ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 5. Аналіз ефективності інвестиційних проектів

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення даної теми доцільно розпочати з того, що залежно від методу обліку фактору часу в здійсненні інвестиційних витрат і одержанні зворотного інвестиційного потоку всі розглянуті показники підрозділяються на дві основні групи - дисконтні й статичні (бухгалтерські). При цьому показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, засновані на дисконтних методах розрахунку передбачають обов'язкове дисконтування інвестиційних витрат і доходів по окремих інтервалах розглянутого періоду. У той же час показники оцінки, засновані на статичні (бухгалтерських) методах розрахунку, передбачають використання в розрахунках бухгалтерських даних про інвестиційні витрати й доходи без їх дисконтування в часі.

Першим показником на який звертають увагу при прийнятті рішення відносно інвестування в той чи інший інвестиційний проект, є показник чистої приведеної вартості (NPV (net present value)). Метод NPV заснований на порівнянні поточної вартості майбутніх грошових доходів (надходжень) від реалізації проекту з витратами необхідними для його реалізації, в основі розрахунку NPV лежить метод дисконтування грошових потоків готівки з урахуванням податкових платежів. NPV визначається з початком передінвестиційної фази. Існує декілька методів розрахунку даного показника: інвестиції задані як разові платежі; інвестиції здійснюються протягом декількох років або розподілені в часі нерівномірно; при розрахунку грошові потоки утворюють ануїтет

Наступний показник, на який требо звернути увагу це показник строку окупності (РР (payback period method). Він характеризує період (роки) необхідний для відшкодування стартових дисконтованних інвестиційних витрат пов’язаних з реалізацією проекту. Особливістю та відмінністю від є те, що розрахунок вищезазначеного показника можна проводити без урахування і з урахуванням фактору часу.

Особливу увагу слід приділити розрахунку індексу рентабельності, дохідності (РІ (profitability index)). Він характеризує чистий дохід фірми в розрахунку на одну вартісну одиницю інвестованих засобів, тобто відображає віддачу інвестицій. Індекс рентабельності розраховується паралельно з показниками NPV, як відношення приведеного доходу від реалізації проекту до початкових (стартових) інвестицій, або до приведених інвестиційних вкладень (якщо інвестиції розподілені нерівномірно). Показник РІ на відміну від показника NPV є відносною величиною.

Паралельно з вищезазначеними показниками розраховують показник внутрішньої норми прибутковості інвестиційних проектів rRR (internal rate of return). !RR - це процентна ставка при якій приведений доход від реалізації інвестиційного проекту дорівнює приведеним витратам на його здійснення. Показник внутрішньої норми прибутковості - rRR характеризує максимально припустимий відносний рівень витрат, що можуть бути зроблені при реалізації даного проекту. Наприклад, якщо для реалізації проекту отримана банківська позичка (тобто як ми бачимо для фінансування проекту використовується одне джерело), тоді значення rRR показує верхню границю припустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якої робить проект збитковим. Якщо фінансування інвестиційного проекту, здійснюється за рахунок декількох джерел, то значення внутрішньої норми прибутковості порівнюється із середньозваженою вартістю капіталу - WАСС

Особливо важливо пам’ятати, критерій IRR неявним образом має на увазі, що грошові потоки протягом усього періоду життя проекту реінвестуються по ставці, рівній IRR. Тим часом використання NPV і PI припускає, що проміжні грошові потоки реінвестуються по ставці, рівній необхідній нормі прибутковості.

Важливо звернути увагу на те, що кожен із критеріїв має як переваги так і недоліки.

Питання для самоконтролю.

1. Основні принципи прийняття інвестиційних рішень та оцінка грошових потоків.

2. Метод чистої приведеної вартості.

3. Визначення строку окупності.

4. Особливості розрахунку індексу рентабельності.

5. Визначення внутрішньої норми доходності

6. Розкрити основні принципи міжнародної практики оцінки ефективності інвестицій.

7. Методи оцінки економічної ефективності інвестицій, їх особливості.

8. Окреслити основну схему оцінки ефективності капіталовкладень з урахуванням вартості грошей у часі.

9. Пояснити сутність методу дисконтування періоду окупності..

10. З’ясувати необхідність фінансових таблиць.

Тести.

1.Чому при розрахунку середньої ставки доходності у знаменнику береться половина початкових інвестицій?:

а) щоб точніше співставити інвестиційні витрати і середньорічні доходи;

б) оскільки протягом реалізації проекту частина інвестицій відшкодовується за рахунок амортизації, а оптимальним вважається рівномірне нарахування амортизації;

в) щоб прирівняти до єдиної бази середньорічні доходи та витрати;

г) оскільки протягом реалізації проекту частина інвестицій може бути зменшена на додаткові грошові надходження.

2.Основним недоліком методу простого періоду окупності є:

а) приблизність отриманого результату;

б) неврахування додаткових грошових потоків проекту;

в) неврахування зміни вартості грошей у часі;

г) недоцільність використання для порівняння багатьох альтернатив.

3.За методом чистої теперішньої вартості проект схвалюється, якщо:

а) NPV<0;

б) NPV>0

в) NPV=0

г) проект схвалюється у будь-якому випадку;

д) NPV<1;

е) NPV = 1; є) NPV> 1.

4.Показник, який вказує, скільки грошових одиниць інвестицій потрібно підприємству для отримання однієї грошової одиниці прибутку - це: а) коефіцієнт співвідношення доходів і витрат;

б) середня ставка доходності;

в) розрахункова норма прибутку;

г) індекс рентабельності інвестицій.

5.Для одержання коректних результатів при проведенні розрахунків ефективності проекту не є необхідним:

а) узгодженість у розрахунках по часу грошових потоків;

б) врахування масштабу проекту;

в) вибір моменту часу для дисконтування;

г) вимір витрат і вигод проекту.

6.Найчастіше невживаними критеріями є:

а) чиста поточна вартість;

б) внутрішня норма рентабельності;

в) коефіцієнт вигод/витрат;

г) критерій прибутку в перший рік експлуатації.

7.NPV являє собою:

а) різницю між майбутньою вартістю потоку майбутніх вигод та поточною вартістю теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом усього його циклу;

б) майбутню вартість вигод від зроблених капіталовкладень;

в) поточну вартість вигод від зроблених капіталовкладень;

г) алгебраїчну дисконтовану суму поточної вартості майбутніх вигод та поточної вартості теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом усього його циклу.

8.Неможливо однозначно встановити значення IRR проектів, у яких:

а) зміна знака NPV відбувається більше одного разу;

б) існує різний масштаб проекту;

в) існує різна тривалість проекту;

г) один з проектів є складним.

9.При взаємовиключних проектах використовуються:

а) NPV та IRR;

б) тільки NPV;

в) тільки IRR;

г) NPV, IRR та ВС^

д) NPV та ВСК

10.По відношенню до результату, отриманого за методом простого періоду окупності, дисконтований період:

а) більше;

б) результати однакові;

в) залежить від складності тривалості проекту

г) менший.

Теми рефератів.

1. Види ефективності інвестиційних проектів.

2. Склад і характеристика інвестиційного проекту.

3. Планування та контроль капіталовкладень.

4. 4.Зарубіжний досвід оцінювання ефективності інвестиційних проектів

5. Критерії відбору ефективних інвестиційних проектів.

Питання для експертної оцінки.

1. Прийняття рішення за критерієм найменшої вартості.

2. Вплив інфляції на оцінку ефективності інвестицій.

3. Організаційно-правові форми впровадження інвестицій.

Тематика міні-лекції.

1. Розробка календарного плану реалізації інвестиційного проекту.

2. Розробка бюджету реалізації інвестиційного проекту.

3. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів.

4. Оцінка проектів за обмежених інвестиційних можливостей.

5. Методи оцінки інвестиційних рішень.

Перелік питань для підготовки бібліографії.

1. Порядок розробки проектно-кошторисної документації.

2. Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами.

3. Проекти у вільних економічних та офшорних зонах.

4. Фінансово-економічні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу.

 

Тема 6. Ризик як категорія інвестування.

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення даної теми необхідно розпочати з того, що в сучасних умовах інвестиційна привабливість пов'язана з об'єктивною економічною категорією «ризик», що припускає події майбутнього.

Опрацьовуючи дану тему зверніть увагу, що в науковій літературі існує багато модифікацій поняття «інвестиційний ризик», поява яких зумовлена специфікою та традиціями різних шкіл та течій. У більшості випадках під інвестиційним ризиком розуміють ймовірність виникнення фінансових втрат у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Особливо важливо пам’ятати, що як економічна категорія інвестиційний ризик оперує такими елементами: суб'єкт ризику, об'єкт ризику і джерело ризику. Також слід розуміти, що джерелами ризику є фактори, що впливають на інвестування і приводять до невизначеності результатів.

При вивченні даної теми важливим є розуміння того, що інвестиційний ризик виявляє свою сутність через властиві їм функції: планування (прогнозування) і визначення ризиків; розробка методів реагування на ризики; контроль за реагуванням на ризики.

Слід пам’ятати , що інвестиційний ризик виступає в якості одного з компонентів комерційних ризиків.

Опрацьовуючи дану тему необхідно звернути увагу на класифікацію інвестицій за різними ознаками, а саме: за видом, за ступенем та за масштабом: На особливу увагу заслуговують методи аналізу інвестиційного ризику, які можна об’єднати в три досить великі й однорідні групи: Перша група - методи що дозволяють одержати комплексну оцінку інвестиціям з урахуванням прибутковості (чистої приведеної вартості) і ризику. До цієї групи відносяться методи коректування проектної дисконтної ставки і достовірних еквівалентів. Друга група - методи, що дозволяють одержати індивідуальну оцінку рівневі ризику. До них, зокрема, відносяться: метод аналізу чутливості, аналітичні моделі ризику (а також усі методи третьої групи). Вони здатні давати оцінку рівневі ризику у виді стандартного відхилення або його похідних, або у виді спеціальних коефіцієнтів ризику. Ці оцінки поряд із критеріями ефективності визначають інвестиційні рішення. Третя група

- методи, що дозволяють оцінити форму розподілу імовірностей. У дану групу входять метод сценаріїв, побудова «дерева» рішенні, імітаційне моделювання. Слід звернути особливу увагу, що у тих випадках, коли ризик розрахувати неможливо, прийняття ризикових інвестиційних рішень відбувається за допомогою евристики, що являє собою сукупність логічних прийомів і методичних правил, встановлених у результаті використання накопиченого досвіду.

Надзвичайно важливого значення в розрахунках інвестиційного ризику мають методи статистичного аналізу. Особливий інтерес становить кількісна оцінка інвестиційного ризику за допомогою методів математичної статистики. Головні інструменти цього методу оцінки: імовірність появи випадкової величини (Р,);

математичне очікування (М) чи середнє значення ( X ) досліджуваної випадкової величини

•2

(наслідків якої-небудь дії, наприклад доходу, прибутку і т. п.); дисперсія ( D=o); стандартне (середньоквадратичне) відхилення (о); - коефіцієнт варіації (и); розподіл імовірності досліджуваної випадкової величини. Для прийняття рішення потрібно знати величину (ступінь) ризику, що виміряються двома критеріями: середнє очікуване значення (математичне очікування); коливання (мінливість) можливого результату.

Вивчаючи дану тему особливу увагу слід приділити системі заходів щодо забезпечення реалізації інвестиційних проектів важливе місце належить нейтралізації проектних ризиків. Необхідно пам’ятати, що існують такі методи зниження інвестиційних ризиків: запобігання ризику; нормування ризику; розподіл ризику між учасниками проекту; зниження ступеня ризику; страхування ризик.

Питання для самоконтролю.

1. Загальні поняття невизначеність та ризик.

2. Сутність та параметри інвестиційного ризику.

3. Класифікація інвестиційного ризику.

4. Методичний інструментарій оцінки фактору ризик.

5. Загальні методи зменшення ризику.

6. Охарактеризувати заходи зі зниження інвестиційного ризику.

7. Розкрити суть поняття «кореляція» в контексті аналізу ризиків. Чому необхідно враховувати кореляцію.

8. Сформулювати сутність аналізу сценаріїв при оцінці ризику інвестиційних проектів. На основі яких сценаріїв інвестор переважно приймає рішення.

9. Розкрити сучасні методи управління інвестиційними ризиками.

10. Як впливає інфляція на ефективність інвестицій?

11. Які основні причини виникнення і наслідки інвестиційних ризиків для підприємств?

Тести.

1.На ставку дисконту не впливають:

а) депозитний процент по вкладах;

б) ризик;

в) альтернативна вартість проекту;

г) інфляція;

д) грошовий потік.

2.Якщо очікується, що вартість усіх витрат і вигод буде зростати відповідно до темпів інфляції, то неможливо:

а) враховувати інфляцію шляхом використання номінальної ставки доходу на капітал;

б) не враховувати інфляцію;

в) враховувати інфляцію шляхом застосування номінальної ставки доходу на капітал по відношенню до кожного відпливу та припливу;

г) використання індексу інфляції.

3.Ризик інвестиційного проекту - це: а) ймовірність того, що проект буде реалізовано;

б) очікуване значення ИРУ проекту;

в) міра невизначеності одержання очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту;

г) міра очікуваного рівня доходності даного проекту.

4.Несхильність інвесторів до ризику означає, що:

а) інвестори не вкладатимуть кошти в ризиковані проекти;

б) інвестори вкладатимуть кошти в ризиковані проекти;

в) інвестори не підуть на додатковий ризик, якщо не очікують, що це буде компенсовано додатковими доходами;

г) інвестори використовують ефект диверсифікації.

5.Статистична невизначеність має місце тоді, коли:

а) не визначено параметри проекту;

б) невизначені параметри можуть спостерігатися достатню кількість разів, щоб визначити частоти появи цікавих нам подій;

в) за нормального закону розподілу випадкової величини;

г) дисперсія дорівнює нулю.

6.Для кількісної оцінки ризику використовується показник:

а) строк окупності;

б) коефіцієнт трансформації;

в) точка беззбитковості;

г) середньоквадратичне відхилення.

7.Необхідний рівень доходності проекту при заданому ризику - це:

а) очікуваний рівень доходності;

б) той граничний рівень доходності, нижче якого інвестори відхиляють проект;

в) рівень доходності, що дорівнює безризиковій ставці;

г) рівень доходності, що дорівнює NPV проекту.

8.Суть механізму хеджування полягає:

а) у встановленні на підприємстві відповідних фінансових нормативів;

б) у здійсненні спеціальних фінансових операцій з деривативами;

в) у використанні альтернативних можливостей одержання доходу від різних фінансових операцій;

г) в уникненні окремих видів операцій.

9.Страхування інвестиційних ризиків:

а) підвищує інвестиційну активність;

б) розподіляє відповідальність між інвесторами та страховиками;

в) забезпечує розрахунковий ефекти проекту, що кредитується;

г) є засобом охорони вкладень від руйнівних стихійних лих, а також засобом захисту від несприятливих змін економічної кон’юнктури.

10.Існують такі методи зниження інвестиційних ризиків:

а) запобігання ризику;

б) нормування ризику;

в) розподіл ризику між учасниками проекту;

г) зниження ступеня ризику;

д) страхування ризик.

Теми рефератів.

1. Взаємозв’язок ризику і доходу в інвестуванні.

2. Характеристика окремих видів інвестиційних ризиків.

3. Основні методи кількісної оцінки ризику інвестування.

Питання для експертної оцінки.

1. Основні методи які використовуються для аналізу ризиків фінансового інвестування?

2. Граничні значення рівня ризиків окремих операцій при здійсненні помірної інвестиційної політики.

3. Сутність розподілу інвестиційного ризику між учасниками проекту.

4. Особливості старування інвестиційних проектів в Україні.

Тематика міні-лекції.

1. Оцінка ризику реального інвестиційного проекту.

2. Забезпечення нейтралізації проектних ризиків.

3. Оцінка ризиків окремих фінансових інструментів інвестування.

4. Фінансовий ризик як об’єкт управління.

Перелік питань для підготовки бібліографії.

1. Сутність і зміст ризик-менеджменту.

2. Методи запобігання та мінімізації інвестиційних ризиків

3. Ризик та невизначеність в інвестуванні

Тема 7. Фінансові інвестиції.

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення даної теми необхідно розпочати з розкриття сутності та значення фінансових інвестицій на фінансовому ринку.

Слід відмітити безліч підходів, щодо трактування даної категорії науковцями. Але особливу увагу необхідно звернути на трактування даної категорії в Положенні (Стандарт) Бухгалтерського обліку 2 «Баланс»), де під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів і т. інш.), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора; та закон України «Про оподаткування прибутку підприємства», в якому зазначено, що під фінансовою інвестицією варто розуміти господарську операцію, що передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. В даному законі вказано, що фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Економічна природа та роль фінансових інвестицій визначається їх структурою та формами. Основними формами даного виду інвестицій є вкладення в статутний фонд, вкладення коштів в дохідні інструменти грошового ринку та ринку цінних паперів.

Надзвичайно важливим в розрізі даної теми з’ясувати сутність цінних паперів, як економічної категорії. Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Згідно українського законодавства розрізняють такі групи цінних паперів: пайові, боргові, іпотечні, приватизаційні, товаророзпорядчі, похідні цінні папери та сертифікати ФОН,

Зверніть увагу - головною особливістю цінних паперів є те, що вони можуть одночасно виконувати грошові функції (бути позиковими грошами) та виступати інструментом короткострокового або довгострокового інвестування капіталу з метою отримання доходу.

Опрацьовуючи дану тему необхідно звернути увагу на сутність акції та облігації, та з’ясувати основні методи розрахунку прибутковості даних цінних паперів, як інструментів інвестування. Зауважимо, що розрахувати ринкову ціну акції значно складніше, ніж облігації, тому що акції - це цінні папери із плаваючим (змінним) доходом, на відміну від облігацій, де доход або фіксований, або змінюється за певною закономірністю.

При вивченні даної теми важливим є розуміння похідних цінних паперів, та їх роль на інвестиційному ринку. Операції з фінансовими деривативами, здійснюють з метою хеджування ризиків, але фактично даний інструмент в останні роки носить спекулятивний характер. Отже похідні цінні папери (строкові контракти, деривативи) - це контракти які укладаються з метою перерозподілу фінансових ризиків і передбачають проведення в майбутньому визначеної операції (купівлі, продажу, обміну, емісії) з базовим інструментом який є предметом договору. До строкових контрактів відносяться форвардні, ф’ючерсні й опціонні та своп-контракти.

Зверніть увагу на сутність, етапи формування портфеля цінних паперів та методи його управління.

Особливу увагу слід приділити вивченню теоретичних концепцій формування і управління портфелем цінних паперів американських вчених-економістів Марковіца (Модель Марковіца (1952 р.)) та Шарпа (Індексна модель Шарпа).

Питання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте види та особливості обігу акцій.

2. Назвіть фактори, що визначають інвестиційні якості акцій.

3. Назвіть фактори, що визначають інвестиційні якості облігацій.

4. По якій формулі розраховується вартість акції, якщо величина дивіденду, що компанія нараховує по своїх акціях, постійна й очікується, що дивіденд не буде змінюватися в майбутньому?

5. По якій формулі розраховується вартість акції, якщо прогнозується, що дивіденд на акцію буде рости щорічно з темпом g?

6. По якій формулі визначається коефіцієнт «ціна-доход» (price-earnings, P/E)?

7. Як змінюються ринкові ціни облігацій, якщо ринкові процентні ставки зменшуються?

8. Як змінюються ринкові ціни облігацій, якщо ринкові процентні ставки збільшуються?

9. Як відрізняється прибутковість облігації від ставки купона, якщо облігація з фіксованим купоном продається за ціною, що нижче номінальної вартості, облігації?

10. Портфелі цінних паперів. Характеристика та типи.

11. Основні методи формування портфелів цінних паперів.

12. Управління портфелями цінних паперів: зміст та цілі.

13. Характеристика методів управління портфелями цінних паперів.

14. Активне та пасивне управління портфелем цінних паперів.

15. Визначте складові стратегії управління портфелем цінних паперів.

Тести.

1. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що по відношенню до статутного фонду АТ перевищує:

а) 5%;

б) 10%;

в) 15%;

г) 30%.

2.За якою ознакою класифікації розрізняють акції на пред'явника та іменні акції:

а) за формою власності емітента;

б) за особливостями реєстрації і обігу;

в) за характером зобов'язань емітента;

г) за регіональною належністю емітента.

3.Поділ облігацій на процентні та цільові здійснюється:

а) за видами емітентів;

б) за формою виплати винагороди;

в) за особливостями реєстрації і обігу;

г) за термінами погашення.

4.За умовами розміщення ощадні сертифікати поділяються на:

а) іменні та на пред'явника;

б) коротко-, середньо- та довгострокові;

в) строкові та до запитання;

г) процентні та дисконтні.

5.Цінні папери, обіг яких дозволено на території України, можуть випускатися в таких формах:

а) тільки в документарній формі;

б) тільки у бездокументарній формі;

в) у документарній та бездокументарній формах;

г) форму випуску визначає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

6.Відповідно до законодавства України емітентами можуть бути:

а) юридичні і фізичні особи;

б) держава;

в) тільки юридичні особи;

г) зазначене у пунктах а і б;

д) зазначене у пунктах б і в.

7.Цінні папери, обіг яких дозволено на території України, можуть випускатися в таких формах:

а) тільки в документарній формі;

б) тільки у бездокументарній формі;

в) у документарній та бездокументарній формах.

8.Відповідно до чинного законодавства України форму випуску цінних паперів визначає:

а) НБУ;

б) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

в) емітент;

г) інвестор.

9.Який орган здійснює обслуговування обігу державних цінних паперів, в тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів:

а) НБУ;

б) уповноважені банки;

в) торговці цінними апперами, які мають дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів;

г) зазначене у пунктах а і б;

д) зазначене у пунктах а, б і в.

10.Юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери й зобов'язується виконувати зобов'язання, що випливають із умов їхнього випуску, - це:

а)інвестор;

б)кредитор;

в) емітент;

г) підрядник.

11.Чи підлягають оподаткуванню (ПДВ) операції з випуску, розміщення та продажу за кошти цінних паперів, що емітовані суб'єктами підприємницької діяльності:

а) так;

б) ні.

12.Погашення облігації передбачає:

а) перехід права власності на облігації за умов купівлі-продажу на біржі;

б) виплату номінальної вартості облігації та доходу за облігацію (продаж товарів або надання послуг) у строки, передбачені умовами емісії облігацій;

в) виплату номінальної вартості облігації та доход/ за облігацію у будь-який строк за рішенням емітента.

13.Цінний папір без установленого строку обігу, що свідчить про участь на паях у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому акціонерному товаристві, надає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства, - це:

а) акція;

б) облігація;

в) ощадний сертифікат;

г) інвестиційний сертифікат.

14.Акція, що дає право на участь в управлінні акціонерним товариством:

а) проста акція;

б) привілейована акція;

в) усі види акцій.

15.Цінний папір, що свідчить про внесення її власником коштів і підтверджує обов'язок емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера й передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка, - це:

а) проста акція;

б) привілейована акція;

в) облігація;

г) інвестиційний сертифікат.

Теми рефератов.

1. Модель Блека, як метод формування оптимальної структури портфелю.

2. Модель Квазі-Шарпа, як метод формування оптимальної структури портфелю

3. Теорія арбітражного ціноутворення, як метод формування оптимальної структури портфелю.

4. Відділ цінних паперів підприємства та його робота на фондовому ринку.

5. Особливості формування портфеля цінних паперів в Україні.

Питання для експертної оцінки.

1. Переваги та недоліки присутності фондових бірж з іноземним капіталом на ринку цінних паперів України.

2. Особливості діяльності інфраструктурних учасників ринку цінних паперів.

3. Документарна та бездокументарна форма цінних паперів.

Тематика міні лекції.

1. Особливості та форми здійснення фінансових інвестицій підприємства.

2. Політика управління фінансовими інвестиціями.

3. Фактори, які визначають інвестиційні якості окремих фінансових інструментів інвестування..

4. Оцінка ефективності окремих фінансових інструментів інвестування.

5. Оперативне управління реструктуризацією портфеля фінансових інвестицій.

Перелік питань для підготовки бібліографії.

1. Рейтингова оцінка інвестиційних якостей цінних паперів.

2. Діяльність фондових бірж в Україні.

3. Первинний та вторинний ринок цінних паперів в Україні.

4. Діяльність Національної депозитарної системи в Україні.

5. Процеси роздержавлення в Україні.

6. Характеристика фондових бірж США.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти