Розрахунок одиночного стержневого блискавковідводу

Запроектувати одиночний стержневий блискавковідвід для об’єкта. Найменування і геометричні розміри об’єкта наведені у табл. 3.13а.

Таблиця 3.13а –Вихідні дані за варіативними параметрами

Місце розташування об’єкта і відстань між об’єктом і одиночним стержневим блискавковідводом наведені у табл. 3.13б.

Таблиця 3.13б – Вихідні дані за варіативними параметрами

Потрібно:

1. Визначити інтенсивність грозової діяльності за рік (кількість годин для заданої місцевості) [13].

2. Знайти очікувану кількість уражень будівлі без улаштування захисту від блискавки і визначити тип зони захисту відповідно до [13].

3. Визначити висоту одиночного стержневого блискавковідводу [13].

4. Накреслити ескіз взаємного розташування блискавковідводу і будівлі із зазначенням розмірів меж зон захисту на рівні землі й висоти будівлі.

Вказівки до виконання завдання:

Після визначення інтенсивності грозової діяльності за рік (кількість годин) [13] необхідно знайти очікувану кількість уражень будівлі без улаштування Захисту від блискавки за формулою:

де S, L, h – відповідно ширина, довжина, найбільша висота будівлі, що захищається, м;

n – середнє число ударів блискавки на 1км² земної поверхні у місці розташування будівлі [13].

Знаючи очікувану кількість уражень будівлі без улаштування блискавко-захисту (N) і категорію обладнання блискавкозахисту [13], прийняти зону типу

А або Б [13].

Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу являє собою корпус, вершина якого знаходиться на рівні h₀ < h. На рівні землі зона захисту утворює коло радіусом R₀. Зони захисту мають такі розміри:

Зона А

h₀ = 0,85h;

R₀ = (1,1 – 0,002h)·h;

R_x = (1,1 – 0,002h)·(h – h_x /0,85).

Зона Б

h₀ = 0,92h;

R₀ = 1,5h;

R_x = 1,5·(h – h_x /0,92).

Для зони Б висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих h_x і R_x може бути визначена за формулою:

h = (R_x + 1,63h_x)/1,5.

В кінці завдання надати класифікацію блискавкозахистів [9].

Розрахунок часу евакуації людей у випадку надзвичайної ситуації

Основним критерієм оцінки для безпечної евакуації людей є її короткочасність. Умови безпеки характеризуються виразом

τ_р ≤ τ_доп,

де τ_р – розрахункова тривалість вимушеної евакуації в хв.;

τ_доп – допустима тривалість вимушеної евакуації у хвилинах [11].

Розрахунковий час евакуації людей із приміщення або будинку визначають виходячи з довжини евакуаційних шляхів (l_і) і швидкості руху (v_і) людських потоків на усіх ділянках шляху – від найбільш віддалених місць до евакуаційних виходів.

При розрахунках увесь шлях руху людського потоку поділяють на ділянки (прохід, коридор, дверний пролом, сходи) з довжиною l_і і шириною b_і.

Розрахунковий час евакуації людей τ_р визначають як суму часу руху людського потоку на окремих ділянках шляху τ_і за формулою:

τ_р = τ₁ + τ₂ … + τ_і.

Час руху людського потоку по ділянках шляху визначають:

τ_і = l_і / v_і.

Значення швидкості руху потоку людей залежить від щільності D_і потоку:

D_і = N_і·f / l_і·b_і,

де N_і – кількість людей на ділянці; f – середня площа горизонтальної проекції людини похилого віку в зимовому одязі – 0,125 м².

За довідником [11] визначаємо:

v_і = f(D_і).

Приймаємо, що приміщення знаходиться в найвіддаленішій точці евакуаційного шляху. Ширина горизонтального шляху коридором до сходів складає b₁ = 2 м, ширина сходів – b₂ = 1,2 м, ширина горизонтального шляху по фойє – b₂ = 5 м,

Якщо τ_р ≤ τ_доп – умови безпеки виконуються.