![]() |
Розрахунок одиночного стержневого блискавковідводу
Запроектувати одиночний стержневий блискавковідвід для об’єкта. Найменування і геометричні розміри об’єкта наведені у табл. 3.13а. Таблиця 3.13а –Вихідні дані за варіативними параметрами
Місце розташування об’єкта і відстань між об’єктом і одиночним стержневим блискавковідводом наведені у табл. 3.13б.
Таблиця 3.13б – Вихідні дані за варіативними параметрами
Потрібно: 1. Визначити інтенсивність грозової діяльності за рік (кількість годин для заданої місцевості) [13]. 2. Знайти очікувану кількість уражень будівлі без улаштування захисту від блискавки і визначити тип зони захисту відповідно до [13]. 3. Визначити висоту одиночного стержневого блискавковідводу [13]. 4. Накреслити ескіз взаємного розташування блискавковідводу і будівлі із зазначенням розмірів меж зон захисту на рівні землі й висоти будівлі. Вказівки до виконання завдання: Після визначення інтенсивності грозової діяльності за рік (кількість годин) [13] необхідно знайти очікувану кількість уражень будівлі без улаштування Захисту від блискавки за формулою: де S, L, h – відповідно ширина, довжина, найбільша висота будівлі, що захищається, м; n – середнє число ударів блискавки на 1км2 земної поверхні у місці розташування будівлі [13]. Знаючи очікувану кількість уражень будівлі без улаштування блискавко-захисту (N) і категорію обладнання блискавкозахисту [13], прийняти зону типу А або Б [13]. Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу являє собою корпус, вершина якого знаходиться на рівні h0 < h. На рівні землі зона захисту утворює коло радіусом R0. Зони захисту мають такі розміри: Зона А h0 = 0,85h; R0 = (1,1 – 0,002h)·h; Rx = (1,1 – 0,002h)·(h – hx /0,85).
Зона Б h0 = 0,92h; R0 = 1,5h; Rx = 1,5·(h – hx /0,92).
Для зони Б висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих hx і Rx може бути визначена за формулою: h = (Rx + 1,63hx)/1,5. В кінці завдання надати класифікацію блискавкозахистів [9].
Розрахунок часу евакуації людей у випадку надзвичайної ситуації Основним критерієм оцінки для безпечної евакуації людей є її короткочасність. Умови безпеки характеризуються виразом τр ≤ τдоп, де τр – розрахункова тривалість вимушеної евакуації в хв.; τдоп – допустима тривалість вимушеної евакуації у хвилинах [11]. Розрахунковий час евакуації людей із приміщення або будинку визначають виходячи з довжини евакуаційних шляхів (lі) і швидкості руху (vі) людських потоків на усіх ділянках шляху – від найбільш віддалених місць до евакуаційних виходів. При розрахунках увесь шлях руху людського потоку поділяють на ділянки (прохід, коридор, дверний пролом, сходи) з довжиною lі і шириною bі. Розрахунковий час евакуації людей τр визначають як суму часу руху людського потоку на окремих ділянках шляху τі за формулою: τр = τ1 + τ2 … + τі. Час руху людського потоку по ділянках шляху визначають: τі = lі / vі. Значення швидкості руху потоку людей залежить від щільності Dі потоку: Dі = Nі·f / lі·bі, де Nі – кількість людей на ділянці; f – середня площа горизонтальної проекції людини похилого віку в зимовому одязі – 0,125 м2. За довідником [11] визначаємо: vі = f(Dі).
Приймаємо, що приміщення знаходиться в найвіддаленішій точці евакуаційного шляху. Ширина горизонтального шляху коридором до сходів складає b1 = 2 м, ширина сходів – b2 = 1,2 м, ширина горизонтального шляху по фойє – b2 = 5 м, Якщо τр ≤ τдоп – умови безпеки виконуються. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|