ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


РОБОТА З ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ

Робота музичного керівника з колективом педагогічних працівників дошкільної установи є невід`ємною складовою його діяльності. У календарному плані роботи цей напрямок роботи може знайти своє відображення як у поточному плануванні так і перспективному. Спільність завдань професійної діяльності музичного керівника і вихователя дозволяє їм конструктивно і творчо співпрацювати. Якими можуть бути форми професійного співробітництва та співтворчості педагогів дошкільної освіти в дитячому садку? Спробуємо розкрити це питання професійного співробітництва та співтворчості педагогів дошкільної навчальної установи. Робота з вихователями здійснюється у декількох напрямках.Розглянемо деякі аспекти цієї взаємодії. Вона полягає у наступному:

- розробка єдиних діагностичних карт музикальності дитини; спільне обговорення результатів діагностики та індивідуальних музичних проявів дитини в умовах заняття та повсякденній життєдіяльності;

- проектування планів роботи, їх оперативне корегування по мірі вирішення спільних завдань; створення взаємодоповнюючих педагогічних умов у ДНЗ, які сприяють музичному вихованню та розвитку дітей;

- створення проміжних діагностик, діагностичних методів, що дозволяють оцінити характер просування дитини в музичному розвитку; спільне обговорення особливостей просування дитини в музичному розвитку на тематичних семінарах, педагогічних консиліумах, ділових іграх; спільне обговорення впливу процесу музичного розвитку на загальний розвиток дитини;

- обговорення ефективності впливу педагогічних умов на характер просування дитини в музичному розвитку, загальному розвитку на тематичних семінарах, педагогічних консиліумах, ділових іграх, засіданнях педагогічної ради;

- спільні консультації, створення професійних «шпаргалок» (підказок) щодо використання музичного матеріалу в освітньому процесі ДНЗ, у вирішенні різноманітних завдань виховання і розвитку дитини;

- організація музичним керівником діагностики педагогів дошкільної установи та самодіагностики з вивчення музичної культури, ерудиції;

- взаємовідвідування занять, інших форм професійної взаємодії з дитиною з подальшим аналізом і спільним обговоренням ефективності вирішення завдань виховання і розвитку дитини;

- проведення різних форм музично-естетичної роботи: музичні вітальні, вечори зустрічей з музикою, які організовані у ДНЗ; спільна організація свят педагогічним колективом ДНЗ, підготовка тематичних семінарів і практикумів з проблеми цілісного виховання та розвитку дитини-дошкільника засобами музики, використання нових педагогічних засобів і прийомів музичного виховання та розвитку дитини;

- колективні походидо філармонії, консерваторії, театру; спільне створення афіші на навчальний рік для професійно-педагогічного колективу, батьків дітей, дошкільнят з рекомендаціями щодо репертуару; спільна організація батьківських зборів з проблем музичного виховання та розвитку дитини; створення стенда або куточка для батьків і педагогів «Музика в житті нашої родини», «Ми і музика», «Хочу, щоб послухали ви і ваша дитина» тощо; запрошення в дошкільний заклад музично-театральних колективів для дітей;

- проектування музично-освітнього середовища в ДНЗ, в групах; організація конкурсу проектів музично-розвивального середовища у ДНЗ, в окремо взятій групі, в сім'ї дитини;

- професійні рекомендації та поради один одному у формі щоденників, консультацій, оснащених методичних «кейсів», запрошень на концерти і спектаклі; рекомендації щодо музичного репертуару і його використання в освітньому процесі ДНЗ; складання музично-професійної фонотеки, банку педагогічних технологій використання музики у вирішенні різних завдань виховання та розвитку дошкільників.

У календарному плані цей напрямок роботи музичного керівника планується на квартал – відображений у календарній сітці (тематика, форми роботи, терміни виконання), або представлений планом заходів на місяць у такому вигляді, наприклад.

Робота з педагогічним колективом.

1. Консультація. Особливості підготовки і проведення Різдвяних свят в дошкільному навчальному закладі. (16.12.11р.).

2. Практичні заняття з ведучим щодо підготовки до свята Новорічної ялинки. (Протягом місяця).

ТРЕТІЙ БЛОК КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ

Основним змістом третього блоку календарного плану музично-виховної роботи є результати діагностичних обстежень дітей певної вікової групи.Зупинимось на деяким моментах зазначеного блоку. Ретельне і раціональне планування музично-виховної роботи можливо на основі аналізу отриманих результатів. Це в повній мірі забезпечує облік роботи. Облік – важлива умова правильної організації роботи з дітьми. Він дає можливість встановити не тільки обсяг засвоєних ними знань, але і якість засвоєння. Завдяки систематичному обліку музично-естетичної роботи музичний керівник бачить досягнення і недоліки своєї роботи.

Розрізняють такі види обліку:

ü попередній;

ü поточний;

ü підсумковий.

Планування та облік роботи щодо музичного виховання, як правило, передбачає контроль за дітьми, які засвоїли певні програмні навички та вміння. Для того, щоб навчання не зовсім носило розвиваючий характер, важливо контролювати не тільки розвиток навичок і умінь, але, в першу чергу, розвиток музичних здібностей дітей.

Встановити рівень музичного розвитку дітей на початку року дозволяє попередній облік. Результати розвитку музичних здібностей дошкільнят виявляє підсумковий облік. З цією метою двічі на рік (на початку і в кінці) проводяться діагностичні зрізи, які дозволяють судити про якісний стан розвитку музичних здібностей кожної дитини. У календарному плані після кожного музичного заняття у вигляді поточного облікувизначається динаміка розвитку музичних здібностей дошкільників. Це не просто реєстрація фактів, а конкретний висновок про те, що саме добре засвоїли діти, і які проблеми у них виникли. Поточний облік дозволяє конкретизувати роботу з музичного розвитку дитини і відповідно від отриманих результатів складати план музично-виховної роботи на подальші заняття. Облік роботи оформлюється у вигляді коротких висновків. Заняття комплексного типу, домінантні, тематичні, ігри-заняття вимагають розгорнутої форми обліку. Підсумковий контроль проводиться у кінці навчального року.

Результати діагностичних обстежень дошкільників таоб'єктивну оцінку рівня музичного розвитку кожної дитини краще всього подати у формі діагностичних карт. Для визначення рівня музичного розвитку дошкільників (основних здібностей – ладового почуття, музично-слухових уявлень і відчуття ритму) доцільно використовувати показники діагностики музичних здібностей дітей дошкільного віку за Радиновою О.П. та Катінєнє А.І. (Музыкальное воспитание дошкольников: Пособие для студентов пед. ин-тов. учащихся уч-щ и колледжей, муз. руководителей и воспитателей дет. Сада / О.П.Радынова, А.И.Катинене, М.Л.Палавандишвили; Под ред. О.П.Радыновой. – Дубна: Феникс +, 2011). Вони визначені для кожної вікової групи, дозволяють зробити висновки про динаміку розвитку музичних здібностей дітей (дод.7). Діагностика розвитку музичних здібностей проводиться протягом декількох занять. Окремі завдання діти виконують у складі невеликих підгруп, інші – індивідуально. Якісні прояви дітей оцінюються за такими критеріями:

Високий рівень – творча активність дитини, самостійність, ініціативність; швидке осмислення завдання, точне виразне виконання завдань без допомоги дорослого; яскраво виражена емоційність (у всіх видах музичної діяльності).

Середній рівень – емоційна чутливість, інтерес, бажання включитися в музичну діяльність. Однак дитина не може виконувати завдання самостійно. Потрібна допомога педагога, додаткове пояснення, показ, повтори.

Низький рівень – неемоційний; «рівно», спокійно ставиться до музики, музичної діяльності, немає активного інтересу, байдужий. Не здатний до самостійних дій.

Критичний рівень (оцінка рідко зустрічається) – негативне ставлення до музики, музичної діяльності. Зазвичай це пов'язано з відхиленнями у здоров'ї дитини або з педагогічною занедбаністю (частіше з вини родини).

Результати діагностики вносяться в таблицю (на початку навчального року і в кінці). Можна використовувати кольорові позначення або тільки великі літери (В– високий, С – середній, Н – низький, Кр. – критичний).

За результатами обстеження оформлюються спеціальні діагностичні карти, які мають наступний вигляд.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти