ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Фактори, що впливають на наслідки ураження

Електробезпека

Аналіз нещасних випадків

Аналіз нещасних випадків в промисловості, котрі супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика і складає 0,5 – 1,4 % від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості . Проте слід зауважити, що з загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві 20 – 40 % трапляються внаслідок ураження електрострумом, що більше, ніж внаслідок дії інших причин, причому близько 80 % смертельних уражень електричним струмом відбувається в електроустановках напругою до 1000В.

Електротравма - це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги . Електротравми поділяються на два види : електротравми котрі виникають при проходжені струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов’язана з проходженням струму через тіло людини . Ураження людини в другому випадку пов’язане з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак – суттєвими механічними пошкодженнями .

Електротравматизм – це явище, котре характеризується сукупністю електротравм , котрі виникають та повторюються на аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.

Проходячи через тіло електричний струм таким чином діє на організм людини :

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до великої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів котрі знаходяться на шляху струму, що виникає в них суттєві функціональні розлади .

Електролітична дія характеризується розладам органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико – хімічного складу .

Механічна (динамічна) дія – це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини, внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухопадійного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові .

Біологічна дія проявляється через проявлення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбувається в організмі і котрі тісно пов’язані з його життєвими функціями .

 

Види електричних травм

 

 

Електротравми умовно поділяються на два види :

  • Місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодження організму;
  • Запальні електротравми (електричні удари). Згідно з статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків такий :
    1. Місцеві електротравми - 20 %
    2. електричні удар - 25%
    3. змішані електротравми - 55%

 

Місцева електротравма - яскраво виражена порушенням щільності тканини тіла, в тому числі і кісток , викликане впливом електричного струму або електричної дуги . Найчастіше – це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи і інших м’яких тканин, зв’язок кісток . Характерні місцеві електротравми - електричні опіки, електричні знаки, механізація шкіри, механічні пошкодження та електрофтальмія.

Електрофтальмія - це запалення зовнішніх оболонок очей , що виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових промінів . Таке опромінення виникає при діє електричної дуги (коротке замикання ) (3%) . Електрофтальмія розвивається через 4-8 годин після УО . При цьому мають місце почервоніння та запалення шкіри, слизових оболонок повік, сльози, гнійні виділення з очей , судоми повік, та часткова втрата зору .

Потерпілий відчуває головний біль та різкий біль в очах, що поширюється на світлі . Запобігання електроофтальмії при обслуговуванні електроустановок забезпечується застосуванням захисних окулярів зі звичайним склом .

Електричний удар - збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів . Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця . При цьому зовнішніх місцевих травм людина може і не мати .

В залежності від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на 5 ступенів :

  1. судомні ледь відчутні скорочення м’язів ;
  2. судомні скорочення м’язів , що супроводжуються сильним болем , що ледь переноситься без втрати свідомості ;
  3. судомне скорочення м’язів з втратою свідомості , але зі збереженням дихання і роботи серця ;
  4. втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання ;
  5. клінічна смерть , тобто відсутність дихання та кровообігу.

 

 

Фактори, що впливають на наслідки ураження

Електричним струмом

 

1. Сила струму.

Розрізняють порогові значення струму (при частоті 50 Гц):

  • пороговий відчутний струм - 0,5 – 1,5 мА при змінному струмі і 5- 7 мА при постійному струмі ;
  • пороговий відпускний струм (струм , що викликає при проходженні через тіло людини нездоланні судомні скорочення м’язів руки, в котрій затиснений провідник)

10-15 мА при змінному струмі і 50-80 мА при постійному;

  • пороговий фібриляційний струм 100 мА при змінному струмі і 300 мА при постійному струмі .

 

Фібриляція серця - хаотичні різночасові скорочення волокон серцевого м’яза (фібрин), при яких серце не в стані гнати кров по судинах . Фібриляція триває короткий час і завершується повною зупинкою серця . настає клінічна смерть .

2. Опір тіла людини в практичних розрахунках приймається рівним 1000 Ом .

3. Вид та частота струму .

Змінний струм . Через наявність в опорі тіла людини ємнісної складової зростання частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла та зростанням струму, що проходить через тіло людини . Отже зростання частоти призводить до збільшення небезпеки . Однак це справедливо лише в діапазоні частоти до 50Гц . Подальше на підвищення частоти , незважаючи на зростання струму, що проходить через людину, супроводжується зниженням небезпеки ураження , котра повністю зникає при частоті 450-500 Гц , тобто струм такої або більшої частоти не може викликати смертельного ураження внаслідок припинення роботи серця або легенів , а також інших життєво важливих органів . Однак ці струми зберігають небезпеку опіків при виникненні електричної дуги та при проходженні їх безпосередньо через тіло людини . Значення фібриляційного струму при частотах 50-100 Гц практично однакові і при частоті 200Гц фібриляційний струм зростає приблизно в два рази в порівнянні з його значенням при 50-100Гц , а при частоті 400Гц більше ніж у 3 рази .

Постійний струм - приблизно в 4-5 разів безпечніший ніж змінний струм частотою 50Гц .Людина тримаючи циліндричні електроди в руках , в змозі витримати (за больовим відчуттям) прикладену до неї напругу не більше 21-22В при 50Гц і не більше 100-105 В для постійного струму . Постійний струм , проходить через тіло людини, викликає слабші скорочення м’язів і менш неприємні відчуття порівняно зі змінним того ж значення. Лише в момент замикання і розмикання ланки струму людина відчуває короткочасні болісні відчуття внаслідок судомного скорочення м’язів . Порівняльна оцінка постійного і змінного струму справедлива лише для напруг до 500В . Вважається , що при більших напругах постійний струм стає не безпечнішим за змінний з частотою 50Гц.

4.Тривалість проходження струму .

5.Шлях протікання струму через людину .

6.Індивідуальні властивості людини.

 

Класифікація приміщень за струменем ураження

Електричним струмом

 

За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення :

  • нормальні - сухі приміщення , в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем ;
  • сухі – відносна вологість повітря не вища 60% ;
  • вологі – відносна вологість повітря 60-75 % ;
  • сирі – відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75% , але не досягає 100% , стіни, стеля, предмети вкриті вологою ;
  • жаркі - температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30˚С ;
  • запиленні – наявний в приміщенні пил, котрий виділяється , осідає на дротах та проникає в середину машин, апаратів ; приміщення можуть бути з струмопровідним або не струмопровідним пилом ;
  • з хімічно активним середовищем – у приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання .

 

Причини електротравм

 

1.Дотик до струмоведучих частин піл напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу обладнання ;

2.Дотик до не струмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування дротів;

3. Помилкове надання напруги в установку де працюють люди;

4. Відсутність надійних захисних пристроїв.

 

Електроустановок

 

Застосовуванні в електроустановках захисні заходи умовно можна поділити на дві групи : ті що забезпечують безпеку при

нормальному режимі роботи електроустановок і ті, що забезпечують безпеку при аварійному режимі роботи .

 

 

Струмом

 

1. Небезпека трьохфазних електричних мереж з ізольованою нейтраллю .

Провідники електричних мереж відносно землі мають ємність та активний опір - опір розтікання , рівний опору ізоляції та шляху струму в землю . Загалом дія ємності та опори розтікання різні . З метою спрощення аналізу припускаємо, що вони рівні, тобто Са = Сb = Сс = С , та Va = Vb = Rc = r .

Дотик людини до одного з фазових проводів (однофазовий дотик ) справної мережі .

При такому дотику провідність цього провідника відносно землі зменшується і відбувається зміщення нейтралі тобто перекос фаз. Струм , проходить через тіло людини виражається залежністю:

;

де Uф – фазова напруга мережі ,В ;

Z – комплексний опір фазового провідника відносно землі.

;

 

де w - 2πf – кутова частота мережі ;

f - частота струму .

 

У випадку коротких електричних мереж ( при малих ємностях фазових проводів відносно землі (≈0) вираз для значення сили струму через людину запишеться так :

 

При двофазового дотику людина потрапляє під лінійну напругу і струм через людину визначається виразом :

де Uл – лінійна напруга мережі .

.

В аварійному режимі роботи мережі за умови замикання однієї із фаз на землю струм , котрий проходить через людину і доторкнувшись до справжньої фази , виражається залежністю .

 

де Uл – лінійна напруга .

Rk – опір короткого замикання, Ом .

2. Небезпека трифазових електричних мереж з глухо заземленою нейтраллю

 

 

 

Трифазові електричні мережі з глухо заземленою нейтраллю мають малий опір між нейтраллю та землею . Напруга будь якої фази справної мережі відносно землі дорівнює фазовій напрузі . Струм через людину при однофазовому дотику визначається за виразом :

 

 

де Rം - опір робочого заземлення нейтралі , якщо Rം «10 Ом то ним можна знехтувати .

При двофазному дотику людини опиняється під лінійною напругою, як і в мережах з ізольованою нейтраллю :

 

В аварійному режимі, коли одна з фаз мережі замкнена на землю, відбувається перерозподіл напруги, і напруга фаз відносно землі відрізняється від фазової напруги мережі. Доторкнувшись до справної фази, людина опиняється під напругою U'л, котра більша, ніж фазова, але менша ніж лінійна .

 

 

Напруга дотику – це напруга між двома точками ланки струму, котрих одночасно торкається людина . Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів кожуха φк та точок грунту, в котрих знаходяться ноги чоловіка φн ,тобто

, або

Uдот = Uзd

Величина  – називають коефіцієнт напруги дотику .В межах зони розтікання струму d<1, а за межами цієї зони  = 1 .

Напруга дотику зростає зі збільшенням відстані від заземлювача.

 

Ⅰ-потенційна крива ; Ⅱ- крива, що характеризує зміну напруги дотику Uпр зміні відстані від заземлювача .

Крокова напруга – це напруга між двома точками ланки струму, котрі знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на котрих одночасно стоїть людина .

Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок на котрих знаходяться ноги людини.

При розташуванні однієї ноги людини на віддалі х від заземлювача на ширині кроку а (а = 0,8 м)

 

 

 

Аналогічно напрузі дотику Uкр = Uз β,

де β – коефіцієнт крокової напруги, котрий залежить від виду заземлювачів, відстані від заземлювача та ширини кроку (чим ближче до заземлювача і чим ширший крок, тим більша величина β ),

 

Напруга кроку максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача . Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку . Струм зумовлений кроковою напругою:

 

 

 

Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами . При напрузі дотику – через грудну клітку, а при кроковій напрузі – по нижній петлі . Значна крокова напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.

 

Електробезпека

Аналіз нещасних випадків

Аналіз нещасних випадків в промисловості, котрі супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика і складає 0,5 – 1,4 % від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості . Проте слід зауважити, що з загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві 20 – 40 % трапляються внаслідок ураження електрострумом, що більше, ніж внаслідок дії інших причин, причому близько 80 % смертельних уражень електричним струмом відбувається в електроустановках напругою до 1000В.

Електротравма - це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги . Електротравми поділяються на два види : електротравми котрі виникають при проходжені струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов’язана з проходженням струму через тіло людини . Ураження людини в другому випадку пов’язане з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак – суттєвими механічними пошкодженнями .

Електротравматизм – це явище, котре характеризується сукупністю електротравм , котрі виникають та повторюються на аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.

Проходячи через тіло електричний струм таким чином діє на організм людини :

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до великої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів котрі знаходяться на шляху струму, що виникає в них суттєві функціональні розлади .

Електролітична дія характеризується розладам органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико – хімічного складу .

Механічна (динамічна) дія – це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини, внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухопадійного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові .

Біологічна дія проявляється через проявлення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбувається в організмі і котрі тісно пов’язані з його життєвими функціями .

 

Види електричних травм

 

 

Електротравми умовно поділяються на два види :

  • Місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодження організму;
  • Запальні електротравми (електричні удари). Згідно з статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків такий :
    1. Місцеві електротравми - 20 %
    2. електричні удар - 25%
    3. змішані електротравми - 55%

 

Місцева електротравма - яскраво виражена порушенням щільності тканини тіла, в тому числі і кісток , викликане впливом електричного струму або електричної дуги . Найчастіше – це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи і інших м’яких тканин, зв’язок кісток . Характерні місцеві електротравми - електричні опіки, електричні знаки, механізація шкіри, механічні пошкодження та електрофтальмія.

Електрофтальмія - це запалення зовнішніх оболонок очей , що виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових промінів . Таке опромінення виникає при діє електричної дуги (коротке замикання ) (3%) . Електрофтальмія розвивається через 4-8 годин після УО . При цьому мають місце почервоніння та запалення шкіри, слизових оболонок повік, сльози, гнійні виділення з очей , судоми повік, та часткова втрата зору .

Потерпілий відчуває головний біль та різкий біль в очах, що поширюється на світлі . Запобігання електроофтальмії при обслуговуванні електроустановок забезпечується застосуванням захисних окулярів зі звичайним склом .

Електричний удар - збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів . Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця . При цьому зовнішніх місцевих травм людина може і не мати .

В залежності від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на 5 ступенів :

  1. судомні ледь відчутні скорочення м’язів ;
  2. судомні скорочення м’язів , що супроводжуються сильним болем , що ледь переноситься без втрати свідомості ;
  3. судомне скорочення м’язів з втратою свідомості , але зі збереженням дихання і роботи серця ;
  4. втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання ;
  5. клінічна смерть , тобто відсутність дихання та кровообігу.

 

 

Фактори, що впливають на наслідки ураження

Електричним струмом

 

1. Сила струму.

Розрізняють порогові значення струму (при частоті 50 Гц):

  • пороговий відчутний струм - 0,5 – 1,5 мА при змінному струмі і 5- 7 мА при постійному струмі ;
  • пороговий відпускний струм (струм , що викликає при проходженні через тіло людини нездоланні судомні скорочення м’язів руки, в котрій затиснений провідник)

10-15 мА при змінному струмі і 50-80 мА при постійному;

  • пороговий фібриляційний струм 100 мА при змінному струмі і 300 мА при постійному струмі .

 

Фібриляція серця - хаотичні різночасові скорочення волокон серцевого м’яза (фібрин), при яких серце не в стані гнати кров по судинах . Фібриляція триває короткий час і завершується повною зупинкою серця . настає клінічна смерть .

2. Опір тіла людини в практичних розрахунках приймається рівним 1000 Ом .

3. Вид та частота струму .

Змінний струм . Через наявність в опорі тіла людини ємнісної складової зростання частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла та зростанням струму, що проходить через тіло людини . Отже зростання частоти призводить до збільшення небезпеки . Однак це справедливо лише в діапазоні частоти до 50Гц . Подальше на підвищення частоти , незважаючи на зростання струму, що проходить через людину, супроводжується зниженням небезпеки ураження , котра повністю зникає при частоті 450-500 Гц , тобто струм такої або більшої частоти не може викликати смертельного ураження внаслідок припинення роботи серця або легенів , а також інших життєво важливих органів . Однак ці струми зберігають небезпеку опіків при виникненні електричної дуги та при проходженні їх безпосередньо через тіло людини . Значення фібриляційного струму при частотах 50-100 Гц практично однакові і при частоті 200Гц фібриляційний струм зростає приблизно в два рази в порівнянні з його значенням при 50-100Гц , а при частоті 400Гц більше ніж у 3 рази .

Постійний струм - приблизно в 4-5 разів безпечніший ніж змінний струм частотою 50Гц .Людина тримаючи циліндричні електроди в руках , в змозі витримати (за больовим відчуттям) прикладену до неї напругу не більше 21-22В при 50Гц і не більше 100-105 В для постійного струму . Постійний струм , проходить через тіло людини, викликає слабші скорочення м’язів і менш неприємні відчуття порівняно зі змінним того ж значення. Лише в момент замикання і розмикання ланки струму людина відчуває короткочасні болісні відчуття внаслідок судомного скорочення м’язів . Порівняльна оцінка постійного і змінного струму справедлива лише для напруг до 500В . Вважається , що при більших напругах постійний струм стає не безпечнішим за змінний з частотою 50Гц.

4.Тривалість проходження струму .

5.Шлях протікання струму через людину .

6.Індивідуальні властивості людини.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти