ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


О.В. Русановська., асистент кафедри дитячих хвороб

 

КУРАЦІЯ ХВОРОЇ ДИТИНИ ТА НАПИСАННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

Методичні розробки для студентів II-III курсів медичного факультету з пропедевтики дитячих хвороб.

 

 

Курація хворих та написання історії складені згідно вимог Освітньо-професійної програми Вищої школи України за професійним спрямуванням 6.11.01.

 

Рецензенти:

Бора В.М. – зав. кафедри педіатрії, к.м.н., доцент

Кучерук В.В. – к.м.н., доцент

 

Затверджено на засіданні Вченої Ради медичного факультету Ужгородського Національного Університету

 

“15” березня 2001 року. Протокол №6

 

 


Практичне заняття №1

Тема: Курація хворого

Мета: Навчитися самостійно обстежити хворого за допомогою клінічних методів, самостійно розпізнавати і оцінювати основні симптоми і синдроми в діагностиці дитячих хвороб.

 

Студент повинен знати:

1.Анамнез захворювання хворої дитини, яку він курує.

2.Початок і перебіг захворювання, враховуючи анатомо-фізіологічні особливості дитини.

3.Інструментальні й лабораторні методи діагностики уражень систем і органів.

4.Методологію встановлення діагнозу.

5.Основні принципи раціонального харчування з урахуванням віку.

6.Догляд за хворими дітьми.

 

Студент повинен вміти:

1. Оцінювати отримані дані анамнезу, які підтверджують наявність захворювання.

2. Оцінювати отримані дані об‘єктивного обстеження хворої дитини.

3. Виділити виявлені синдроми.

4. Скласти план лабораторно-інструментального обстеження хворої дитини та оцінити результати його обстеження.

5. Виділити провідні синдроми ураження систем і органів дитини.

6. Сформулювати попередній діагноз.

7. Призначити збалансоване (лікувальне) харчування дітей різних вікових періодів.

8. Використовувати деонтологічні навички в спілкуванні з пацієнтами та їхніми батьками.

 

Програма підготовки студента.

1. Вивчити скарги хворої дитини та її батьків.

2. Знати анамнез захворювання.

3. Знати анатомо-фізіологічні особливості систем і органів дітей в різні вікові періоди.

4. Методи клінічного обстеження дітей.

5. Вивчити діагностичне значення лабораторно-інструментальних методів обстеження.

6. Семіотика захворювань та основних синдромів уражень органів і систем у дитини.

 

План проведення заняття.

Кожен студент отримує хворого для курації. Опитує його за схемою історії хвороби. Проаналізувавши виявлені при обстеженні ознаки, студент повинен згрупувати їх у синдроми і зробити попередній висновок про характер патології у хворого. У подальшому він намічає план лабораторно-інструментальних методів обстеження, які проводяться для підтвердження діагнозу. Студент складає меню для харчування дитини грудного віку або вказує, яке дієтичне харчування повинна отримати дитина.

 

Література.

а) Основні: 1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.-М.: Медицина, 1985 г.- 432 с.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. – 578 с.

б) Додаткові: 1.Особливості і семіотика захворювань дитячого віку/ За ред. І.С.Сміяна, В.Г.Майданика.- Тернопіль – Київ, 1999.-146 с.

2. Л. С. Калиновська і співавт. Загальний догляд за дітьми. Вища школа, 1993.

3. Медицина дитинства /Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та інш.; За ред. П.С. Мощича. Навч. посібник у 4т.-К.:Здоров'я, 1994.-Т.1.-С.44-81, 129- 136.

4. Еренков В.А. Клиническое исследование ребёнка. К.: “Здоровье”, 1984.-336 с.


Практичне заняття №2 (самостійна робота)

Тема: Написання історії хвороби.

Мета: Вміти оформити навчальну історію хвороби.

 

Студент повинен знати:

1. Отримані результати опитування хворої дитини або її батьків.

2. Результати фізикальних методів обстеження дитини.

3. Результати інструментальних та лабораторних методів діагностики.

4. Виділити основні синдроми ураження у дитини.

5. Принципи збалансованого (лікувального) харчування дітей різного віку.

 

Студент повинен вміти:

1. Оцінити отримані дані анамнезу, які підтверджують наявність захворювання.

2. Оцінити отримані дані об‘єктивного обстеження хворої дитини.

3. Виділити виявлені синдроми.

4. Оформити отримані при обстеженні дані у вигляді навчальної історії хвороби.. Скласти план лабораторно-інструментального обстеження хворої дитини та оцінити результати його обстеження.

5. Виділити провідні синдроми ураження систем і органів дитини.

6. Вписати результати інструментальних, лабораторних та інших методів дослідження в історію.

7. Обгрунтувати остаточний діагноз.

8. Призначити збалансоване (лікувальне) харчування дітей різних вікових періодів.

9. Намітити план міроприємств по догляду за хворою дитиною.

Програма підготовки студента.

1. Вивчити скарги хворої дитини та її батьків.

2. Знати анамнез захворювання.

3. Знати анатомо-фізіологічні особливості систем і органів дітей в різні вікові періоди.

4. Методи клінічного обстеження дітей.

5. Вивчити діагностичне значення лабораторно-інструментальних методів обстеження.

6. Семіотика захворювань та основних синдромів уражень органів і систем у дитини.

 

План проведення заняття.

Студент проводить повторний огляд свого хворого, під час якого необхідно виявити ознаки, що свідчать про зміни в перебігу хвороби (це треба записати в щоденник), аналізує фізикальні, лабораторні і спеціальні методи обстеження, формулює клінічний діагноз основного захворювання, вказує ускладнення і супутню патологію. Студент складає меню для харчування дитини грудного віку або вказує, яке дієтичне харчування повинна отримати дитина та намічає план міропрриємств по догляду за дитиною.

Література.

а) Основні: 1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.-М.: Медицина, 1985 г.- 432 с.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. – 578с.

б) Додаткові: 1. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку/ За ред. І.С.Сміяна, В.Г.Майданика.- Тернопіль – Київ, 1999.-146 с.

2. Л. С. Калиновська і співавт. Загальний догляд за дітьми. Вища школа, 1993.

3. Медицина дитинства /Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.; За ред. П.С. Мощича. Навч. посібник у 4т.-К.:Здоров'я, 1994.-Т.1.-С.44-81,129- 136. ;

4. Еренков В.А. Клиническое исследование ребёнка. К.: “Здоровье”, 1984.-336 с.


Додаток I

Міністерство освіти і науки України

Ужгородський Національний університет

Медичний факультет

Кафедра дитячих хвороб

 

 

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

П. І. Б. дитини

Куратор – П.І.Б.

Співкуратор П.І.Б.

 

студенти групи ІІІ курсу –

Викладач:

 

 

Заключний діагноз – основний:

ускладнення:

супутній:

(латинською мовою) -

 

Ужгород – 2001 р.

 


I. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

(Praefacio)

П.І.Б.

Стать

Дата народження, вік.

Адреса батьків, телефон

Місце роботи батьків

Відвідування дитячого закладу

Ким скерована і з яким діагнозом.

Дата госпіталізації

 

II. Скарги :

(Milestia aegroti)

- основні скарги;

- конкретизація скарг: локалізація, час появи, причина, від чого наступає полегшення, кількість, якість, супутні явища;

- загальні скарги(настрій, сон, апетит, температура, головний біль);

- вияснення скарг по системам;

 

III. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ

(Anamnesis morbi)

- Коли захворіла дитина? Початок хвороби : гострий, підгострий чи поступовий; дата і час;

- перші і наступні симптоми;

- особливості розвитку і перебігу хвороби;

- час і послідовність появи окремих симптомів, ускладнень, наявність загострень, рецидивів, ремісій;

- дата звернення до лікаря;

- яке лікування проводилось, які із застосовуваних ліків виявились ефективними, які не впливали на перебіг хвороби або мали небажану дію;

IV. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ ДИТИНИ

(Anamnesis vitae)

- Акушерський анамнез: кількість вагітностей у матері, їх перебіг, стан здоров‘я інших дітей в сім'ї, здоров'я матері;

- особливості перебігу даної вагітності : ранні та пізні гестози, анемії вагітних; загроза переривання, хвороби матері під час вагітності; терміни взяття вагітної на облік у жіночій консультації;

- перебіг пологів: в термін чи передчасні, тривалість, час відходження навколоплідних вод, пологові травми, оцінка за шкалою Апгар;

- стан дитини після народження: маса при народженні, час прикладання до грудей, проведення БЦЖ, відпадання пуповинного залишку, протікання періоду новонародженості (набирання ваги, фізіологічна жовтяниця, тощо), виписки з пологового будинку;

- подальший розвиток дитини у всі вікові періоди, перенесені захворювання, в тому числі дитячі інфекційні;

- основні етапи фізичного і психомоторного розвитку (маса, ріст, коли почав тримати голову, коли почав повертатись на бік, сидіти, стояти, коли почав ходити, коли прорізались перші зуби, коли почав говорити?). Психомоторний і фізичний розвиток дитини в наступних роках. Перенесені захворювання.

Матеріально – побутові умови проживання дитини в сім‘ї:

- дитина має окреме ліжко?

- забезпеченість дитини білизною, іграшками, одягом.

- хто доглядає за дитиною?

- гігієнічний стан дитини?

- режим життя дитини (тривалість сну, прогулянок, режим харчування).

- житлово-побутові умови;

Харчовий анамнез.

Алергологічний анамнез:

- наявність алергічних захворювань у дитини, її батьків, близьких родичів.

- як вони проявляються;

- як дитина переносить окреміхарчові продукти, хімічні речовини, лікарські препарати;

- наявність незвичайних реакцій на рослини, запахи, укуси комах, тощо.

Епідеміологічний анамнез:

- щеплення (БЦЖ, АКДП, поліоміеліт), дата проведення. Показник туберкулінової проби, дата проведення, результат.

- наявність контакту з інфекційними хворими за останні 3 тижні, епідеміологічне оточення в дитячому закладі, який відвідує дитина.

Генетичний анамнез:

- вивчення родоводу щонайменше до третього покоління;

- випадки смерті та її причини у близьких родичів;

- захворювання в сім‘ї,

- ймовірність кровної спорідненості батьків;

- випадки захворювань, які можна пов'язати з захворюваннями пробанда;

-зображення генеалогічного дерева.

 

V. ОБ‘ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ

1. Загальний стан дитини :

Задовільний, середньої важкості, важкий, вкрай важкий:

А) свідомість (повна, неясна, сплутана, ясна).

Б) поведінка дитини при обстеженні, активність, положення хворого (активне, пасивне, вимушене), поза.

В)вираз обличчя (спокійний, живий, не спокійний, сумний тощо.

Г) помітні зміни з боку зовнішніх покривів (блідий, землистий, червоний, синюшний, жовтуватий) і частин тіла.

Фізичний розвиток (маса тіла, зріст, окружності голови, грудної клітки, антропометричні індекси). Дані оформляються у вигляді таблиці (див. методику обстеження). Висновки.

Психомоторний розвиток.

2.Шкіра та придатки:

Колір, наявність висипки, її характеристика.

Вологість, еластичність шкіри.

Придатки шкіри: оволосіння, стан нігтів.

Симптом джгута, щипка.

Дермографізм (білий, червоний, преривистий)

Слизові оболонки: губ, рота, кон‘юнктиви. Забарвлення, висипка.

3.Підшкірна жирова клітковина:

Ступінь розвитку, розподіл, набряки, тургор тканин, наявність підшкірної крепітації.

Лімфатичні вузли: локалізація, кількість, величина (в см), форма (овальна, кругла, веретеноподібна), консистенція (м‘яка, еластична, щільна), рухомість, спаяність між собою, з підшкірною клітковиною, болісність, гіперемія шкіри над лімфовузлами.

Кістково-м’язева система.

Пропорції тіла. Голова, її форма, лобні і потиличні бугри, сплощення потилиці, стан великого тім‘ячка (розмір, краї – еластичні, тверді, м’які, врівень, пульсація), мозковий і лицьовий відділи черепа.

Грудна клітка, надчеревний кут, форма грудної клітки, розташування ребер.

Хребет: фізіологічні вигини, патологічні вигини, постава.

Кінцівки: форма, окружність плеча, окружність гомілки, співвідношення між собою, “браслети”, “нитки перл”, “барабанні пальці”, болісність кісток при перкусії, плоскоступість.

Суглоби: рухливість активна, пасивна, об‘єм рухів, контури, форма і величина суглобів, болісність суглобів при рухах, колір шкіри над суглобами, розведеність стегон.

М‘язовий тонус, сила м‘язів, атрофії.

Органи дихання

Огляд

Характер голосу, крику. Кашель, його характер (сухий, вологий), денний, нічний, постійний. Дихання носом (вільне, утруднене), характер виділень з носа. Частота дихання, співвідношення частот дихання і пульсу.

Тип дихання. Глибина і ритм дихання – глибоке і ритмічне.

Задишка наявна чи відсутня. Тип задишки. Симетричність рухів грудної клітки. Участь додаткової мускулатури в акті дихання, западання чи вибухання міжреберних проміжків, епігастрію, яремної ямки, тощо.

Пальпація

Резистентність грудної клітки – резистентна, еластична. Болісність грудної клітки. Голосове тремтіння. Товщина шкірної складки під кутами лопаток, симетричність.

Перкусія: порівняльна перкусія: характер перкуторного звуку, симетричність. Топографічна перкусія: границі нижніх країв легень. Рухомість нижніх країв легень Дані заносяться в таблицю.

Границі нижніх країв легень

Топографічні лінії справа зліва Рухомість
Пригрудинна      
середньо-ключична   *
передньо-аксілярна      
середньо-аксілярна     *
задньо-аксліярна      
Лопаткова     *
При хребцева      

Ширина полів Креніга, висота стояння верхівок легень. Симптом чаші Філософова, симптоми Аркавіна, Кораньї.

Аускультація: характер дихання, симетричність, додаткові дихальні шуми. Бронхофонія. Симптом Д‘Еспіна. Функціональна проба Штанге-Генча.

6. Серцево-судинна система:

Огляд і пальпація серцевої ділянки:

Ціаноз в спокої і при навантаженні. Грудна клітка в ділянці серця. Огляд судин шиї. Серцевий горб. Верхівковий поштовх (у якому міжребер‘ї) на скільки см назовні (досередини) від середньо-ключичної лінії, посилений, локалізований, розлитий, візуалізований. Систолічне (діастолічне) тремтіння. Пульс за одну хвилину, ритмічний (так чи ні), наповнення, напруження, синхронний, симетричний.

Перкусія

Границі відносної серцевої тупості:

верхня,ліва,права,

Границі абсолютної серцевої тупості:

верхня,ліва,права,

Поперечник серця.

Аускультація

Тони серця по точкам найкращого вислуховування клапанів (характеристики тонів - ясні, приглушені, послаблені, ”хлопаючі”, переважання якого тону в якій точці, акцент другого тону (на аорті, легеневі атрерії), нечистий, розщеплений). Шуми: систолічний, діастолічний (пресистолічний), мезо-протодіастолічний, тривалість (короткий, займає половину, 2\3 систоли), локалізація, максимум локалізації, лежачи чи стоячи, іррадіація шуму, чи міняється після навантаження. Шум тертя перикарду, хордальний писк. Ембріокардія, екстрасистоли, дихальна аритмія. Вимірювання артеріального тиску.

7. Органи травного тракту

Огляд: Ротова порожнина: язик, ясна, слизова оболонка, зуби, запах з рота, гіркота в роті, ковтання, мигдалики, зів, дужки.

Живіт, величина, форма, участь в акті дихання, симетричність, шкіра на животі, венозна сітка, пупок, розходження прямих м‘язів живота.

Огляд анусу: наявність попрілостей, зіяння, тріщини, випадіння прямої кишки.

Пальпація живота. Поверхнева пальпація живота: м‘язи черевного пресу, гіперестезія і болісність, симетричність відчуттів.

Глибока пальпація: сигмовидна, сліпа кишка, висхідний поперечний, нисхідний відділи ободової кишки, шлунок, печінка – чи виступає з-під реберної дуги, край печінки при пальпації, жовчний міхур, селезінка, підшлункова залоза. Симптом Кера, симптом Георгієвського-Мюссі, симптом Мерфі, симптом Ортнера, симптом Мак-Бурнея, Менделя, болючисть в зоні Шоффара. Больові точки Боаса, Опенховського.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти