ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 1. Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку.

Шлунково-кишковий тракт, який ще називають гастроінтестинальним трактом, травним каналом або травною системою складається з різноманітних органів, які приймають і перетравлюють їжу, забезпечують організм нутрієнтами й енергією, виділяють перероблені речовини (рис. 1).

Рис. 1. Схематична будова травної системи людини

 

Гастроінтестинальний (ГІ) тракт виконує функцію травлення, абсорбції та важливого бар’єру між зовнішнім та внутрішнім середовищем. Крім того він є складовою частиною ендокринних органів та імунологічної системи.

Для дітей раннього віку, в першу чергу грудного, характерна відносна незрілість травної системи. В процесі зростання відбувається поступове вдосконалення структури і функцій травних залоз, збільшуються можливості адаптації до якісно нової їжі. У організмі дитини їжа зазнає ряд послідовних перетворень, в результаті яких вона стає джерелом енергії і пластичного матеріалу для побудови структурних елементів тканин.

Для забезпечення оптимального перебігу процесу травлення необхідно, щоб їжа була адекватна рівню розвитку і функціональної зрілості органів травлення і ферментних систем організму дитини.

Процес асиміляції їжі складний і відбувається в певній послідовності:

- процес травлення в порожнині рота, шлунка і кишечнику;

- процес абсорбції харчових речовин в кишечнику;

- проникнення харчових речовин в клітину з подальшими біохімічними перетвореннями у внутріклітинних структурних утвореннях;

- видалення продуктів метаболізму харчових речовин з організму.

Основним завданням травної системи є розщеплення харчових речовин до компонентів, що втрачають свою видову специфічність з їх подальшим всмоктуванням у шлунково-кишковому тракті, при збереженні харчової, пластичної та енергетичної цінності харчових інгредієнтів. У подальшому речовини, що всмокталися, попадають у систему крово- та лімфообігу, з наступним засвоєнням тканинами і клітинами організму.

У антенатальному періоді формування травної системи починається на 4-5 міс вагітності, коли у плода з’являються ознаки амніотрофного живлення – поступлення амніотичної рідини у шлунково-кишковий тракт дитини, де починається часткове перетравлювання та всмоктування поживних речовин. Перетравлювання харчових речовин здійснюється у цей період за допомогою ферментів амніотичної рідини і ферментів травної системи плода. Вже з 24-26 тижнів гестації у плода визначається достатньо висока активність панкреатичних ензимів, трипсину, хемотрипсину, карбоксипептидази. Панкреатична амілаза синтезується починаючи з кінця 22 тижня гестації, хоча повна активність цього ферменту реєструється у дитини через 6 місяців після народження. З розвитком плода роль власної системи травлення збільшується. Перед народженням дитини травна системи анатомічно і фізіологічно достатньо сформована та готова до початку постнатального молочного (лактотрофного) харчування. Але у разі народження недоношеної дитини важливим є знання і розуміння особливостей становлення фізіологічних функцій її травної системи.

У постнатальний період поступово зменшується роль гідролізу за допомогою ферментів молозива та молока (аутолітичне травлення) та збільшується роль кишкового внутрішньоклітинного, мембранного і порожнинного травлення, за допомогою якого дитина забезпечує свій організм пластичними й енергетичними речовинами, вітамінами, ферментами, мікроелементами та іншими необхідними речовинами.

У віці 1 року дитина переходить на дефінітивний тип травлення, з абсолютною перевагою порожнинного, пристінкового та внутрішньоклітинного травлення.

На сьогоднішній день до функціональних розладів відносять ті стани, коли при наявних клінічних симптомах не вдається виявити морфологіч­ні, генетичні, біохімічні, метаболічні та інші зміни, якими можна було б їх пояснити. Причини функціональних порушень часто пов'я­зані з розладом регуляції органа, функція якого порушена.

Таким чином, більш обґрунтованим, на погляд проф. В.Г.Майданника, можна вважати визначення, відповідно до якого функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГР) - це порушення функції органів травлення, причини яких лежать поза ураже­ними органами й пов'язані зі зміною їхньої регуляції.

Вперше класи­фікацію функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей представили на VIII гастроентерологічному конгресі в Римі (Рим­ські критерії II) у листопаді 1999 року. Класифікація була побудована за клінічними критеріями, в залежності від симптомів, які переважали:

  • G1 - розлади, що проявляються блювотою (регургітація, румінація й циклічна блювота);
  • G2 - розлади, що проявляються абдомі­нальним болем (функціональна диспепсія, синдром подразненого кишечника, функціональ­ний абдомінальний біль, абдомінальна мігрень й аерофагія);
  • G3 - функціональна діарея;
  • G4 - розлади дефекації (дитяча дисхезія, функціональний запор, функціональна затрим­ка стільця, функціональний енкопрез).

Наступний перегляд класифікації відбувся у 2006 році, коли у Римі в рамках гастроентерологічного тижня прийнято вдосконалену класифікацію й нові критерії діа­гностики функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей - Римські критерії діагностики III.

У відповідності до прийнятої класифікації ФГР у дітей було розподілено на дві вікові групи: G і Н. До групи G було включено ФГР, які спостерігають­ся у новонароджених і дітей раннього віку, а до групи Н - ФГР, які зустрічаються в дітей і підліт­ків. Такий розподіл є виправданим через наявність розбіжностей в умовах виникнення й особливос­тях клінічних проявів, які пов'язані з віком дітей.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти