ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 35. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів будові серця,

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу геометрії – поняття про трьохмірний простір, вісі та площини;

- з курсу біології – білатеральна симетрія тіла;

- для подальшого вивчення тем – орієнтування тіла людини в просторі, анатомічна номенклатура.

Зміст теми заняття.

Парасимпатична частина — Pars parasympathica.

Функція: викликає сповільнення і послаблення роботи серця, розширення судин, звуження зіниці, слиновиділен­ня, посилення перистальтики органів травного тракту, роз­слаблення стискачів, випорожнення органів порожнини таза. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:

- центральний відділ; - периферичний відділ.

Парасимпатичні центри:

Надсегментарні:

Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин;

Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та пара­симпатичної частин.

Сегментарні — парасимпатичні ядра, розміщені в стовбурі головного мозку і в крижових сегментах спин­ного мозку:

- ядро Якубовича — додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) — центр звуження зіниці, розміщене в по­кришці ніжок середнього мозку;

- ядро Перлія — непарне ядро (nucleus ітраr) — центр акомодації — розміщене в покришці ніжок середнього мозку, відноситься до ядер окорухового нерва;

- верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) — ядро проміжного нерва, розміщене в покришці моста;

- нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoriiis inferior) — ядро язикогорлового нерва, розмі­щене в довгастому мозку;

- заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi), розміщене в довгастому мозку;

Крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales) — розміщені в II—IV крижових сегментах спинного мозку.

Периферичний відділ парасимпатичної частини ве­гетативної нервової системи представлений: .

-вузлами; передвузловими (прегангліонарними) волокнами; післявузловими (постгангліонарними) волокнами.

Парасимпатичні вузли розміщені поблизу органів (парамуральні вузли) або в стінці органів (інтрамуральні вузли). Розрізняють:

-війковий вузол (ganglion ciliare) — розміщений між зоровим нервом і латеральним прямим м'язом ока;

-крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) лежить у крилопіднебінній ямці;

-піднижньощелепний вузол (ganglion submandi­bular) розміщений в одноіменному трикутнику;

-вушний вузол (ganglion oticum) — знаходиться біля зовнішнього вуха;

Парамуральні та інтрамуральні вузли порожнини шиї, грудної, черевної порожнин, порожнини таза.

Передвузлові (прегангліонарні) волокна зв'язують парасимпатичні центри з вузлами, представ­леніаксонами вісцеродейтеронейронів парасимпатичних ядер, утворюють парасимпатичні нерви.

Парасимпатичні волокна окорухового нерва — аксони ядер Якубовича і Перлія — закінчуються у війковому вузлі;

Великий кам'янистий нерв (nervus petrosus ma­jor) — утворений аксонами верхнього слиновиділь­ного ядра, виходить з черепа через рваний отвір, проходить через крилоподібний канал у крилопід- небінну ямку, де закінчується у крилопіднебінному вузлі;

Барабанна струна (chorda tympani) — утворена аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через кам'янистобарабанну щілину, за­кінчується у піднижньощелепному вузлі;

Малий кам'янистий нерв (nervus petrosus mi­nor) — утворений аксонами нижнього слиновиділь­ного ядра, закінчується у вушному вузлі;

Парасимпатичні волокна гілок блукаючого нер­ва — аксони заднього ядра блукаючого нерва — закінчуються в пара- та інтрамуральних вузлах порожнини шиї, грудної та черевної порожнини.

В порожнині шиї парасимпатичні волокна йдуть у складі горлових гілок (rami pharyngei), верхнього й нижнього гортанних нервів (nervus laryngeus supe­rior et nervus laryngeus inferior), шийних серцевих гілок (rami cardiaci cervicales); в грудній порожнині парасимпатичні волокна утворюють трахейні гілки (rami tracheales), стравохідні гілки (rami esophagea- les), бронхіальні гілки (rami bronchidles), легеневі гілки або сплетення (rami pulmonales), грудні сер­цеві гілки (rami cardiaci thoracici); в черевній по­рожнині — шлункові гілки (rami gastrici), печінкові гілки (rami hepatici), ниркові гілки (rami renales], черевні гілки (rami сеііасі).

Тазові нутряні нерви (nervi splanchnici pelvini) — утворені аксонами парасимпатичних ядер крижо­вих сегментів спинного мозку, закінчуються в пара­та інтрамуральних вузлах порожнини таза.

Післявузлові (постгангліонарні) волокна представлені аксонами вісцеромотонейронів парасимпа­тичних вузлів. Післявузлові волокна війкового вузла іннервують м'яз-звужувач зіниці, війковий м'яз; кри- лопіднебінного вузла — слізну залозу, залози носової порожнини, піднебіння; піднижньощелепного вузла — піднижньощелепну та під'язикову слинні залози, дрібні залози ротової порожнини; вушного вузла — привушну слинну залозу; пара- та інтрамуральних вузлів порож­нин — нутрощі порожнин.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. З яких відділів складається парасимпатична частина вегетативної нервової

системи?

2. Що відноситься до головного відділу парасимпатичної частини вегетативної

нервової системи?

3. Що відноситься до крижового відділу парасимпатичної частини вегетативної

нервової системи?

4. Топографія та гілки війкового вузла.

5. Топографія та будова крилопіднебінного вузла, його гілки.

6. Топографія та гілки піднижньощелепного вузла.

7. Топографія та гілки привушного вузла.

8. Як іннервуються великі та малі слинні залози?

9. Як інервуються слізна залоза та залози порожнини носу?

10. Які органи отримують парасимпатичні гілки з блукаючого нерва?

11. Що являє собою крижовий відділ парасимпатичної частини вегетативної

нервової системи.

Б. Ситуаційні задачі.

1.У пацієнта спостерігається розширен­ня очної щілини справа, анізокорія (зі­ниці неоднакової ширини - правий ширше). Ураження якої частини веге­тативної нервової системи може дати таку симптоматику?

A. Ядра Перля.

B. Дорсального ядра X пари.

C. Шийних сегментів спинного мозку.

D. Шийних симпатичних вузлів.

Е. *Ядра Якубовича.

2. У хворого посилена секреція привуш­ної слинної залози. З подразненням якого ядра можна це пов'язати?

A. Nucleus solitarius.

B. Nucleus salivatorius superior.

C.*Nucleus salivatorius inferior.

D. Nucleus ambiguus.

E. Nucleus dorsalis n. vagi.

3. При введенні під шкіру 1 міліграма ат­ропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, присклрення пульсу. Блокада яких вегетативних структур дає таку симптоматику?

A. Симпатичних закінчень.

B. Парасимпатичних центрів у голов­ному мозку.

C. Симпатичних центрів у спинному мозку.

D. *Парасимпатичних закінчень.

Е. Черевного сплетення.

4. При поступово підсилюваному тиску на очні яблука (очно-серцевий реф­лекс) протягом 20-30 сек у досліджува­ного спостерігається уповільнення пу­льсу на 10-12 уд/хв. Подразненням яко­го нерва обумовлена така реакція?

A. Зорового.

B. *Блукаючого, його вегетативної час­тини.

C. Трійчастого.

D. Окорухового.

E. Симпатичних сплетень а. carotis interna.

5. Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику кількість слини. Стимуляція якого вегетативно­го вузла викликає утворення великої кількості слини серозного характеру?

A. Ganglion submandibulare.

B *Ganglion pterigopalatinum.

C. Ganglion ciliare.

D. Ganglion oticum.

E. Ganglion sublinguale.

6. При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ді­лянці шиї. При цьому розчин новокаї­ну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нер­вові утворення при цьому блокують­ся?

A. Нерви плечового сплетення.

B. Корінці шийних сегментів спинного мозку.

C. Під'язиковий і діафрагмальний нер­ви.

D. Передні гілки грудних спинномоз­кових нервів.

E. *Блукаючий нерв і шийний відділ си­мпатичного стовбура.

7. До лікаря-окуліста звернулася жінка, 56 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено по­рушення процесу акомодації кришта­лика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з якого зді­йснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?

A.*G. ciliare.

B. G. pterygopalatinum.

C. G. oticum.

D. G. submandibulare.

Е G. sublinguale.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти