   3,3 1,15  

 

 

Д. 9. Типовий графік добового споживання води в тваринництві (годинні витрати у % від добового)

Часи доби Витрати Часи доби Витрати
0...1 0,5 12...13 4,2
1...2 13...14 9,1
2...3 0,5 14...15 6,5
3...4 0,5 15...16
4...5 2,2 16...17 4,2
5...6 2,2 17...18 3,7
6...7 4,5 18...19 8,2
7...8 4,5 19...20 7,2
8...9 10,2 20...21 3,6
9...10 5,4 21...22 4,6
10...11 7,2 22...23
11...12 23...24

 

 

 

Марка насоса Подача, Q Напір, Н,м Потуж- ність, N, кВт ККД насоса, h, %
м3/год л/с
ЭЦВ5-4-125 0,56 3,1 22,5
  1,11 3,5 36,0
  1,67 3,1 24,0
ЭЦВ5-6,3-80 1,11 3,7 66,0
  1,67 3,9 79,5
  2,22 3,95 74,0
1ЭЦВ6-4-130 0,84 2,1 51,0
  1,11 2,7 57,0
  1,67 3,0 50,0

Д. 10. Характеристики відцентрових насосів ЭЦВ

 

1ЭЦВ6-4-190 0,84 3,2 45,0
  4,5 1,25 3,85 59,0
  5,5 1,53 4,2 53,2
3(4)ЭЦ136-6,3-85 1,39 2,0 65,0
  6,5 1,80 2,2 67,0
  2,22 2,4 59,0
3(4)ЭЦВ6-6,3-125 1,39 3,1 61,0
  1,67 3,25 62,0
  2,22 3,5 58,0
1ЭЦВ6-10-50 1,95 2,2 65,0
  2,86 2,8 67,0
  3,33 2,8 63,0
1ЭЦВ6-10-80 1,95 3,4 50,0
  2,86 4,1 56,0
  3,62 3,4 59,0
1ЭЦВ6-10-110 1,67 4,4 58,0
  2,86 5,0 64,0
  3,33 5,1 50,0
1ЭЦВ6-10-140 1,67 5,1 60,0
  2,86 6,2 69,0
  3,62 7,1 58,0
1ЭЦВ6-10-185 1,67 6,6 58,0
  2,86 8,2 62,0
  3,33 8,4 54,0
ЭЦВ6-10-235 1,95 8,8 61,0
  2,50 9,9 66,0
  3,33 10,0 52,0
ЗЭЦВ6-16-50 2,86 2,6 52,5
  3,89 3,2 68,0
  5,56 3,3 60,0
ЭЦВ6-16-75 2,86 7,0 45,0
  3,89 77,5 7,8 54,0
  5,00 8,1 54,0
ЗЭЦВ6-16-75 3,33 4,95 62,0
  4,45 5,2 69,0
  5,56 5,33 68,0
ЭЦВ6-І6-1І0 10,8 3,0 123,5 7,8 54,0
  16,2 4,5 8,8 56,5
  21,6 6,0 9,15 48,0
ЗЭЦВ8-16-І40 2,86 7,5 57,0
  4,17 8,6 67,0
  5,56 9,0 64,0
  8,89 11,0 65,0
2ЭЦВ8-25-150 4,44 12,0 54,0
  6,67 14,0 63,0
  9,45 15,5 50,0
ЭЦВ8-25-300 4,17 21,5 51,0
  6,94 67,0
  9,72 59,0
ЭЦВ8-40-60 5,56 12,5 49,0
  9,72 15,0 62,5
  13,9 17,0 71,0
ЭЦВ8-40-90 8,33 17,5 65,0
  11,1 19,5 70,0
  13,9 22,2 68,0
ЭЦВ8-40-180 8,33 64,0
  11,1 68,0
  13,9 64,0
2ЭЦВ10-63-65 12,5 14,7 62,0
  15,28 15,7 68,0
  20,83 16,0 63,0
2ЭЦВ10-63-110 11,1 22,0 60,0
  18,0 25,0 71,0
  25,0 25,0 48,0
2ЭЦВ10-63-150 11,1 33,0 62,0
  16,7 37,0 73,0
  20,83 38,0 70,0
1ЭЦВ10-63-270 11,1 58,0 61,0
  16,7 65,0 70,0
  22,2 64,0 61,0
             

 

Примітка: 1. Характеристики відповідають частоті обертання вала насоса: ЭЦВ6 та ЭЦВ8 п = 2850 об/хв; 2.Підпір насоса не менше 1 м; 3. Маркіровка насоса 1ЭЦВ6-4-190: 1 - порядковий номер модифікації; Э - привод від за-нурювального електричного двигуна (электродвигателя); Ц — відцентровий (центробежный); В -для подачі води; 6 - внутрішній мінімально допустимий діаметр обсадної труби, зменшений в 25 разів, мм; 4 - подача, м3/год; 190 - напір при максимальному ККД, мД. 11. Рекомендовані швидкості руху води Vp в трубопро­водах насосної станції

 

 

Діаметр труби, мм Vр , м/с
Всмоктувальний нагнітальний
До 250 мм 300...800 мм 0,7...1 1...1,5 1...1,5 1,2...2

 

Список використаних джерел

1. Мороз О. М., Груконенко В.К. Розрахунок водопровідної мережі,водонапірної башти та визначення частоти вмикання насоса. Методичні вказівки. Харків. Державний технічний університет сільського господарства, 2002- 26с.

2.. Исаев А.П., Сергеев Б.И., Дидур В.А. Гидравлика и гидромеханизация сельскохозяйственых процессов. – М.: Агропромиздат,1990- 400с.

3. Костюченко Э.В., Лаптев В.И., Холодок Л.А. Практикум по гидравлике и гидромеханизации сельскохозяйственных процессов. - Мн., Ураджай, 1991 - 272с.

4. Палишкин Н.А. Гидравлика и сельскохозяйственное водоснабжение. - М.:Агропромиздат, 1990-35 с.

5. Рогалевич Ю.П. Гідравліка. - К.: Вища школа, 1993 – 255 с.

6. Мелиорация и водное хозяйство. Т.7. Сельскохозяйственное водоснабжение: Справочник / Тажибаев Л.Е., Усенко В.С., Николадзе Г.И. и др.; Под ред. Олейника В.Н. - М.; промиздат, 1992 – 287 с.

7. Синівський М. В., Безкровний В. К. Електронні пристрої в системах керування. Методичні вказівки. Киів. Національний аграрний університет, 1999- 63с.

 

Методичні вказівки

 

для виконання розрахунково-графічного

завдання з дисципліни

 

Гідравліка та сільськогосподарське

водопостачання″

 

Водопостачання цехів пе

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти