ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Транспозиція магістральних судин (ТМС)

ТМС — вада серця, що зустрічається біля 5—7% від всіх ВВС. Це вада, що потребує частіше за всіх медикаментозного та/або хірургічного втручання в перші три місяці життя. При ТМС аорта відходить від правого а легенева артерія від лівого шлуночка. Це приводить до того, що мало оксигенована системна венозна кров викидується в велике коло кровообігу, а високооксигенована кров з легеневого звороту знову попадає в мале коло. Таким чином відсутня замкнута система кровоточу, що цілком задовольняє потреби плода і є несумісна з життям без наявного мінімального змішування між кругами циркуляції. Це дозволило би досягати частково оксигенованій крові життєво важливих органів. Біля 70% дітей не має супутніх вад, які могли би з’єднувати частково ізольовані кола кровообігу, тому з народження перебувають у глибокій гіпоксії. Мікроциркуляторне змішування може підтримуватись за рахунок артеріальної протоки, яка зазвичай закривається на протязі першого тижня. Що визначає найгірший прогноз у цих дітей. Найбільш постійною ознакою є гіпоксія на першому-другому тижні життя. СН більше виражена у дітей з супутнім ДМШП або ВАП та проявляеться задишкою, кардіомегалією, гепатомегалією, тахикардією, хрипами в легенях і рідко периферичнимими набряками. Типовим є симптом білої плями, що свідчить про гіпоксію та недостатність мікроциркуляції. В перші дні та тижні життя патологічні зміни на рентгенограмі, ЕКГ та аускультативні дані можуть бути відсутні.Методом діагностики є ехокардіографія з доплерографією. Це обстеження показано в невідкладному порядку кожному новонарожденому з ціанозом, у якого є підозра на ВВС.

Лікування здійснюється реанімаційними заходами, які включають ШВЛ, довенну інфузію простагландину Е (простина) в дозі 0,1 мкг/кг/хв для підтримки прохідності ВАП, корекцію метаболічного ацидозу бікарбонатом натрія. Звичайно такими заходами вдається підтримати артеріальний РО2 на рівні 35—40 мм рт.ст., що дозволяє відкласти на декілька днів питання про хірургічне лікування. Операцією вибору для хворо з ТМС та інтактною МШП, а також з наявним великим ДМШП або ВАП являється рання анатомічна корекція.

Тетрада Фалло - ТФ

Це поєднання 4 вад: стенозу отвору легеневого стовбура, що підвищує тиск в правому шлуночку, декстрапозиції аорти, при якій венозна кров надходить до аорти прямо з правого штуночка, незарощення міжшлуночкової перетинки і гіпертрофії правого шлуночка. На динаміку кровообігу головним чином впливають стеноз легеневого стовбура і декстрапозиція аорти, які визначають клінічну картину вади. Ці дві аномалії діють однонаправлено на правий шлуночок і викликають його виражену гіпертрофію. Ціаноз з’являється в перші тижні життя. Сучасні ехокардіографічні, долеровські методики дозволяють поставити діагноз пренатально або в ранньому неонатальному періоді.

Оперативне лікування здійснюється одномоментною корекцією в віці 4-6 місяців. Якщо оперативне лікування не відбулося, з клінічних проявів звертає на себе увагу затримка фізичного, розумового і статевого розвитку дитини, довгі і худі кінцівки, слабко розвинуті м’язи, деформація грудної клітки, хребта, плоскі стопи, потовщення пальців у вигляді "барабанних паличок". При аускультації в місцях пальпації "котяче муркотіння" вислуховується грубий систолічний шум, який займає всю систолу і проводиться до ключиць. Другий тон над легеневим стовбуром послаблений. В крові підвищений вміст гемоглобіну, еритроцитоз, підвищений гематокрит, знижена резистентність еритроцитів. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії правого шлуночка. Гіперціанотичні приступи при тетраді Фалло вимагають невідкладних заходів у зв’язку з високим ризиком смерті. Їх поява викликана гіпоксемією у поєднанні з низьким викидом крові в легеневу артерію. Важкий приступ іноді важко відрізнити від корчів і коліки у немовлят чи спалахами дратівливості в малих дітей. Типовим клінічним наслідком є важкий ціаноз і поверхневе часте дихання у поєднанні з тахікардією, пітливістю, блідістю і вираженим респіраторним дестресом. Це є внаслідок зменшення легеневого кровоплину. Екстремальна гіпоксемія може викликати втрату свідомості чи корчі. Під час приступу систолічний шум на легеневій артерії зникає або зменшується його інтенсивність і тривалість. Лікування приступу починається з притискання колін до грудної клітки, присідання. Негайно дається кисень за допомогою маски. Внутрішньовенно або п/ш морфін 0,1 – 0,2мг/кг, в/в 4% розчин натрію бікарбонату 5 мл/кг впродовж 5 хвилин, потім повторюють на протязі 1,5 години. Пропранолол в разі збереження ціанозу 0,1 – 0,2мг/кг в 10мл 20% р-ну глюкози (1мл. на хв.) Це порочне коло можна перервати, коли пацієнт розслаблений, дихання краще, а потреба в кисні менша. Щоденний пероральний прийом пропранололу може запобігти новим приступам.

ТФ необхідно диференціювати з вадами серця, які супроводжуються стійким ціанозом: комплекс Ейзенменгера, тріада Фалло, повна транспозиція великих судин, атрезія трьохстулкового клапана, хвороба Ебштейна. Лікування оперативне, яке усуває основні гемодинамічні розлади.

Таблиця 3.1.2.

Оптимальний вік для оперативного лікування окремих ВВС

ВВС Вік
Відкрита артеріальна протока 1 місяць
Критична коарктація аорти, повний розрив дуги аорти Терміново
Дефект міжшлуночкової перетинки з легеневою гіпертензією 3-6 місяці
Тотальний аномальний дренаж легеневих вен 1 місяць
Критичний стеноз аорти, критичний стеноз легеневої артерії Терміново
Загальнй артеріальний стовбур 1-2 місяці
Тетрада Фалло З 6 місяців
Дефект аорто-легеневої перетинки До 6 місяців
Відкритий атріовентрикулярний канал з легеневою гіпертензією 3-6 місяці
Повна транспозиція магістральних судин Перші три тижні

Новонароджені і немовлята

У переважної більшості пацієнтів з важкими вадами симптоми з’являються вже протягом перших днів чи першого року життя. Ранні прояви ВВС у новонароджених і немовлят звичайно пов’язані з важкістю чи складністю вади.

Серед немовлят з вадами серця 30–40% знаходяться у критичному стані. Одне з визначень критичної вади серця запропонував Олександр Надас в 1978 році, згідно якого це патологія розвитку серця, яка не дозволяє забезпечити адекватний серцевий викид з достатнім для підтримки життя тиском і насиченням кисню, що призводить до смерті в перші дні життя за відсутності екстренного кардіохірургічного втручання.

До критичних ВВС належать: транспозиція магістральних судин з інтактною міжшлуночковою перегородкою (ТМС); критичний аортальний стеноз (АС); критична коарктація аорти (КА); критичний стеноз легеневої артерії (СЛА); атрезія легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перетинкою (АЛА); тотальний аномальний дренаж легеневих вен з обструкцією відтоку (ТАДЛВ); гіпоплазія лівих відділів серця (ГЛВС).

Критичний стан пацієнтів при цих вадах зумовлений основними патологічними синдромами: гіпоксемією, серцевою недостатністю або їх поєднанням.
У формуванні артеріальної гіпоксемії при ВВС можуть відігравати роль три основні механізми:
1) право-ліве шунтування венозної крові (СЛА, АЛА, ТАДЛВ, ГЛВС);
2) знижений легеневий кровоплин і зменшене повернення артеріальної крові до серця (СЛА, АЛА, ТАДЛВ);
3) роз'єднання великого і малого кіл кровообігу (ТМС).

Серцева недостатність виникає внаслідок різко збільшеного переднавантаження та постнавантаження на шлуночки серця (АС, КА, СЛА, АЛА, ТАДЛВ, ГЛВС).

При природному перебігу майже всі новонароджені з такими вадами помирають протягом перших місяців життя. Сучасний рівень кардіохірургії дозволяє виконати хірургічну корекцію, однак хворі знаходяться в критичному стані, який значно підвищує ризик операції. Своєчасне виявлення таких пацієнтів, адекватне ведення на етапі транспортування та доопераційному етапі, вибір коректного методу втручання призводять до зменшення ризику хірургічних втручань та покращення результатів лікування.

Основні симптоми, на які слід звернути увагу в період новонародженості та у немовлят.

Ціаноз. Причиною ціанозу є недостатнє насичення крові киснем у системному капілярному руслі із щонайменше 5г відновленого гемоглобіну в крові. Ціаноз може бути центральним чи периферичним залежно від того, чи десатурація стосується лише периферичних капілярів чи ще й артеріальної крові. Периферичний ціаноз звичайно виникає внаслідок сповільнення кровоплину в капілярах і посиленого поглинання кисню з капілярного ложа, що, відповідно, зумовлене низьким системним серцевим викидом, застійною серцевою недостатністю, периферичною вазоконстрикцією в холодну погоду, неспокоєм або периферичними судинними розладами. Причини центрального ціанозу можуть бути серцевими чи легеневими, рідше - це наслідок патології гемоґлобіну. До серцевих причин, як звичайно, належать право-лівий скид чи важка незворотня легенева гіпертензія. Диференційований ціаноз - це такий ціаноз, який різкіше виражений на нижніх кінцівках, ніж на верхніх, або навпаки. Звичайною патологічною причиною є зміна напрямку кровоплину через широку артеріальну протоку: тоді нижня половина тіла дістає ненасичену киснем кров з легеневої артерії. А при транспозиції маґістральних судин з легеневою гіпертензією і широкою артеріальною протокою у верхню частину тіла йде менш насичена киснем кров, ніж у нижню частину.

Пальці у вигляді «барабанних паличок» э наслідком вираженого і тривалого ціанозу. Це відбувається у випадку всіх нелікованих ціанотичних ВВС.

Тахіпное та диспное. Тахіпное у новонароджених - це дихання з частотою понад 60 за хвилину. Важке диспное у немовлят часто поєднується з хрипінням і втягуванням міжреберних проміжків (респіраторний дистрес). Причиною хапання повітря і дихання з присвистом часто є набряк бронхів. Навантаження і стрес посилюють диспное. У немовлят це трапляється під час плачу, їди та дефекації. При ціанотичних станах ціаноз поглиблюється із збільшенням активності та фізичного навантаження. У випадках важких обструктивних вад і важкої легеневої гіпертензії навантаження спричиняє зниження серцевого викиду, блідість і навіть непритомність. У немовлят з великим ліво-правим скидом чи застійною серцевою недостатністю можуть бути задишка, респіраторний дистрес, пітливість під час годування та відставання у розвитку.

Старші діти

Крім симптомів застійної серцевої недостатності, діти з ВВС можуть мати згадані далі прояви, які були би приводом для скерування на подальше обстеження серця.

Зниження толерантності до фізичного навантаження. Більшість дітей можуть не мати очевидних симптомів, незважаючи на структурно важливі вади серця. Вони часто можуть брати участь в усіх звичайних видах діяльності. Однак, симптоми можуть виникати при стресі і сильному напруженні. Це можна виявити при тесті з фізичним навантаженням чи Холтер-моніторинґу.

Біль у грудній клітці. Це досить поширена скарга дітей, «здорових» на перший погляд. Ретельний анамнез та обстеження є найкращими засобами оцінки стану дитини. Справжня причина болю в грудній клітці залишається нез’ясованою у 40-50% пацієнтів. Виражений біль може траплятися у таких випадках:

· структурні аномалії, обструкція вихідного шляху лівого шлуночка, важка легенева гіпертензія, пролапс мітрального клапана або природжена аномалія коронарних артерій;

· набуті міоперикардіальні хвороби, перикардит, захворювання коронарних судин чи хвороба Кавасакі;

· аритмії.

Розлади ритму. Летальні первинні розлади ритму включають синдром подовженого інтервалу QT, катехоламіночутливу шлуночкову тахікардію, тріпотіння предсердь з атріо-вентрикулярною блокадою, фібриляцію передсердь у поєднанні з WPW-синдромом і природжену повну атріо-вентрикулярну блокаду. Випадок запаморочення чи синкопе у спокої чи під час навантаження у пацієнтів з однією з вище згаданих аритмій є показом для скерування до спеціаліста.

Синкопе і раптова смерть. У дитини з ВВС може статися раптова смерть. Приблизно 10% пацієнтів, що померли раптово, активно займалися спортом, а непритомність траплялася у 16%. Найчастіше синкопальні стани дає важкий неоперований аортальний стеноз. Запаморочення чи непритомність під час фізичного навантаження треба розцінювати серйозно і проводити подальші обстеження.

Електрокардіограма

ЕКГ є ефективним засобом розпізнавання розладів ритму, виявленні дилятації камер та гіпертрофії стынок, а також ішемії міокарда.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти