ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Орієнтовний перелік питань, що виносяться на іспит

Загрузка...

1. Предмет і завдання курсу ”Теорія і методологія історії”.

2. Концепції цивілізаційного підходу до вивчення історії у працях М. Данилевського, О. Шпенглера, А. ДЖ. Тойнбі.

3. Категорії та їх роль в історичній науці.

4. Структури і рівні теорій, їх класифікація.

5. Постмодернізм.

6. Проблема альтернативності в історичному розвитку та історичному пізнанні.

7. Феномен ”кризи” в історіографії і його роль в розвитку методології науки.

8. Унікальність і повторюваність в історичному процесі.

9. Історико-порівняльний метод в історичному дослідженні.

10. Метод як засіб пізнавальної діяльності в історичній науці.

11. Історіографія нового часу : формування наукового підходу до вивчення минулого.

12. Емпіричне і теоретичне знання.

13. Характеристика історичного процесу: історичний простір та історичний час.

14. Співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в соціально-історичній інформації.

15. Проблема моделювання в історичному дослідженні.

16. Загальні тенденції розвитку філософії історії.

17. Категорії історичних фактів.

18. Системний підхід та системний аналіз в історичному дослідженні.

19. Предмет і об’єкт науки історії, їх специфіка.

20. Історичне джерело в світлі сучасного вчення про інформацію.

21. Абстрактне і конкретне в процесі науково-історичного пізнання.

22. Релігійно-містична філософія історії.

23. Співвідношення історії і літератури, історії і політики.

24. Принцип історизму в науковому пізнанні.

25. Історіографія романтизму.

26. Єдність суб’єктивного і об’єктивного в історичному процесі.

27. Історико-системний метод в історичному дослідженні.

28. Позитивістська історіографія .

29. Історичний факт в світлі об’єктивно-матеріалістичного та суб’єктивно-ідеалістичного підходів.

30. Інтуїція і уява та їх роль у формуванні історичного знання.

31. Теорія як вища форма науково-історичного знання.

32. Історичний і логічний методи пізнання.

33. Критерії істинності історичного знання.

34. Роль суб’єкта в історичному процесі.

35. Сучасні дискусії про предмет історії.

36. Фальсифікація як засіб перевірки істинності історичних знань.

37. Класифікація наукових методів.

38. Генеза історичної науки.

39. Міждисциплінарний характер історичного знання.

40. Школа ”Анналів” про предмет історії.

41. Закономірність в історичному процесі.

42. Пояснення як засіб пізнання і логічна процедура.

43. Структурні рівні історичного процесу: минуле, сучасне, майбутнє.

44. Можливість наукового пізнання минулого.

45. Науковий опис та ідеографізм.

46. Поняття ” наукових революцій”.

47. Квантифікація у вивченні історії.

48. Античне світосприймання та історія.

49. Модернізм як етап у розвитку філософії історії.

50. Специфіка історичного пізнання.

51. Проблема класифікації історичних джерел.

52. Основні етапи розвитку історіографії.

53. Онтологічний аспект розгляду історичного джерела.

54. Вимір і опис, їх значення в історичному дослідженні.

55. Неокантіанство як напрям філософії історії.

56. Синтетичний і культурологічний підходи в історіографії.

57. Джерельне і позаджерельне знання.

58. Зв’язок наукових теорій і методів дослідження історії.

59. Тенденції розвитку історіографії: від первісної подієвої історії до ”філософії історії”.

60. Історико-генетичний метод історичного дослідження.

61. Історіографія Просвітництва.

62. Місце історії в системі наук.

63. Фіксована і нефіксована історична інформація, проблеми її достовірності.

64. Типологія філософії історії.

65. Закономірності виникнення і еволюції типів історичних джерел.

66. Гіпотеза, поняття, теорія як форми вираження історичних знань.

67. Тенденції диференціації та інтеграції наукового знання та їх вплив на історичну науку.

68. Типологія історичних явищ: подія, структура, процес.

69. Формаційний і цивілізаційний підходи в сучасній історіографії.

70. Середньовічна історіографія, її теоретичні засади.

71. Нові галузі Історії: історія повсякденності, усна історія, мікроісторія та інші .

72. Історико-типологічний метод в історичному дослідженні.

73. Питання класифікації наук. Поняття ”історичного”.

74. Етапи історичного пізнання.

75. Формаційний підхід у працях К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Леніна.

76. Методологія історії. Історичний метод.

Розподіл балів, за якими оцінюються різні види робіт

Містить перелік усіх видів робіт, що підлягають оцінюванню та схему присвоєння балів за кожен вид роботи по кожному змістовому модулю.

Критерії дають змогу здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів у 100-бальній системі оцінювання:

 

Семестр: 9

Максимальна кількість балів     Види робіт   Модуль №1 (1,5 кредита)     Сума балів
 
    Семінарські заняття 1   Т.1   Т.2   Т.3  
     
 
  Самостійна робота2    
  Модульні контрольні роботи    

 

  1. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за одне семінарське заняття становить 3 або 4 бали.
  2. Перевіряється, як правило, кожного тижня у день чергування викладача на кафедрі.
Максимальна кількість балів     Види робіт   Модуль №2 (1,5 кредита)     Сума балів
 
    Семінарські заняття 1   Т.1   Т.2   Т.3    
       
 
  Самостійна робота2    
  Модульні контрольні роботи    
  1. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за одне семінарське заняття становить 3 або 4 бали.
  2. Перевіряється, як правило, кожного тижня у день чергування викладача на кафедрі.

10.6. Переведення академічних успіхів студентів, виражених у балах, в національну 4-бальну та шкалу ЕСТS

 

Оцінка ЕСТS Значення оцінки За 100-бальною шкалою університету За національною шкалою
А Відмінно 90-100 балів відмінно
В Дуже добре 80-89 балів   Добре  
С Добре 65-74 балів
D Задовільно 56-64 балів   Задовільно  
Е Достатньо 50-55 балів
FX Незадовільно з можливістю повторного складання 30-49 балів   незадовільно    
F Незадовільно з обов'язковим повторним вивченням курсу 1-29 балів

 

На іспиті студенту надається одна спроба підвищити оцінку, що виставлена за результатами модульних контролів.

Студенти, які під час навчального семестру набрали з певної дисципліни від 30 до 49 балів, зобов'язані складати іспит.

Студентам, які до початку заліково-екзаменаційної сесії набрали менше 30 балів, надається можливість підвищити свій рейтинг шляхом відпрацювання пропущених занять, виконання самостійних (контрольних) робіт з тим, щоб такі студеній могли бути допущені до складання іспиту.

Список ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Скорочення:

(Т) – http://www.twirpx.com/

(І) – Інтернет)

  1. Джерела.

 

1. Анналы на рубеже веков: Антология. М., 1990.

  1. Аристотель. Сочинения в 4 томах. М.: Мысль, 1976 - 1984.
  2. Барт Р. Мифологии. М., 1996.
  3. Бердяев Н.А. Новое средневековье, размышление о судьбе России и Европы. М.: Феникс - ХДС-пресс, 1991.
  4. Бердяев Н.А. Смысл истории. М.: Мысль, 1990.
  5. Бердяев Н.А. Философия свободы. М.: Правда, 1989.
  6. Бердяев М.А. Pro et contra. Антология. СПб., 1994.
  7. Блок М. Апология истории, или Ремесло историка. М., 1986.
  8. Блок М. Короли-чудотворцы. М., 1998.
  9. Блок М. Странное поражение. Свидетельство, записанное в 1940 г. М.,1999.
  10. Блок М. Феодальное общество, М., 2003.
  11. Блок М. Апология истории, или Ремесло историка. М., 1973 (2 изд. дополн. М., 1986).
  12. Блок М. Феодальное общество. М., 2003.
  13. Боден Ж. Метод легкого познания истории. – М.: "Наука", 2000. - 412 с. // http://www.twirpx.com/file/570821/
  14. Бокль Г. Т. История цивилизации в Англии: В двух томах, СПб.,1896.
  15. Бокль, Г. Т. История цивилизаций: История цивилизации в Англии. Т. 1. М.: Мысль.2000.
  16. Бродель Ф. Средиземное море и средиземноморский мир в эпоху Филиппа II Ч. 1: Роль среды. М., 2002.
  17. Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность //Философия и методология истории. М., 1977.
  18. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, ХV–ХVIII вв. Т. 1–3. М., 1986–1992.
  19. Булгаков С.Н, Философия хозяйства. М., 1990.
  20. Бэкон Ф. Новый Органон // Бэкон Ф. Соч.: В 2 т. М., 1978.
  21. Вебер М. Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990.
  22. Вебер М. Работы М.Вебера по социологии, религии и культуре. Москва, 1991.
  23. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явле­ние. М., 1991.
  24. Вернадский В. И. О науке. Дубна, 1997. Т. I. Научное знание. Научное творчество. Научная мысль.
  25. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. М., 1988.
  26. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Русский космизм: Антология философской мысли. – М.: Педагогика-Пресс, 1993.
  27. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. М., 1977
  28. Вико Д. Основания новой науки об общей природе наций. Киев, 1994.
  29. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций. Л.: Гослитиздат, 1940.
  30. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. М., 1991
  31. Гадамер Г.-Г.Истина и метод: основы философской герменевтики / Пер.с нем. М.: Прогресс, 1988. – 699 с.
  32. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. М., 1974-1977.
  33. Гегель Г.В. Философия истории. Введение. СПб., 1993.
  34. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Т.З. М.: Мысль, 1972.
  35. Гегель Г.В.Ф. Сочинения в 14 т. М.-Л., 1929-1959.
  36. Гегель, Г. В. Ф. Философия истории // Гегель Г. В. Ф., Соч.: в 14 т. Т. 8. М.; Л.: Соцэкгиз.1935.
  37. Гегель, Г. В. Ф. Философия права. //: Гегель, Г. В. Ф., Соч.: в 14 т. Т. 7. М.; Л.1934.
  38. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. М., 1977.
  39. Геродот. История // Историки Греции. М., 1989. Т. 1. 153.Герменевтика, история и современность. Критические очерки. М., 1985.
  40. Геродот. История в девяти книгах. М., 2001;. М.: Ладомир, 1993.
  41. Геродот. История // http://www.twirpx.com/file/50538/
  42. Герцен А.И. Избранные философские произведения. В 2-х тт. М., 1948.
  43. Гоббс, Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского. // Гоббс, Т., Соч.: в 2 т. Т. 2 (с. 4–545). М.: Мысль.1991.
  44. Гольбах, П. Система природы, или О законах мира физического и мира духовного. Избранные произведения: в 2 т. Т. 1. М.1963.
  45. Гумилев //.Я.География этноса в исторический период. Л., 1989; Л., 1990.
  46. Гумилев Л.И. «Меня называют евразийцем...». Алма-Ата. 1991.
  47. Гумилев Л.Н Хунт. Срединная Азия в древние времена. М., 1960.
  48. Гумилев Л.Н. «Арабески истории». Кн.1. М.( 1994.
  49. Гумилев Л.Н. «Скажу вам по секрету, что...» // Социум. 1992, № 9.
  50. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. – Л.: Наука, 1990. 279 с.
  51. Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. М., 1989; М., 1992; М., 1997; СПб., 2001; М., 2002.
  52. Гумилев Л.Н. Заметки последнего евразийца // Наше наследие. М., 1991, №13. С. 19-26.
  53. Гумилев Л.Н. Из истории Евразии. М., 1993.
  54. Гумилев Л.Н. Изменения климата и миграции кочевников // Природа. 1972, №4.
  55. Гумилев Л.Н. Конец и вновь начало. М., 2003; М.: Танаис ДИ-ДИК, 1994.
  56. Гумилев Л.Н. О странном неприятии географии // Известия ВГО. 1971. Т. 103. Вып.З.
  57. Гумилев Л.Н. О термине «этнос» // Доклады отделений и ко­миссий ВГО (Этнография). Л., 1967. Вып.З. С. 3-17.
  58. Гумилев Л.Н. От Руси до России: Очерки этнической России. М., 2000; М, 2002..
  59. Гумилев Л.Н. Ритмы Евразии: эпохи и цивилизации. М., 2003.
  60. Гумилев Л.Н. Роль климатических колебаний в истории народов степной зоны Евразии // История СССР. 1967, № 1.
  61. Гумилев Л.Н. Сочинения. Древний Тибет. М., 1996.
  62. Гумилев Л.Н. Сочинения. М., 2004.
  63. Гумилев Л.Н. Страна Шамбала в легенде и истории // Азия и Африка сегодня. 1968, № 5.
  64. Гумилев Л.Н. Сущность этнической целостности (Ландшафт и этнос: XII). // Вестник ЛГУ 1971. № 12. Вып. 4.
  65. Гумилев Л.Н. Тысячелетие вокруг Каспия. М., 1998.
  66. Гумилев Л.Н. Хунну. Степная трилогия. СПб., 1993.
  67. Гумилев Л.Н. Черная легенда. Друзья и недруги Великой степи. М., 1994.
  68. Гумилев Л.Н. Этногенез - природный процесс // Природа. 1971. №2.
  69. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. СПб., 2002.
  70. Гумилёв Л.Н. Этногенез и биосфера земли. Ч.3. Этнос в истории. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990.
  71. Гумилев Л.Н. Этнология и историческая география (Ландшафт и этнос: XIII) // Вестник ЛГУ. 1972, № 60.
  72. Гумилев Л.Н. Этнос - состояние или процесс? (Ландшафт и этнос: XI) // Вестник ЛГУ. 1971. № 12. Вып. 2.
  73. Гумилев Л.Н. Этносфера как одна из оболочек Земли // Вопросы физической географии и палеографии. «Ученые записки ЛГУ». 1977,
  74. Гумилев Л.Н. Этносфера. История людей и история природы. М, 2003; М.: Экопрос, 1993.
  75. Гумилев Л.Н. Этносы и антиэтносы // Звезда. 1990. № 3.
  76. Гумилев Л.Н., Панченко A.M. Чтобы свеча не погасла. Диалог. Л., 1990.
  77. Гумилев Л.Н.В поисках вымышленного царства. М., 1992
  78. Гумилев Л.Н.О соотношении природы и общества согласно дан­ным исторической географии и этнологии (Ландшафт и этнос: X) // Вестник ЛГУ. 1970, № 24. Вып. 4.
  79. Гумилев ЛЯ.Этногенез и этносфера // Природа. 1970, № 1, 2.
  80. ГумилевЛ.Н. 1) Этнос как явление // Доклады отделений и ко­миссий ВГО. (Этнография). 1967. Вып. 3; Известия ВГО. Т. 100.1968.
  81. ГумилевЛ.Н. Древние тюрки. М., 1967; М., 1993; М., 2002.
  82. ГумилевЛ.Н. История народа хунну. В 2-х книгах. М., 1998; М,, 2002.
  83. ГумилевЛ.Н. Открытие Хазарии. М., 1966; М., 2001.
  84. ГумилевЛ.Н. Поиски вымышленного царства. М., 1970; М.,1979.
  85. ГумилевЛ.Н. Хунны в Китае. М. 1974.
  86. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры: Изд-е 2-е, испр. и дополн. М., 1984.
  87. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. М.,1990.
  88. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. М.: Книга, 1991.
  89. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения Славянского мира к Германо-Романскому. СПб., 1871.
  90. Дартон Р. Великое кошачье побоище и другие эпизоды из истории французской культуры. М., 2002.
  91. Декарт Р. Рассуждение о методе // Декарт Р. Соч.: В 2 т. М., 1989. Т. 1.
  92. Деррида Ж. Письмо к японскому другу // Вопросы философии. - М., 1992. - No 4. - С. 53 – 57
  93. Дильтей В. Введение в науки о духе: Опыт полагания основ для изучения общества и истории. М., 2000.
  94. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума // Вопросы философии. 1988. № 4. Дильтей В. Категории жизни // Там же. № 10.
  95. Дильтей В. Описательная психология / Пер. с нем. – М.: Русский книжник, 1924. 118 с.
  96. Дильтей Вильгельм. Воззрение на мир и исследование человека со времен Возрождения и Реформации. – М.: Университетская книга, 2000. - 265 с.http://www.twirpx.com/file/586997/
  97. Достоевский Ф.М. Полн. собр.соч. в 30 томах. Л.: Наука,
  98. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.
  99. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане //Кант И. Сочинения. Т.1. М., 1994.
  100. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Сочине­ния: В 6 т. М., 1964. Т. 3.
  101. Кант И. Соч.: В 6 тт. М., 1964.
  102. Кареев Н. Теория исторического знания. СПб., 1913
  103. Карсавин Л.И. Метафизика любви// Русская мысль. 1918.
  104. Карсавин Л.П. Salaqia, или весьма краткое и душеполезное раз­мышление о боге, мире, человеке, зле и семи смертных грехах. Пг., 1919.
  105. Карсавин Л.П. Введение в историю: Теория истории. Пг., 1920.
  106. Карсавин Л.П. Восток, Запад и русская идея. Пг., 1922.
  107. Карсавин Л.П. Глубины сатанински? СПб., 1993.
  108. Карсавин Л.П. История европейской культуры (пер. с литов.). СПб., 1995.
  109. Карсавин Л.П. Католичество. Пг., 1918.
  110. Карсавин Л.П. Культура средних веков. М., 1914; Киев, 1995.
  111. Карсавин Л.П. Монашество в средние века. М., 1992.
  112. Карсавин Л.П. О началах: Опыт христианской метафизики. Бер­лин. 1925; СПб., 1994.
  113. Карсавин Л.П. Основы средневековой религиозности в XII-XIII веках, преимущественно в Италии. Пг.( 1915; СПб., 1997.
  114. Карсавин Л.П. Очерки религиозной жизни Италии XII-XIII ве­ков. СПб, 1912.
  115. Карсавин Л.П. Религиозно-философские сочинения. Т. 1. М., 1992 (В кн. вошли «О личности», «Поэма о смерти»), «Философия ис­тории» М., 1993; Сочинения. М.,1993; Малые сочинения. М.,1994.
  116. Карсавин Л.П. Философия Рикёр Поль. Герменевтика. Этика. Политика. М., 1995.
  117. Ключевский В.О. Тетрадь с афоризмами. «Эксмо»,2001. – 432 с. // http://www.twirpx.com/file/587806/
  118. Кондорсе Ж.А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. М.: Соцэкгкиз, 1936.
  119. Конт О. Дух позитивной философии (Слово о положительном мышлении). СПб., 1910.
  120. Конт О. Курс положительной философии. Т. I. // Философия и общество. 1998. № 6.; 1999. № 1. С. 192 – 209.
  121. Конт О. Курс положительной философии: в 2 т. СПб., 1899 –1900.
  122. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 605 с.
  123. Кун Т. Структура научных революций. М., 1977.
  124. Лампрехт К. История германского народа. Т. I-III. М., 1894-1896.
  125. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. Санкт-Петербург, 1899; / Ш. -В. Ланглуа, Ш. Сеньобос; пер. с французского А. Серебряковой; Государственная публичная историческая библиотека России. — 2-е изд. / под ред. и со вступительной статьей Ю. И. Семенова. — М., 2004. — 305 с. // http://www.twirpx.com/file/63725/
  126. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. Вып. 1-2. СПб., 1910-1913.
  127. Ле Гофф Ж. Средневековый мир воображаемого. М., 2001.
  128. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. М., 1992.
  129. Леви-Стросс К.Структурная антропология. М., 1985.
  130. Ленин В.И. Полн, собр.соч. в155 томах. М.: Политиздат, 1958 - 1965.
  131. Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм. ПСС. Т. 19.
  132. Мабли де Г.Б. Об изучении истории, о том. как писать историю. М., 1993.
  133. Мабли де Г.Б. Об изучении истории. О том, как писать историю. – М: "Наука", 1993. – 414 с. // http://www.twirpx.com/file/558467/
  134. Маркс - историк. М., 1968.
  135. Маркс К. К критике политичесакой экономии // Маркс К. и Энгельс Ф. – Соч. Т.13.
  136. Маркс К. Капитал. Т. I // Маркс. К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 23.
  137. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. Критика новітньої німецької філософії в особі її представників Л.Фейєрбаха, Б.Бауера і Штірнера і німецького соціалізму в особі його різних пророків // Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. Київ, 1959. Т.3.
  138. Маркс К., Энгельс Ф. Собр.соч. в 50 томах. М.: Политиздат, 1955 - 1981.
  139. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. 2-е изд. Т. 13.
  140. Морелли. Кодекс природы, или истинный дух ее законов. М.: Гос.изд-во, 1921.
  141. Ницше Ф. Веселая наука //Ницше Ф. Сочинения. В 2 т. М., 1990. Т.1.
  142. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни //Ницше Ф. Сочинения. В 2 т. М., 1990. Т.1.
  143. Огюст Конт. Основные законы социальной динамики http://gorod.org.ru/biblio.shtml
  144. Одиссей. Человек в истории. Сб. ст. 1989-1996. М., 1989-1996.
  145. Переписка Н.И. Конрада и А. Дж. Тойнби // Конрад Н.И. Неопубликованные работы. Письма. М.: РОССПЭН, 1996. С. 397 – 432.
  146. Платон. Собр. соч. в 4 томах. М.: Мысль, 1994.
  147. Плеханов Г.В. К вопросу о развитии монистического взгляда на историю. Избр. философские произведения в 5 тт. Т. 1. М., 1958.
  148. Полибий. Всеобщая история. В 3-х томах. СПб., 1994.
  149. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Київ, 1994. Т.1-2.
  150. Поппер К. Историческое объяснение // Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. – М.,2000.-С.330-339.
  151. Поппер К. Логика и рост научного знания (пер. с англ.). М., 1983.
  152. Поппер К. Нищета историцизма. М.: Прогресс VIA, 1993.
  153. Поппер К. Р. Логика социальных наук // Вопросы фи­лософии. 1992. № 10.
  154. Поппер К. Р. Открытое общество и его враги: В 2 т. М., 1992.
  155. Поппер К. Р. Что такое диалектика? // Вопросы фило­софии. 1995. № 1.
  156. Поппер К. Логика и рост научного знания. М., 1983.
  157. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с приро- дой. М.: Прогресс, 1986.
  158. Ранке Л. Об эпохах новой истории. М., 1898.
  159. Рикёр Поль. История и истина. /Пер. с франц. И.С.Вдовиной и А.И. Мачульской/.-СПб.: Алетейя,2002.-400 с. / (Изд-е 1955 г.) // http://www.twirpx.com/file/605280/
  160. Рикёр Поль. Конфликт интерпретации: Очерки о гер­меневтике. М., 1995.
  161. Рикер П. Герменевтика и психоанализ. Религия и вера. М., 1996.
  162. Риккерт Г. Границы естественнонаучного образования поня­тий; логическое введение в исторические науки. СПб., 1903.
  163. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре // Культурология. ХХ век. Антология. М., 1995; М., 1998; СПб., 1911.
  164. Риккерт Г. О системе ценностей //Логос. 1914, Ч. 1. Вып. 1.
  165. Риккерт Г. Философия жизни. Киев, 1998.
  166. Риккерт Г. Философия истории / Пер. с нем. – Спб.,1908. – 196с.
  167. Родоначальники позитивизма. Вып.2. СПб.: Брокгауз - Ефрон, 1910.
  168. Родоначальники позитивизма. Вып.4. СПб.: Брокгауз - Ефрон, 1912.
  169. Родоначальники позитивизма. Вып.5. СПб.: Брокгауз - Ефрон, 1919.
  170. Соловьев B.C. Из философии истории // Соловьев B.C. Соч. Т. 2. М., 1989.
  171. Соловьев B.C. Об упадке средневекового миросозерцания // Соловьев B.C. Соч. Т. 2. М., 1989.
  172. Соловьев B.C. Русская идея. СПб., 1991.
  173. Соловьев B.C. Чтения о Богочеловечестве. М., 1989.
  174. Соловьев В. Оправдание добра.// Соловьев В. Соч. в 2 тт. М.: Мысль,
  175. Соловьев В.С. Сочинения. Т.1-2. М., 1988.
  176. Соловьев С. М. Философический взгляд на историю России // Соловьев С.М. Первые научные труды. Письма. М., 1996.
  177. Соловьев СМ. Записка для детей моих, а если можно и для дру­гих // Соловьев С.М. Соч. в 29 кн. М., 1989-2000.
  178. Соловьев Э. Ю. Прошлое толкует нас. М., 1991.
  179. Спенсер Г. Собр.соч. в 7 томах. Т.1: Научные, политические и философские опыты. СПб.: Н.Л.Тиблен, 1866.
  180. Спенсер, Г. Изучение социологии. Т. 1. СПб.1874.
  181. Тойнби А. Исследование истории: что я пытался сделать. // Современная буржуазная философия истории. М., 1965.
  182. Тойнби А. Постижение истории: сборник. М.: Прогресс, 1991. 731 с.
  183. Тойнби А. Христианское понимание истории // Философия истории: Антология. М.: Аспект пресс, 1995. С. 220 – 231.
  184. Тойнби А.Дж. Постижение истории. М.: Прогресс, 1996.
  185. Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. СПб., 1995.
  186. Тойнбі А.Д. Дослідження історії. Київ, 1995. Т.1-2.
  187. Уайльд О. Критик как художник: Манифесты, эссе, лекции, рецензии, письма. М.: Худ.лит., 1990.
  188. Унамуно М. Де. О трагическом чувстве жизни … Агония христианства. М.: Политиздат, 1997.
  189. Утопия и утопическое мышление: антология зарубежной литературы. М.: Прогресс, 1991.
  190. Февр Л. Бои за историю. Москва. 1991.
  191. Феномен человека. Антология. М., 1993.
  192. Философия истории. Антология. М., 1994.
  193. Философия истории. Антология. М., 1995 (серия “Обновление гуманитарного знания в России”).
  194. Франк С. Смысл жизни. Минск: Полифакт, 1992.
  195. Фрейд З. Будущее одной иллюзии //Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1991.
  196. Фрейд З. Недовольство культурой //Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1991.
  197. Фрейд З. Тотем и табу //Фрейд З. «Я» и «ОНО»: Труды разных лет. Кн. 1. Тбилиси, 1991.
  198. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. СПб., 2001.
  199. Фромм Э. Бегство от свободы. Москва. 1990.
  200. Фукидид. История // Историки Греции. М., 1976.
  201. Фукидид. История Пелопоннесской войны в восьми книгах. СПб., 1999.
  202. Фуко М. Археология знания. Киев, 1996.
  203. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. М.,1996.
  204. Фуко М. Рождение клиники. М., 1998.
  205. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. М., 1977.
  206. Фуко, Мишель. Слова и вещи: Археология гуманитарных наук./Пер. с франц. – СПб.: Асаd, 1994. – 406 с. / (Изд-е 1966 г.)
  207. Фукуяма Ф. Великий разрыв. М., 2004.
  208. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. М., 2004.
  209. Фукуяма Фр. Конец истории?// Вопросы философии. 1990. № 3.
  210. Хайдеггер М. О сущности истины. // Филос. науки. — 1989. — № 4. - С. 88-104.
  211. Хайдегер М. Время и бытие. М., 1993.
  212. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? // Полис. 1944. № 1.
  213. Хейзинга Й. Осень средневековья. М.: Наука, 1988.
  214. Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня. М., 1992.
  215. Хомяков А.С. «Семирамида»: (Исследование истины исторических идей) //Хомяков А.С. Сочинения. В 2 т. Т.1. Работы по историософии. М., 1994.
  216. Цивилизационные теории XX века (ТЕКСТЫ) // http://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxzYWp0dnNhbnRpcG92YXxneDo2ZTA3Y2NhNjM5Y2VkZDk
  217. Чаадаев П.Я. Философические письма (1829-1930) //Чаадаев П.Я. Полн. собр. соч. Т.1. М., 1991.
  218. Чижевский А.Л. Земное эхо солнечных бурь. М., 1973.
  219. Чижевский А.Л. Солнце и мы, М., 1963.
  220. Чижевский А.Л. Теория гелиотараксии. М., 1930.
  221. Чижевский А.Л. Физические факторы исторического процес­са. Калуга, 1924.
  222. Чижевский А.Л. Эпидемические катастрофы и периодическая деятельность Солнца. М., 1930.
  223. Шпенглер О. Закат Европы: очерки морфологии мировой истории. Т. 1. Гештальт и действительность. М.: Мысль, 1998. 668 с.; Т. 2. Всемирно-исторические перспективы. М.: Мысль, 1998. 608 с.
  224. Шпенглер О. Человек и техника // Культурология. ХХ век. Антология. М., 1995.
  225. Эко У. Имя розы // Иностр. лит. 1988. № 10.
  226. Элиаде М. Мифы, сновидения, мистерии. М.: Ваклер, 1996.
  227. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. 2-е изд. Т. 20.
  228. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец немецкой классической философии // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. 2-е изд. Т. 21.
  229. Ясперс К. Вопрос виновности //Знамя. 1994. № 1.
  230. Ясперс К. Истоки истории и ее цель // Ясперс К. Смысл и назначение истории / Пер. с нем.- М.: Политиздат, 1991. 527 с.
  231. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М.: Республика, 1994.

Література

  1. Lukacs John. The Future of History. Publisher: Yale University Press. 2011. http://www.twirpx.com/file/609460/
  2. Moawibitep М.Б. Художественный текст как носитель информации о ментальностях и ценностных ориентациях общества // Историческая наука в меняющемся мире. Казань. 1994.
  3. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: учеб. пособие. – М.: Владос, 1994.
  4. Абдильдин Ж. М., Балгимбаев А. С. Диалектика активности субъекта в научном познании. Алма-Ата, 1977.
  5. Абдильдин Ж. М., Нысанбаев А. Н. Диалектикологические принципы построения теории. Алма-Ата, 1973.
  6. Абдымаиапов С.Л. Жизнь и научная деятельность Л.Н. Гумилева. Астана, 2004.
  7. Абиль Е.А. Методологические проблемы применения естественнонаучных методов в историческом исследовании: история и синергетика // Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора исторических наук. 07.00.09 – Историография, источниковедение и методы исторического исследования Республика Казахстан Караганда, 2009 (Т)
  8. Абрамсон M.JJ. О некоторых проблемах микроистории // Историк в поиске. М., 1999.
  9. Аверинцев С. «Морфология культуры» Освальда Шпенглера // Вопросы литературы. 1968. № 1.
  10. Автономова И. С. Рассудок. Разум. Рациональность. М., 1988.
  11. Аггире Рохас К. А. Критический подход к истории французских «Анналов», М., 2006.
  12. Адо А.В. Глава 3. Историческая наука во Франции. Позитивистская историография // Историография истории нового времени стран Европы и Америки. М.: Высшая школа, 1990. С. 241 – 256.
  13. Азимов А. Язык науки М., 1985.
  14. Аиисимова И.И. О диалектике истории и теории в научном познании // Вестник ЛГУ. 1978. № 23.
  15. Айзенштадт Ш.Н. "Осевая эпоха": возникновение трансцендентных видений и подъем духовных сословий// Ориентация - поиск: Восток в теориях и гипотезах. М.: Наука, 1992.
  16. Актон Д. Об изучении истории / Лекция, прочитанная при торжественном вступлении в должность профессора в Кембридже 11 июня 1895 года. Источник: Актон, лорд. Очерки становления свободы. London, 1992. C. 139– 173. Перевод с англ. Ю. Колкера под ред. А. Бабича // http://www.twirpx.com/file/224501/; http://inliberty.ru/library/authors/John_Acton/
  17. Актуальные проблемы теории истории . Материалы « круглого стола» (12 января 1994 г.) // Вопросы истории..1994, № 4, с.61.
  18. Актуальные теоретические проблемы современной исторической науки // Вопросы истории. 1992. № 8 – 9.
  19. Алаев Л.Б. Материалистическое понимание истории в обороне // Восток. 1995, № 2, с. 41 – 49.
  20. Алаев Л.Б. Где тонко – там и прорвалось! // Новая и новейшая история. 1996, № 3, с. 88 – 90.
  21. Алаев Л.Б., Ерасов Б.С. Формация или цивилизация? // Народы Азии и Африки. 1990. № 3, с. 46 – 58.
  22. Александров В.Б. Культура и историческое познание. Калинин, 1986.
  23. Александров В.Б., Федотова В.Г, Всеобщая история как теоретическая основа общенаучного метода исторических наук // Эмпирическое и теоретическое в гуманитарном познании. Калинин, 1978.
  24. Алексеев В.П. Философы России XIX- XX столетий: биографии, идеи, труды. М., 2001.
  25. Алексеев П. В. Наука и мировоззрение. М., 1983.
  26. Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. М., 1991.
  27. Алексеева Г.Д., Сахаров А.Н., Сидорова Л.А. и др. Историческая наука России в XX веке // М.: Научно-издательский центр «Скрипторий», 1997. — 568 с. // http://www.twirpx.com/file/209692/
  28. Алексеева И. Ю. Человеческое знание и его компьютерный образ. М., 1993.
  29. Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа XIII-XVII вв. – Монография. – М.: Наука, 1973 // http://www.twirpx.com/file/336296/
  30. Алтухов Н.А. Контуры неклассической общественной теории // Общественные науки и современность. 1992. № 5.
  31. Андреев А.Ю., Бородкин Л.И., Левандовский М.И. История и хаос: новые подходы в синергетике // Сравнительное изучение цивилизаций мира. М., 2000.
  32. Андреев И. Д. Теория как форма организации научного знания. М., 1979.
  33. Андреев Н.Л. Метод аналогии в истории // На путях строительства коммунизма. Тюмень, 1968.
  34. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. — К., 1984. - С. 3-58, 83-136.
  35. Аникеев А.А. Проблемы методологии истории. Ставрополь, 1995.
  36. Анисимов О. С. Методология: функции, сущность, становление (диалектика и связь времен). М., 1996.
  37. Анкерсмит Т.Ф. История и антропология: взлет и падение метафоры. М. 2003.
  38. Анкерсмит Ф.Р. Историография и постмодернизм // Современные методы преподавания новейшей истории. М., 1996. С.157, 158.
  39. Анкерсмит Ф.Р. Нарративная логика. Семантический анализ языка историков. М., 2003.
  40. Антипин Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. Новосибирск, 1987.
  41. Антипов Г.А. Исторический источник и его функция в историческом исследовании // Научные труды Новосибирского университета. 1970. Вып.З.
  42. Антипов Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. М.: Наука, 1987 // http://www.twirpx.com/file/586986/
  43. Антипов Г.А. К вопросу об историческом опыте // Ученые записки Томского университета. 1969. Т. 79.
  44. Античная цивилизация. М.: Наука, 1973.
  45. Антропологическая история: подходы и проблемы: Материалы росс. – французского научного семинара. / Рос. гос. гум. ун-т, Росс. – франц. центр исторической антропологии им. М.Блока. – М.,2000.-Ч.2..
  46. Аптипов Г.А. Розов М.А. К определению исторического источника // Научные труды Новосибирского педагогического института. 1971, Вып. 68.
  47. Аптипов Г.А. Система исторических исследований // Проблемы систем исследований. Новосибирск, 1985.
  48. Арон Р. Избранное: Введение в философию истории. М., 2000.
  49. Арон Р. Конт // Этапы развития социологической мысли. М., 1993. С. 86 – 151.
  50. Арон Р. Мнимый марксизм. М., 1993.
  51. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М., 1993.
  52. Арон Р.Избранное: Введение в философию истории: Пер. с франц.-М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2000.-543 с.
  53. Арон, Р. Мнимый марксизм. М.: Прогресс.1993а.
  54. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. М.: Прогресс.1993.
  55. Арсеньев А.С. Историзм и логика в марксистской теории // Историческая наука и некоторые проблемы современности. М., 1969.
  56. Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимное влияние культур. Л.: Наука, 1967.
  57. Асмус В.Ф. Маркс и буржуазный историзм //Избранные философские труды. Т. 1. М., 1971.
  58. Афанасьев В.Г. История как движение к высшему типу ценности общества и человека // Вопросы истории. 1980. № 6.
  59. Афанасьев Р. История и мир // Коммунист. 1985. № 6.
  60. Афанасьев Ю. Перестройка и историческое знание // Иного не дано. М., 1998.
  61. Афанасьев Ю. Прошлое и мы // Коммунист. 1985 № 14. С.105-116.
  62. Афанасьев Ю. Феномен советской историографии / журнальный вариант введения к книге "XX век. История России". М. , 1996 // http://www.twirpx.com/file/225721/
  63. Афанасьев Ю.Н. Историзм против эклектики. Французская историческая школа «Анналов» в современной буржуазной историографии. М., 1980.
  64. Ахиезер А.С., Матвеева С.Я. Дисинхронность и синхронность цивилизаций: Теория и методология исследований. М., 1993.
  65. Ахмедли Д.Т., СогомоновЮ.В. Об историческом познании: популярный очерк методологических вопросов. Баку, 1969.
  66. Ашин А.Г., Беленький В.Х. О субъекте истории // Философские науки. 1976. №5.
  67. Баженов Л. Б. Строение и функции естественнонаучной теории. М., 1978.
  68. Балашов В.А., Юрченков В.А. Историография отечественной истории (1917 г.-начало 90-х гг.) / Учебное пособие. Изд-во Мордовского университета, Саранск, 1994. С. 111 // http://www.twirpx.com/file/121958/
  69. Банных С. Географический детерминизм от Л.Мечникова до Л.Гумилева. Екатеринбург, 1997..
  70. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М., 2001.
  71. Баранов Г. В. Проблемы научного метода. Саратов, 1990.
  72. Баранов Г.С. Индивидуализация как метод построения гносеологического образа исторического события // Социальные проблемы познания и управления. Томск, 1983.
  73. Барг М. Л.Эпохи и идеи: Становление историзма. М., 1987.
  74. Барг М Л. Шекспир и история. М.,1986.
  75. Барг М. А. Человек-общество-история // Новая и новейшая история. – 1989. – № 2.
  76. Барг М. Л. «Историческое время»: методологический аспект // Новая и новейшая история. 1990. № 1.
  77. Барг М. Л. Категории «всемирно-исторический» и «локально-исторический» в марксистско-ленинском историзме // Вопросы истории. 1980. №1.
  78. Барг М. Л. Категория «цивилизация» как метод сравнительно-исторического исследования (человеческое. измерение) //История СССР.—1991.—№ 1; № 5.
  79. Барг М.А. Вопросы метода в современной буржуазной историографии // Вопросы истории. 1972. № 9.
  80. Барг М.А. Историческая закономерность как познавательная ценность исторической науки // История СССР. 1979. № 1.
  81. Барг М.А. Исторический факт: структура, форма, содержание // История СССР. 1976. №2.
  82. Барг М.А. Методологические вопросы исторической науки // Очерки методологии познания социальны: явлений. М., 1973.
  83. Барг М.А. О категории «цивилизация» // Новая и новейшая история. 1990 № 5, с. 25 – 40.
  84. Барг М.А. О некоторых методах типологизации исторической науки // История СССР. 1973. № 2
  85. Барг М.А. О некоторых предпосылках формализации исторического исследования // Проблемы всеобщей истории. Казанский педагогический институт. 1967. Вып. 1.
  86. Барг М.А. Понятие всемирно-исторического как познавательный принцип исторической науки. М., 1973.
  87. Барг М.А. Структурный анализ в историческом исследовании // Вопросы философии. 1964. № 10.
  88. Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. М., 1987.
  89. Барг М.А., Авдеева К.Д. От Макиавелли до Юма. Становление историзма. М., 1998.
  90. Барг М.Л. Принцип системности в марксистских исторических исследованиях // История СССР. 1981. № 2.
  91. Барг МЛ. Категория «развитие» в историческом исследовании // История СССР. 1986. № 1.
  92. Барг МЛ. О двух уровнях марксистской теории исторического познания // Вопросы философии. 1983. № 8.
  93. Барг, М. А. Эпохи и идеи: Становление историзма. М.: Мысль.1987.
  94. Баринова Е.П., Ипполитов Г.М., Бобкова Е.Ю. Основы теории и методологии исторической науки // http://www.twirpx.com/file/274245/
  95. Барское А. Г. Научный метод: возможности и иллюзии. М., 1994.
  96. Барт Р. Структурализм как деятельность. http://www.philosophy.ru/library/barthes/struct.html
  97. Батенин С.С. Человек в его истории. Л., 1976.
  98. Батищев Г. С. Введение в диалектику творчества. СПб, 1997.
  99. Бауман З. Жизнь во фрагментах: Эссе о постмодернистской морали. - Лондон: Блэкуэлл, 1995. http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/bauman.htm
  100. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М., 1979.
  101. Беленький И.Л. Ученый-историк в системе научных коммуникаций. М., 1983..
  102. Белинский, В. Г. Руководство к всеобщей истории. // Белинский, В. Г., Избранные философские сочинения (с. 375–391). М.: Гос. изд-во полит. лит-ры.1948.
  103. Белл Д. Возобновление истории в новом столетии.//Вопросы философии. – М. – 2002. – №5. – С.
  104. Белявский И.Г., Пронштейн А.Н. Некоторые психологические аспекты отражения действительности в исторических источниках // Известия Северо-Кавказского научного центра высшей школы. 1974. №1.
  105. Белявский И.Г., Шкуратов В.А. Проблемы исторической психологии. М.,1982.
  106. Беляева Г.В., Никола<
    Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти