ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Оцінка опору захисного заземлення

Необхідно зробити оцінку стану електробезпеки на робочому місці токаря за умови, що електродвигун верстата включений в трифазну електромережу з напругою до 1000 з незаземленою нейтраллю, а корпус верстата заземлений (рис. 6.5). Для цього використовуються початкові дані (додаток Б.6).

Рис. 6.5. Схема лабораторного стенду

 

Хід роботи

1. Визначається загальний опір захисного заземлення Rp, Ом по формулі:

(6.19)

 

де Rт – опір одиночного заземлювача («труби»), Ом;

Rс – опір горизонтального заземлювача («смуги»), Ом;

ηс, ηт – коефіцієнти використовування «смуги» і «труби» (табл. 6.6, 6.7);

n – число вертикальних заземлювачів («труб»), од.

1.1 Опір одиночного заземлювача Rт, (Ом) обчислюємо по формулі:

 

(6.20)

 

де ln – натуральний логарифм значення;

r – питомий опір грунту, Ом · м (табл. 6.4);

1 – довжина вертикального заземлювача, м – вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6);

d – діаметр вертикального заземлювача, м – вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6);

t – глибина заглиблення «труби», обчислюється по формулі:

 

(6.21)

 

де h – глибина заглиблення «смуги» – вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6), м.

1.2. Опір горизонтального заземлювача («смуги») Rс, (Ом) обчислюється по формулі:

 

(6.22)

 

де В – ширина «смуги», м – по варіанту (додаток Б.6);

g – коефіцієнт сезонності (табл. 6.5);

l0 – довжина «смуги», м, обчислюється по формулі:

 

(6.23)

 

де l3 – відстань між одиночними заземлювачами, м – по варіанту (додаток Б.6);

n – число вертикальних заземлювачів, од. – по варіанту (додаток Б.6).

2. Дати оцінку електробезпеки на робочому місці по величині опору захисного заземлення, згідно коефіцієнта відповідностям умов безпеки праці Кв:

 

(6.24)

 

де Rр – розрахункова величина опору захисного заземлення, Ом;

Rг.д – гранично допустима величина опору захисного заземлення для установок напругою до 1000 В – Rг.д ≤4 Ом, для установок з напругою понад 1000 В – Rг.д ≤10 Ом.

Таблиця 6.4

Значення питомих опорів грунтів r, Ом-М

№ п/п Грунт Питомий опір грунту, ρ, (Ом∙м)
Межі Мала вологість,(%)
Пісок 400-700
Супісок 150-400
Суглинок 40-150
Глина 8-70
Чорнозем 9-53
Річкова вода -
Морська вода 0,2-1,0 -

 

Таблиця 6.5

Значення коефіцієнтів сезонності g

№ п/п Грунт Вологість грунту
Велика Середня Мала
Суглинок 2,0 1,5 1,4
Чорнозем 1,9 1,3 1,2
Супісок 1,5 1,3 1,2
Пісок 2,4 1,6 1,2
Глина 2,4 1,2 1,2

 

Таблиця 6.6

Коефіцієнт використовування з’єднуючої «смуги»,ηс

Розташування заземлювачів lз/l Число вертикальних заземлювачів, n, од.
В ряд 0,77 0,67 0,62 0,42 0,31 0,2
0,89 0,79 0,75 0,56 0,46 0,27
0,92 0,85 0,85 0,68 0,58 0,36

 

Таблиця 6.7

Коефіцієнт використовування вертикальних заземлювачів («труб»), ηт

Число вертикальних заземлювачів, n, од. « Труби» розташовані в ряд
0,84 0,9 0,93
0,67 0,79 0,85
0,56 0,72 0,79
0,47 0,654 0,74

6.7. Контрольні питання

1. Дайте характеристику чинників, що впливають на уразку людини електричним струмом?

2. В яких випадках відбувається уразка людини електричним струмом?

3. Які шляхи струму можливі в тілі людини?

4. Який струм робить більший вплив на організм людини? Постійний або змінний?

5. Який по величині струм можна вважати гранично допустимим для людини (змінний чи постійний)?

6. Який струм для людини є небезпечним і може привести до втрати свідомості?

7. Який струм є смертельно небезпечним для людини?

8. Як впливає опір тіла людини на величину струму, що проходить крізь нього?

9. Які величини напруги вважаються безпечними для людини?

10. Як впливає стан вологості та температури в приміщенні на величину струму діючого на людину?

11. Які заходи захисту від дії електричного струму застосовуються на виробництві?

12. В чому різниця між захисним заземленням та захисним зануленням?

13. В чому особливість дії струму при дотику до двох фаз трифазної мережі?

14. Від чого залежить величина дії струму при дотику людини, яка стоїть на землі, до однієї фази?

15. Який струм проходитиме крізь тіло людини, якщо вона торкнулась однією рукою до фази, на ізольованому гумовому килимку?

16. Який струм вважається більш небезпечним при дії на людину?

17. Що дає захисне заземлення в електроустановках?

18. Перерахуйте види електротравм на виробництві?

19. Які особливості враховуються при аналізі небезпек електротравматизму, які впливають на силу струму, що проходить через тіло людини?

20. Що таке ізольована нейтраль та глухозаземлена нейтраль в електричних мережах?

21. Які параметри характеризують захисне заземлення?

22. Перерахуйте всі існуючі захисні заходи в електричних мережах та устаткуванні.

23. Від чого залежить струм замикання на землю при захисному заземленні?

24. Які величини характеризують напругу дотику в нормальному та аварійному режимі роботи устаткування?

25. Від чого залежать гранично допустимі величини напруги дотику?

26. Які параметри впливають на величину захисного заземлення?

27. Як забезпечити відповідність умов безпеки праці з електробезпеки в захисному заземленні?

28. Що таке крокова напруга?

29. Як впливає вологість ґрунту на опір захисного заземлення?

30. В чому різниця між індивідуальними та колективними засобами захисту від поразки електричним струмом?

Література

1. ГОСТ 12.1.009 – 76 ССБТ. Електробезпека. Терміни і визначення.

2. ГОСТ 12.1.019 - 79 ССБТ. Електробезпека. Загальні вимоги безпеки і номенклатура видів захисту.

3. ГОСТ12.1.030–81.ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення.

4. Правила пристрою електроустановок. – М.: Енергія, 1986.

5. Долин П. А. Основи техніки безпеки в електроустановках. – М.: Енергоавтоміздат, 1984. – 448 с.

6. Жидецький В.Ц. і ін. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. - 351 с.

7. Кобевник В.Ф. Охорона праці. – К.: Вища школа, 1990. – 286 с.


Додаток А.6

 

Початкові дані до лабораторної роботи № 6

«Дослідження і оцінка електробезпеки на робочих місцях»

(Етап 1 – Оцінка величини напруги дотику)

 

Варіант Напруга в електромережі Uф, В Час аварійного відключення Т, сек. Коеф. напруги дотику, α Відносна вологість повітря, φ, % Температура повітря в приміщенні Т, оС Режим роботи електроустановки -нормальний (Н) або аварійний (А)
1,5 0,8 Н
0,5 А
0,1 0,6 Н
1,2 0,8 А
0,01 0,7 Н
0,6 0,6 А
0,1 0,8 Н
1,2 0,8 А
1,5 0,9 Н
0,9 0,6 А
1,5 0,7 Н
0,6 А
1,2 0,9 Н
0,75 А
1,25 Н
0,6 0,9 А
1,5 0,5 Н
0,8 0,6 А
1,2 0,8 Н
1,5 0,9 А
0,75 Н
0,8 А
0,8 0,75 Н
0,85 0,7 А
0,65 0,5 Н
0,9 А

 

 


Додаток Б.6

 

Початкові дані до лабораторної роботи № 6

«Дослідження і оцінка електробезпеки на робочих місцях»

(Етап 2 – Оцінка опору захисного заземлення)

 

Варіант Число вертикальних Заземлювачів, n, шт. Відстань між вертикальними заземлювачами, lз, м Довжина вертикальних заземлювачів,l, м Глибина заглиблення Смуги, h, м Діаметр вертикального Заземлювача, d, м Ширина горизонтальної смуги, B, м Тип ґрунту Вологість ґрунту
3,2 0,5 0,08 0,05 пісок мала
3,8 3,5 0,8 0,07 0,04 суглинок середня
4,2 3,5 0,8 0,05 0,03 чорнозем мала
5,4 2,8 0,5 0,06 0,06 супісок мала
5,2 0,6 0,08 0,07 глина мала
4,4 4,6 0,9 0,07 0,08 пісок середня
4,2 0,6 0,05 0,09 глина мала
5,2 3,5 0,5 0,07 0,08 чорнозем середня
3,4 2,8 0,8 0,08 0,06 супісок велика
4,2 0,6 0,06 0,07 глина мала
4,4 4,6 0,5 0,03 0,08 пісок середня
5,4 2,8 0,6 0,05 0,06 глина велика
4,8 3,5 0,9 0,06 0,05 пісок мала
4,2 3,8 0,7 0,04 0,07 суглинок середня
5,6 4,6 0,8 0,08 0,08 чорнозем велика
4,9 0,5 0,05 0,06 пісок мала
4,3 3,8 0,6 0,06 0,08 глина середня
4,8 0,7 0,08 0,07 пісок мала
5,3 0,7 0,08 0,08 суглинок велика
4,4 3,5 0,8 0,07 0,07 чорнозем мала
4,8 3,5 0,6 0,08 0,07 супісок середня
4,2 2,8 0,5 0,09 0,06 глина середня
5,2 0,9 0,07 0,07 пісок мала
4,8 2,60 0,6 0,06 0,05 глина велика
4,4 4,2 0,7 0,08 0,08 чорнозем мала
4,6 2,8 0,8 0,07 0,06 супісок середня

 


 

Додаток В.6

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти