ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Гіпотрофія 3 ступеню: (атрофія, маразм, атрепсія).

Клініка - анорексія, послаблення спраги, загальна млявість, зниження цікавості до оточення, відсутність активних рухів. Вираз обличчя страждальний, в термінальний період - апатичний. Різко порушена терморегуляція, дитина швидко охолоджується. Обличчя - старече, щоки запалі, атрофія комочків Біша. Складка шкіри на животі до 0,2 см (практично зникає), індекс вгодованості Чулицкої – від’ємний. Маса тіла знижується більше 30%. Відставання довжини тіла від нормальної – на 4-7 см, затримка психомоторного розвитку. Дихання поверхневе, іноді можуть відмічатися апное. Тони серця послаблені, глухі, може спостерігатися брадикардія, артеріальна гіпотонія. Живіт збільшений в обсязі внаслідок метеоризму, передня черевна стінка витончена, контуруються кишки, закрепи та періодичні нестійкі випорожнення.

Різко порушена толерантність до їжі, порушені усі види обміну. У більшості хворих відмічається рахіт, анемія, дисбактеріоз.

Термінальний період характеризується тріадою: гіпотермія (32-330), брадикардія 60-49 уд. за хв, гіпоглікемія. Хворий згасає поступово і вмирає поступово, як "свічка, яка згоряє " (Дж. Парро).

Критерії діагностики

1. Основні клінічні критерії

  • Оцінка фізичного статусу (відповідність до вікових стандартів ваги, зросту, тощо)
  • Оцінка соматичного та емоційного стану (жвавість, реакція на оточуюче, захворюваність, тощо)
  • Оцінка шкіряних покровів (блідість, сухість, наявність висипки, тощо)
  • Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці, тощо)
  • Оцінка тургору тканин (знижений)
  • Оцінка підшкірного жирового шару (зменшений або відсутній) :

- при гіпотрофії I ступеня – зменшення на животі

- при гіпотрофії II ступеня – зменшення на животі, тулубі та кінцівках

- при гіпотрофії III ступеня - зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках

· Щотижневий або щодекадний контроль збільшення маси тіла

· Контроль і аналіз фактичного харчування один раз на 7-10 днів

2. Лабораторні дослідження

а) обов’язкові :

- клінічний аналіз крові (рівень еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ)

- клінічний аналіз сечі (питома вага, протеїнурія, лейкоцитурія)

- аналіз калу на копрограму (нейтральний жир, слиз, неперетравлена клітковина, тощо)

- аналіз калу на дисбактеріоз (1 раз на 6 міс., за показаннями – зменшення вмісту біфідо-, лактобактерій, поява умовно-патогенних бактерій у діагностичній кількості - > 104)

б) при необхідності :

- імунограмма (у дітей, що часто хворіють)

- біохімічні (рівень електролітів, загального білку, альбуміну, тощо)

- генетичні (згідно призначенню генетика)

в) Інструментальні дослідження

- ультразвукове обстеження черевної порожнини – для скринінг-діагностики

- фіброезофагогастродуоденоскопія проводиться з метою діагностики, особливо у дітей із зригуванням або блюванням

Мета лікування

1. Виявлення та усунення причин розладів живлення

2. Ліквідувати симптоми гіпотрофії і забезпечити процеси репарації

3. Забезпечити раціональне, адекватне харчування

4. Попередити розвиток ускладнень

- при гіпотрофії I ступеня лікування проводиться амбулаторно – раціональне харчування відповідно віку, вітаміни, ферментні препарати (курсом 1 міс.), пробіотики та пребіотики, масаж;

- при гіпотрофії II та гіпотрофії III ступеня лікування проводиться в умовах стаціонару :

- парентеральне харчування (за показаннями – розчини амінокислот, жирові емульсії)

- дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білку, гідролізату білків, тощо

- застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініну аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи

- корекція дисбіозу (пробіотики - біфідумбактерін, лактобактерін, тощо)

- фізіотерапія (електрофорез, парафін на діл. живота)

- масаж загальний, № 20

5. Патогенетичне лікування ускладнень (бронхіт, пневмонія, ентероколіт, тощо) згідно з відповідним протоколом

Тривалість стаціонарного лікування у середньому - 28 – 30 днів

Загальні принципи дієтотерапії гіпотрофії:

1. Принцип «омолодження» їжі - використання жіночого молока або адаптованих молочних сумішей, призначених для дітей більш раннього віку.

2. Збільшення частоти годування до 7-8-9 (відповідно при гіпотрофії 1-2 і 3 ступеню).

2. Принцип двофазного харчування.

2.1. Період визначення толерантності до їжі;

2.2. Період перехідного та оптимального харчування, що задовольняє потреби репарації, росту і розвитку дитини.

Гіпотрофія І ступеня.

Період визначення толерантності триває 1-3 дні.

1-й день призначають 1/2-2/3 добової потреби в їжі.

2-й день - 2/3-4/5 добової потреби.

3-й день повна добова кількість їжі. Розрахунок харчування проводиться на належну масу тіла.

При недостатності у раціоні білків призначаються про­дукти, багаті на білок (сир, кефір, ацидофільну пасту, жо­вток). Жировий компонент раціону корегується рослинною олією, вершками, а вуглеводний - додаванням цукрового сиропу, круп'яних, овочевих та фруктових блюд.

Гіпотрофія ІІ ступеня.

Застосовується етапний метод призначення харчування. Протягом 1-го тижня призначають половину необхідного добового об'єму їжі, розрахунок білків і вуглеводів проводять на належну, а жири - тільки на фактичну масу. Протягом другого тижня Хворий отримує 2/3 добового об'єму їжі, а протягом третього - необхідний добовий об'єм їжі. Кількість годувань при цьому збільшують на 1-2.

Найкращою їжею для дитини грудного віку з гіпотрофі­єю є материнське молоко. У випадку неможливості забезпе­чити дитину молоком рідної матері доцільно використовувати високоадаптовані молочні суміші.

Хворим з середньотяжкими та тяжкими проявами захво­рювання показане застосування сучасних лікувальних сумі­шей, приготовлених шляхом повного ферментативного гідро­лізу білка коров'ячого молока, вилучення з лактози і додавання середньоланцюгових тригліцеридів (Нутрилон Пепті, Альфаре). У випадку гіпо- чи алактазії застосовують суміші на ізоляті соєвого білка (Нутрилон-Соя, Фітовіт та інші).

Гіпотрофія ІІІ ступеня

Дітей з гіпотрофією 3 ступеня починають годувати грудним молоком або високоадаптованими молочними сумішами.

1 тиждень – 1/3 добового об’єму, кількість годувань збільшена на 2-3. 2/3 добової потреби забезпечують рідиною (овочеві і фруктові відвари, електролітні розчини, парентеральне харчування).

2 тиждень – 1/2 добового об’єму їжі.

3-4 тиждень – 2/3 добового об’єму їжі.

4-5 тиждень – повний об’єм їжі.

Розрахунок білків і вуглеводів проводять на фактичну масу + 20 % від факти­чної (приблизно належну), а жир тільки на фактичну.

При анорексії, низькій толерантності до їжі призначають часткове парентеральне харчування.

Диспансерний нагляд

З обліку знімають через 6-8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини

Огляд спеціалістів:

Педіатром – 1-й міс. 5 разів (обов’язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі 1раз на місяць

Огляд спеціалістів (невролог, хірург, ортопед) 1 раз на рік, та за показами.

Паратрофія – хронічний розлад харчування, який супроводжується порушенням обмінних функцій організму, надлишковою або нормальною масою тіла і збільшеною гідролабільністю тканин.

Етіологічні чинники:

1. зловживання висококалорійними продуктами;

2. харчування з надмірним споживанням білків;

3. перегодовування (переважно вуглеводи: каші, картопля) і споживання висококалорійної їжі в другій половині дня;

4. ендокринні і нейроендокринні розлади.

Передумовлюючі фактори:

· особливості конституції дитини,

· малорухомість,

· обтяжена спадковість (ожиріння і обмінні захворювання батьків)

Патогенез: вуглеводи у великій кількості поступають у травний тракт, що веде до збільшеної активності вироблення ферментів. Збільшене вироблення ферментів призводить до того, що частина вуглеводів включається до циклу Кребса, внаслідок чого вуглеводи перетворюються в жир. Потім з їжею знову поступає значна кількість вуглеводів, а можливість ферментативної системи обмежена. Це приводить до того, що частина вуглеводів не засвоюється і поступає в кишки, де утворюються органічні кислоти, вуглекислий газ, вода. В кишківнику іде переробка їх мікроорганізмами, що призводить до процесів бродіння.

Клініка: рівномірна надмірна маса тіла, бродильна диспепсія, здуття живота, помірний токсикоз за рахунок всмоктування органічних кислот, дисбаланс вуглеводів і білків в сторону збільшення вуглеводів. Зниження кількості білку призводить до дефіциту імунологічного статусу, маніфестації інтеркурентних інфекцій. Діти малорухомі, підшкірна жирова основа розвинута надмірно, шкіра бліда (в тому числі за рахунок анемії), ознаки м’язевої гіпотонії, симптоми рахіту, приглушеність тонів серця, систолічний шум, відставання моторного розвитку. У цих дітей відкладаються додаткові жирові клітини, що змушує включити їх в групу ризику розвитку ендокринної патології, маніфестація яких відбувається в препубертатному і пубертатному періоді.

Форми паратрофії:

1. Ліпоматозна форма.

В основі - аліментарне перегодовування поєднане із спадковою ліпосинтетичною спрямованістю метаболізму, прискореним всмоктуванням в кишках і збільшеним засвоювання жирів.У хворих з ліпоматозною формою паратрофії спостерігається надлишкове відкладання жиру в підшкірно-жировій основі. Тургор тканин і колір шкіри тривалий час нормальні, потім тургор знижується, шкіра стає блідою.

2. Ліпоматозно-пастозна форма

Пов’язана з особливостями ендокринно-обмінних процесів, оскільки ця форма спостерігається у дітей з лімфатико-гіпопластичною аномалією конституції. Відмічається пастозність, знижений тургор, блідість шкіри і м’язева гіпотонія. Діти з цією формою паратрофії мають нестійкий емоційний тонус, неспокійний сон.

Клінічні ознаки, які мають диференціально-діагностичне значення, представлені в таблиці 1.2.7.

Таблиця1.2. 7

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти