![]() |
ЯКІ ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ОБОВЯЗКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ
На самостійне обов’язкове опрацювання завдань з навчальної дисципліни «Фізіологія рослин з основами мікробіології» виділено 24 години, в тому числі: 25 годин – у 4 семестрі. Студентам пропонуються такі форми самостійної роботи: опрацювання лекційного матеріалу з окремих тем та питань, підготовка та виконання контрольних робіт, підготовка до заліку. МОДУЛЬ1. ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ В курсі ботаніки студентам потрібно вивчити будову клітини. Перед фізіологією рослин стоїть задача познайомитися з функціонуванням клітин, важливою властивістю яких являється постійний обмін речовин. Цей процес відбувається при безпосередній участі живої протоплазми і залежить від її стану та властивостей. Проникнення речовин в клітину, її вихід назовні – це складний фізіологічний процес. Він обумовлений структурою та функцією поверхневих мембран цитоплазми та залежить від хімічної природи навколишніх та поступаючих в клітину речовин (від розміру і форми молекул, величини електричного розряду та ін.). Саме складність процесу надходження речовин в клітину визначила ряд теорій проникності. Ціллю даного розділу являється практичне підтвердження вибіркового надходження речовин в клітину
Практична робота № 1 Визначення життєздатності насіння за забарвленням цитоплазми Мета: ознайомитися з методикою визначення життєздатності насіння за забарвленням їх зародків вітальними барвниками Матеріали і обладнання: лупи, леза, пінцети, бюкси, препарувальні голки, фільтрувальний папір, насіння квасолі, гороху, 0,2% розчин кислого фуксину, 0,2% розчин індигокарміну. Теоретичне обгрунтування Метод заснований на властивості живої протоплазми не пропускати забарвлені речовини в клітину. У мертвої та пошкодженої тканини змінюється структура протоплазми і збільшується її схожість з барвниками. Життєздатним вважається насіння, зародки якого не забарвлюються. Життєздатність насіння гороху, квасолі, льону, гарбуза, люпину та коноплі визначається методом Нелюбова, насіння пшениці – методом Іванова. Хід роботи Метод Нелюбова: насіння квасолі або гороху, яке зволожувалось в термостаті протягом 16 – 18 годин при температурі 20°С, звільняють від насіннєвих оболонок і заливають в стакані 0,2 % розчином індигокарміну на 2 – 3 години. Потім барвник зливають, насіння старанно промивають водою і визначають його життєздатність. Насіння, сім'ядолі якого частково забарвились, а зародки зовсім не забарвились, вважають життєздатним. Якщо в насінні забарвлені зародки і сім'ядолі - таке насіння нежиттєздатне. Для біологічної перевірки беруть по 10 насінин, кладуть їх у мокру тканину, щоденно зволожують і через 6-7 днів виявляють пророслі і непророслі насінини. Результати порівнюють з даними, добутими під час фарбування. Для більшої наглядності роботу можна провести в двох варіантах: партію насіння розділити на 2 частини, одну з яких пошкодити кип’ятінням , іншу залишити не пошкодженою. В кінці досліду порівняти , як виглядає живе та пошкоджене кип’ятінням насіння. Метод М. М. Іванова: для визначення взятинасіння пшениці, замочене на 10 годин при температурі 18°С. Частину насіння вбити кип’ятінням, дослід проводять в 2 варіанта – з живими і мертвими. Взяти по 8 – 10 зернівок кожного варіанту, розрізати лезом борідки навпіл і помістити на 15 хв в 0,2 % розчин фуксину кислого, налитий в стаканчики. Після цього барвник зливають, насіння промивають водою та пінцетом розкладають на фільтрувальний папір і визначають життєздатність. У життєздатних зернівок зародки не забарвлені або забарвлений тільки верхній шар. Який легко стирається пальцем. У неживих або дуже пошкоджених зернівок зародки забарвлюються інтенсивно. При дослідженні доцільно скористатися лупами.
а) нежиттєздатна зернівка б) життєздатна зернівка
Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ МОДУЛЬ 2. ФОТОСИНТЕЗ Фотосинтез виник на різних етапах еволюції життя і залишається важливим процесом біосфери. Фотосинтез – це процес перетворення поглинаючої організмом енергії світла в хімічну енергію органічних сполук. Іншими словами, фотосинтез – єдиний процес за допомогою якого сонячна енергія поглинається та затримується на Землі , перетворюючись в інші форми енергії. Фотосинтез впливає на біосферні процеси , являється фактором їх збалансованості : стабілізує відношення кисню і вуглекислого газу в атмосфері , впливає на стан озонового екрану, вміст гумусу в грунті, парниковий ефект і т. д. Таким чином, фотосинтез визначає екологічне благополуччя біосфери. Однак, за останні десятиліття в результаті господарської діяльності людини, вирубки лісів баланс атмосферних явищ порушений. Тому важливими завданнями являється: збереження та відтворення лісів, подальше вивчення самого процесу фотосинтезу, підвищення фотосинтетичної продуктивності сільськогосподарських посівів та насаджень. Практична робота №2 Визначення чистої продуктивності фотосинтезу. Мета: Навчитися визначати площу листкової поверхні різними методами. Ознайомитися з методикою визначення чистої продуктивності фотосинтезу на прикладі пшениці озимої Матеріали і обладнання: сушильна шафа, торсійні ваги, ножиці, міліметровий папір, олівці. Теоретичне обґрунтування. Фотосинтетична активність посіву залежить від різних показників, найважливіші з яких – фотосинтетичний потенціал, листковий індекс та чиста продуктивність фотосинтезу. Величина цих показників залежить від факторів зовнішнього середовища під час розвитку рослин , а також від особливостей культури. Найбільш поширений показник, що використовується в практиці сільського господарства – чиста продуктивність фотосинтезу ( ЧПФ). Чиста продуктивність фотосинтезу посіву (ЧПФ) польової культури – це кількість сухої речовини, яка утворюється в результаті фотосинтезу на одиницю листкової поверхні посіву за одиницю часу. Такими показниками вважається кількість грам абсолютно сухої речовини, яка утворюється на 1 м² листків за добу. Вона визначається за формулою : ЧПФ = В2 – В1 / 0,5 (Л1 – Л2) n , Де: В1 і В2 – суха маса рослин на початку і в кінці облікового періоду; Л1 і Л2 - - площі листків на початку і в кінці періоду спостережень ; N – період між двома спостереженнями, днів. ЧПФ характеризує приріст маси рослин в грамах за певний період (добу) на одиницю поверхні листка. Цей показник коливається в межах 0,1 – 2,0 г/м². Для злаків показник ЧПФ може бути в межах 5-6 г/м² за добу. Це означає, що один метр листкової поверхні за добу в сприятливих умовах синтезує 5-6 г сухої речовини. При визначенні інтенсивності фотосинтезу та дихання велике значення має показник площі листка та листковий індекс. Листковий індекс – це відношення загальної площі листків рослин до площі посіву. В залежності від культури та умов вирощування цей показник коливається в межах 1-7 м² на метр квадратний посіву. Для більшості сільськогосподарських культур оптимальна величина цього показника дорівнює – 4-5 м² на метр квадратний. Для характеристики фотосинтетичної роботи посіву використовують спеціальний показник – фотосинтетичний потенціал, Який знаходять як суму площі листків (м² на 1 га посіву за кожну добу вегетаційного періоду або певної його частини). Для добрих посівів фотосинтетичний потенціал за вегетацію складає на 1 га – 2,2 –3 млн. м² (за 1 добу). Хід роботи Для визначення площі листкової поверхні розроблено багато методів. 1) Метод: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2) Метод:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3) Метод:__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Використовуючи різні методи визначити площу листкової поверхні кімнатної рослини. Таблиця |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|