ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Аналіз, моделювання та проект впровадження. Експеримент та впровадження.

Проводиться експеримент з висвітленням опису і обговоренням його результатів. За результатами проводиться аналіз роботи моделі та її універсальність щодо застосування.

Розділ 3(до 10 сторінок) кваліфікаційної роботи бакалавра присвячений висвітленню рекомендацій щодо питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту відповідно до нормативно-правових актів. Нижче вказується конкретна тема, що наведена у додатку Д, або інша, за умови узгодження з керівником кваліфікаційної роботи та викладачем-консультантом.

Розділ «Охорона праці» має три складові: вступ; основну частину; висновки.

Вступ висвітлює актуальність питання, що розглядається, стосовно конкретного об’єкта господарської діяльності. Незалежно від теми, вступ обов’язково повинен включати наступні дані щодо конкретного об’єкта господарювання: загальна характеристика об’єкта господарювання (території, споруд, будівель, у тому числі захисних); кількість (середньорічна) працюючих на підприємстві; характер виробництва, його небезпечні фактори та їх характеристика з точки зору небезпеки для людини і довкілля, виникнення надзвичайних ситуацій; приналежність об’єкта господарювання до класу потенційно-небезпечних об’єктів; результати оцінки ризиків виникнення НС того чи іншого характеру, включаючи загрозу терористичних актів; можливі наслідки НС та їх масштаби для об’єкта господарювання; відомості про сили і засоби об’єкта господарювання, які можуть залучатися до проведення робіт із попередження НС та її ліквідації.

Основна частина висвітлює тему роботи в описовій, табличній, графічній формах (у разі потреби). Висновки в стислій формі підсумовують суть основної частини роботи.

Висновки (3-4 сторінки) є завершальним етапом виконаної студентом випускної роботи. Вони повинні містити:

­ короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу об'єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також не реалізованих можливостей;

­ перелік заходів, направлених на розв'язання проблеми, підвищення ефективності об'єкта досліджень;

­ отримані якісні та кількісні показники;

­ економічний та соціальний ефект, отриманий при можливій реалізації запропонованих в курсовій роботі заходів.

У висновках необхідно підкреслити зв’язок між основними теоретичними положеннями першого розділу, аналізом, проведеним у другому розділі, і практичними рекомендаціями, розробленими у третьому розділі, а також показати, які висновки зроблені на основі теоретичного і практичного дослідження обраної проблеми до впровадження, а також положення, що виносяться на захист (див. додаток Е).

Висновки рекомендується починати словами: "розглянуто", "встановлено", "показано", "доведено" тощо. Якщо у вступі ставилася мета і формулювалися завдання, які необхідно було вирішити, то в висновках наводяться основні результати по кожному поставленому завданню. Завершується висновок висновками і пропозиціями. Не можна поміщати у висновках те, що не витікає з проведеного дослідження. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором випускної роботи поставленої мети і завдань.

Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерело за текстом випускної роботи або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків, у хронологічному порядку. В перелік включаються тільки ті джерела, які були використані студентом в процесі виконання роботи.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, форми статистичної звітності якщо саме води складали інформаційну базу моделі, блок-схеми, зразки форм таблиць та анкет соціологічного опитування, схеми, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент доводить вірогідність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Додатки включають матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи:

­ форми звітності;

­ проміжні формули і розрахунки;

­ таблиці з допоміжними цифровими даними;

­ інструкції, методики, описи алгоритмів і програм вирішення завдань на ПЕОМ, розроблені в процесі виконання роботи;

­ допоміжний ілюстративний матеріал.

Випускна робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладу матеріалу. Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів та не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.

В тексті не повинно бути виразів типу: " я вважаю", " мені здається", " у нас прийнято" тощо. Замість них рекомендуються вирази: " на думку автора", "вважається доцільним", "як свідчить проведений аналіз" тощо.

Важливо дотримувати витриманість і коректність стилю викладу в науковій роботі. Фрази повинні чітко формулювати ідеї автора. Мова наукової роботи повинно бути "сухою" і стислою. Небажано застосовувати публіцистичний стиль викладу, характерний для газетних і журнальних статей, де допускаються емоційні коментарі автора з приводу аналізованої проблеми і барвисті літературні обороти.

Не менш важлива логіка викладу матеріалу. У роботі повинні розглядатися тільки питання, які мають безпосереднє відношення до аналізованої проблеми і впливають на висновки автора. Послідовність їх розкриття обумовлюється взаємозв'язком і взаємною підлеглістю, а також внутрішньою логікою дослідження. У тексті не повинно бути різких переходів від однієї проблеми до іншої.


РОЗДІЛ 5.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ

 

Загальні вимоги

 

Текст кваліфікаційної роботи друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 із полуторним міжрядковим інтервалом. Форматування тексту повинно відповідати таким вимогам: текст розташовується на сторінці по ширині, абзацний відступ – 1,25 см.

Обсяг основного тексту кваліфікаційної роботи має становити для бакалаврів до 120 друкованих сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. На інших сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. На сторінках, які містять заголовки таких структурних частин роботи, як лист завдання до роботи, відгук наукового керівника, реферат, зміст, вступ порядковий номер не проставляють.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин кваліфікаційної роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору (по центру аркуша) жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Після слова «РОЗДІЛ» ставлять його номер, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу теж без крапки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Відстань між заголовком розділу та першим підрозділом повинна дорівнювати 2 інтервали. Перед кожним наступним підрозділом треба пропустити 1 інтервал. Між заголовком підрозділу та основним текстом додатковий інтервал не встановлюється. Кожну структурну частину (розділ) роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.

Приклад оформлення частини сторінки основного тексту наведено на рис. 5.1:

 

 

РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ 3.1 Методичний підхід до формування та впровадження механізму інвестування промисловості   Виходячи з необхідності активізації інвестиційної діяльності …

 

Рис. 5.1. Оформлення частини сторінки основного тексту

Ілюстрації

 

Ілюструють роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Розташовуються ілюстрації по центру сторінки тексту. Між рисунком і текстом має бути один інтервал.

Ілюстрації (схеми, графіки, рисунки) необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Рисунок або схему, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Посилання на ілюстрацію роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «…розподіл коштів подано на рис. 4.1» або «…витрати на заробітну плату складають значну частину загального обсягу витрат (рис. 5.2)».

Ілюстрації позначають словом «Рисунок __» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рисунок 1.2 – » (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Наприклад:

 

 

Рис. 5.2. Панель задач Windows

 

 

Таблиці

 

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць (див. табл. 5.1).

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку кваліфікаційної роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Таблиця 5.1.

Формування доходу ККП «Рози Донецька» за 2010-2012 рр., тис. грн

Показники 2010 рік 2011 рік 2012 рік Темпи зростання (+), зменшення (-), %
2011/2010 2012/2011 2012/2010
1. Доход (виручка від реалізації) 256,7 285,9 320,8 111,38 112,21 124,97
2. ПДВ 51,34 57,18 64,16 111,38 112,21 124,97
3. Чистий доход 139,8 154,8 205,3 110,73 132,62 146,85
4. Собівартість реалізованої продукції 215,3 228,5 257,9 106,13 112,87 259,13
5. Валовий прибуток 256,7 285,9 320,8 111,38 112,21 124,97
6. Інші операційні доходи 342,9 440,4 331,8 128,43 75,34 96,76
7. Разом валовий доход 482,7 595,2 537,1 123,31 90,24 111,27

 

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Текст у таблиці розміщують по ширині, без абзацного відступу, шрифт № 14(12).

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. Позначення таблиці складається зі слова «Таблиця» (друкується з першого символу рядка), номера розділу, в якому знаходиться таблиця, порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, тире і назви таблиці з великої літери без крапки в кінці, наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами зліва пишуть слова «Продовження таблиці __» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження таблиці 1.2».

Між таблицею і текстом має бути один інтервал.

Формули

 

При використанні формул необхідно користуватися вбудованим у Word редактором формул MS Equations.

Як правило, формули розміщують на окремих рядках, посередині, а невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками: вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, що йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять усередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Приклад запису формули:

 
 
При складанні групувань на основі кількісних ознак визначають кількість груп за формулою Стерджесса (2.1): , (2.1) де m – кількість груп; n – чисельність сукупності. При формуванні груп постає питання …

 

 


Примітки

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти