ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Лікування аденоматозної (атипічної) ГЕ

Врепродуктивному віці можлива консервативна терапія:

- АГнРГ протягом 6 місяців;

- інгібітори гонадотропних гормонів (даназол, даіол, дановал, данотрел);

- антипрогестини (гестринон, неместрон);

- нтиестрогени (тамоксифен, дігнамоксин, земід, онкотам, фарестон);

- прогестагени — медроксипрогестерон — ацетат (МЛА) по 100 мг З рази на тиждень 6 місяців в безперервному режимі, 17-ОПК- 250 мг З рази на тиждень 6 місяців в безперервному режимі.

- Контролем ефективності є лікувально-діагностичне вишкрібання (ЛДВ) через 3, потім 6 місяців. Щомісяця проводиться цитологічний контроль з порожнини матки та УЗД для визначення товщини ендометрія.

При неефективності гормональної терапії, а також у жінок віком близько 45 років — видалення матки з придатками.

Профілактика — своєчасне лікування чинників ановуляції і клінічних проя­вів: ДМКв пубертатному і репродуктивному періодах, лікування СПКЯ й НОЕС.

Лікування поліпа ендометрія

Єдиний метод лікування — видалення поліпу під контролем гістероскопи з подальшим вишкрібанням матки. Подальше лікування пацієнтки залежить від структури поліпа.

За наявності залозисто-кістозних або апигічних змін в епітелії, що вкриває поверхню поліпа, лікування аналогічне лікуванню при ГЕ.

Після видалення фіброзних поліпів гормонотерапія не призначається.

При видаленні залозисто-фіброзних або залозистих поліпів, поверхня яких відповідна ендометрію фазі циклу, гормонотерапія також не призна­чається.

Ситуаційні задачі

1. Хвора 46 років має ожиріння і розлади менструльного циклу. За останні З роки з лікувальною і діагностичною метою 5 разів проводилося роздільне вишкрібання цервікального каналу і порожнини матки. Результат гістологіч­ного дослідження після, кожного вишкрібання — поліпоз ендометрія. Консервативне лікування неефективне. Діагноз. План подальшого лікування.

2. Хвора 35 років звернулась до гінеколога зі скаргами на рясні і часті місячні. До цього до гінеколога не зверталась. В анамнезі: двоє пологів і 2 штучних аборти. При бімануальному дослідженні патології не виявлено.
Діагноз. План обстеження і лікування.

3. Хвора 43 років, менструації з 13 років, встановились відразу, були регулярні, по 3—4 дні через 28 днів. Було двоє пологів, гінекологічних захворювань не було.

Протягом останніх двох років зазначає продовження менструального циклу до 40—45 днів, після чого виникають маткові кровотечі. Вагінальне дослідження: шийка матки циліндричної форми, без змін, зовнішнє вічко закрите, матка трохи більша за норму, щільна, придатки з обох боків без особливостей. Виділення кров'янисті, брудні (10 днів). В стаціонарі прове­дено роздільне вишкрібання первікальнго каналу і порожнини матки. Патогістологічний діагноз: залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія з ати­пією клітин. Діагноз. План лікування.

РАК ШИЙКИ МАТКИ

I. Науково-методичне обгрунтування теми

Рак шийки матки продовжує займати провідне місце серед онкологічних захворювань статевих органів. Актуальність теми зумовлена не тільки високою питомою вагою раку шийки матки в структурі онкологічних захворювань, але і складністю даної проблеми. Це важкий недуг, який інвалідизує жінок на тривалий час і є причиною смерті найбільш працездатної частини жіночого населення. Знання методів ранньої діагностики раку шийки матки та його лікування необхідно лікарю незалежно від фаху, оскільки відомо, що виявлення раку шийки матки на початкових стадіях його розвитку, проведення радикального лікування дозволяє хворим видужати.

Класифікація раку шийки матки по TNM і Figo

 

TNM Шийка матки FIGO
Tis In situ
ТІ Обмежена маткою І
Tla Діагностується тільки мікроскопічно ІА
Tlal Глибина </= Змм, горизонтальне поширення </=7мм ІА1
Т1а2 Глибина >3мм до 5мм. Горизонтальне поширення </=7мм ІА2
Tib Клінічно видиме або мікроскопічне ураження, більше ніж Т1а2 IB
Tlbl </= 4 см ІВ1
Т1Ь2 >4 см ІВ2
Т2 Поширення за межі матки, але не на стінки таза або нижню третину піхви II
Т2а Без параметрія ПА
Т2Ь 3 параметрієм ІІВ
ТЗ Стінка таза /нижня третина/ гідронефроз III
ТЗа Нижня третина піхви ША
ТЗЬ Стінка таза /гідронефроз/ ШВ
Т4 Слизовий шар сечового міхура/прямої кишки/ IVA
N1 Регіонарні ШВ
МІ Відділені метастази IVB

IV. Зміст навчального матеріалу

Рак шийки матки продовжує займати друге місце в структурі онкологічних захворювань статевих органів. В Україні захворюваність на рак шийки матки становить 15,1 на 100 000 жіночого населення. Проте в Україні, як і в інших європейських країнах, за останні роки відзначено тенденцію до збільшення питомої ваги внутрішньоепітеліального та інвазивного раку шийки матки, особливо у жінок молодого віку. При вивченні матеріалу необхідне чітке розуміння різниці преінвазивного та інвазивного раку шийки матки. Розуміння механізмів канцерогенезу дозволяє виявляти і лікувати рак шийки матки на ранніх стадіях.

В 1979 році ВООЗ затвердило морфологічну класифікацію патологічних змін на шийці матки, згідно з якою виділені фонові стани, передрак (дисплазія), преінвазивний та інвазивний рак. Рак шийки матки класифікують за стадіями по Figo, системою TMN, клінічними групами та напрямком росту, (екзофітний, ендофітний, змішаний).

Класифікація за клінічними групами

I — передракові захворювання

Іа— преінвазивний рак, карцинома

II — хворі, що підлягають радикальному лікуванню
Ііа — хворі, що підлягають спеціальному лікуванню

III — практично здорові хворі після лікування

IV— хворі, які підлягають симптоматичному лікуванню

Стадія поширення процесу встановлюється при первинному обстеженні хворої і залишається незмінною протягом усього життя. Пухлини шийки матки найчастіше є первинними епітеліальними новоутвореннями і поділяються на дві форми: плоскоклітинна та залозиста. Кожна з цих форм може бути високо- та низькодиференційованою.

Первинним симптомом раку шийки матки може бути поява рідких водянистих виділень, які зумовлені руйнуванням лімфатичних капілярів, прилеглих до епітеліального шару. Пізніше з'являються кров'янисті виділення у зв'язку з руйнуванням більш глибоко розміщених кровоносних капілярів. Ранні стадії раку шийки матки часто виявляють при випадкових профілактичних оглядах. При клінічно виражених і поширених формах основним симптомом г поява кров'янистих виділень різної інтенсивності і характеру (контактні та самостійні). При розпаді пухлини виділення стають гноєподібними і смердючими. Поява болю свідчить про поширення ракового процесу на параметральну клітковину і стиснення крижового сплетіння. Стиснення сечовода призводить до утерогідронефрозу та ниркової недостатності, а стиснення лімфатичних — до лімфостазу нижніх.

В діагностиці раку шийки матки провідне місце відводиться кольпо-скопічному та цитоморфологічному методам обстеження.

Таблиця. Обсяг стандартного лікування хворих на рак шийки матки

 

Стадія захворювання Обсяг стандартного лікування
Стадія 0 (TisNOMO) Стадія 1а (TNOMO) 1. Хірургічне лікування конуеовидне висічення шийки матки 2. Хірургічне лікування -- екстирпація матки без/з придатками 3. Поєднана променева терапія при протипоказаннях до операції ДПТ.СВД 40 44 Гр КПТ: СВД50Гр
Стадія 1В (T16NOMO) 1. Комбіноване лікування: а) хірургічне лікування пангістеректомія по Всртгснму; б) післяопераційна променева терапія —- до СВД 40 Гр 2. Посднана променева терапія — при протипоказаннях до операції ДПТ: СВД 40—44 Гр КПТ: СВД 50 Гр
Стадія ПА (T2aNOMO) 1. Комбіноване лікування: а) передопераційна променева терапія -- до СВД 30 Гр б) хірургічне лікування — пангістеректомія по Вертгейму 2. Поєднана променева терапія при протипоказаннях до операції' - див. вище
Стадія ІІБ (T26NOMO) Стадія ПІЛ (ТЗаМОМО) Стадія ШБ (ТІ-3aNlM0. T36NO-1MO) 1. Поєднана променева терапія при протипоказаннях до операції див. вище
Стадія IVA (T4N0-1M0) Стадія ІVB (ТІ-4NO-1M1) 1. Паліативна променева терапія ■—- до СВД 30- 40Гр 2. Хіміотерапія

УЗД, комп'ютерна томографія та ін.) дають можливість встановити стадію захворювання (поширеність процесу). Тактика лікування базується на спів-ставленні результатів клінічних, ендоскопічних, морфологічних досліджень і залежить від суті виявленого патологічного процесу, його розповсюдження (стадія процесу), ступеня клітинної атипії, віку жінки, стану менструальної і репродуктивної функції.

При виборі методу лікування необхідно дотримуватися двох принципів:

1. Лікування повинно забезпечити надійне клінічне одужання та попереджувати виникнення рецидивів захворювання і перехід в більш тяжкий стан.

2. Виконання органозберігаючих та щадних методів лікування жінок молодого віку.

Для лікування раку шийки матки застосовують хірургічне, променеве та комбіноване лікування.

При проведенні профілактичних оглядів важливе місце відводиться кольпоцитоморфологічним дослідженням.

Профілактика раку шийки матки є головним напрямком у боротьбі з цією недугою. Необхідно звернути увагу студентів на основні шляхи профілактики:

1. Проведення профілактичних оглядів, скринінгу;

2. Лікування передракових станів.

3. прицільна біопсія, роздільне діагностичне вишкрібання з наступним гістологічним дослідженням дозволяє поставити кінцевий діагноз. Додаткові методи дослідження (ректальне дослідження, лімфографія, лапароскопія,

4. Задача №1. Хвора Н., 42 роки, звернулася до лікаря зі скаргами на те, що в останні 6 місяців у неї після статевих зносин з'являються кров'янисті виділення. З гінекологічного анамнезу встановлено, що менструації проходять своєчасно, без особливих змін. При огляді в дзеркалах на задній губі шийки матки виявлено дефект епітелію — 2,5x2,0 см, червоного кольору з частковим некротичним нашаруванням, при дотику ватним тампоном виникає кровотеча. При огляді per vaginum: змін зі сторони матки, придатків, параметрія не виявлено. Попередній діагноз. Що потрібно робити далі?

5. Задача №2. Хвора К., 45 років, звернулася до лікаря зі скаргами на рідкі світлі виділення в значній кількості та кров'янисті виділення після статевого акту. При огляді: шийка матки деформована післяпологовими розривами, на передній губі шийки є папілярні розростання у вигляді "кольорової капусти", що кровоточать. Тіло матки нормальних розмірів, рухливе, не болюче, гладка поверхня. Ліве склепіння скорочене, де пальпується інфільтрат 3,5x4,0 см, який доходить до стінки таза. Праве склепіння глибоке, придатки не пальпуються. При ректальному дослідженні дані ті ж самі. Слизова прямої кишки рухлива, складчатість збережена. Який клінічний діагноз? Який об'єм лікування необхідно провести для даної хворої?

6. Задача №3. У хворої Б. 39 років на профілактичному огляді на шийці матки виявлено ерозивну ділянку, вкриту некротичними нашаруваннями. Взято мазок для цитологічного дослідження, і хвора направлена в гінекологічний стаціонар для подальшого обстеження. Цитологічно виявлено четвертий тип мазка, в стаціонарі проведено кольпосконію. Кольпоскопічно встановлено дефект епітелію на межі циліндричного та багатошарового плоского епітелію, розміри 1,5x2,0 см, дно вкрите некротичними масами, краї нерівні, виявлено бульозний набряк та наявність атипових судин. Пальпаторних змін з боку матки, придатків, параметрія не виявлено. Проведено роздільне діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки і цервікального каналу та прицільну біопсію. Патології з боку цервікального каналу і порожнини матки не виявлено. При біопсії встановлено плоскоклітинний рак з інвазією в строму до 3-х мм. Сформулюйте клінічний діагноз. Складіть план лікування.

РАК ТІЛА МАТКИ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти