ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 3. ЮВЕНІЛЬНИЙ РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ ТА РЕАКТИВНИЙ АРТРИТ.

Системні захворювання сполучної тканини (СЗСТ)– це аутоімунна патологія, що характ еризується циркуляцією в крові імунних комплексів, котрі осідають на ендотелій судин і викликають активацію системи комплементу та розвиток васкулітів.

Етіологія цієї групи захворювань остаточно не визначена, але у їх виникненні мають значення бактеріальна та вірусна інфекції, лікарські препарати, фізичні та хімічні фактори, які виявляють генетично детерміновану неповноцінність імунної відповіді - зниження цензорної функції Т-лімфоцитів з розвитком аутоімунної реакції.

Нозологічна форма залежить не від особливостей патогенезу, а від органа "мішені", на який скерований аутоімунний процес.

Найчастіше з цих захворювань зустрічається ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА).

ЮРА – це хронічне запалення суглобів неясної етіології з складними, переважно аутоімуним патогенезом, котре призводить до поступової деструкції суглобів і поєднується у частини пацієнтів із позасуглобовими проявами.

Епідеміологія.Поширеність ЮРА по Україні складає 0,4, а первинна захворюваність – 0,07 на 1000 дитячого населення.

Етіологія та патогенез.ЮРА належить до мультифакторного, полігенно успадкованого захворювання, у розвитку якого мають значення фактори середовища, інфекційні агенти, спадкові чинники, в тому числі імуногенетичні. Виявлено асоціацію ЮРА із наявними антигенами гістіосумісності сиcтеми HLA – A1, A10, A28, B27, DR5. Велика кількість імуногенетичних асоціацій свідчить про тісний зв’язок із вірусною та бактерійно-вірусною інфекціями.

Патогенетичною основою є імунопатологічні реакції (аутоімунні, імунокомплексні), викликані дисбалансом клітинної та гуморальної ланок імунітету, гіперпродукцією антитіл, аутоантитіл, зокрема до Fc фрагменту агресивного Ig G (ревматоїдний фактор), колагену 1 та 2 типів. Плацдармом для цих імунопатологічних реакцій стає синовіальна оболонка суглобів, суглобовий хрящ та стінки судин (переважно дрібних).

Згідно з класифікацією з точки зору системності уражень виділяють переважно суглобову, суглобово-вісцеральну та комбіновану (поєднану з іншими захворюваннями) форми ЮРА.

60-75% - суглобова форма

20-25% – суглобово-вісцеральна.

Поєднаний перебіг з іншими системними захворюваннями буває дуже рідко.

За вмістом у сиворотці крові і/або синовіальній рідині ревматоїдного фактору (РФ) ЮРА поділяють на серопозитивний та серонегативний.

Основні діагностичні критерії ЮРА.

А. Клінічні ознаки

1. Артрит тривалістю 3 місяці та довше

2. Артрит другого суглоба, який з‘являється через 3 місяці чи пізніше після ураження першого суглоба

3. Симетричне ушкодження дрібних суглобів

4. Випіт у порожнину суглоба

5. Контрактура суглоба

6. Тендосиновіїт або бурсит

7. М‘язева атрофія (частіше регіональна)

8. Ранкова скутість

9. Ревматоїдне ушкодження очей (увеїт, ірит, іридоцикліт)

10. Ревматоїдні вузлики

Б. Рентгенологічні ознаки

11. Остеопороз, дрібнозерниста перебудова кісткової структури епіфізів

12. Звуження суглобових щілин, кісткові ерозії, анкілоз суглобів

13. Порушення росту кісток

14. Ураження шийного відділу хребта

В. Лабораторні ознаки

15. Позитивний ревматоїдний фактор

16. Позитивні дані біопсії синовіальної оболонки

Діагноз „класичний” - 8 ознак

„визначений” - 4 ознаки

„вірогідний” - 3 ознаки

Синдром Стілла – це системний варіант ЮРА. Зустрічається переважно у дітей дошкільного віку. Характеризується гострим, маніфестним початком із ураженням майже всіх суглобів, високою гарячкою 39-40 С, тривалістю кілька тижнів. Висип (дрібноточковий, нагадує скарлатину) супроводжує гарячку та зникає разом із нормалізацією температури. Різко збільшуються лімфатичні вузли, печінка, селезінка. Ушкодження серця - міокардит, перикардит, можливо аортит. Лабораторно: висока ШОЕ ( понад 60 мм/год), наростає гіпохромна анемія, частіше лейкопенія, підвищення всіх класів імуноглобулінів ( більше IgG).

Алергосептичний синдром ( синдром Віслера-Фанконі) – подібний за клінікою із синдромом Стілла, рідше дає гепатоспленомегалію та супроводжується високим лейкоцитозом. Клінічна подібність до сепсису стала причиною такої назви синдрому.

Лікування.Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)та базисна терапія ( препарати тривалої дії). НПЗП – ацетилсаліцилова кислота (аспірин), індометацин, диклофенак натрію, ібупрофен, Золотим стандартом в ревматології вважають диклофенак натрію.

Базисна терапія:

– амінохінолінові препарати (делагіл, плаквеніл) рекомендовано при неважких формах ЮРА;

– цитостатики (метотрексат, циклофосфан) - при важких формах ЮРА як найкращі імуносупресанти;

– глюкокортикоїди ( преднізолон, метіпред, солюмедрол) – протизапальна та імуносупресивна дія – призначають при системних формах ЮРА;

– внутрівенний людський імуноглобулін ( сандоглобулін) – при системних формах ЮРА з гострим початком;

– антицитокінова терапія (новий напрям лікування): антитіла до протизапальних цитокінів ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8 та антитіла до фактору некрозу пухлин –альфа (ФНП-α) – препарат ремікейд.

– місцева терапія – внутрісуглобово глюкокортикоїди, ультразвук на суглоби.

– Призначення антибіотиків тетрациклінового ряду обгрунтоване їх здатністю інгібувати колагеназу, впливати на хемотаксис та фагоцитоз.

Реактивний артрит

Це запальне ураження суглобів, хронологічно пов’язане із інфекцією, при якій у суглобовій рідині не виявляють мікроорганізмів чи їх антитіл. Термін запропонований у 1069 році Р.Ahvonen, K.Sievers на позначення асептичного запалення у суглобах. У 1991 році Європейською групою запропоновані великі та малі критерії цього захворювання.

Великі критерії:

1. Біль у хребті

2. Синовіїт

Малі критерії:

1. Сімейний анамнез

2. Псоріаз

3. Запальні захворювання кишок ( в анамнезі чи зараз)

4. Переміжний біль у сідницях

5. Ентезопатія

6. Гостра діарея

7. Уретрит

8. Сакроіеліт

Наявність одного великого і малого критеріїв дозволяє поставити діагноз реактивного артриту (РА).

Часто у генотипі пацієнтів є ген гістосумісності HLA - В27.

Етіологія.Найчастішим збудником урогенних РА є хламідія – Chlamydia trachomatis. Інші збудники – мікоплазма, іерсінії.

Лаброраторна діагностика.

1. Виявлення специфічних мікробних агентів ( метод прямої імунофлюорисценції (ІФ), імуноферментний аналіз (ІФА) з використанням моноклональних антитіл до поверхневих антигенів.

2. Виявлення антитіл до хламідій або мікоплазми ( за допомогою ІФА, полімеразної ланцюгової реакції).

Клініка.Переважно запалюються суглоби нижніх кінцівок, несиметрично. Крім артиру, є ентезопатія ( ураження сухожилля в місцях кріплення кісток). Іноді є позасуглобові прояви:

- ураження шкіри (псоріатоподібний висип)

- ураження слизових рота ( ерозії)

- ураження зовнішніх статевих органів (баланопостит, вагініт)

- ураження очей ( кон’юнктивіт)

- ураження серця ( міокардит, перикардит)

- ураження периферійної нервової системи (неврит).

При поєднанні уретриту, кон’юнктивіту та артриту діагностують синдром Рейтера.

Варіанти перебігу: гострий регресує безслідно через 3-6 місяців, рецидивуючий – повторне запалення (реінфекування), хронічний триває понад 6 місяців за типом атипового серонегативного олігоартриту.

Лікування.

1.Санація вогнищ інфекції, які індукують РА:

- антибіотикотерапія (півсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди , тетрацикліни, фторхінолони, макроліди)

- при гельмінтозах - антигельмінтні препарати

- при урогенітальній інфекції - антибіотики + уросептики

- препарати інтерферону при хламідіозі

2. Нормалізація власної мікрофлори – пробіотики

3. Протизапальна терапія – НПЗП (“золотим стандартом” в ревматології є диклофенак натрію, оскільки він найкраще накопичується у суглобах, найменше руйнує кісткову тканину)

4.Базисне лікування – амінохінолінові препарати (делагіл, плаквеніл).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти