ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Соціальна стратифікація – поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту, тощо.

Стратифікація є ознакою будь – якого суспільства. Розрізняють такі основні історичні типи соціальної стратифікації, як рабство, касти, стани і класи.

Основними компонентами нерівності є розподіл прибутків та добробуту, відмінності в якості та тривалості освіти, участь у політичному житті, у владних структурах, володіння власністю та рівень престижу.

Рабство – форма нерівності, за якої одна людина володіє іншими.

Касти – членом цієї соціальної групи людина ставала від народження. Перехід із однієї до іншої був неможливим.

Стани– ця соціальна група мала певні права і обов’язки, що передавалися у спадок. Переміщення було можливим, але складним.

Класи– цей тип стратифікованого суспільства є головним об’єктом соціології марксизму. К. Маркс вважав класову структуру основою розвитку і змін, а їх виникнення пояснював економічними чинниками. Це – відкритіший тип стратифікації. У західному індустріальному суспільстві розрізняють три класи: вищий, середній, нижчий.


Для загального уявлення про соціальну ієрархію суспільства достатньо поділити громадян будь – якого суспільства відповідно до таких критеріїв: дохід, освіта, влада, престиж.

Дохід вимірюється в гривнях, доларах, які одержує окремий індивід або сім’я протягом певного часу (одного місяця або року).

Освіта – вимірюється кількістю років навчання у школі, коледжі, університеті (слюсар – сантехнік – 9 років, професор - 20).

Влада вимірюється кількістю людей, на яких розповсюджується прийняте рішення. (Рішення Президента розповсюджується на всіх громадян, рішення бригадира – на членів бригади).

Престиж – повага статусу, яка склалася в громадській думці.

Соціальна нерівність – це нерівність статусів, що випливає зі здатності індивідів виконувати ту чи іншу соціальну роль.

Статус – соціальна позиція людини в суспільстві, яку вона посідає відповідно до свого фаху, економічного забезпечення, демографічних особливостей, політичних можливостей тощо.

Будь – яка людина має цілу низку статусів (українець, брат, чоловік, лікар).

Виділяють природний статус, який людина отримує з народження (національність, фізичні та психологічні дані) і набутий статус, якого людина набуває з часом (освіта, кваліфікація тощо).

Певному статусу відповідає певна модель поведінки, роль.

Соціальна структура суспільства весь час перебуває у розвитку. Відбувається постійна зміна статусу індивідів, їх пересування з одних соціальних груп до інших.

Соціальна мобільність – зміна індивідом чи соціальною групою соціальної позиції, місця в соціальній структурі.

Існує горизонтальна і вертикальна мобільність.

Горизонтальна мобільність – це зміна соціального стану індивіда або соціальної групи в рамках однієї соціальної верстви, яка не приводить до підвищення або пониження його соціального статусу.

Вертикальна мобільність – це зміна положення індивіда або соціальної групи, яке супроводжується підвищенням або пониженням його соціального статусу.

Різні типи суспільства розрізняються за характером і рівнями мобільності.

Зростання соціальної мобільності в сучасному суспільстві загострює проблему маргінальності.

Маргінальність – це «прикордонність», проміжне положення індивіда або соціальної групи в соціальній структурі суспільства.

Маргінал – це індивід, який втратив свій попередній соціальний статус і не зміг адаптуватися до нового соціально – культурного середовища.

Особливості розвитку соціальної структури українського суспільства

На початку ХХІ ст. в Україні

- соціальна структура стала менш жорсткою, рухливішою;

- ослаблюються існуючі стратифікаційні обмеження;

- основним критерієм соціальної стратифікації стає прибуток;

- у формуванні високостатусних груп посилюється роль освіти і престижу;

- з’являються нові канали підвищення статусів, посилюється горизонтальна та вертикальна мобільність, активізуються процеси маргіналізації, перехід значних мас населення в переважно нижчі страти;

- змінюються якісні і кількісні параметри соціальної структури українського суспільства.

Якщо на початку 90-х р. ХХ ст. Україна за показником здоров’я посідала 40-е місце в світі, то на поч. ХХІ ст. перемістилася у другу сотню. Щорічно населення України зменшується в середньому на 400 тис. осіб.

За переписом населення 2001р. чисельність населення скоротилась за період з попереднього перепису на 3 млн. чоловік і становила трохи більше 49 млн. чол., а на початку 2007 – зменшилась до 47 млн. чол., на грудень 2010р. – 45 млн. 795 тис.

Якщо рівень життя еліт, вищої верстви за ці роки значно зріс, то у більшості населення різко знизився. Зубожіння населення, жебрацтво, безпритульність стали звичайним явищем.

Структура сучасного українського суспільства, зазнавши помітних змін, і дотепер зберігає багато ознак радянського суспільства.

Щоб Україні вийти на рубіж «суспільства середнього класу» потрібна трансформація, економічне піднесення.

Висновки

- Суспільство є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю.

- Соціальна структура – це внутрішня будова суспільства, сукупність його елементів і взаємозв’язків між ними.

- Поняття соціальна стратифікація відображає наявність у суспільстві численних соціальних утворень, представники яких різняться між собою нерівним обсягом влади, матеріальним багатством, правами і обв’язками, привілеями і престижем.

- Вивчення соціальної структури суспільства, тенденції її змін має значення як для державних органів, які здійснюють управління макросоціальними процесами, так і для окремого індивіда, який планує свою життєву кар’єру.

Питання для самоперевірки

1. Що означає категорія «соціальна структура суспільства»?

2. Визначте параметри, за якими соціологи виділяють соціальні спільноти.

3. Розкрийте сутність теорій «соціальної стратифікації».

4. Охарактеризуйте види соціальної мобільності.

5. В чому полягають особливості еволюції соціальної структури України? Кого Ви відносите до представників «вищого», «середнього», «нижчого» класу?

 

 

До змісту

До змісту

Тема 4 Соціальні інститути суспільства і соціальні організації

Основні питання теми

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти