ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 42. Язикоглотковий нерв. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії язикоглоткового нерва, додаткового та під’язикового нерва, вивчити їх гілки, області іннервації.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез черепних нервів;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

ІХ пара черепних нервів – язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus).

Ядра:

1) двояке ядро (соматомоторне)

2) нижнє слиновидільне ядро (парасимпатичне)

3) ядро одинокого шляху

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів

соматомоторного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів

парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих

верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля

яремного отвору). Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації:

- рухові волокна формують гілки до шило-горлового м’яза (rami musculi

stylopharyngei), які іннервують шило-горловий м’яз;

- чутливі волокна іннервують: горло (горлові гілки – rami pharingei),

корінь язика - язикові гілки (rami lingvalis); мигдаликові гілки (rami tonsillaris);

сонну пазуху (гілка сонної пазухи – ramus sinus carotici); середнє вухо

(барабанний нерв – nervus tympanicus);

- парасимпатичні волокна йдуть разом з барабанним нервом, а потім

виходять з барабанної порожнини у вигляді малого каменистого нерва (nervi

petrosus minor). Малий камянистий нерв переривається в парасимпатичному

вушному вузлі (ganglion oticum), який розміщений поблизу привушної слинної

залози. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують привушну слинну залозу.

ХІ пара черепних нервів – додатковий нерв (nervus accessorius)

Ядра:

1) ядро додаткового нерва (соматомоторне) – лежить в передніх рогах п’яти верхніх шийних сегментів спинного мозку, проектується на ромбоподібну ямку.

2) двояке ядро (соматомоторне) – лежить у довгастому мозку.

Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів ядра

додаткового нерва – спинномозкові корінці (radices spinales) і аксони

мотонейронів двоякого ядра – черепні корінці (radices craniales). Спинномозкові

корінці входять у порожнину черепа через великий потиличний отвір,

зливаються з черепними корінцями і сформований додатковий нерв виходить з

порожнини черепа черз яремний отвір.

Ділянки іннервації: грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний

м’язи.

Під’язиковий нерв.Під’язиковий нерв (n. hуpoglossus) (ХІІ пара черепних нервів) є руховим нервом м’язів язика. Ці нервові волокна починаються від рухового ядра під’язиковогонерва, яке знаходиться в продовгуватому мозку. З продовгуватого мозку n. hуpoglossus виходять численні корінці в борозні між пірамідою і оливою.

Стовбур під’язикового нерва направляється вперед і латерально в однойменний

канал і проходить через нього. Вийшовши з каналу, n. hуpoglossus йде вниз і

дещо вперед. Огинаючи блукаючий нерв і внутрішню сонну артерію з

латеральної сторони. Далі, пройшовши між внутрішньою сонною артерію і

внутрішньою яремною веною, під'язиковий нерв направляється під заднє

черевце двочеревого м’яза і підшилопід'язиковий м’яз і йде в піднижньощелепний трикутник. Утворивши дугу, обернену випуклістю донизу, під'язиковий нерв направляється вперед і вверх до язика в товщі

якого розпадається на язикові гілки.

Від під'язикового нерва відходить висхідна гілка, яка містить рухові волокна,

ввійшовши в нього від І спинномозкового нерва. Вказана висхідна гілка

сполучається з гілками шийного сплетення, в результаті чого спереду від

загальної сонної артерії утворюється шийна петля (аnsа сеrvicalis).

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назва, кількість, функцію та місце розташування ядер язикоглоткового, додаткового та під'язикового нервів в речовині мозку?

2. Місце виходу цих нервів з речовини мозку?

3. Отвори черепа, з яких виходять вищезазначені нерви з порожнини черепа?

4. Хід та особливості топографії язикоглоткового, додаткового та під’язикового нервів?

5. Ділянки іннервації язикоглоткового, додаткового та під’язикового нервів?

6. Джерела іннервації великих слинних залоз?

7. Джерела іннервації язика?

Б. Ситуаційні задачі.

1.В процессе стоматологических манипуляций повреждены волокна 12 пары

черепномозговых нервов слева. В чем это проявилось?

A * нарушение сокращения мышц языка слева

B Нарушение сокращения мышц мягкого неба

C Нарушение сокращения мышц гортани

D Нарушение сокращения мышц поднимающих подъязычную кость

E Нарушение сокращения мышц глотки

2. У хворого, який поступив у неврологічне відділення, при обстеженні виявлено відхилення язика вбік при висовуванні, атрофічні зміни половини язика, порушення мови. Який нерв пошкоджений?

A *Під’язиковий

B Язиковий

C Барабанна струна

D Язико-глотковий

E Блукаючий

3. У хворого спостерігається зниження тактильного та смакового відчуття слизової оболонки задньої третини спинки язика. З патологіює якого нерва це пов’язано?

A * Язикоглоткового.

B ІІІ гілкою трійчастого нерва.

C Лицевого.

D Під’язикового.

E ІІ гілки трійчастого нерва.

4. Під час прийому до клініки, обстежу­ючи хворого, виявлено, що у нього порушені смакові рецептори, що спри­ймають гірке, порушена тактильна чу­тливість задньої 1/3 язика. Який нерв залучено у патологічний процес?

A. Під'язиковий.

B. Язиковий.

C. *Язикоглотковий.

D. Лицьовий.

E. Трійчастий.

5. До клініки звернувся чоловік, 45 років, зі скаргами на втрату чутливості в ді­лянці задньої 1/3 язика. Функція якої пари черепних нервів порушена?

A. *IX

B. X

C. VII

D. V

Е. –

6. У хворого спостерігається порушення функції привушної слинної залози. Який нерв підсилює її секрецію?

A. N. auricularis major

B. N. petrosus major.

C. N. petrosus profundus

D. N. auricularis minor

E. *N. petrosus minor.

7. Хворий скаржиться на біль у корені язика і в ділянці піднебінних мигдали­ків. Який нерв іннервує ці ділянки?

A. Під'язиковий.

B. Додатковий нерв.

C. *Язикоглотковий нерв.

D. Трійчастий.

Е. Блоковий.

8. Виконуючи неврологічне обстеження пацієнта, 22 роки, лікар попросив його відкрити рот і вимовити звук "Аааа", при цьому оцінював, чи симетрично піднімається м'яке піднебіння. Потім лікар доторкнувся ватним тампоном до м'якого піднебіння і у відповідь виник блювотний рефлекс, що супроводить­ся рухом піднебіння та глотки. Які че­репні нерви досліджував лікар?

A. 10,11 і 12.

B. 5,7 і 9.

C. 7,8 і 9.

D.* 9 i 10.

Е.9 і 12.

9. Хворий скаржиться на ускладнення підйому правої руки вище горизонта­льного рівеня. Ураження якого нерва призводить до цього?

A. Лівий додатковий нерв.

B. *Правий додатковий нерв.

C. Великий грудний.

D. Малий грудний.

E. Правий блукаючий.

10. У хворого ускладнені повороти голо­ви вліво і закидання її назад. При ура­женні якого нерва це може бути?

A. Великий грудний.

B. *Лівий додатковий нерв.

C. Правий додатковий нерв.

D. Малий грудний.

E. Правий блукаючий.

11. У хворого при висуненні язика спосте­рігається відхилення його верхівки вправо. Рухова іннервація якого чере­пного нерва порушена в цьому випад­ку?

A. *N. hypoglossus dexter.

B. N. glossopharyngeus dexter

C. N. vagus dexter.

D. N. trigeminus sinister.

E. N. facialis sinister

12. У хворого посилена секреція привуш­ної слинної залози. З подразненням якого ядра можна це пов'язати?

A. Nucleus solitarius.

B. Nucleus salivatorius superior.

C. *Nucleus salivatorius inferior.

D. Nucleus ambiguus.

E. Nucleus dorsalis n. vagi.

 

Тема 43. Загальна характеристика органів чуття. Шкіра. Орган смаку. Орган нюху. Провідні шляхи.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів загальній характеристиці органів чуття, вивчити будову та функції шкіри, похідні шкіри. Вивчити орган смаку, його складові. Вивчити орган нюху, його складові. Розібрати провідні шляхи названих аналізаторів.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез органа смаку, нюху;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Периферичною частиною нюхового аналізатора є нюхові рецепторні клітини, розміщені в слизовій оболонці верхнього носового ходу, носовій перетинки.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти