ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Композиційні прийоми і схеми побудови натюрморту. Формати. Розміщення у квадраті, трикутнику, крузі

Як у будь-якому творі, так і в натюрморті, слід виявити головне, розкрити його задум, підпорядкованість елементів. Без підпорядкованості не може бути цілісності композиції.

Перед постановкою натюрморту виконується задум і виконуються пошукові ескізи композиції.

Постановка починається з композиційного центра. Натюрморт не може бути складеним із випадкових предметів. Кожен предмет повинен бути зв'язаний змістом з іншим, близьким за значенням і відповідати основному принципу виразності зображення: різні форма, матеріал, фактура, колір та ін.

Одним з істотних завдань є передача повітря, простору, віддаленості предметів. Натюрморт ставлять нижче рівня очей малюючого, щоб його горизонтальна площина була в перспективному скороченні.

Часто невиправдано мало уваги звертають на тло. Плоске або просторове, світле або темне, розміщене близько або далеко від предметів, тло по-різному впливає на загальне враження. Велике значення має колір тла. Із зміною кольору змінюється сприймання кольорових відношень усіх предметів.

У постановку натюрморту часто вводять драпірування. Розміщення драпіровки, місце її в композиції підпорядковується естетичним вимогам, які закладені в гармонії форм, світла, кольору, тону.

Коли постановка натюрморту закінчена, можна приступати до її виконання на площині.

Для того щоб передати ідейний зміст задуманого натюрморту, слід добре володіти рисунком і живописом, бачити колір і тон, перспективу, цілісність і глибину простору, вміти застосовувати композиційні виражальні засоби.

Не забувати, що зі зміною точки зору, змінюється видимість, взаємо-розміщення і відношення предметів, а також загальний вигляд в цілому. Щоб живописний натюрморт мав задуманий вплив, необхідно знайти кращу точку зору. Тому рекомендується зробити декілька композиційних начерків, де зразу уточнюється формат (мал. 4.2).

Мал. 4.2. Типові схеми побудови натюрморту

У пошуках ескізів можна застосувати видошукач (рамку з продовгуватим отвором).

Після такої підготовки можна приступати до малюнка натюрморту на картинній площині за ескізом. Особливу увагу слід звернути на масштаб натюрморту, його величину відносно площини зображення. Необхідно знайти таке розміщення натюрморту на площині, щоб не виникало бажання збільшити або зменшити його, опустити або підняти, змістити вліво або вправо.

Якщо натюрморт складний і багатоплановий, то композиційний центр, який складається з більш виразних за формою, кольором і тоном предметів, необхідно розмістити на другому плані, ближче до центру. Інші предмети — на передньому й задньому планах.

Коли на площині буде знайдено правильне композиційне розміщення предметів, необхідно приступити до передачі об'ємності і матеріальності тіл у просторі.

Натюрморт повинен бути виразним за характером форми, матеріалу, кольору, тону, насиченості й освітленості.

У роботі над натюрмортом слід правильно вибрати формат, який зумовлений змістом, задумом і елементами композиції: прямокутник, трикутник розкривають свою динаміку на площині; квадрат — статична композиція; овал — напруга, відцентрова сила; видовжений прямокутник по горизонталі — динамічна розповідь; по вертикалі — урочистість.

Щоб робота була успішною, слід дотримуватись наступних етапів:

1)попередній аналіз постановки;

2)композиційне розміщення зображення на аркуші паперу;

3)передача характеру форми предметів та їх пропорцій;

4) конструктивний аналіз форми

предметів і перспективна побудова зображення на площині;

5) виявлення об'єму предметів засобами світлотіні;

6)детальне промальовування предметів;

7)синтез — підведення підсумків роботи над малюнком.

 

Симетрична й асиметрична побудова. Статика й динаміка. Ритм. Контраст. Колорит. Простір. Плановість

Тематична композиція натюрморту визначається естетичними вимогами. У деяких натюрмортах для розкриття ідейного задуму може бути поставлене завдання — передати стійкість, рівновагу (мал. 4.3).

Тоді виправданим буде використання елементів симетрії і конструктивності. В інших випадках, коли художник хоче виразити

 

відчуття радості життя, красу руху, бажано побудувати натюрморт асиметричним, ритмічно розміщуючи форми за тональними й кольоровими поєднаннями предметів, збільшуючи чи зменшуючи відстані між ними.

Для виявлення різних форм і матеріалів, їх різниці, у композиції натюрморту можуть бути використані закони контрасту. Контрастні поєднання великого з малим, світлого з темним, сферичної форми з кубічною і т.д. підкреслюють специфічні особливості розмірів, форм, їх тональні й кольорові характеристики.

Одним із важливих завдань натюрморту є правдиве відтворення повітря, простору, віддаленості предметів. Із цією метою предмети на передньому плані можуть (ніби випадково) загороджувати частину предметів другого плану. Таке розміщення полегшує передачу простору.

Під час малювання натюрморт ставлять нижче рівня очей, щоб його горизонтальну площину було видно в перспективному скороченні.

У передачі просторових планів в натюрморті враховують закони лінійної і повітряно-кольорової перспективи. Основним засобом виявлення простору є світло, тінь і колір.

Коліру натюрморті не може існувати окремо. Колір кожного предмета і на світлі, і в тіні хоча і має свій відтінок, але споріднений в цілому. У роботі необхідно добиватись спорідненості всіх фарб. Синій, зелений і жовтий кольори предметів — всі повинні мати між собою щось спільне.

Живопис— це найменші нюанси відтінків в межах наближеної кольорової гами. Кожна поверхня предмета повинна пульсувати теплими і холодними відтінками, які підпорядковуються єдиному колориту. Тільки в цьому випадку натюрморт відтворить красу предметів, їх кольорову цінність.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти