ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ МАТКИ ТА ПІХВИ

Формування статевих органів у плода жіночої статі відбувається у перші місяці внутрішньоутробного розвитку із середнього зародкового листка (мезенхіми). З цього ж листка утворюються і органи сечовидільної системи, тому аномалії розвитку матки та піхви можуть поєднуватися з аномаліями органів сечовиділення.

Яєчники формуються у перші тижні розвитку ембріона з індиферентної (однакової для обох статей) статевої залози. На 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку починається їх диференціювання. Яєчники зміщуються донизу й опускаються в малий таз.

Матка, маткові труби та піхва формуються з мезодермальних зачатків (мюллерових проток). Із кожної з них утворюється одна маткова труба, половина матки та піхви. Середня та нижня третина цих проток на 2-му місяці розвитку плода з'єднуються між собою, формуючи зовнішній контур органу, матка та піхва розділені перетинкою. Протягом 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку плода ця перетинка розсмоктується, і утворюється порожнина матки та піхви. З верхніх частин мюллерових ходів, що не злилися, утворюються маткові труби.

Зовнішні статеві органи утворюються із сечостатевого синусу.

Якщо в процесі формування статевих органів на організм вагітної діятимуть шкідливі чинники, зокрема медикаментозні (безконтрольне приймання ліків), процес диференціювання статевих органів може порушитись.

Виходячи з механізму формування статевих органів, можливі наступніваріанти вад розвитку матки та піхви.

1. Обидві мезодермальні протоки формуються правильно, але не зливаються між собою на всьому протязі. Утворюється повне подвоєння матки та піхви: у хворої дві піхви, розділені тонкою перетинкою, в кожну піхву відкривається шийка матки;

дві матки (однорогі); у кожної матки одна труба й один яєчник.

2. Обидві мезодермальні протоки формуються правильно, але їх злиття відбувається лише на певному проміжку, а інші частини матки та піхви розділені перетинкою. Варіантів такої вади може бути багато: перетинка у піхві; наявність однієї піхви в яку відкривається дві шийки матки; перетинка в порожнині матки; дворога матка; сідлоподібна матка.

З.Одна з мюллерових проток розвивається правильно, а інша не розвивається зовсім, формується піхва, однорога матка з одним яєчником та однією трубою. У такої хворої слід обстежити сечовидільну систему, бо часто така вада поєднується з відсутністю нирки на ураженому боці.

4. Одна з мезодермальних проток розвивається правильно, інша — недостатньо, формується матка з рудиментарним рогом. Ці порожнини бувають з'єднаними між собою, тому можливе настання вагітності в рудиментарному рогові. Вона розвивається як позаматкова, при перериванні відбувається значна кровотеча (розрив рогу), що потребує хірургічного втручання.

Діагностика полягає у проведенні огляду зовнішніх статевих органів, огляді шийки матки у дзеркалах,бімануальному дослідженні. Для уточнення діагнозу інколи необхідне УЗД, зондування порожнини матки,гістеросальпінгографія або контрастна сонографія.

Лікуванняаномалій розвитку хірургічне. Подвоєння матки та піхви, яке не порушує статевої та репродуктивної функцій жінки, не потребує втручання. Оперативне лікування необхідне при наявності рудиментарного рогу матки, якщо виникає скупчення менструальної крові або позаматкова вагітність. Перетинки у піхві діагностують переважно під час вагітності або під час пологів; якщо вони перешкоджають народженню плода, їх розтинають.

Відсутність піхви (aplasia vaginae) є серйозною вадою розвитку, яка унеможливлює здійснення менструальної, статевої та репродуктивної функцій. Розвивається первинно (внутрішньоутробно) або вторинно внаслідок зарощенняпісля перенесених важких запальних процесів у ранньому дитинстві (віспа, дифтерія, скарлатина), дуже рідко — у жінок після важких пологових травм.

Лікування тільки хірургічне. Полягає у пластичній операції з утворенням піхви з ділянки сигмовидної кишки, останнім часом набула поширення алопластика.

Гінатрезія — порушення прохідності статевого каналу в якомусь із його відділів. Найчастіше зустрічається атрезія дівочої пліви, піхви, шийки матки.

Первинна гінатрезія розвивається внутрішньоутробно внаслідок вад ембріонального розвитку. Вторинна (набута) є результатом запальних процесів, перенесених у дитячому віці. У зрілому віці може розвинутися атрезія піхви як наслідок пологових травм, атрезія шийки матки після діатермокоа­гуляції, атрезія порожнини матки або зрощення у ній після надмірного вишкрібання під час аборту.

Первинна атрезія дівочої пліви повинна бути діагностована медичним персоналом або матір'ю дівчинки ще в періодновонародженості, тоді можна уникнути всіх подальших ускладнень. Якщо гінатрезія вчасно не виявлена, з початком перших менструацій кров починає скупчуватись у піхві, розтягуючи її (haematocolpos). Дівчинка скаржиться на біль. Після закінчення такої прихованої менструації кров гемолізується, рідка частина її всмоктується, об'єм зменшується, біль припиняється до початку наступних місячних. Якщо хвора не звертається за медичною допомогою, кров, скупчуючись усе більше і більше, збирається у порожнині матки (haematometra), далі - у маткових трубах (haematosalpinx).

Діагностика полягає в огляді зовнішніх статевих органів, під час якого видно зарощену дівочу пліву та кров, що скупчилася позаду неї. При ректальному дослідженні можна пропальпувати пухлиноподібні утвори в ділянці піхви, матки, маткових труб.

Лікування хірургічний розтин дівочої пліви. Пліву хрестоподібне розтинають, з піхви виливається густа, бурого кольору кров. На краї розтину накладають шви, щоб не сталося повторної атрезії.

Прогноз залежить від вчасної діагностики захворювання. При тривалому перебігу хвороби й розвитку гематометрита гематосальпінксів у майбутньому жінки можуть виникнути проблеми з виношуванням вагітності, а якщо в трубах розвинулися деструктивні зміни, можлива їх непрохідність.

 

АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ЯЄЧНИКІВ

Відсутність яєчників — обох чи одного — буває рідко, переважно у плодів, що мають інші важкі вади розвитку.

Гіпоплазія яєчників — недостатній розвиток — часто поєднується з недорозвитком матки. Клінічно проявляється гіпоменструальним синдромом.

Дисгенезія гонад (синдром Шерешевського-Тернера) — захворювання, пов'язане з хромосомними порушеннями (відсутня одна Х-хромосома), що зумовлюють недорозвиток яєчникової тканини. Яєчники являють собою сполучнотка­нинні тяжі, функція їх відсутня.

Діагностика. Хворі низького зросту (не вищі 130-145 см). Маса тіла дітей при народженні також низька, навіть при доношеній вагітності. При огляді характерна коротка шия з крилоподібними складками від вух до плечей, широкі плечі, бочкоподібна грудна клітка. Зовнішні кути очей опущені, піднебіння високе, тому характерний особливий тембр голосу.

Психічний розвиток не порушений, статева орієнтація жіноча, але в пубертатний період вторинні статеві ознаки розвиваються мало.

При гінекологічному огляді: різко виражені ознаки статевого інфантилізму. Зовнішні статеві органи недорозвинуті, різка гіпоплазія піхви, матки та придатків. Для уточнення діагнозу велике значення мають генетичні дослідження, що підтверджують хромосомну аномалію. Тести функціональної діагностики дають картину різкого зниження або практичної відсутності гормонів, базальна температура постійно низька, симптоми папороті та зіниці відсутні. Прикольпоцитологічному дослідженні — до 50% парабазальних клітин.

Лікування до пубертатного віку спрямоване на стимуляцію росту. Після 15-17 років розпочинають замісну терапію гормонами: естрогенні гормони 6-9 місяців, після цього переходять на циклічну терапію естрогенами та прогестероном. Таке лікування призводить до розвитку вторинних статевих ознак, появи циклічних кровотеч із матки.

Синдром склерокістозних яєчників (синдром Штейна-Левенталя). Генетичне зумовлене захворювання, патогенез якого полягає у порушенні синтезу статевих гормонів у яєчниках внаслідок неповноцінності ензимних систем. В організмі продукується надмірна кількість андрогенів.

Клінічно це проявляється надмірною волосистістю, гіпоменструальним синдромом або аменореєю, безпліддям. При огляді виявляють добре розвинуті вторинні статеві Ознаки, двобічне збільшення яєчників, при УЗ-дослідженні — наявність великої кількості фолікулярних кіст, що і є причиною збільшення яєчників. Надмірна андрогенна стимуляція призводить до потовщення білкової оболонки яєчника, тому не настає овуляція, і фолікули, що не розірвалися, перетворюються у кісти.

Лікування захворювання може бути консервативним (гормональна терапія) чи оперативним (клиновидна резекція яєчників).

 

ЛІТЕРАТУРА

1. С.Хміль, З.Кучма, Л.Романчук. Гінекологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 329 с., с. 79-87.

2. С.В.Хміль, З.М.Кучма, Л.І.Романчук. Гінекологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 544 с., с. 93-106.

3.Загребина В.А., Торчинов А.М. Гинекология. – М.: Медицина, 1991. – 336 с., 65-73.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти