ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Класифікація Бахмача Я. В. (1985)

I.Фонові процеси: залозиста гіперплазія, ендометріальні поліпи.

II. Передракові захворювання: атипічна гіперплазія ендометрія.
Залозиста гіперплазія ендометрія (ЗГЕ) часто виявляється у хворих з

ановуляторними матковими кровотечами. Кістозне розширення залоз (зало­зисто-кістозна гіперплазія) не відображає ступінь патологічного процесу. Важливіше розподілити ЗГЕ залежно від ступеня проліферативних змін. У зв'язку з цим випадки значного кістозного розширення залоз, які вислані атрофічним епітелієм, слід відносити до залозисто-кістозної атрофії ендо­метрія і навпаки, якщо залози і строма знаходяться в стані проліферації, то це гіперпластичний процес, надійний маркер ановуляції і гіперестрогенії. Існує погляд, що рецидивуючу гіперплазію ендометрія в клімактеричному чи менопаузальному віці необхідно вважати передраком ендометрія.

Поліпи ендометрія (ПЕ) розвиваються внаслідок проліферації залоз базального шару ендометрія. В поліпі обов'язково є ніжка в складі фіброзної і м'язової тканин. Ознака "органоїдності" вирізняє поліп з поліпоїдної ЗГЕ. Поліпи частіше розташовані в дні матки і трубних кутах матки. Якщо залози вислані високопризматичним епітелієм проліферативного типу, то реагують на дію прогестерону як гормонозалежні. Поліпи, строма яких різко фіброзована, а залози вислані низькопризматичним епітелієм, частіше гормононезалежні. Власної оболонки поліпи не мають. В них не виникає циклічних змін, притаманних ендометрію.

Класифікація поліпів по гістоструктурі

- Залозисті (залозисто-кистозні);

- залозисто-фіброзні;

- фіброзні;

- фіброзні поліпи — гормононезалежні.

Покривний епітелій залозисто-фіброзного поліпа може мати функціональ­ний характер, тобто не відрізняється від ендометріального (1 тип).

У поліпах 1 типу можливі проліфераційні процеси аж до аденоматозних (атипових).

Епітелій може мати властивості базального, тобто не підлягати гормо­нальному впливу (1 тип).

Атипічна гіперплазія ендометрія (АГЕ), аденоматоз — синонім. Макро­скопічна картина АГЕ нетипова, її можна виявити у як потовщеному (гіпер-плазованому), так і в потоншеному (атрофічному) ендометрії і в поліпах.

Атипія може виражатися формою і розташуванням залоз — структурна атипія. Якщо атипія в клітинах епітелію залоз і в стромі, вона називається клітинною, АГЕ може бути локальною і дифузною. Ознаки атипії: переважання залозистих елементів над стромальними, щільне, хаотичне розташування залоз, різноманітність їх як за формою, так і за розмірами, в їх просвіток часто виступають сосочки. Окремі залози з виростами в строму нагадують листя конюшини. При вираженій АГЕ залози чудернацької, химерної форми, структура "залоза в залозі". Клітини епітелію, що вистеляють залози, великі, з блідою еозінофільною цитоплазмою, ядра поліхромні, при виражених формах — бліді, поліморфні, багатоядерні.

Розрізняють 3 форми АГЕ: слабку, помірну і важку. Важку форму АГЕ іноді важко диференціювати від високодиференційованої аденокарциноми.

За даними літератури, АГЕ прогресує в інвазивний рак в 20—50% випадків протягом 1—13 років. Виявлені апудоцити (ендокринні клітини) при ГПЕ і ПЕ. Високий вміст (більше 35 клітин в 10 полях зору у хворих на ЗГЕ і АГЕ) свідчить про високий ступінь ризику малігнізації. При раку ендометрія 105,3 клітини. Виявлено антипроліферативну активність норадреналіну і серотоніну, що синтезуються в ендокринних клітинах.

Етіопатогенез

Гіперпластичні процеси в ендометрії виникають внаслідок функціональ­них розладів і захворювань, що викликають порушення гормонального гемостазу, вуглеводного, ліпідного і інших видів обміну речовин.

За даними Є.М. Вихляєвої (1987), виникненню гіперпластичних процесів в ендометрії сприяє обтяжена спадковість (міома матки, рак статевих органів і молочної залози, гіпертонічна хвороба і т. ін.). Гіперпластичні процеси ендометрія часто виникають на тлі ожиріння, гіпертонічної хвороби, гіперглікемії (вказана тріада ознак особливо часто сполучена з атипічною гіперплазією ендометрія), міоми матки, мастопатії, ендометріозу, які в значній мірі є гормонозалежними захворюваннями, а також розладів функції печінки, яка відповідає за метаболізм гормонів.

Загальновизнаним фактором є гіперестрогенія. Безпосередніми причи­нами гіперплазії ендометрія частіше за все є розлади овуляції (ановуляція, монофазні цикли), яким притаманна абсолютна чи відносна гіперестрогенія.

З'ясовано, що ця патологія частіше спостерігається в пубертатному і пременопаузальному періодах, рідше — в репродуктивному віці. Часто гіперплазія ендометрія виникає при наявності полікістозних яєчників.

Останніми роками провадиться інтенсивне дослідження специфічних факторів росту (ФР).

Ендометрій є найчутливішою тканиною — мішенню не лише для статевих гормонів, але й для ФР.

Відомо, що ФР відіграють важливу роль в регуляції та диференціювання клітин, стимулюють процес клітинного поділу. За даними В.П. Сметник, Г.Є. Чернухи та інших (1998 p.), в аденоматозній гіперплазії ендометрія вміст рецепторів епідермального ФР втричі вищий, ніж в нормальному ендометрії.

Естрогени є медіаторами ФР. В процесах росту ендометрія також беруть участь трансформуючі ФР, інсуліноподібний ФР й ФР, що має ангіогенну активність.

Клініка. Клініка гіперпластичних процесів матки однотипна. У жінок репродуктивного віку вона проявляється метрорагіями і ациклічними кровотечами, у жінок в клімактеричному і менопаузальному періодах — мено-метрорагіями.

Діагностика. Головне завдання диференційної діагностики хворих з ГПЕ — виключення органічних уражень слизової оболонки матки (субмукозні міоми, залозисто-фіброзні поліпи, карцинома) або придатків (гормональ-ноактивні пухлини або рак яєчників).

Діагноз встановлюється на підставі висновків гістологічного дослідження ендометрія, здобутого вишкрібанням матки під контролем гістероскопи. В клінічній практиці використовується УЗ-діагностика ГЕ. її слід вважати скрінінг-методом, оскільки за допомогою УЗД реєструється товщина ендометрія:

1) незмінений ендометрій — 9,8 ± 2,1 мм;

2) гіперплазія ендометрія — 5,4 ± 0,4 мм;

3) аденокарцинома ендометрія — 20,12 ± 2,04 мм.

Виразливіші дані можна отримати при трансвагінальному УЗ-скануванні. Особлива увага приділяється вивченню (дослідженню) середньої маткової луни (М-луни), При цьому оцінюється її форма, контури, найголовніше, передньо-задній розмір (ПЗР) М-луни. Збільшення ПЗР М-луни більше 10— 16 мм слід вважати проявом патологічного процесу ендометрію.

Лікування. Обираючи метод терапії гіперпластичного процесу, врахо­вують як морфологічні зміни в слизовій оболонці, так і вік пацієнтки, її соматичний статус, тривалість захворювання, наявність супутньої патології, ступінь ЇЇ тяжкості.

 

Етапи обстеження хворих з гіперпластичпими процесами в ендометрії
    Етап обстеження  
Питання        
           
  перше друге третє четверте
Причина Анамнез. Гормональна Визначення Визначення
кровотечі первинний кольпоцитологія. холестерину, естрадіолу і
  огляд,взяття каріопікнотичний тригліцсроїдів, прогестерону в
  аспірату з індекс ліпопротеїдів. сироватці крові
  порожнини   стану  
  матки   вуглеводного  
      обміну  
Локалізація   Гістероскоіпя або    
патологічного   цервікогістеро-    
вогнища   графія, УЗІ    
    малого таза    
Гістологічний     Роздільне  
діагноз     діагностичне  
      вишкрібання  
При   Рентгенографія   Визначення
гірсутизмі:   турецького сідла   І7-КС,
джерело       прегнадіолу в
гіперандрогснії       сечі.
        тестостерону в
        крові,
        дексаметазо-
        новий тест

Традиційно одним з перших методів лікування ГПЕ є лікувально-діагно-стичне вишкрібання слизової оболонки матки з подальшою гормонотерапією. Призначення гормонотерапії в репродуктивному періоді передбачає усунення ановуляції, встановлення циклічної секреторної трансформації ендометрія і відновлення репродуктивної функції. В пре- і постменопаузі прагнуть досягнення стійкої аменореї і атрофії ендометрія.

У жінок репродуктивного віку з залозисто-кистозною гіперплазією для гормонотерапії використовують:

- препарати однофазних оральних контрацептивів — мерсілон, логест, фемоден, сілест, фемован — ІІІ покоління; овидон, дуолутон, коршіл II покоління — протягом не менше 6 місяців;

- чисті гестагени: дюфастон, прималют-нор, нор-колут по 10—20 мг на добу з 5-ого по 26 день циклу протягом 6 місяців. 17-а ОПК 12,5% по

 

2 мл (250 мг) на 7—14—21 день циклу або депостат по 250 мг (2 мл) на 14—21 день циклу протягом 5—6 міс. Жінкам до 35 років; в віці після 35 років по 250 мг 2 рази на тиждень — 3 міс, потім 1 раз на тиждень

3 міс. в безперервному режимі;

- антигонадогропні гормони: доназол 400 мг на добу, неметрон (гестринон) 2,5 мг 2 рази на тиждень протягом 6 місяців в безперервному режимі.

При рецидивуючій залозисто-кістозній гіперплазії у жінок репро­дуктивного і перименопаузального віку можливе використання препаратів агоністів гонадотропних рилізинг-гормонів (АГнРГ):

- осерелін (золадекс) 3,6 мг за 28 днів;

- трипторелін (деканептіл) 3,75 мг за 28 днів;

- лейпромед (люпрон) 3,75 мг за місяць;

- нафарелін (синарел) ендоназального спрея 400 мг на добу за 2 рази;

- бусерелін — 1200 мг на добу або п/ш 200—400 мг на добу.

В останні роки у жінок перименопаузального віку використовують аблацію ендометрія при гістерорезектоскопії. Вдосконалені гістероскопи дозволяють під контролем зору робити резекцію ендометрія з базальним шаром з допомогою лазерної або електроенергії.

Хірургічне лікування — видалення матки з придатками чи без них, робиться при рецидивуючій ЗКГЕ при сполученні з міомою, аденоміозом, при неефективності гормональної терапії.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти