ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Оцінювання якості питної води за бактеріологічними показниками

Практичне значення роботи: визначення якості питної води за бактеріологічними показниками дасть змогу забезпечити використання питної води, яка відповідає гігієнічним стандартам.

Принцип методу: розрахунковий.

Хід роботи: розв’язати ситуаційні задачі з гігієнічного оцінювання якості питної води за бактеріологічними показниками, використовуючи приклад та еталон розв’язання.

Приклад ситуаційної задачі

1. Проведено дослідження 0,5 мл питної води на наявність в ній загальної кількості мікробів. Після перебування посівів у термостаті виросло 300 колоній.

2. Проведено дослідження 500 мл води на наявність в ній кількості кишкових паличок. Після перебування посівів у термостаті виросло 5 колоній.

Визначити мікробне число і колі-індекс досліджуваної води; порівняти ці показники з вимогами Держстандарту 2874 – 82 «Вода питна».

Еталон розв'язання ситуаційної задачі

1. Визначення мікробного числа: якщо в 0,5 мл води міститься 300 мікроорганізмів (колоній), то в 1 мл їх кількість буде становити 600, що в 6 разів вище за припустиму держстандартом норму (не більше 100 на мл).

2. Визначення колі-індексу: якщо в 500 мл води міститься 5 кишкових паличок, то в 1 літрі їх міститься 10, що майже в 3 рази вище за припустиму держстандартом норму (не більше 3-х на л).

Таким чином, мікробне число і колі-індекс досліджуваної питної води не відповідають Держстандарту 2874 – 82 «Вода питна».

 

Література: [2, 4, 8, 12]


ЗАНЯТТЯ №5

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ МЕХАНІЧНИХ КОЛИВАНЬ (ЗВУК, УЛЬТРАЗВУК, ІНФРАЗВУК, ПОШТОВХИ, СТРУСИ, ВІБРАЦІЯ)

Мета роботи: навчитися вимірювати і здійснювати гігієнічне оцінювання впливу на організм людини механічних коливань: ультразвуку, звуку, інфразвуку, поштовхів, струсів, вібрації.

Контрольні питання

1. Фізичні основи механічних коливань та умови їх виникнення.

2. Біологічна дія звуків різних діапазонів.

3. Засоби вимірювання, гігієнічне нормування, заходи захисту від дисгармонійних звуків (шуму).

4. Біологічна дія ультра- й інфразвуку.

5. Засоби вимірювання, гігієнічне нормування, заходи захисту від ультра- й інфразвуку.

6. Біологічна дія поштовхів, струсів, вібрації на організм людини.

7. Засоби вимірювання, гігієнічне нормування, заходи захисту від вібрації.

Засоби вимірювання та гігієнічного оцінювання рівня звуку, ультра- та інфразвуку, вібрації

Практичне значення роботи:гігієнічне оцінювання дії звуку, ультра- та інфразвуку, вібрації на організм людини дасть змогу запобігти негативному впливу цих факторів на організм людини.

 

Прилади та реактиви:шумомір “Шум-3М”, вимірювач шуму та вібрації ВШВ-1, аудіометр АП-02, шумомір ”Брюель і К'єр” і RFT.

Дослід 1. Ознайомлення з приладами для визначення рівня звуку, ультра- та інфразвуку, вібрації

Хід роботи: за допомогою інструкцій до шумо- та вібровимірювачів ознайомитися з принципом роботи та методикою вимірювання рівня шуму в навчальному приміщенні чи спортивному залі.

 

Дослід 2. Визначити рівень робочого шуму у виробничому приміщенні шумоміром і дати гігієнічну оцінку умовам праці

Принцип методу: інструментальне вимірювання.

Хід роботи: за допомогою шумовимірювачів встановити рівень шуму в навчальному приміщенні чи спортивному залі та порівняти одержані результати з нормативними величинами.

Дослід 3. Гігієнічне оцінювання впливу шуму на організм людини шляхом розв’язання ситуаційних задач

Принцип методу: аналітично-порівняльний.

Хід роботи: розв’язати ситуаційні задачі з гігієнічного оцінювання умов праці людини за параметрами впливу на організм шуму, використовуючи методичний матеріал примітки та еталон розв’язання.

 

Приклад ситуаційної задачі

У приміщенні дистанційного управління виробничим процесом підприємства (з мовним зв'язком по телефону) за допомогою вимірювача шуму та вібрації встановлені такі рівні шуму: при частоті 63 Гц – 80 дБ, 125 Гц – 72 дБ, 250 Гц – 70 дБ, 500 Гц – 60 дБ, 1000 Гц – 64 дБ, 2000 Гц – 65 дБ, 3000 Гц – 50 дБ, 8000 Гц – 50 дБ. Індивідуальні засоби захисту органів слуху не використовуються.

Дати гігієнічну характеристику умовам праці диспетчерів. Визначити заходи з профілактики, якщо це необхідно.

 

Еталон розв’язання ситуаційної задачі

Ці умови праці характеризуються наявністю професійної шкідливості – виробничого шуму. Використовуючи таблицю 6.2, подану в примітці, можна констатувати, що рівні шуму в приміщенні дистанційного управління (з мовним зв'язком по телефону) перевищують гігієнічні нормативи: при частоті 250 Гц вони досягають 70 дБ (при нормі 68 дБ), 1000 Гц – 64 дБ (при нормі 60 дБ), 2000 Гц – 65 дБ (при нормі 57 дБ). З наведених даних видно, що наявне перевищення рівня шуму переважно високочастотного спектра, який впливає на органи слуху і ЦНС. Це може призвести до розвитку професійної глухоти і "шумової" хвороби. Таким чином, наявність двох вищевказаних характеристик виробничого шуму (перевищення допустимих рівнів і його переважно високочастотний характер) зумовлює необхідність таких заходів:

1. Забезпечити надійну звукоізоляцію приміщення дистанційного управління з проведенням контрольних вимірювань рівня шуму.

2. Регулярно проводити медичні огляди працівників.

Примітки:

1. Нормативи звукузалежать від інтенсивності, частоти та характеру спектра (тональний чи імпульсний), місця розташування об’єкта та його призначення, часу доби, протяжності впливу. Це виражається в тому, що до існуючих нормативів вносяться численні поправки.

Рівень звуку, що проникає в спортивне приміщення від зовнішніх джерел, у спортивних залах для видів спорту з музичним супроводом і критих залах катків має бути не більше ніж 50 дБА, а в інших спортивних залах – не більше ніж 60 дБА.

Допустимі еквівалентні рівні звуку на територіях, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, не повинні перевищувати 55 дБА вдень і 45 дБА вночі, а на майданчиках відпочинку мікрорайонів – 45 дБА вдень. Максимальні рівні звуку на території житлової забудови допускається не вище 70 дБА вдень і 60 дБА вночі, на майданчиках відпочинку – не вище 60 дБА вдень.

2. Допустимими рівнями інфразвукудля середньогеометричних частот 2, 4, 8 і 16 Гц є 105 дБ, для 31,5 Гц – 102 дБ. Найбільш небезпечним для людини є інфразвук з частотою 8 Гц (вплив на a-ритм біотоків мозку).

3. Біологічна дія ультразвуку зумовлена його механічною, тепловою та фізико-хімічною дією. Ефект дії ультразвуку залежить від його інтенсивності. Шкідливим для організму людини є ультразвук великої інтенсивності (3 – 10 Вт/м2). Рівень ультразвуку частотою більше ніж 20 тис. Гц не повинен перевищувати 110 дБ.

4.Вібраціянормується в децибелах за віброшвидкістю чи віброприскоренням. Величина граничнодопустимого рівня вібрації залежить від способу передачі (локальна чи загальна), напряму дії на організм (вертикальна чи горизонтальна), частоти (8 – 1000 Гц.).

 

Таблиця 1

 

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на території та в приміщеннях учбово-виховних, лікувально-оздоровчих, культурних і побутових закладів

 

Призначення приміщення або території Час доби, год. Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц Рівні звуку й еквівалентні рівні звуку, дБА
1. Лікувально-оздоровчі заклади: - палати лікарні, - палати санаторіїв;   - кабінети лікарів, провізорські; - операційні; - території лікарень, - територія санаторіїв     700 - 2300 2300 - 700 – –     700 - 2300   2300 - 700                                                                                                                              
2. Житлові приміщення: - будинків відпочинку, - пансіонатів     700 - 2300 2300 - 700                                    
3. Житлові будинки та території житлової забудівлі: - житлові кімнати квартири;   - житлові кімнати гуртожитків, - номери готелів; - території житлової забудівлі     700 - 2300 2300 - 700     700 - 2300   2300 - 700                                                                                                            
4. Місця відпочинку: - майданчики відпочинку мікрорайонів, сади, парки (зони тихого відпочинку); - зони масового відпочинку   -   -                                    
5. Дитячі дошкільні та шкільні заклади: - спальні; - приміщення дитячих дошкільних закладів і шкіл-нтернатів; - класи шкіл - ігрові майданчики дитячих дошкільних закладів - пришкільні ділянки   700 - 2300 2300 - 700 -   - -                                                                                          
6. Спортивні споруди: - спортивні майданчики в мікрорайонах та парках; - спортивні зали, стадіони   -   -                                    
7. Учбові заклади, проектні та науково-дослідницькі заклади, адміністративні будинки: конференцзали

 


Таблиця 6.2 - Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях у виробничих примі-щеннях і на території підприємств

Вид трудової діяльності, робоче місце Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц Рівні звуку й еквівалентні рівні звуку, дБА
1. Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання й проектування, програмування, викладання і навчання, лікарська діяльність: робочі місця в приміщеннях дирекції, проектно-конструкторських бюро, операторів, програмістів обчислювальних машин, у лабораторіях для теоретичних робіт та обробки даних, прийому хворих у пунктах охорони здоров'я.
2. Висококваліфікована праця, що потребує зосередженості, адміністративно-управлінська діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторії: робочі місця в приміщеннях цехового управлінського апарату, в робочих кімнатах конторських приміщень, лабораторіях.
3. Робота, виконувана з часто одержуваними вказівками й акустичними сигналами, що потребує постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота: робочі місця в приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах і приміщеннях спостереження та дистанційного управління з мовним зв'язком по телефону, машинописних бюро, на дільницях точного складання, на телефонних і телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації та на ЕОМ.
4. Робота, що потребує зосередженості, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження та дистанційного управління виробничими циклами: робочі місця за пультами у кабінах спостереження та дистанційного управління без мовного зв'язку по телефону; в приміщеннях лабораторій із обладнанням, що створює шум, у приміщеннях для розташування агрегатів обчислювальних машин
5. Виконання всіх видів робіт (за винятком перелічених у пп. 1-4 та аналогічних їм) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території підприємств.

ЗАНЯТТЯ №6

ТЕМА:ГІГІЄНІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ

Мета роботи: навчитися оцінювати характер харчування людини залежно від статі, віку та виду діяльності.

 

Контрольні питання

 

1. Харчування як соціально-гігієнічна проблема.

2. Гігієнічні вимоги до харчового раціону.

3. Гігієнічні вимоги до умов приймання їжі.

4. Гігієнічні вимоги до режиму харчування.

5. Гігієнічні вимоги до їжі.

6. Оцінювання раціону харчування людини за енергетичною повноцінністю.

7. Оцінювання раціону харчування людини за якісним складом.

8. Роль білків у раціоні харчування людини. Норми споживання.

9. Роль жирів у раціоні харчування людини. Норми споживання.

10. Роль вуглеводів у раціоні харчування людини. Норми споживання.

11. Визначення поняття “вітаміни”. Класифікація вітамінів.

12. Фізіологічні фактори, що визначають потребу організму у вітамінах.

13. Аліментарні захворювання: "авітамінози", "гіповітамінози", "гіпервітамінози" та причини їх виникнення в людини.

14. Основні харчові джерела вітаміну С. Фізіологічна потреба організму у вітаміні С.

15. Умови збереження і руйнування вітаміну С в харчових продуктах.

16. Методика оцінювання С-вітамінної забезпеченості організму експрес-методом (язикова проба).

17. Профілактика гіпо- й авітамінозів у населення.

18. Роль мікро- і макроелементів у раціоні харчування людини. Норми споживання.

19. Види патологічних станів організму, пов'язані з харчовим фактором.

20. Види аліментарних захворювань та їх профілактика.

21. Вплив їжі на організм людини. Дієтичне харчування.

22. Гігієнічне оцінювання харчування організованих колективів. Оцінювання адекватності харчування за допомогою меню-розкладки.

23. Гігієнічне значення й оцінювання режиму харчування.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти