ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Попадання людини в електричну мережу по схемі рука-рука

Загальні положення

На промислових підприємствах використовується велика кількість різного електроустаткування, яке створює небезпеку поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу, оскільки у багатьох випадках його дія є несподіваною.

Для захисту від поразки електричним струмом всі робочі місця, зв'язані з використанням електроенергії, повинні відповідати вимогам електробезпеки за ГОСТ 12.1.030-82.

У даній лабораторній роботі розглядається методика аналізу електробезпеки на робочих місцях, де використовують електроустановку, яка живиться від трифазної, трипровідної електричної мережі з незаземленою нейтраллю.

До чинників електробезпеки в цих мережах відносяться: хороша електрична ізоляція електричної мережі від «землі» і навколишніх предметів, а також вживання захисного заземлення корпусів устаткування.

За встановленими нормами необхідна величина опору ізоляції фаз повинна бути не менше 500 кОм. Вона досягається за рахунок вживання ізолюючих матеріалів (гума, пластмаси, фарфор, скло та ін.).

Під впливом вологи, агресивної пари, пилу, вібрації та інших чинників, опір ізоляції може знижуватися аж до нуля (коротке замикання на корпус), що призводить до витоків струму на корпуси устаткування і появи на їх поверхнях небезпечної напруги (потенціалу).

Для зниження цього потенціалу, корпуси устаткування та інших струмопровідних предметів навмисно електрично сполучають із землею, тобто заземлюють.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання з землею чи її еквівалентом металевих частин обладнання, що не проводять струму, але можуть опинитися під напругою.

Призначення захисного заземлення – захист від небезпеки ураження електричним струмом при дотику до металевих корпусів електрообладнання, яке внаслідок порушення електричної ізоляції опинилося під напругою. Принцип дії захисного заземлення полягає в зниженні до безпечних значень напруги дотику, яка обумовлена замиканням на корпус.

Заземлюючий пристрій – сукупність заземлювачів (електродів, які з’єднані між собою і знаходяться в безпосередньому контакті з землею) і заземлюючих дротів (провідників, які з’єднують заземлені частини електроустановки із заземлювачем). У якості заземлювачів використовують зариті до грунту металеві предмети (труби, рейки, арматуру залізобетонних конструкцій та інші об'єкти).

Згідно з ПУЕ (правила устройства електроустановок) опір захисного заземлення у будь-який час року не повинен перевищувати:

0,5 Ом – в установках напругою більше 1000 В;

4 Ом – в установках напругою до 1000 В;

10 Ом – в установках потужністю 100 кВт і менше і в установках до 1000 В з ізольованою нейтраллю.

Ефективність захисного заземлення тим вище, чим нижче його опір.

За наявності напруги (потенціалу) на корпусі устаткування виникає небезпека поразки електричним струмом.

Поразка електричним струмом відбувається в результаті дотику людини до токоведучих частин, що знаходилися під напругою. Величина струму, що проходить через тіло людини, залежить від режиму нейтралі мережі, активного і ємкісного опору між фазними дротами та землею, а також схеми включення людини в ланцюг струму.

Встановлено, що шлях проходження струму тілом людини грає істотну роль в результаті поразки. Існує 15 характерних шляхів струму в тілі людини (петлі струму). Найпоширеніші 3 петлі струму: рука-рука; рука-нога; нога-нога, голова-нога, голова-рука.

Ступінь ураження людини електричним струмом визначається силою струму, що пройшов через тіло людини і є визначальним чинником при дії на організм людини (табл. 6.1).

Дія струму залежить також від опору тіла людини та коливається від 500 до 100000 Ом, визначається станом шкіри, розміром поверхні зіткнення, густиною контакту, тривалістю дії та величиною прикладеної напруги.

Залежно від класу приміщень по небезпеці поразки електричним струмом встановлюються величини безпечної напруги, що не вимагають спеціальних заходів захисту.

Для звичайних приміщень Uбез.=36В, для особливо небезпечних приміщень (вологість яких перевищує 75% та температура перевищує 25°С) Uбез.=12В.

Для запобігання поразок від електричного струму при випадковому дотику людини до нетоковедучих частин застосовують різні заходи захисту: заземлення, занулення, захисне відключення, вирівнювання потенціалів.

Найпоширенішим видом захисту є захисне заземлення.


 

 

Таблиця 6.1

Характер дії струму на організм людини

Величина струму, мА Змінного (50 Гц) Постійного
0,5-1,5 Початок відчуттів: слабке свербіння, пощипування шкіри Не відчувається
2 – 4 Відчуття розповсюджується на зап'ястку; злегка зводить м'язи Не відчувається
5 – 7 Больові відчуття посилюються у всій кисті; судоми; слабкі болі у всій руці до передпліччя Початок відчуття; слабкий нагрів шкіри під електродами
8 – 10 Сильні болі і судоми у всій руці, включаючи передпліччя. Руки важко відірвати від електродів. Посилення нагріву
10 – 15 Болі у всій руці, які ледве витримуються. Руки неможливо відірвати від електродів. Із збільшенням тривалості протікання струму болі посилюються. Більше посилення нагріву під електродами і в прилеглій області шкіри.
20 – 25 Сильні болі. Руки паралізуються миттєво, відірвати їх від електродів неможливо. Дихання затруднено. Ще більше посилення нагріву шкіри, відчуття внутрішнього нагріву. Незначні скорочення м'язів рук.
25 – 50 Дуже сильний біль в руках і грудях. Дихання дуже затруднено. При тривалій дії може наступити параліч дихання або ослаблення серцевої діяльності з втратою свідомості. Сильний нагрів, болі і судоми в руках. При відриві рук від електродів виникають сильні болі.
50 – 80 Дихання паралізується, через декілька секунд порушується робота серця. При тривалій дії може наступити фібриляція серця. Дуже сильний поверхневий і внутрішній нагрів. Сильні болі в руці і в області грудей. Руки неможливо відірвати від електродів через сильні болі при відриві.
90 – 100 Фібриляція серця через 2-3 с, ще через декілька секунд – параліч дихання. Та ж дія, виражена сильніше. При тривалій дії – параліч дихання.
Та ж дія за менший час Фібриляція серця через 2-3с; ще через декілька секунд – параліч дихання.

 

6.2. Аналіз небезпеки поразки струмом в різних
електричних мережах

Захисні заходи в електроустановках

Захисне заземлення

Металеві частини електроустаткування можуть виявитися під напругою при пробої ізоляції та замиканні фази живлення на корпус. Якщо корпус не має контакту із землею, то дотик до нього рівносильний дотику до фази. Якщо корпус заземлений, то на корпусі виявиться напруга, залежна від опору заземлювача.

 

Uз = IзRз (6.6)

 

де Iз – струм замикання на корпус;

Rз – опір заземлювача.

Людина, що торкається цього корпусу, потрапляє під напругу дотику.

 

Uпр = Uз· , (6.7)

 

де – коефіцієнт напруги дотику.

Струм крізь людину при дотику до заземлених токоведучих частин, що виявилися під напругою, визначається виразом:

 

(6.8)

 

з урахуванням виразу (6.8) одержимо:

 

(6.9)

Коефіцієнт залежить від відстані між місцем, на якому стоїть людина, та заземлювачем. Якщо людина стоїть над землею вище заземлювачей, α = 0, то напруга дотику і струм, що проходить через людину, дорівнюють нулю. Якщо людина стоїть зовні поля розтікання (більше 20 м від заземлювача), α = 1 і людина потрапляє під напругу дотику, рівну напрузі U3 відносно землі.

З виразу (6.9): чим менше R3, тим менше величина струму, що пройшов крізь тіло людини.

Значення опору заземлювача R3, відповідно до «Правил устройства електроустановок» (ПУЕ), для установок з напругою живлення до 1000 В повинно бути не більше 4 Ом, понад 1000 Вт – 10 Ом і так само залежать від потужності установок та виду нейтралі.

 

Захисне занулення

Занулення – навмисне електричне з'єднання металевих частин електричних установок, що не проводять струм, але можуть опинитися під напругою, з нульовим захисним провідником. Занулення застосовується в трифазних чотиридротових електричних мережах до 1000 В із глухозаземленою нейтраллю.

При зануленні корпус електроустаткування сполучають з нульовим дротом (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Принципова схема занулення

Занулення використовується також при захисному відключенні, перетворюючи замикання на корпус в однофазне коротке замикання, внаслідок чого спрацьовує автоматичний захист і відключається пошкоджена ділянка мережі. Крім того, занулення знижує потенціали корпусів, що з'являються у момент замикання на землю.

При замиканні на корпус при зануленні струм короткого замикання проходить через наступні ділянки ланцюга: обмотки трансформатора, фазний дріт, нульовий дріт та пристрій струмового захисту.

Величина струму короткого замикання визначається фазною напругою ланцюга короткого замикання:

 

(6.10)

 

де Uф – фазна напруга, В;

Zт – опір обмоток трансформатора, Ом;

Zп – опір петлі фаза – нуль, Ом.

Опір обмоток трансформатора залежить від потужності трансформатора, напруги та схеми з'єднання його обмоток.

Напруга на корпус відносно землі за наявності занулення визначається по залежності:

 

Uк = Iз Rп, (6.11)

 

де Rп – опір заземлення нульового дроту при зануленні, Ом.

Струм замикання на землю визначається з виразу:

 

(6.12)

 

де Uк – падіння напруги на корпусі токоприймача, рівне падінню напруги на ділянці послідовно сполучених двох опорів;

Rо, Rп – опір заземлення нейтрали трансформатора (рис. 6.4.1).

Таким чином, повторне заземлення нульового дроту в період замикання фази на корпус знижує напругу щодо землі при зануленні електроустаткування.

Хід роботи

1. Визначається загальний опір захисного заземлення Rp, Ом по формулі:

(6.19)

 

де Rт – опір одиночного заземлювача («труби»), Ом;

Rс – опір горизонтального заземлювача («смуги»), Ом;

ηс, ηт – коефіцієнти використовування «смуги» і «труби» (табл. 6.6, 6.7);

n – число вертикальних заземлювачів («труб»), од.

1.1 Опір одиночного заземлювача Rт, (Ом) обчислюємо по формулі:

 

(6.20)

 

де ln – натуральний логарифм значення;

r – питомий опір грунту, Ом · м (табл. 6.4);

1 – довжина вертикального заземлювача, м – вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6);

d – діаметр вертикального заземлювача, м – вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6);

t – глибина заглиблення «труби», обчислюється по формулі:

 

(6.21)

 

де h – глибина заглиблення «смуги» – вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6), м.

1.2. Опір горизонтального заземлювача («смуги») Rс, (Ом) обчислюється по формулі:

 

(6.22)

 

де В – ширина «смуги», м – по варіанту (додаток Б.6);

g – коефіцієнт сезонності (табл. 6.5);

l0 – довжина «смуги», м, обчислюється по формулі:

 

(6.23)

 

де l3 – відстань між одиночними заземлювачами, м – по варіанту (додаток Б.6);

n – число вертикальних заземлювачів, од. – по варіанту (додаток Б.6).

2. Дати оцінку електробезпеки на робочому місці по величині опору захисного заземлення, згідно коефіцієнта відповідностям умов безпеки праці Кв:

 

(6.24)

 

де Rр – розрахункова величина опору захисного заземлення, Ом;

Rг.д – гранично допустима величина опору захисного заземлення для установок напругою до 1000 В – Rг.д ≤4 Ом, для установок з напругою понад 1000 В – Rг.д ≤10 Ом.

Таблиця 6.4

Значення питомих опорів грунтів r, Ом-М

№ п/п Грунт Питомий опір грунту, ρ, (Ом∙м)
Межі Мала вологість,(%)
Пісок 400-700
Супісок 150-400
Суглинок 40-150
Глина 8-70
Чорнозем 9-53
Річкова вода -
Морська вода 0,2-1,0 -

 

Таблиця 6.5

Значення коефіцієнтів сезонності g

№ п/п Грунт Вологість грунту
Велика Середня Мала
Суглинок 2,0 1,5 1,4
Чорнозем 1,9 1,3 1,2
Супісок 1,5 1,3 1,2
Пісок 2,4 1,6 1,2
Глина 2,4 1,2 1,2

 

Таблиця 6.6

Коефіцієнт використовування з’єднуючої «смуги»,ηс

Розташування заземлювачів lз/l Число вертикальних заземлювачів, n, од.
В ряд 0,77 0,67 0,62 0,42 0,31 0,2
0,89 0,79 0,75 0,56 0,46 0,27
0,92 0,85 0,85 0,68 0,58 0,36

 

Таблиця 6.7

Коефіцієнт використовування вертикальних заземлювачів («труб»), ηт

Число вертикальних заземлювачів, n, од. « Труби» розташовані в ряд
0,84 0,9 0,93
0,67 0,79 0,85
0,56 0,72 0,79
0,47 0,654 0,74

6.7. Контрольні питання

1. Дайте характеристику чинників, що впливають на уразку людини електричним струмом?

2. В яких випадках відбувається уразка людини електричним струмом?

3. Які шляхи струму можливі в тілі людини?

4. Який струм робить більший вплив на організм людини? Постійний або змінний?

5. Який по величині струм можна вважати гранично допустимим для людини (змінний чи постійний)?

6. Який струм для людини є небезпечним і може привести до втрати свідомості?

7. Який струм є смертельно небезпечним для людини?

8. Як впливає опір тіла людини на величину струму, що проходить крізь нього?

9. Які величини напруги вважаються безпечними для людини?

10. Як впливає стан вологості та температури в приміщенні на величину струму діючого на людину?

11. Які заходи захисту від дії електричного струму застосовуються на виробництві?

12. В чому різниця між захисним заземленням та захисним зануленням?

13. В чому особливість дії струму при дотику до двох фаз трифазної мережі?

14. Від чого залежить величина дії струму при дотику людини, яка стоїть на землі, до однієї фази?

15. Який струм проходитиме крізь тіло людини, якщо вона торкнулась однією рукою до фази, на ізольованому гумовому килимку?

16. Який струм вважається більш небезпечним при дії на людину?

17. Що дає захисне заземлення в електроустановках?

18. Перерахуйте види електротравм на виробництві?

19. Які особливості враховуються при аналізі небезпек електротравматизму, які впливають на силу струму, що проходить через тіло людини?

20. Що таке ізольована нейтраль та глухозаземлена нейтраль в електричних мережах?

21. Які параметри характеризують захисне заземлення?

22. Перерахуйте всі існуючі захисні заходи в електричних мережах та устаткуванні.

23. Від чого залежить струм замикання на землю при захисному заземленні?

24. Які величини характеризують напругу дотику в нормальному та аварійному режимі роботи устаткування?

25. Від чого залежать гранично допустимі величини напруги дотику?

26. Які параметри впливають на величину захисного заземлення?

27. Як забезпечити відповідність умов безпеки праці з електробезпеки в захисному заземленні?

28. Що таке крокова напруга?

29. Як впливає вологість ґрунту на опір захисного заземлення?

30. В чому різниця між індивідуальними та колективними засобами захисту від поразки електричним струмом?

Література

1. ГОСТ 12.1.009 – 76 ССБТ. Електробезпека. Терміни і визначення.

2. ГОСТ 12.1.019 - 79 ССБТ. Електробезпека. Загальні вимоги безпеки і номенклатура видів захисту.

3. ГОСТ12.1.030–81.ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення.

4. Правила пристрою електроустановок. – М.: Енергія, 1986.

5. Долин П. А. Основи техніки безпеки в електроустановках. – М.: Енергоавтоміздат, 1984. – 448 с.

6. Жидецький В.Ц. і ін. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. - 351 с.

7. Кобевник В.Ф. Охорона праці. – К.: Вища школа, 1990. – 286 с.


Додаток А.6

 

Початкові дані до лабораторної роботи № 6

«Дослідження і оцінка електробезпеки на робочих місцях»

(Етап 1 – Оцінка величини напруги дотику)

 

Варіант Напруга в електромережі Uф, В Час аварійного відключення Т, сек. Коеф. напруги дотику, α Відносна вологість повітря, φ, % Температура повітря в приміщенні Т, оС Режим роботи електроустановки -нормальний (Н) або аварійний (А)
1,5 0,8 Н
0,5 А
0,1 0,6 Н
1,2 0,8 А
0,01 0,7 Н
0,6 0,6 А
0,1 0,8 Н
1,2 0,8 А
1,5 0,9 Н
0,9 0,6 А
1,5 0,7 Н
0,6 А
1,2 0,9 Н
0,75 А
1,25 Н
0,6 0,9 А
1,5 0,5 Н
0,8 0,6 А
1,2 0,8 Н
1,5 0,9 А
0,75 Н
0,8 А
0,8 0,75 Н
0,85 0,7 А
0,65 0,5 Н
0,9 А

 

 


Додаток Б.6

 

Початкові дані до лабораторної роботи № 6

«Дослідження і оцінка електробезпеки на робочих місцях»

(Етап 2 – Оцінка опору захисного заземлення)

 

Варіант Число вертикальних Заземлювачів, n, шт. Відстань між вертикальними заземлювачами, lз, м Довжина вертикальних заземлювачів,l, м Глибина заглиблення Смуги, h, м Діаметр вертикального Заземлювача, d, м Ширина горизонтальної смуги, B, м Тип ґрунту Вологість ґрунту
3,2 0,5 0,08 0,05 пісок мала
3,8 3,5 0,8 0,07 0,04 суглинок середня
4,2 3,5 0,8 0,05 0,03 чорнозем мала
5,4 2,8 0,5 0,06 0,06 супісок мала
5,2 0,6 0,08 0,07 глина мала
4,4 4,6 0,9 0,07 0,08 пісок середня
4,2 0,6 0,05 0,09 глина мала
5,2 3,5 0,5 0,07 0,08 чорнозем середня
3,4 2,8 0,8 0,08 0,06 супісок велика
4,2 0,6 0,06 0,07 глина мала
4,4 4,6 0,5 0,03 0,08 пісок середня
5,4 2,8 0,6 0,05 0,06 глина велика
4,8 3,5 0,9 0,06 0,05 пісок мала
4,2 3,8 0,7 0,04 0,07 суглинок середня
5,6 4,6 0,8 0,08 0,08 чорнозем велика
4,9 0,5 0,05 0,06 пісок мала
4,3 3,8 0,6 0,06 0,08 глина середня
4,8 0,7 0,08 0,07 пісок мала
5,3 0,7 0,08 0,08 суглинок велика
4,4 3,5 0,8 0,07 0,07 чорнозем мала
4,8 3,5 0,6 0,08 0,07 супісок середня
4,2 2,8 0,5 0,09 0,06 глина середня
5,2 0,9 0,07 0,07 пісок мала
4,8 2,60 0,6 0,06 0,05 глина велика
4,4 4,2 0,7 0,08 0,08 чорнозем мала
4,6 2,8 0,8 0,07 0,06 супісок середня

 


 

Додаток В.6

Загальні положення

На промислових підприємствах використовується велика кількість різного електроустаткування, яке створює небезпеку поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу, оскільки у багатьох випадках його дія є несподіваною.

Для захисту від поразки електричним струмом всі робочі місця, зв'язані з використанням електроенергії, повинні відповідати вимогам електробезпеки за ГОСТ 12.1.030-82.

У даній лабораторній роботі розглядається методика аналізу електробезпеки на робочих місцях, де використовують електроустановку, яка живиться від трифазної, трипровідної електричної мережі з незаземленою нейтраллю.

До чинників електробезпеки в цих мережах відносяться: хороша електрична ізоляція електричної мережі від «землі» і навколишніх предметів, а також вживання захисного заземлення корпусів устаткування.

За встановленими нормами необхідна величина опору ізоляції фаз повинна бути не менше 500 кОм. Вона досягається за рахунок вживання ізолюючих матеріалів (гума, пластмаси, фарфор, скло та ін.).

Під впливом вологи, агресивної пари, пилу, вібрації та інших чинників, опір ізоляції може знижуватися аж до нуля (коротке замикання на корпус), що призводить до витоків струму на корпуси устаткування і появи на їх поверхнях небезпечної напруги (потенціалу).

Для зниження цього потенціалу, корпуси устаткування та інших струмопровідних предметів навмисно електрично сполучають із землею, тобто заземлюють.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання з землею чи її еквівалентом металевих частин обладнання, що не проводять струму, але можуть опинитися під напругою.

Призначення захисного заземлення – захист від небезпеки ураження електричним струмом при дотику до металевих корпусів електрообладнання, яке внаслідок порушення електричної ізоляції опинилося під напругою. Принцип дії захисного заземлення полягає в зниженні до безпечних значень напруги дотику, яка обумовлена замиканням на корпус.

Заземлюючий пристрій – сукупність заземлювачів (електродів, які з’єднані між собою і знаходяться в безпосередньому контакті з землею) і заземлюючих дротів (провідників, які з’єднують заземлені частини електроустановки із заземлювачем). У якості заземлювачів використовують зариті до грунту металеві предмети (труби, рейки, арматуру залізобетонних конструкцій та інші об'єкти).

Згідно з ПУЕ (правила устройства електроустановок) опір захисного заземлення у будь-який час року не повинен перевищувати:

0,5 Ом – в установках напругою більше 1000 В;

4 Ом – в установках напругою до 1000 В;

10 Ом – в установках потужністю 100 кВт і менше і в установках до 1000 В з ізольованою нейтраллю.

Ефективність захисного заземлення тим вище, чим нижче його опір.

За наявності напруги (потенціалу) на корпусі устаткування виникає небезпека поразки електричним струмом.

Поразка електричним струмом відбувається в результаті дотику людини до токоведучих частин, що знаходилися під напругою. Величина струму, що проходить через тіло людини, залежить від режиму нейтралі мережі, активного і ємкісного опору між фазними дротами та землею, а також схеми включення людини в ланцюг струму.

Встановлено, що шлях проходження струму тілом людини грає істотну роль в результаті поразки. Існує 15 характерних шляхів струму в тілі людини (петлі струму). Найпоширеніші 3 петлі струму: рука-рука; рука-нога; нога-нога, голова-нога, голова-рука.

Ступінь ураження людини електричним струмом визначається силою струму, що пройшов через тіло людини і є визначальним чинником при дії на організм людини (табл. 6.1).

Дія струму залежить також від опору тіла людини та коливається від 500 до 100000 Ом, визначається станом шкіри, розміром поверхні зіткнення, густиною контакту, тривалістю дії та величиною прикладеної напруги.

Залежно від класу приміщень по небезпеці поразки електричним струмом встановлюються величини безпечної напруги, що не вимагають спеціальних заходів захисту.

Для звичайних приміщень Uбез.=36В, для особливо небезпечних приміщень (вологість яких перевищує 75% та температура перевищує 25°С) Uбез.=12В.

Для запобігання поразок від електричного струму при випадковому дотику людини до нетоковедучих частин застосовують різні заходи захисту: заземлення, занулення, захисне відключення, вирівнювання потенціалів.

Найпоширенішим видом захисту є захисне заземлення.


 

 

Таблиця 6.1

Характер дії струму на організм людини

Величина струму, мА Змінного (50 Гц) Постійного
0,5-1,5 Початок відчуттів: слабке свербіння, пощипування шкіри Не відчувається
2 – 4 Відчуття розповсюджується на зап'ястку; злегка зводить м'язи Не відчувається
5 – 7 Больові відчуття посилюються у всій кисті; судоми; слабкі болі у всій руці до передпліччя Початок відчуття; слабкий нагрів шкіри під електродами
8 – 10 Сильні болі і судоми у всій руці, включаючи передпліччя. Руки важко відірвати від електродів. Посилення нагріву
10 – 15 Болі у всій руці, які ледве витримуються. Руки неможливо відірвати від електродів. Із збільшенням тривалості протікання струму болі посилюються. Більше посилення нагріву під електродами і в прилеглій області шкіри.
20 – 25 Сильні болі. Руки паралізуються миттєво, відірвати їх від електродів неможливо. Дихання затруднено. Ще більше посилення нагріву шкіри, відчуття внутрішнього нагріву. Незначні скорочення м'язів рук.
25 – 50 Дуже сильний біль в руках і грудях. Дихання дуже затруднено. При тривалій дії може наступити параліч дихання або ослаблення серцевої діяльності з втратою свідомості. Сильний нагрів, болі і судоми в руках. При відриві рук від електродів виникають сильні болі.
50 – 80 Дихання паралізується, через декілька секунд порушується робота серця. При тривалій дії може наступити фібриляція серця. Дуже сильний поверхневий і внутрішній нагрів. Сильні болі в руці і в області грудей. Руки неможливо відірвати від електродів через сильні болі при відриві.
90 – 100 Фібриляція серця через 2-3 с, ще через декілька секунд – параліч дихання. Та ж дія, виражена сильніше. При тривалій дії – параліч дихання.
Та ж дія за менший час Фібриляція серця через 2-3с; ще через декілька секунд – параліч дихання.

 

6.2. Аналіз небезпеки поразки струмом в різних
електричних мережах

Попадання людини в електричну мережу по схемі рука-рука

При дотику до двох фаз трифазної мережі (рис. 6.1) струм через людину по схемі рука-рука визначається лінійною напругою:

 

(6.1)

 

де – лінійна напруга, В;

– фазна напруга, В;

–опір тіла людини, Ом (в розрахунках приймаємо 1000 Ом).

 

Рис. 6.1. Схема двофазного дотику до токоведучих частин

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти