ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Умови, порядок та підстави проведення обов'язкової інвентаризації

Курсова робота

з дисципліни: Бухгалтерський облік

 

Варіант 5

(варіант за номером – 13)

 

Виконала:

Студентка 3 курсу

ФЕП 310

Коркач Альони

 

 

Перевірила:

Костюнік О.В.

 

 

Київ 2012


Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3

І. Теоретична частина

Розділ 1

1.1 Проведення інвентаризації ………………………………………………….5

1.2 Умови, порядок та підстави проведення обов'язкової інвентаризації…………………………………………………………………….10

1.3 Інвентаризація виробничих запасів,……………………………...12

Розділ 2

2.1 Недоліки організації та проведення

інвентаризації на підприємстві ………………………………………………...19

2.2 Напрямки удосконалення порядку

проведення інвентаризації виробничих запасів……………………………….20

ІІ. Практична частина……………………………………………….…..23

Висновки……………………………………………………………........43

Використана література……………………………………………………...….44

 

 

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економічних відносин в Україні велике значення має приділятись правильності ведення обліку на підприємствах будь-якої форми власності. Особливо це стосується бюджетних підприємств та установ, так як їхня діяльність здійснюється за рахунок фінансування з державного бюджету, а тому вони повністю підзвітні державі і мають витрачати надані їм кошти виключно за цільовим призначенням. Таким чином великого значення набуває і інвентаризація, метою якої є забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Проведення інвентаризації є дуже актуальною темою при здійсненні бухгалтерського обліку, а тому потребує детального вивчення. Зацікавленість даною темою викликана й тим, що бухгалтерський облік в Україні, як і сама держава, є достатньо молодим порівняно з обліком інших країн, а тому потребує вдосконалення та поліпшення ще в багатьох питаннях.

Метою даної курсової роботи є дослідження процесу проведення інвентаризації, розкриття особливостей цього процесу, виявлення недоліків та надання певних пропозицій щодо удосконалення ведення інвентаризації.

Для досягнення даної мети були поставленні такі завдання:

- узагальнити та систематизувати теоретичні положення та нормативні акти щодо організації проведення інвентаризації в бюджетних установах;

- дослідження процесу проведення інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів;

- дослідження процесу проведення інвентаризації виробничих, матеріальних та нематеріальних запасів;

- дослідження процесу проведення інвентаризації незавершеного виробництва, будівництва та незавершених науково-дослідних робіт;

- дослідження процесу проведення інвентаризації грошових коштів, матеріальних цінностей та бланків суворої звітності;

- дослідити, як здійснюється перевірка та оформлення результатів інвентаризації;

- вивчити порядок урегулювання розходжень, виявлених у період інвентаризації;

- надати певні пропозиції щодо поліпшення та спрощення самого процесу проведення інвентаризації.

Предметом дослідження теми курсової роботи є інвентаризація в бюджетних установах.

Інформаційною базою для дослідження даної теми стали нормативні документи, що становлять законодавчу базу в регулюванні даного питання, підручники з обліку в бюджетних установах, монографії та періодичні видання, що досліджують дане питання з використанням практичного досвіду і наводячи цікаві приклади з реального життя, що стосуються діяльності різного виду бюджетних установ.

 

 

І. Теоретична частина

Проведення інвентаризації

У відносно різних об'єктів інвентаризації застосовуються три різних регламенту її проведення.

I. Перевірка фактичної наявності майна звіряння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

Застосовується у відношенні наступного майна, що зберігається і використовується в організаціях: основних засобів, нематеріальних активів (у частині наявності правовстановлюючих документів), незавершеного будівництва, обладнання до установки, виробничих запасів (матеріалів, товарів, готової продукції), незавершеного виробництва, готівкових грошових коштів, грошових документів і бланків суворої звітності, документарних цінних паперів.

II. Документальна звірка розрахунків з бюджетом, кредитними організаціями та іншими контрагентами.

Застосовується при інвентаризації всіх видів розрахунків, у тому числі розрахунків з бюджетом, а також при інвентаризації фінансових вкладень у частині виданих позик та вкладів в договори простого товариства.

III. Перевірка документальної обгрунтованості сум, що значаться на рахунках бухгалтерського обліку, на підставі наявних у організації документів.

Таким чином здійснюється інвентаризація нематеріальних активів (в частині правильності формування балансової вартості); запасів, які не перебувають у період проведення інвентаризації під звітом матеріально відповідальних осіб (переданих на відповідальне зберігання, матеріалів і товарів в дорозі, товарів відвантажених); витрат на НДДКР; бездокументарних цінних паперів; витрат майбутніх періодів; резервів майбутніх витрат і платежів. Даний порядок застосовується також при інвентаризації розрахунків і фінансових вкладень у видані позики і внески в договори простого товариства. Застосування цього регламенту без проведення документарних звірок з контрагентами знижує достовірність інвентаризації.

Прийняття рішень за результатами інвентаризації та їх відображення в бухгалтерському обліку

Результати інвентаризації узагальнюються в "Відомості обліку результатів, виявлених інвентаризацією" (ф. № інв - 26), яку підписує керівник організації, головний бухгалтер і голова інвентаризаційної комісії. У відомості міститься інформація про виявлені в результаті інвентаризації розбіжності по кожному рахунку: суми недостач, надлишків та псування, а також про порядок віднесення сум виявлених нестач і псування: залік за пересортицею, списання в межах норм природних втрат, віднесення на винних осіб та списання на позареалізаційні витрати.

Вартість відсутнього або зіпсованого майна, недостача і псування якого були виявлені в результаті проведеної інвентаризації, підлягає списанню з кредиту рахунків обліку майна в дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Виробляються запису:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 01 "Основні засоби", субрахунок "Вибуття основних засобів"; 04 "Нематеріальні активи", субрахунок "Вибуття нематеріальних активів"; 07 "Устаткування до установки"; 08 "Вкладення у необоротні активи"; 10 "Матеріали"; 41 " Товари ", 43" Готова продукція ", 50" Каса "; 58" Фінансові вкладення ".

Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку:

Здійснюється взаємний залік надлишків і недостач виробничих запасів у результаті пересортиці.

Взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки у вигляді виключення за один і той же період, що перевірявся, в одного і того ж особи, що перевіряється, стосовно ТМЦ одного і того ж найменування і в тотожних кількостях. Про допущену пересортицю матеріально відповідальні особи подають докладні пояснення інвентаризаційної комісії.

Якщо при заліку нестач надлишками з пересортиці вартість саме ті цінностей вище вартості цінностей, що опинилися у надлишку, ця різниця у вартості відноситься на винних осіб. У випадку, коли конкретні винуватці пересортиці не встановлені, виявлена ​​різниця розглядається як недостача понад норми втрат і списується на позареалізаційні витрати. При цьому в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими ця різниця не віднесена на винних осіб. [7,8]

Пропозиції про регулювання виявлених при інвентаризації розбіжностей фактичної наявності цінностей і даних бухгалтерського обліку подаються на розгляд керівнику організації. Остаточне рішення про залік приймає керівник організації.

Залік з пересортиці і виявлення надлишків і нестач після заліку відображається в порівнювальної відомості результатів інвентаризації ТМЦ (ф. № інв - 19). У бухгалтерському обліку операції із заліку пересортиці відображаються записами:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 10 "Матеріали"; 41 "Товари", 43 "Готова продукція"

- Списані відсутні запаси (за їх собівартістю або обліковою ціною);

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей"

- Списані транспортно-заготівельні витрати, що припадають на відсутні запаси (у частині матеріалів і товарів, якщо їх облік ведеться із застосуванням рахунків 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" і 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей");

· Дебет рахунку 10 "Матеріали"; 41 "Товари", 43 "Готова продукція",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Прийняті до обліку надлишки при заліку нестач надлишками з пересортиці (за собівартістю або обліковою ціною запасів, що опинилися у надлишку);

· Дебет рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Прийняті до обліку транспортно-заготівельні витрати, що припадають на надлишки (в частині матеріалів і товарів, якщо їх облік ведеться із застосуванням рахунків 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" і 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей").

Якщо перевищення вартості відсутніх цінностей над вартістю зайвих цінностей, зачитується в рахунок нестач, відноситься на винних осіб, робиться запис:

· Дебет рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", субрахунок "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Якщо особа, винна у пересортиці, не виявлено, перевищення відноситься на позареалізаційні витрати організації. Проводиться запис:

· Дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші витрати",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

Якщо вартість надлишкових зачитуємо цінностей вище вартості відсутніх, перевищення відноситься на позареалізаційні доходи, що відображається записом:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші доходи";

Визначається природний спад цінностей в межах встановлених норм.

Якщо після заліку за пересортицею, проведеного в установленому порядку, все-таки є недостача цінностей, то норми природного убутку повинні застосовуватися тільки по тому найменуванням цінностей, за яким встановлена ​​недостача.

Природний спад цінностей в межах норм, затверджених у встановленому порядку, списується за розпорядженням керівника організації на рахунки обліку і на витрати на продаж. Норми убутку можуть застосовуватися лише у випадках виявлених фактичних нестач. Дана операція відображається в обліку записами:

Дебет рахунку 20 "Основне виробництво", ін рахунків обліку витрат, Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Списана природний спад матеріалів у межах встановлених норм;

· Дебет рахунку 44 "Витрати на продаж",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Списана природний спад товарів і готової продукції в межах встановлених норм.

При відсутності встановлених норм спад розглядається як недостача понад норми.

За матеріалами і товарах, по яких виявлена ​​недостача понад норми природного убутку і за якими раніше був пред'явлений ПДВ до повернення з бюджету, слід відновити суму ПДВ і також віднести її в дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Проводиться запис:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 68 "Розрахунки по податках і зборах", субрахунок "Розрахунки з ПДВ"

- Відображена відновлена ​​сума ПДВ;

Нестачі матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна, а також псування виробничих запасів понад норми природного убутку відносяться на винних осіб.

При цьому робиться запис:

· Дебет рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", субрахунок "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Сума недостачі (псування понад норми природного убутку) віднесена на винних осіб.

У тих випадках, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, втрати від нестач і псування списуються на позареалізаційні витрати, що відображається в обліку записом:

· Дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші витрати",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

У документах, що подаються для оформлення списання нестач цінностей і псування понад норми природного убутку, повинні бути рішення слідчих чи судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб, або відмова на стягнення збитків з винних осіб, висновок про факт псування цінностей, отриманий від відділу технічного контролю або відповідних спеціалізованих організацій.

Майно, що опинилося в надлишку, приймається до обліку щодо оцінки за ринковою вартістю з визнанням позареалізаційних доходів з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних осіб.

При цьому в обліку провадяться записи:

· Дебет рахунку 04 "Нематеріальні активи"; 07 "Устаткування до установки"; 08 "Вкладення у необоротні активи"; 10 "Матеріали"; 41 "Товари", 43 "Готова продукція", 50 "Каса"; 58 "Фінансові вкладення".

· Кредит счета 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші доходи».

 

Інвентаризація грошових коштів, цінностей і бланків суворої звітності в касі установи та розрахунків. При інвентаризації каси установи слід керуватися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами). Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності грошових коштів, цінних паперів, чекових книжок, поштових марок, оплачених путівок тощо, які знаходяться в касі установи, застосовується Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей. До початку інвентаризації в касі установи комісія записує останні номери прибуткового та видаткового касового ордерів, чекової книжки тощо. Комісія шляхом повного перерахунку перевіряє наявність у касі усіх грошових коштів, цінних паперів, лімітованих чекових книжок, поштових марок тощо. Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності бланків документів суворої звітності та виявлення кількісних розходжень їх з обліковими даними застосовується Інвентаризаційний опис бланків документів суворої звітності. За наявності бланків документів суворої звітності, що нумеруються одним номером, складається комплект із вказівкою кількості документів у ньому.

Інвентаризація реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунків, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, робітниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у звіренні документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками, реальність заборгованості і винних осіб, якщо пропущені терміни позовної давності.

Усім дебіторам установи-кредитори повинні передати дані про їхню заборгованість, які пред’являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальної заборгованості. Дебітори зобов’язані протягом десяти днів з дня отримання документального підтвердження підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

На рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми. Якщо до кінця звітного періоду не вдалось усунути виниклих розбіжностей або не встановлено розбіжностей, то розрахунки з дебіторами і кредиторами показуються кожною зі сторін у своєму балансі в сумах, які виходять з їх бухгалтерських записів і визнані нею правильними.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна також установити:

- правильність розрахунків із банками, з фінансовими, податковими органами, державними цільовими фондами, з вищестоящою установою, іншими установами, а також зі структурними підрозділами установи, виділеними на окремі баланси;

- заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обґрун-тованість сум заборгованості з недостач і крадіжок та вжиті заходи про стягнення цієї заборгованості;

- правильність і обґрунтованість сум дебіторської, кредиторської та депонентської заборгованості, включаючи суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. Суми кредиторської і депонентської заборгованості, строк позовної давності яких минув, підлягають списанню з бухгалтерського обліку за порядком, визначеним Державним казначейством України;

- реальність заборгованості робітникам і службовцям із заробітної плати, з розрахунків із робітниками і службовцями про безготівкові перерахунки;

- чи вжито заходів для стягнення дебіторської заборгованості у встановленому порядку.

Для відображення результатів інвентаризації розрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованістю, що знаходиться на обліку установи на момент звітного періоду (інвентаризації), призначений Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами.

В акті вказуються найменування про інвентаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованості, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув.

Акт складається інвентаризаційною комісією на підставі виявлених залишків сум за документами, які відображаються на відповідних субрахунках, підписується і передається до бухгалтерії.

До акта слід додати довідку, в якій наводяться найменування та адреси дебіторів і кредиторів, сума заборгованості, за що обліковується заборгованість, з якого часу і на підставі яких документів. Довідка складається в розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.

За сумами дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, у довідці вказуються особи, винні в пропущенні цих термінів.

Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результату виконання кошторису доходів та видатків за минулий рік.

Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість слід відображати поза балансом не менше п’яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану боржника.

ІІ . Практична частина

Баланс на 01.грудня 2011 р.

(Номер варіанта визначається згідно останньої цифри залікової книжки)

Таблиця 1

Висновки

Інвентаризація переслідує ряд завдань і цілей. Існують випадки, коли інвентаризація повинна проводитися в обов'язковому порядку. Як ми бачимо роль інвентаризації дуже велика - з її допомогою перевіряється правильність даних поточного обліку матеріальних і грошових коштів, виявляються помилки, допущені в обліку, приймаються на облік не враховані господарські об'єкти, контролюється збереження господарських засобів, які перебувають у матеріально відповідальних осіб. Інвентаризація має велике значення для правильного визначення витрат на виробництво продукції, виконаних робіт і наданих послуг, для скорочення втрат товарно-матеріальних цінностей, попередження розкрадань майна і т. п. Інвентаризація сприяє зміцненню підприємства, попереджає можливі майнові втрати. Вона або підтверджує дані бухгалтерського обліку, або виявляє невраховані цінності і допущені втрати, розкрадання, нестачі. Тому за допомогою інвентаризації контролюється не тільки збереження матеріальних цінностей, але і перевіряються повнота і достовірність даних бухгалтерського обліку та звітності. Тільки завдяки цьому методу бухгалтерського обліку можна встановити відповідність між кількістю і якістю майна зазначеного в бухгалтерському балансі та майна в дійсності знаходяться на підприємстві. Проведення інвентаризації має безліч особливостей для різних видів інвентаризуються об'єктів і різних господарських ситуацій. Організація проведення інвентаризації таким чином, щоб її функція щодо забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, встановлена ​​Законом "Про бухгалтерський облік", була дійсно виконана, вимагає знання та застосування всіх положень та інших нормативних актів з бухгалтерського обліку, а також знання освіту або не бухгалтерську права (цивільного, авторського, трудового і т.д.).

 

Курсова робота

з дисципліни: Бухгалтерський облік

 

Варіант 5

(варіант за номером – 13)

 

Виконала:

Студентка 3 курсу

ФЕП 310

Коркач Альони

 

 

Перевірила:

Костюнік О.В.

 

 

Київ 2012


Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3

І. Теоретична частина

Розділ 1

1.1 Проведення інвентаризації ………………………………………………….5

1.2 Умови, порядок та підстави проведення обов'язкової інвентаризації…………………………………………………………………….10

1.3 Інвентаризація виробничих запасів,……………………………...12

Розділ 2

2.1 Недоліки організації та проведення

інвентаризації на підприємстві ………………………………………………...19

2.2 Напрямки удосконалення порядку

проведення інвентаризації виробничих запасів……………………………….20

ІІ. Практична частина……………………………………………….…..23

Висновки……………………………………………………………........43

Використана література……………………………………………………...….44

 

 

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економічних відносин в Україні велике значення має приділятись правильності ведення обліку на підприємствах будь-якої форми власності. Особливо це стосується бюджетних підприємств та установ, так як їхня діяльність здійснюється за рахунок фінансування з державного бюджету, а тому вони повністю підзвітні державі і мають витрачати надані їм кошти виключно за цільовим призначенням. Таким чином великого значення набуває і інвентаризація, метою якої є забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Проведення інвентаризації є дуже актуальною темою при здійсненні бухгалтерського обліку, а тому потребує детального вивчення. Зацікавленість даною темою викликана й тим, що бухгалтерський облік в Україні, як і сама держава, є достатньо молодим порівняно з обліком інших країн, а тому потребує вдосконалення та поліпшення ще в багатьох питаннях.

Метою даної курсової роботи є дослідження процесу проведення інвентаризації, розкриття особливостей цього процесу, виявлення недоліків та надання певних пропозицій щодо удосконалення ведення інвентаризації.

Для досягнення даної мети були поставленні такі завдання:

- узагальнити та систематизувати теоретичні положення та нормативні акти щодо організації проведення інвентаризації в бюджетних установах;

- дослідження процесу проведення інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів;

- дослідження процесу проведення інвентаризації виробничих, матеріальних та нематеріальних запасів;

- дослідження процесу проведення інвентаризації незавершеного виробництва, будівництва та незавершених науково-дослідних робіт;

- дослідження процесу проведення інвентаризації грошових коштів, матеріальних цінностей та бланків суворої звітності;

- дослідити, як здійснюється перевірка та оформлення результатів інвентаризації;

- вивчити порядок урегулювання розходжень, виявлених у період інвентаризації;

- надати певні пропозиції щодо поліпшення та спрощення самого процесу проведення інвентаризації.

Предметом дослідження теми курсової роботи є інвентаризація в бюджетних установах.

Інформаційною базою для дослідження даної теми стали нормативні документи, що становлять законодавчу базу в регулюванні даного питання, підручники з обліку в бюджетних установах, монографії та періодичні видання, що досліджують дане питання з використанням практичного досвіду і наводячи цікаві приклади з реального життя, що стосуються діяльності різного виду бюджетних установ.

 

 

І. Теоретична частина

Проведення інвентаризації

У відносно різних об'єктів інвентаризації застосовуються три різних регламенту її проведення.

I. Перевірка фактичної наявності майна звіряння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

Застосовується у відношенні наступного майна, що зберігається і використовується в організаціях: основних засобів, нематеріальних активів (у частині наявності правовстановлюючих документів), незавершеного будівництва, обладнання до установки, виробничих запасів (матеріалів, товарів, готової продукції), незавершеного виробництва, готівкових грошових коштів, грошових документів і бланків суворої звітності, документарних цінних паперів.

II. Документальна звірка розрахунків з бюджетом, кредитними організаціями та іншими контрагентами.

Застосовується при інвентаризації всіх видів розрахунків, у тому числі розрахунків з бюджетом, а також при інвентаризації фінансових вкладень у частині виданих позик та вкладів в договори простого товариства.

III. Перевірка документальної обгрунтованості сум, що значаться на рахунках бухгалтерського обліку, на підставі наявних у організації документів.

Таким чином здійснюється інвентаризація нематеріальних активів (в частині правильності формування балансової вартості); запасів, які не перебувають у період проведення інвентаризації під звітом матеріально відповідальних осіб (переданих на відповідальне зберігання, матеріалів і товарів в дорозі, товарів відвантажених); витрат на НДДКР; бездокументарних цінних паперів; витрат майбутніх періодів; резервів майбутніх витрат і платежів. Даний порядок застосовується також при інвентаризації розрахунків і фінансових вкладень у видані позики і внески в договори простого товариства. Застосування цього регламенту без проведення документарних звірок з контрагентами знижує достовірність інвентаризації.

Прийняття рішень за результатами інвентаризації та їх відображення в бухгалтерському обліку

Результати інвентаризації узагальнюються в "Відомості обліку результатів, виявлених інвентаризацією" (ф. № інв - 26), яку підписує керівник організації, головний бухгалтер і голова інвентаризаційної комісії. У відомості міститься інформація про виявлені в результаті інвентаризації розбіжності по кожному рахунку: суми недостач, надлишків та псування, а також про порядок віднесення сум виявлених нестач і псування: залік за пересортицею, списання в межах норм природних втрат, віднесення на винних осіб та списання на позареалізаційні витрати.

Вартість відсутнього або зіпсованого майна, недостача і псування якого були виявлені в результаті проведеної інвентаризації, підлягає списанню з кредиту рахунків обліку майна в дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Виробляються запису:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 01 "Основні засоби", субрахунок "Вибуття основних засобів"; 04 "Нематеріальні активи", субрахунок "Вибуття нематеріальних активів"; 07 "Устаткування до установки"; 08 "Вкладення у необоротні активи"; 10 "Матеріали"; 41 " Товари ", 43" Готова продукція ", 50" Каса "; 58" Фінансові вкладення ".

Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку:

Здійснюється взаємний залік надлишків і недостач виробничих запасів у результаті пересортиці.

Взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки у вигляді виключення за один і той же період, що перевірявся, в одного і того ж особи, що перевіряється, стосовно ТМЦ одного і того ж найменування і в тотожних кількостях. Про допущену пересортицю матеріально відповідальні особи подають докладні пояснення інвентаризаційної комісії.

Якщо при заліку нестач надлишками з пересортиці вартість саме ті цінностей вище вартості цінностей, що опинилися у надлишку, ця різниця у вартості відноситься на винних осіб. У випадку, коли конкретні винуватці пересортиці не встановлені, виявлена ​​різниця розглядається як недостача понад норми втрат і списується на позареалізаційні витрати. При цьому в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими ця різниця не віднесена на винних осіб. [7,8]

Пропозиції про регулювання виявлених при інвентаризації розбіжностей фактичної наявності цінностей і даних бухгалтерського обліку подаються на розгляд керівнику організації. Остаточне рішення про залік приймає керівник організації.

Залік з пересортиці і виявлення надлишків і нестач після заліку відображається в порівнювальної відомості результатів інвентаризації ТМЦ (ф. № інв - 19). У бухгалтерському обліку операції із заліку пересортиці відображаються записами:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 10 "Матеріали"; 41 "Товари", 43 "Готова продукція"

- Списані відсутні запаси (за їх собівартістю або обліковою ціною);

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей"

- Списані транспортно-заготівельні витрати, що припадають на відсутні запаси (у частині матеріалів і товарів, якщо їх облік ведеться із застосуванням рахунків 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" і 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей");

· Дебет рахунку 10 "Матеріали"; 41 "Товари", 43 "Готова продукція",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Прийняті до обліку надлишки при заліку нестач надлишками з пересортиці (за собівартістю або обліковою ціною запасів, що опинилися у надлишку);

· Дебет рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Прийняті до обліку транспортно-заготівельні витрати, що припадають на надлишки (в частині матеріалів і товарів, якщо їх облік ведеться із застосуванням рахунків 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" і 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей").

Якщо перевищення вартості відсутніх цінностей над вартістю зайвих цінностей, зачитується в рахунок нестач, відноситься на винних осіб, робиться запис:

· Дебет рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", субрахунок "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Якщо особа, винна у пересортиці, не виявлено, перевищення відноситься на позареалізаційні витрати організації. Проводиться запис:

· Дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші витрати",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

Якщо вартість надлишкових зачитуємо цінностей вище вартості відсутніх, перевищення відноситься на позареалізаційні доходи, що відображається записом:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші доходи";

Визначається природний спад цінностей в межах встановлених норм.

Якщо після заліку за пересортицею, проведеного в установленому порядку, все-таки є недостача цінностей, то норми природного убутку повинні застосовуватися тільки по тому найменуванням цінностей, за яким встановлена ​​недостача.

Природний спад цінностей в межах норм, затверджених у встановленому порядку, списується за розпорядженням керівника організації на рахунки обліку і на витрати на продаж. Норми убутку можуть застосовуватися лише у випадках виявлених фактичних нестач. Дана операція відображається в обліку записами:

Дебет рахунку 20 "Основне виробництво", ін рахунків обліку витрат, Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Списана природний спад матеріалів у межах встановлених норм;

· Дебет рахунку 44 "Витрати на продаж",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Списана природний спад товарів і готової продукції в межах встановлених норм.

При відсутності встановлених норм спад розглядається як недостача понад норми.

За матеріалами і товарах, по яких виявлена ​​недостача понад норми природного убутку і за якими раніше був пред'явлений ПДВ до повернення з бюджету, слід відновити суму ПДВ і також віднести її в дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Проводиться запис:

· Дебет рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

· Кредит рахунку 68 "Розрахунки по податках і зборах", субрахунок "Розрахунки з ПДВ"

- Відображена відновлена ​​сума ПДВ;

Нестачі матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна, а також псування виробничих запасів понад норми природного убутку відносяться на винних осіб.

При цьому робиться запис:

· Дебет рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", субрахунок "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

- Сума недостачі (псування понад норми природного убутку) віднесена на винних осіб.

У тих випадках, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, втрати від нестач і псування списуються на позареалізаційні витрати, що відображається в обліку записом:

· Дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші витрати",

· Кредит рахунку 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

У документах, що подаються для оформлення списання нестач цінностей і псування понад норми природного убутку, повинні бути рішення слідчих чи судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб, або відмова на стягнення збитків з винних осіб, висновок про факт псування цінностей, отриманий від відділу технічного контролю або відповідних спеціалізованих організацій.

Майно, що опинилося в надлишку, приймається до обліку щодо оцінки за ринковою вартістю з визнанням позареалізаційних доходів з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних осіб.

Пр

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти