ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Схематичне зображення рондо-сонати.

 

експозиція розробка реприза кода

               
       
 


А В А С А В А Д

               
   
Рефрен
 
До-мінор. Вольова тема, що нагадує настрої першої частини
 
   
1епізод Мі-бемоль мажор.Лірична тема  
 
 

 


Рефрен (А)

 

Епізод (В)

 

Епізод (С)

 

 

Кода:

Симфонічна творчість.

Симфонія № 5.

З 9 симфоній Бетховена п’ята симфонія є однією з найяскравіших вершин симфонічної творчості. Ця симфонія створювалася протягом чотирьох років (1804- 1808). Вперше в своїх симфоніях Бетховену вдалося зробити симфонічний цикл таким єдиним та нерозривним.

Симфонія має 4 частини і всі вони об’єднані однією грізною і наказовою темою, яка виступає своєрідним епіграфом: " Так доля стукається у двері", так казав сам композитор про цю тему .

 

Як у класичному симфонічному циклі частини симфонії розташовані за принципом контрасту, але їх об’єднує тема епіграф, що дає право тлумачити всю симфонію як грандіозну картину боротьби людини з труднощами та незгодами життя в ім'я радості і щастя.

Схема будови симфонії

Частина Форма Загальний характер
І частина Сонатна форма Суворий, внутрішня боротьба людини з долею.
ІІ частина Подвійні варіації Тимчасове припинення боротьби, глибокі філософські роздуми.
ІІІ частина Тричастинна форма Поновлення боротьби з новою силою, передчуття перемоги.
ІV частина Сонатна форма Світлий, святково – піднесений. Свято перемоги

 

Від темряви - до світла, через боротьбу – до перемоги

Симфонія написана для класичного симфонічного оркестру. В останній частині до його складу введені флейта – пікколо, контрафагот і три тромбони.

 

Симфонічний оркестр Найбільш досконалий вид оркестру, до складу якого входять три групи інструментів: струно-смичкові , духові( дерев'яні, мідні) , ударні.

 

Перша частина .

 

Темп Allegro con brio( швидко , з вогнем)
Розмір 2/4
Тональність До-мінор
Форма Сонатне алегро

 

Характеристика основних тем сонатної форми

 

Тема Тональність Характер мелодії Темброве забарвлення
Головна тема До-мінор Тривожна, поривчаста, сповнена неспокою. Чіткий ритм рішуча, спрямованість вперед Струна група

 

 

 

Друге речення головної партії виконує роль сполучної теми та підводить побічну тему.

 

Тема тональність Характер мелодії Темброве забарвлення
Побічна тема Мі-бемоль мажор Наспівна, світла, ніжна мелодія, проводиться на першому плані, але за нею все ж чується гуркіт основного мотиву. Соло валторн. Струна група

 

 

Експозицію завершує заключна партія, яка побудована на мотиві епіграфа(теми долі)

 

Тема тональність Характер мелодії Темброве забарвлення
Заключна тема Змінюється з до-мінору на До-мажор Грізний, зловисний, динамічно насичений Всі групи інструментів(tutti)

 

Розробка

Вся розробка побудована на розвитку основного мотиву симфонії. Вона має різкі динамічні контрасти, величезне наростання звучності оркестру, яке додає цьому розділу колосальної напруженості. Кульмінацією розробки є багаторазове повторення мотиву долі, який приймає несамовитий, войовничий характер. Цей кульмінаційний момент розробки співпадає з початком репризи.

Будову розробки можна викласти в такій схемі:

 

 


Реприза відіграє роль трагічної кульмінації всієї частини.

Головна партія звучить в до-мінорі, але раптово вона уривається і несподівано з'являється помірна, ніжна мелодія , як прохання, скарга, мольба. Її виконує соло гобоя. Можливо, в цьому мотиві Бетховен прагнув передати страждання, пригнічення людини, що відчуває себе слабкою в боротьбі з незгодами долі.

Головну партію змінює побічна, яка в репризі звучить в однойменному мажорі(До-мажор). Мажорна тональність, світла мелодія вносить заспокоєння в збентежений, бурхливий характер репризи. З'являється надія на перемогу, на подолання всіх перешкод, що стоять на її шляху.

 

Друга частина .Подібно до повільної частини «Патетичної сонати», друга частина симфонії дає відчуття тимчасового припинення боротьби. Вона виконується в неквапливому помірному темпі, в мажорній тональності(Ля-бемоль мажор). Складається уявлення, що боротьба ніби тимчасово припиняється. Але на якійсь час з’являється характерний ритм основної теми симфонії, якій вже звучить вкрадливо, приглушено.

Друга частина являє собою варіації на дві теми, або форму подвійних варіацій. Подібна будова присутня в другій частині Симфонії № 103 Й.Гайдна.

 

Варіації(лат.variatio- зміна, різновид) Музичний твір, де основна тема зазнає різноманітних змін: (мелодичних, ладових, ритмічних)
Подвійні варіації Варіації на дві теми, викладені послідовно.

 

Теми варіацій контрастні одна одній по характеру, звучності, тембровому забарвленню, тональності, але їх поєднує мелодична схожість, «призивний» початок, пунктирний ритм. Варіації ідуть по черзі на першу і на другу тему.

 

 

Характеристика тем.

 
 

 


1 тема 2 тема

       
 
Наспівна, глибока, серйозна, в ній чується виразність людської мови. Мелодія ніби передає «розповідь», «оповідання» героя. Її виконує струнна група ( альт, віолончель )
 
Нагадує маршову пісню. Завдяки могутній тембровій забарвленості (мідні духові) ,здається , що цю пісню «співає» маса народу. Тема схожа на бойовий гімн французької революції «Марсельєзу».

 

 


 

Засоби варіювання тем.

 

Перша тема Друга тема

       
 
Зміна фактури викладення, звернення до однойменного мінору , зміна характеру в останній варіації
 
Гучна динаміка, голосне, могутнє звучання всього оркестру Виконання теми всіма групами оркестру

 


Перша тема:

Друга тема:

Контраст між темами поступово згладжується. Він зовсім зникає в коді, де з’являється нова мелодія, що об’єднує в собі риси обох тем.

Третя частина. Скерцо.*

Музика третьої частини нагадує характер першої частини симфонії. Боротьба поновлюється з новою силою.

*в творчості Л.ван Бетховена скерцо зайняло місце менуету, як третя частина симфонії

 

Тональність до-мінор
Темп Швидкий.
Характеристика мелодії Стрімка, смілива тема, що рухається по звуках тризвука нагадує питання. У відповідь звучить видозмінена тема долі, яка багаторазово повторюється на одному звуці. Той же самий мелодичний малюнок надає їй наполегливий і непохитний характер.
Музична форма Три частина
Динаміка Бурхлива, контрастна, від pp до ff
Темброве забарвлення Струнна група(віолончель, контрабас) мідні духові (тромбон)

 

Тема питання (віолончель, контрабас)

Відповідь (тема долі) :

 

Музика середнього розділу малює картину народних веселощів. В її основі лежить танцювальна тема, народного характеру. Цей розділ нагадує тріо, яке притаманне третій частині симфонії, тому тему по черзі проводять три

інструменти: контрабас, скрипка та духові інструменти . Поступово до них приєднуються нові і нові групи інструментів.

Схвильований характер першої теми означає початок репризи. Тема знову будується на інтонації запитання. Далі звучить тема долі , яка втрачає свою силу, вона звучить уривчасто. Далі проведенням тем з попередніх частин готується шлях до святкового урочистого фіналу. Схематично це можна показати так:

 

 

Побічна тема (Ічастина)

маршова тема (ІІ частина)

танцювальна тема ( ІІІ частина).

Третя і четверта частини симфонії йдуть без перерви.

Фіналпочинається в тональності До- мажор.

Четверта частина звучить урочисто, подібно до тріумфальної переможної ходи. Як і в другій частині в музиці фіналу відчутно відгомін французької революції: тема фіналу подібна до Гімну Свободи.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти