ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Приклади вибору типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для деяких об’єктів.

Приклад 1.Склад ЛЗР; площа 30 м2. Категорія приміщення складу ЛЗР- А, клас можливої пожежі – В. Враховуючи наявність невеликої кількості ЛЗР, а, отже незначні розміри осередку можливої пожежі, доцільно встановити у даному приміщенні один переносний повітряно-пінний вогнегасник ВПП –10. При цьому не порушується вимога до того, що відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 30 м.

Приклад 2. Деревообробні майстерні; площа 300 м2. В приміщенні знаходиться твердий горючий матеріал (деревина). Категорія приміщення – В, клас можливої пожежі – А. З табл. 27, 28 (додаток): для захисту майстерень необхідно два пінних вогнегасники місткістю 10 л. Рівноцінний захист забезпечується також двома порошковими вогнегасниками місткістю 5 л. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання не повинна перевищувати 40 м.

Приклад 3. Механічні майстерні, в яких встановлені металорізальні верстати, займають площу 320 м2. В приміщенні здійснюється механічне оброблення металів у холодному стані. Категорія приміщення Д, клас можливої пожежі Е (можливе займання електродвигунів верстатів). За табл. 3, 4 (додаток) в майстернях необхідно встановити 2 порошкових або 2 вуглекислотних вогнегасників місткістю 5 л. В зв’язку з тим, що осередками можливої пожежі є електродвигуни верстатів, вибираємо 2 вуглекислотні вогнегасники типу ВВ-5. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання становить не більше 70 м.

Приклад 4. Комп’ютерне приміщення; площа 250 м2. В приміщенні знаходиться твердий горючий матеріал (папір). Категорія приміщення – В, клас можливої пожежі – А. За табл. 3, 4 (додаток) рекомендується оснастити дане приміщення двома пінними вогнегасниками місткістю 10 л, або порошковими місткістю 5 л. Бажано для захисту приміщення встановити два вуглекислотних вогнегасники типу ВВ-5 в зв’язку з тим, що в ньому знаходяться матеріальні цінності (комп’ютери).

Завдання 1. Вибрати тип і визначити необхідну кількість вогнегасників та інших первинних засобів пожежегасіння для об’єкта, заданого викладачем. (див. додаток).

Таблиця 14.1

Норми засобів пожежогасіння

Об’єкт Площа, м2 Вогнегасники Ящик з піском V=0,5м3
пінні вугле- кислотні Порошкові
           
           
           
           
           

Завдання 2.Визначити вогнегасні засоби для об’єкта, заданого викладачем

Таблиця 14.2

Клас пожежі і вогнегасні засоби

Характеристика Об’єкта Площа, м2 Категорія приміщень Клас пожежі Вогнегасні Засоби
         
         
         
         
         

Питання для контролю та самоконтролю

1. Назвати і дати характеристику вогнегасних речовин.

2. Якими способами можна досягнути припинення горіння?

3. Які горючі речовини не можна гасити водою?

4. Пояснити принцип подавлення горіння інертними газами.

5. На якому явищі засновано гасіння речовин порошками?

6. Привести класифікацію вогнегасників і області їх застосування.

7. Розповісти про повітряно-пінні вогнегасники. В чому переваги і недоліки гасіння пожежі пінними вогнегасниками?

8. Пояснити будову, принцип роботи і область застосування вуглекислотних вогнегасників.

9. Розповісти про порошкові вогнегасники.

10. Які вогнегасники найбільш ефективні для гасіння горючих і легкозаймистих рідин, нафтопродуктів? Чому?

11. Розповісти про інші первинні засоби пожежогасіння.

12. Розповісти про автоматичні засоби виявлення, повідомлення і гасіння пожеж.


ДОДАТОК

До лабораторної роботи № 14

Таблиця 1

Технічні характеристики деяких переносних вогнегасників

Тип вогне-гасника Вогнегасна спроможність (м2) щодо класів пожеж Час приве- дення в дію, не більше, с Тривалість роботи (мінімальна),с Довжи-на стру-меня (міні мальна), м Маса (повна) вогнегас-ника, Кг Діапазон темпе- ратур, 0С
А В
ВХП 4,7 1,1 60±5 6,0 14,0 +5...+45
ВПП 4,78 1,76 45±5 4,5 15,5 +5...+50
ВХПП 4,7 1,1 50±10 5,0 14,0 +5...+45
ВВ-2 - 0,41 1,5 7,0 -40..+50
ВВ-5 0,9 0,41 4,5 13,5 -40..+50
ВВ-8 2,8 0,65 5,5 20,0 -40..+50
ВП-2-01 4,78 0,41 10±2 2,5 3,7 -40..+50
ВП-5-02 7,59 1,76 15±3 5,0 9,5 -50..+50

Таблиця 2

Класифікація пожеж

Клас пожежі Характеристика горючих речовин та матеріалів або об’єкта, що горить
А Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір)
В Горючі рідини або тверді речовини, які плавляться при нагріванні (нафтопродукти, спирти, каучук, стеарин, деякі синтетичні матеріали)
С Горючі гази
Д Метали та їх сплави (лужні метали, магній, алюміній)
( Е ) Устаткування під напругою

 


Таблиця 3

Характеристика категорії приміщень і будівель за

Вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорія приміщень Характеристика речовин та матеріалів, що знаходяться в приміщенні
А вибухопожежонебезпечна Горючі гази, ЛЗР з температурою спалаху не більше 280С.
Б вибухопожежонебезпечна Горючий пил або волокна ЛЗР з температурою спалаху більше 280С
В пожежонебезпечна Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил та волокна)
Г   Негорючі речовини та матеріали в розжареному чи розплавленому стані; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються як паливо.
Д Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Таблиця 4

Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками

Категорія приміщень Гранична захищувана площа, м2 Клас пожежі Пінні вогне- гасники (10л) Порошкові вогнегасники місткістю, л Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л
2(3) 5(8)
А,Б (горючі гази і рідини) А В С D (Е) 2++ 4+ - - - - - - - - 2+ 2+ 2+ 2+ 2+ 1++ 1++ 1++ 1++ 1++ - - - - - - - - - 2++
В А D (Е) 2++ - - 4+ - - 2++ 2+ 2++ 1+ 1++ 1+ - - 4+ 2+ - 2++
Г В С 2+ - - 4+ 2++ 2++ 1+ 1+ - - - -
Г, D   А D (Е) 2++ - - 4+ - 2+ 2++ 2+ 2++ 1+ 1++ 1+ - - 4+ - - 2++
Громадські будівлі та споруди А (Е) 4++ - 8+ - 4++ 4++ 2+ 2+ - 4+ 4+ 2++

 

Примітка: 1. Позначення знаків: “++” – вогнегасники, рекомендовані до оснащення об’єктів; “+” – вогнегасники, застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників; “-“ – вогнегасники, які не допускаються для оснащення об’єктів. 2. Максимальні площі осередків пожеж класів А і В у приміщеннях, в яких передбачається використання вогнегасників, не повинні перевищувати вогнегасної спроможності використовуваних вогнегасників.


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 15

Тема: Біологічні ритми та їх вплив на життєдіяльність людини

Мета роботи: визначити біоритмічний тип працездатності людини

 

План підготовки до виконання роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал теми

2. Визначити біоритмічний тип працездатності людини за Остбергом.

3. Дати відповіді на питання для контролю та самоконтролю

 

Загальні відомості

Біологічні ритми– це теоретично повторювані зміни характеру інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Усі матеріальні об’єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Земля обертається навколо Сонця з періодом близько одного року, Місяць – навколо Землі з періодом близько 24 годин, Сонце – навколо центра Галактики близько 200 млн. років.

Ритми притаманні усім об’єктам мікросвіту і людині в тому числі. Вони пронизують усе живе на землі.

Біоритми фізіологічних функцій настільки точні, що їх називають «біологічним годинником». Встановлено, що механізм відліку часу міститься в кожній молекулі людського тіла, в тому числі і в молекулах ДНК, які зберігають запас генетичної інформації.

Стан організму, окремих його органів і клітин змінюється, повторюючись через різні проміжки часу. Прикладами можуть бути серцебиття, скорочення і розслаблення м’язів, зміна артеріального тиску, температури тіла, самопочуття, настрою і ін. Ці зміни належать до ритмів, а оскільки вони характеризують живу систему, їх названо біологічними.

Біологічні ритми за частотою поділено на три групи: високо,- середньо -та низько-частотні.

Ритми високої частотиз періодом, що не перевищує півгодинний інтервал (від долі секунди до 30 хв). Це ритми біологічних процесів, біострумів мозку, серцевих м’язів, дихання, перистальтики кишечника.

Найменше значення часу на який може реагувати мозок людини і її нервова система, становить від 0,5 до 0,8 с. Скорочення нашого серця в середньому становить 0,8 с. Приблизно такий темп руху наших ніг і рук при ході. Інтервал часу в 0,5-0,7 с відповідає швидкості наших слухових та зорових рецепторів.

До ритмів, які мають періодичність 30 хв, належать цикли сну, коливання уваги і настрою, скорочення м’язів шлунку. Спить людина або не спить, вона через кожні півгодини зазнає то спокій то тривогу, то низьку, то підвищену здатність.

Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб. Це зміна сну і бадьорості, коливання температури, артеріального тиску, частоти поділу клітин, коливання складу крові, активності і покою, добові зміни в обміні речовин.

Середньочастотні ритми, в свою чергу, поділяються на три групи: ритми ультрадіанні – від 30 хв до 20 год, циркадіанні – від 20 год до 28 год, інфрадіанні – від 28 год до 60 год.

Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми. До них належать ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли.

Особливе значення мають циркадіанні ритми, до складу яких входять ритми 24-годинні, тобто добові. Вони відіграють особливу роль в часовій організації живих систем. Кожна клітина, тканина, органи та їх системи характеризуються своїми власними ритмами,які отримали назву робочих ритмів.

Наприклад робочий ритм серця становить 60-80 циклів за хвилину, легень −15-18 циклів за хвилину. Однак і серце, і і дихальний апарат разом з тим підпорядковані і добовому ритму: вночі частота серцевих скорочень і дихання нижчі, ніж вдень. Добові ритми ніби пронизують загальну ритмічну тканину організму, виконують роль своєрідного диригента багаточисельних внутрішніх робочих ритмів. З дня в день до моменту пробудження в крові підвищується вміст адреналіну – речовин, що збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск, активізує роботу всього організму; до всього часу в крові накопичуються біологічні стимулятори. Зниження концентрації цих речовин до вечора – необхідна умова спокійного сну. Недарма безсоння завжди супроводжується хвилюванням та тривогою. При такому стані в крові підвищується концентрація адреналіну та інших біологічно активних речовин, що сприяє підвищенню напруженості стану організму. При добових ритмах максимум і мінімум активності різниз біологічних процесів не збігається у часі.

Так, у ранкові години посилюється перистальтика кишечника.

Увечері найбільш виражена виділяючи функція нирок, мінімум її припадає між 2 годиною ночі та 5 годиною ранку.

Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності. Вдень – з 10 до 12 години і з 16 до 18 годин. В цей час організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття нових рішень. Вночі піднесення фізіологічної активності припадає на час від 0 до 1 години.

Встановлено, на 5-6 годину ранку людина має найвищу працездатність. Саме в цей час зростає тиск, серце б’ється частіше, пульсує кров. Опір організму дуже сильний. Печінка вивела всі шлаки. В цей час ні в якому разі не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку.

Одним із фізіологічних спадів організму людини є період з 21-23 години, тому в цей час найкраще лягати спати. О 24 годині наближається фізіологічний підйом.

Після 12 години відчувається втома, після 14 години самопочуття людини знову починає поліпшуватись, а о 16 годині спостерігається новий добовий підйом. Після 18 години зростає тиск крові, часто в цей час починається головний біль. Після 19 години увага людини досягає максимального значення. В цей час виникає найменше дорожньо-транспортних пригод.

Після 20 години психічний стан людини стабілізується, поліпшується пам’ять

Після 21 години температура тіла знижується, продовжується обмін клітин, організм готується до сну. Вночі загальний тонус людини падає. Вночі між 2 і 4 годинами погіршується пам’ять, рухи уповільнюються, кількість помилок при виконанні розумової роботи. Лише печінка, інтенсивно працює, виводячи з організму всі отруйні речовини.

У звичайних умовах життя, в одній і тій же часовій зоні людина ніби «втягнута» в цикли зміни дня та ночі. При переїзді в інший часовий пояс порушується узгодженість ритмів задавачів часу та ритмів організму, за якою настає неузгодженість циркадіянних ритмів організму.

Переналагодження одних ритмів відбувається швидко (5-20 діб), інших –довше (наприклад, ритм виведення калію з організму переналагоджується близько 30 діб). Якщо передбачається довготривале відрядження в новому часовому поясі, необхідно перебудувати свій ритм сну і праці на новий ритм. Ця перебудова може займати від декількох днів до 2-3 тижнів. Відбуваючи в коротке відрядження, необхідно дотримуватись звичного розпорядку дня, який був на місці постійного перебування.

Порушення порядку циркадіанних ритмів (десинхронізація) – це порушення благополуччя організму, що проявляється цілою низкою симптомів: порушення сну, апетиту, погіршення настрою, зниження працездатності та ін. Через деякий час людина повертається до нормального для неї стану.

Показники циркадіанного (добового) ритму різних функцій є надійними орієнтирами благополуччя в організмв. Захворювання також характеризуються певною циклічністю. Відомо, що вночі стан хворих погіршується, частішають приступи бронхіальної астми, а стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт частіше трапляються між 8-9 годинами ранку. Ранком підвищуються вимоги до забезпечення тканин киснем, поживними речовинами, тому артеріальний тиск повинен піднятися. Навантаження на ССС зростає, а цього не витримує змінене судинне русло.

Отже, враховуючи добовий ритм фізіологічних функцій, людина може напружено працювати в години оптимального стану організму і використовувати періоди порівняно низького рівня активності функцій для поповнення сил.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти