ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Обробка на плоскошліфувальному верстаті.

При шліфуванні інструментом служить абразивний шліфувальний круг. Шліфуванням роблять чистову й оздоблювальну обробку деталей з високою точністю. Шліфують найрізноманітніші матеріали, а для заготовок із загартованих сталей шліфування - найбільш розповсюджений метод чистової обробки.

При шліфуванні (мал.73.15) головним рухом є обертання шліфувального круга V(м/с). Заготовка переміщується в зворотно-поступальному напрямку поздовжньою подачею Sпд (мм/хв). Для обробки поверхні на всю ширину заготовка або шліфувальний круг переміщуються переривчасто з поперечною подачею Sп (мм/дв.хід) після кожного подвійного поздовжнього ходу. Періодично здійснюється і подача St (мм) на визначену глибину різання наприкінці поперечного ходу.

 

Sпоп.

Рис. 73.15 Схема процесу шліфування на плоско-шліфувальному верстаті

Основні вузли плоскошліфувального верстата і їх призначення

Рис 73.16 Плоскошліфувальний верстат.

 

1. Станина з фундаментною плитою. Усередині станини розташований гідравлічний механізм поздовжнього переміщення і електроустаткування.

2. Стіл переміщується по подовжніх напрямних станини.

3. Магнітна (електромагнітна) плита закріплена на поздовжньому столі верстата; на ній установлюються заготовка, що шліфуються, чи кріпильні пристрої

4. Стійка з вертикальними напрямними.

5. Шліфувальна бабка переміщується разом зі шліфувальним кругом у поперечному і вертикальному напрямках.

6. Шліфувальний круг встановлений на шпинделі шліфувальної бабки.

Режим різання при шліфуванні визначається швидкістю різання, яка обмежується міцністю шліфувального круга, швидкістю подачі (поздовжньою, поперечною і тангенціальною) та глибиною різання.

Швидкість різання обирають залежно від виду зв’язки, профілю круга і швидкості подачі з урахуванням отримання найбільшої продуктивності, необхідної чистоти поверхні при мінімальному зношуванні (табл..73.1)

Таблиця 73.1. Максимально допустимі швидкості різання шліфувальних кругів (м/с).

Форма круга Позначення форми круга Вид зв’язки
Керамічна Бакелітова Вулканітова
Плоский прямий ПП 30…35
Дисковий Д ––
Чашковий конічний ЧК 25…30 30…35 ––
Чашковий циліндричний ЧЦ 25…30 30…35 ––
Тарілчастий Т

 

Швидкість подачі і глибину різання обирають за табл.. 73.2

 

 

Таблиця 73.2. Величини швидкості подачі та глибини різання при плоскому шліфуванні.

Матеріал оброблюваної заготовки Характер шліфування Величина поздовжньої подачі Sпд, мм/хв. Величина поперечної подачі у частках ширини крига на хід стола Глибина різання t,мм
Конструкційні сталі Чорнове Чистове 8…30 15…20 0,4…0,7 0,2…0,3 0,02…0,06 0,015…0,020
Чавуни Чорнове Чистове 20…85 15…30 0,5…0,8 0,2…0,3 0,015…0,1 0,005…0,020
Інструментальні матеріали Чорнове Чистове 3…8 3…8 0,04…0,10 0,02…0,06 0,05…0,15 0,010…0,015

Устаткування, інструменти і матеріали

1. Вертикально -, горизонтально - фрезерний і поперечно - стругальний верстати й інструменти до них.

2. Плоскошлифовальний верстат, абразивні шліфувальні круги.

3. Плакати: загальні види і кінематичні схеми верстатів, кінематична схема ділильної голівки, схеми різання, інструментальні стенди, еталони шорсткості поверхні.

Порядок проведення роботи

1. Викладач пояснює будову і принципи роботи вертикально -, горизонтально - фрезерного, поперечно - стругального і плоскошлифовального верстатів.

2. Навчальний майстер демонструє процес обробки деталей на фрезерних, поперечно-стругальному і плоскошлифовальном верстатах на різних режимах різання.

3. Самостійна робота студентів;

- вивчення принципу роботи фрезерних, поперечно-стругального і плоскошліфувального верстатах;

- вивчення різновидів фрез;

- відповідно до завдання визначають елементи режиму різання при плоскому шліфуванні (табл.. 73.2), за результатами обробки плоскої поверхні на поперечно-стругальному верстаті з різними подачами визначив її вплив на шорсткість поверхні Ra (таблиця 73.3)

4. Побудувати графік залежності Ra = f(Sп).

Таблиця 73.3

Матеріал зразка Інструмент Матеріал ріжучої частини інструменту Поперечна подача Sп, мм/дв.ход Клас шорсткості (за еталонами) Параметри шорсткості Ra, мкм
         
         
         
         

Контрольні запитання.

1. Які типи верстатів призначені для обробки плоских поверхонь деталей?

2. Назвіть основні вузли вертикально – і горизонтально-фрезерного верстата?

3. Які типи фрез використовують на фрезерних верстатах?

4. Який принцип роботи поперечно-стругального верстата та які інструменти використовують при роботі на ньому?

5. Призначення плоскошліфувального верстата та які інструменти використовують при шліфуванні?

6. Які рухи визначають оброблення на фрезерних, поперечно-стругальних та плоскошліфувальних верстатах?

7. Як визначається режим різання при фрезеруванні, струганні та плоскому шліфуванні?

8. Як впливає на шорсткість поверхні деталі зміна величини поперечної подачі на поперечно-стругальному верстаті?

 

 

Вимоги

безпеки при проведенні лабораторних і практичних робіт

 

Вимоги безпеки розроблено на основі ДНАОП 1.1 10-04-01. “Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями”

1. Перед початком проведення лабораторних робіт і практичних занять в

лабораторії обробки матеріалів на металорізальних верстатах інженер з навчального процесу проводить інструктаж. Результати інструктажу заносяться в журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

В журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує та студентів.

2. Під час виконання лабораторної та практичної роботи забороняється:

- близько нахилятися до шпинделя ріжучого інструменту;

- утримувати виріб руками під час роботи обладнання;

- перевіряти рукою гостроту кромок інструмента, глибину отвору та вихід інструмента із отвору;

- охолоджувати інструменти та деталь мокрою ганчіркою;

- брати в руки стружку;

- не доторкатися оголеними частинами тіла до обладнання, яке знаходиться під струмом.

3. Виконувати все вказівки викладача та інженера з навчального процесу.

 

Література

1. Технологія конструкційних матеріалів. Автори Сологуб М.А., Рожнецький І.О., Некоз О.І. та ін., Київ “Вища школа”, 2002. 425 с. Підручник.

2. Технология конструкционных материалов. Авторы: Дальский А.М., и др. Москва, Машиностроение, 1985. Підручник

3. Кнорозов Б.В. и др. Технология металлов М. Металлургия, 1980. 904 с.

4. Хільчевський В.В., Кондратюк С.Є., Степаненко В.О. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів. Навчальний посібник. К., Либідь, 2002 с. 326.

5. П.Г. Петруха, А.И. Макаров, П.Д. Беспахотный Технология обработки конструкционных материалов, М. «Высшая школа», 1991. 505 с.

6. В.Н. Кудрин. Металлургия стали. – М. «Металургия» 1981. 488 с.

7. В.А. Озеров и др. Основы литейного производства М. «Высшая школа», 1987, 395 с.

8. И.К. Суворов Обработка металлов давлением. М. «Высшая школа», 1980, 366 с.

9. Г.А. Николаев, Н.А. Ольшанский Специальные методы сварки. – М. «Машиностроение», 1975. 231 с.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти