ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Класифікація приміщень за струменем ураження

Електричним струмом

 

За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення :

  • нормальні - сухі приміщення , в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем ;
  • сухі – відносна вологість повітря не вища 60% ;
  • вологі – відносна вологість повітря 60-75 % ;
  • сирі – відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75% , але не досягає 100% , стіни, стеля, предмети вкриті вологою ;
  • жаркі - температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30˚С ;
  • запиленні – наявний в приміщенні пил, котрий виділяється , осідає на дротах та проникає в середину машин, апаратів ; приміщення можуть бути з струмопровідним або не струмопровідним пилом ;
  • з хімічно активним середовищем – у приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання .

 

Причини електротравм

 

1.Дотик до струмоведучих частин піл напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу обладнання ;

2.Дотик до не струмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування дротів;

3. Помилкове надання напруги в установку де працюють люди;

4. Відсутність надійних захисних пристроїв.

 

Системи засобів та заходів безпечної експлуатації

Електроустановок

 

Застосовуванні в електроустановках захисні заходи умовно можна поділити на дві групи : ті що забезпечують безпеку при

нормальному режимі роботи електроустановок і ті, що забезпечують безпеку при аварійному режимі роботи .

 

 

Технічні засоби безпечної експлуатації

Електроустановок за нормальних режимів роботи

 

 

Електрична ізоляція -це шар діелектрика або конструкція виконана з діелектрика , котрим покривається поверхня струмоведучих частин , або котрим струмоведучі частини відділяються одна від одної . Стан ізоляції характеризується її електричною міцністю , діелектричними втратами та електричним опором . Ізоляція має властивість старіти (втрачає свої якості). З тиском часу виникають місцеві дефекти, в зв’язку з чим опір ізоляції починає різко знижуватися, а струм втрат зростати . В місті дефекта з’являються часткові розряди ізоляція вигорає . Здійснюється періодичний (1 раз на 3 роки) і безперервний контроль ізоляції . Вимірювання опору ізоляції здійснюється на вимкненій апаратурі за допомогою мегомметра електропроводів повинен бути не меншим 0,5 М Ом .

Дотик до струмоведучих частин завжди небезпечний навіть в мережі з напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю , з доброю ізоляцією та малою ємністю, не кажучи вже про мережі з заземленою нейтраллю та мережі з напругою понад 1000В . Ізольовані дроти під напругою понад 1000В не менш небезпечні ніж оголенні . В цих випадках використовують стаціонарні огороджувальні пристрої . Вони поділяються на суцільні та сітчасті. Суцільні огородження у вигляді кожухів та кришок застосовуються в електроустановках напругою до 1000В . Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок . До огороджувальних пристроїв відносять також тимчасові переносні огородження (щити, ізолюючі накладки, ізолюючі ковпаки, тимчасові переносні заземлення) .

Блокуванням називаються автоматичний пристрій, за допомогою якого запобігають неправильним, небезпечним для людини діям .

Електричне блокування дозволяє вимикати напругу при відкриванні дверей городження , корпусів та кожухів або при знятті кришок .

Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті .

Малі напруги . переносні інструменти працюють з напругою до 42В, яка є безпечною для людини .

Вирівнювання потенціалів - це зниження напруги дотику та кроку між точками електричної ланки, до яких можливий одночасний дотик або на котрих може одночасно стояти людина. Вирівнювання потенціалів досягається шляхом штучного підвищення потенціалу опорної поверхні ніг до рівня потенціалу струмоведучої частини, а також при контурному заземленні .

Захисне розділення мереж . Електричне розділення мереж здійснюється за допомогою роздільного трансформатора (1:1) .

 

Технічні засоби безпечної експлуатації

Електроустановок при переході напруги на

Нормально не струмоведучі чинники

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою . Призначення захисного заземлення усунення небезпеки ураження людей при замиканні на кожух .

Область застосування захисного заземлення трифазні три провідні мережі напругою до 1000В з будь яким режимом нейтралі.

Заземлюючий пристрій – це сукупність конструктивно об’єднаних заземлювальних провідників та заземлювача .

Заземлювальний провідник – це провідник котрий з’єднує заземлювальні об’єкти з заземлювачем .

Заземлювач – це сукупність з’єднаних провідників, котрі перебувають в контакті з землею . Розрізняють заземлювачі штучні і природні – металеві предмети , котрі знаходяться в землі .

В якості вертикальних електродів використовують сталеві труби діаметром 3-5 см та сталеві кутники розміром від 40х40 до 60х60 мм або призми діаметром 10-12 мм довжиною 2,5-3 м . Як горизонтальний електрод використовують стрічкову сталь розміром не менше 4х12 мм .Для встановлення вертикальних заземлювачів риють траншею глибиною 0,7 ÷0,8 м .

Згідно з вимогами ПУЕ опір захисного заземлення в будь яку пору року неповинен перевищувати :

· 40м в установках з напругою до 1000В ; якщо потужність джерела струму більша 100 кВА , а якщо менша то опір заземлюючого пристрою допускається до 10 Ом ;

· 0,5 Ом – в установках з напругою понад 1000В з ефективною заземленою нейтраллю ;

· 250 , але не більше 10 Ом в установках напругою понад 1000В з

Із

ізольованою нейтраллю ; якщо заземлюючий пристрій одночасно використовують для електроустановок з напругою до 1000В , то опір заземлювального пристрою не повинен перевищувати 125 ,

Із

але не більше 10 Ом (або 4 Ом , якщо це вимагається для установок до 1000В). Тут Із – струм замикається на землю, А .

Занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин , котрі можуть опинитись під напругою . Це основний засіб захисту від ураження людей струму у випадку дотику до корпуса електрообладнання та до металевих конструкцій в електроустановках напругою до 1000В . Це досягається автоматичним вимикачем пошкодженої установки від електричної мережі . Принцип дії занулення – перетворення пробивання на кожух в однофазне коротке замикання з метою викликати струм великої сили , здатний забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично відключити пошкоджену установку від електричної мережі .

Для того щоб відбулося швидке та надійне вимкнення необхідно, щоб струм короткого замикання перевищував струм установки вимкненого апарату :

Ік.з. ≥ k Іном

Занулення використовується в трифазних електричних мережах напругою до 1000В з глухо заземленою нейтраллю .

Захисне вимкнення – це швидкодіючий захист , котрий забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні небезпеки ураження струмом.

Прилад захисного вимкнення – сукупність окремих елементів , котрі реагують на зміну будь – якого параметра електричної мережі і дають сигнал на вимкнення .

 

 

Умови ураження людини електричним

Струмом

 

1. Небезпека трьохфазних електричних мереж з ізольованою нейтраллю .

Провідники електричних мереж відносно землі мають ємність та активний опір - опір розтікання , рівний опору ізоляції та шляху струму в землю . Загалом дія ємності та опори розтікання різні . З метою спрощення аналізу припускаємо, що вони рівні, тобто Са = Сb = Сс = С , та Va = Vb = Rc = r .

Дотик людини до одного з фазових проводів (однофазовий дотик ) справної мережі .

При такому дотику провідність цього провідника відносно землі зменшується і відбувається зміщення нейтралі тобто перекос фаз. Струм , проходить через тіло людини виражається залежністю:

;

де Uф – фазова напруга мережі ,В ;

Z – комплексний опір фазового провідника відносно землі.

;

 

де w - 2πf – кутова частота мережі ;

f - частота струму .

 

У випадку коротких електричних мереж ( при малих ємностях фазових проводів відносно землі (≈0) вираз для значення сили струму через людину запишеться так :

 

При двофазового дотику людина потрапляє під лінійну напругу і струм через людину визначається виразом :

де Uл – лінійна напруга мережі .

.

В аварійному режимі роботи мережі за умови замикання однієї із фаз на землю струм , котрий проходить через людину і доторкнувшись до справжньої фази , виражається залежністю .

 

де Uл – лінійна напруга .

Rk – опір короткого замикання, Ом .

2. Небезпека трифазових електричних мереж з глухо заземленою нейтраллю

 

 

 

Трифазові електричні мережі з глухо заземленою нейтраллю мають малий опір між нейтраллю та землею . Напруга будь якої фази справної мережі відносно землі дорівнює фазовій напрузі . Струм через людину при однофазовому дотику визначається за виразом :

 

 

де Rം - опір робочого заземлення нейтралі , якщо Rം «10 Ом то ним можна знехтувати .

При двофазному дотику людини опиняється під лінійною напругою, як і в мережах з ізольованою нейтраллю :

 

В аварійному режимі, коли одна з фаз мережі замкнена на землю, відбувається перерозподіл напруги, і напруга фаз відносно землі відрізняється від фазової напруги мережі. Доторкнувшись до справної фази, людина опиняється під напругою U'л, котра більша, ніж фазова, але менша ніж лінійна .

 

 

Напруга дотику – це напруга між двома точками ланки струму, котрих одночасно торкається людина . Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів кожуха φк та точок грунту, в котрих знаходяться ноги чоловіка φн ,тобто

, або

Uдот = Uзd

Величина  – називають коефіцієнт напруги дотику .В межах зони розтікання струму d<1, а за межами цієї зони  = 1 .

Напруга дотику зростає зі збільшенням відстані від заземлювача.

 

Ⅰ-потенційна крива ; Ⅱ- крива, що характеризує зміну напруги дотику Uпр зміні відстані від заземлювача .

Крокова напруга – це напруга між двома точками ланки струму, котрі знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на котрих одночасно стоїть людина .

Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок на котрих знаходяться ноги людини.

При розташуванні однієї ноги людини на віддалі х від заземлювача на ширині кроку а (а = 0,8 м)

 

 

 

Аналогічно напрузі дотику Uкр = Uз β,

де β – коефіцієнт крокової напруги, котрий залежить від виду заземлювачів, відстані від заземлювача та ширини кроку (чим ближче до заземлювача і чим ширший крок, тим більша величина β ),

 

Напруга кроку максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача . Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку . Струм зумовлений кроковою напругою:

 

 

 

Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами . При напрузі дотику – через грудну клітку, а при кроковій напрузі – по нижній петлі . Значна крокова напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти