ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДОВІДНИК

З ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

Спеціальності:

7.110101 «Лікувальна справа»

7.110104 «Педіатрія»

 

 

ПОЛТАВА – 2008


АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ:

Доцент кафедри радіології к.мед.н. Югов Валерій Костянтинович

Асистент кафедри радіології Васько Лариса Миколаївна

 

 

 

Роль променевої діагностики в підготовці майбутніх лікарів безперервно збільшується. Це обумовлено тим, що променеві методи дослідження посідають провідне місце у діагностиці більшості захворювань. В останні десятиріччя медична радіологія поповнилася новими методами дослідження (комп’ютерна і магнітно-резонансна томографії, ультразвукове дослідження, позитронні і однофотонні емісійні томографії, інтервенційні методи), і тільки 40% променевої діагностики лишилося за традиційною рентгенологією.

У зв’язку з цим державні стандарти вищої медичної освіти (ОКХ і ОПП) вимагають від випускника вищого медичного навчального закладу вміння з великої кількості існуючих у наш час променевих методів обстеження обрати оптимальний для виявлення функціонально-морфологічних змін при патології різних органів і систем та інтерпретувати дані променевих методів дослідження щодо клінічного діагнозу.

Державні стандарти вищої медичної освіти також передбачають, що лікар-клініцист повинен вміти оцінити можливості різних методів променевої терапії та обрати оптимальний для лікування пухлинних і непухлинних захворювань.

Все це, а також введення нового навчального плану вимагає створення нової типової програми з радіології (променевої діагностики і променевої терапії). Викладання цієї дисципліни на додипломному рівні медичної освіти згідно з вимогами держстандартів має пропедевтичний характер.

 

 


Пояснювальна записка

Програма з променевої діагностики, променевої терапії для вищих медичних закладів освіти України ІІІ – ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей «Лікувальна справа» - 7.110101, «Педіатрія» - 7.110104 у відповідності знаступними нормативними документами:

v освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України від 16.04.03 за №239 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 «Медицина»»;

v експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» кваліфікації «Лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія»;

v рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.2004 за №152 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»;

v наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти»;

v інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ, «Книга плюс» 2005).

Вивчення променевої діагностики, променевої терапії здійснюється впродовж V – VІ семестрів студентами ІІІ курсу медичного факультету.

Кількість кредитів – 4,0, із них:

v у ІІІ семестрі – 2,5;

v у ІV семестрі – 1,5.

Променева діагностика, променева терапія як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами медичної біології, паразитології та генетики; медичної і біологічної фізики; біологічної хімії; біоорганічної хімії; біонеорганічної та фізико-колоїдної хімії; анатомії людини; нормальної фізіології й інтегрується з цими дисциплінами, спирається на знання з патологічної анатомії та патологічної фізіології, які студенти отримують паралельно з вивченням курсу променевої діагностики, променевої терапії;

б) закладаєоснови вивчення студентами пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими; загальної хірургії з анестезіологією та доглядом за хворими; пропедевтики дитячих хвороб з доглядом за дітьми, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з променевої діагностики, променевої терапії в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програму дисципліни «Променева діагностика, променева терапія» поділено на 3 модулі, які у свою чергу поділяються на 9 змістових модулів:

Модуль І. Загальні питання діагностичної радіології

Змістові модулі:

v Методи візуалізації в променевій діагностиці.

v Комплексна променева діагностика захворювань опорно-рухової системи.

v Комплексна променева діагностика захворювань ЦНС.

Модуль ІІ. Променева діагностика

Змістові модулі:

v Комплексна променева діагностика захворювань органів грудної порожнини.

v Комплексна променева діагностика захворювань травної системи та органів черевної порожнини.

v Комплексна променева діагностика захворювань сечової та статевої систем.

v Комплексна променева діагностика в ендокринології.

Модуль ІIІ. Променева терапія

Змістові модулі:

v Радіобіологічні основи променевої терапії. Дозиметрія.

v Принципи і методи променевої терапії.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

лекції,

практичні заняття,

самостійна робота студентів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів променевої діагностики, променевої терапії.

Практичні заняття передбачають вивчення студентами:

1) Основних властивостей як іонізуючого, так і неіонізуючого випромінювання.

2) Фізико-технічних основ різних методів променевої діагностики.

3) Показань та протипоказань для використання кожного з променевих методів в діагностиці захворювань різних органів та систем. Їх діагностичних можливостей.

4) Основ променевої терапії.

5) Принципів та методів променевої терапії та їх призначення для лікування онкологічної та неонкологічної патології.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, аналіз і оцінка результатів променевих досліджень і параметрів, що характеризують патологічні зміни функцій систем та органів; контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студента з радіології є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Інформація про структуру дисципліни

«Променева діагностика, променева терапія » та її оцінку

Структура навчальної дисципліни Вага теми в балах Традиційна оцінка Мінімальна сума балів (для допуску до модульного контролю)
Модуль 1 45 год. 1,5 кредити Змістових модуля - 2 тем - 8   15 балів 10 балів 5 бали 0 балів   «5» «4» «3» ”2”     40 балів
Модуль 2 45 год. 1,5 кредити Змістових модуля -2 тем - 8   15 балів 10 балів 5 бали 0 балів   «5» «4» «3» ”2”     40 балів
Модуль 3 45 год.1,5 кредити Змістових модулів – 5 тем - 9   13 балів 9 балів 5 балів 0 балів   «5» «4» «3» ”2”     45 балів

Оцінка з дисципліни: сума балів (М1, М2, М3)

(середнє арифметичне суми = ---------------------------------

балів з усіх модулів) 3 (кількість модулів)

Тема №3. Ультразвукові методи дослідження (УЗД).

Ультразвукові дослідження (УЗД) – основні методики. Переваги та недоліки кожної з УЗ методики. Показання та протипоказання до їх проведення. Доплерографія. Нормальна ультразвукова анатомія. Ультразвукова томографія: семіотика захворювань внутрішніх органів. Принципи отримання зображення при ультразвукових методах дослідження (джерело та детектор випромінювання); природне і штучне контрастування; призначення методів – вивчення морфології або (та) функції; протипоказання до виконання; зрізи дослідження.

Головного мозку»

1. Історія розвитку променевої діагностики. Утворення та основні властивості рентгенівського випромінювання.

2. Будова та принцип роботи рентгенівської трубки. Закономірності формування і властивості рентгенівського зображення (рентгенівська скіалогія).

3. Основні методики рентгенологічного дослідження: рентгеноскопія і рентгенографія, їх переваги і недоліки, показання та протипоказання. Принцип та застосування рентгенівської томографії, переваги і недоліки методу, показання та протипоказання.

4. Флюорографія: принципи методики, діагностичні можливості, переваги і недоліки методу, показання та протипоказання. Захист персоналу і хворих від дії іонізуючого випромінювання при проведенні рентгенівських досліджень.

5. Ангіографія, переваги і недоліки методу, показання та протипоказання.

6. Класифікаціярентгеноконтрастних речовин, їх застосування в рентгенологічній діагностиці. Ускладнення, що виникають при застосуванні рентгеноконтрастних речовин та принципи їх лікування

7. Фізико-технічні основи комп’ютерної томографії (КТ), діагностичні можливості методу переваги і недоліки методу, показання та протипоказання. Нормальна КТ анатомія та семіотика захворювань.

8. Фізико-технічні основи магнітно-резонансної томографії (МРТ), переваги і недоліки, показання та протипоказання.

9. Фізико-технічні основи ультразвукової діагностики, можливості методу переваги і недоліки методу, показання та протипоказання. Нормальна ультразвукова анатомія та семіотика захворювань.

10. Фізико-технічні основи радіонуклідної діагностики. Можливості методу переваги і недоліки методу, показання та протипоказання. Класифікація методів радіонуклідної діагностики.

11. Однофотоннаемісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ) переваги і недоліки методу, показання та протипоказання.

12. Позитронна емісійна комп’ютерна томографія (ПЕТ) переваги і недоліки методу, показання та протипоказання.

13. Критерії вибору методу променевого дослідження при патології різних органів та систем. Вибірнайбільш інформативних методів променевого дослідження для діагностики невідкладних станів.

14. Методики променевої діагностики захворювань кісток та суглобів. Променеві ознаки (семіотика) захворювань кісток та суглобів.

15. Рентгенологічні ознаки переломів кісток. Рентгенологічні ознаки травматичних пошкоджень суглобів.

16. Особливості рентгенівського зображення кісток у дітей. Вікові особливості переломів у дітей. Стадії розвитку кісткової мозолі у рентгенівському зображенні. Ускладнення загоювання переломів та їх променеві ознаки.

17. Рентгенологічнадіагностика остеомієліту. Рентгенологічна діагностика первинно-хронічних форм остеомієліту. Рентгенологічнадіагностика туберкульозу кісток та суглобів. Туберкульозний спондиліт, його рентгенодіагностика.

18. Класифікація і рентгенологічна діагностика пухлин кісток.

19. Рентгенологічні ознаки дегенаративно-дистрофічних захворювань хребта та суглобів.

20. Методи променевої діагностики захворювань черепа. Променева анатомія черепа.

21. Променеві ознаки з боку черепа при підвищенні внутрішньочерепного тиску, травмах, пухлинах.

22. Методи променевого дослідження центральної нервової системи (головного та спинного мозку). ОФЕКТ і ПЕТ у дослідженні головного мозку.

23. Променеві ознаки захворювань центральної нервової системи та невідкладні стани.

24. Променева анатомія та методи променевого дослідження вуха та додаткових порожнин носа.

25. Променеві ознаки захворювань додаткових порожнин носа та вуха.

 

Тема №22. Променеві методи дослідження печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози. Променева анатомія та фізіологія печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози. Променеві ознаки деяких захворювань печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози

Променеві методи дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: ультразвуковий, рентгенологічний (холецистографія, холангіографія), радіонуклідні (гепатографія, гепатобілісцинтіграфія, гепатосцинтіграфія з колоїдами, ОФЕКТ печінки), КТ і МРТ. Рентгеноконтрастні та радіоактивні фармацевтичні препарати. Променева анатомія і фізіологія печінки та жовчовивідних шляхів. Променеві методи дослідження підшлункової залози (ультразвуковий, ендоскопічна ретроградна панкреатохоледохографія, панкреатохоледохоангіографія, КТ, МРТ, радіонуклідний). Променева анатомія і фізіологія підшлункової залози. Підготовка хворих до досліджень. Показання та протипоказання до променевого дослідження. Променеві методи функціонального дослідження печінки та жовчного міхура. Променеві ознаки пухлинного (первинного або вторинного) та кістозного уражень печінки, гепатіту, цирозу. Калькульозний холецистит – променеві методи дослідження та променеві ознаки. Визначення зовнішньо - та внутрішньосекреторної функції підшлункової залози за допомогою радіоімунного аналізу.

Миски, ендокринних залоз».

  1. Методи променевого дослідження гортані.
  2. Променеві ознаки нормального стану гортані.
  3. Променеві ознаки деяких захворювань гортані.
  4. Методи променевої діагностики захворювань легень..
  5. Нормальнагрудна порожнина в рентгенівському зображенні. Часткова будова легень.
  6. Легеневий рисунок, його субстрат. Патологічні зміни легеневого рисунку.
  7. Корені легень: анатомічний субстрат та рентгенологічна картина. Патологічні зміни коренів.
  8. Ступені закупорювання бронхів, причини, рентгенологічна картина.
  9. Рентгенологічна семіотика захворювань легень.
  10. Круглітіні в легенях, їх диференційна діагностика.
  11. Кільцеподібні тіні в легенях, їх диференційна діагностика.
  12. Рентгенологічна діагностика пневмоній та їх ускладнень (плеврит, пневмосклероз, бронхоектази, цироз).
  13. Класифікаціятуберкульозу легень.
  14. Рентгенологічна діагностика дитячих форм туберкульозу легень.
  15. Рентгенологічнадіагностика дифузних дисемінацій у легенях.
  16. Рентгенологічна діагностики інфільтративного туберкульозу, туберкульом, фібрознокавернозного туберкульозу.
  17. Невідкладнарентгенологічна діагностика патології грудної порожнини: пневмоторакс, гідропневмоторакс, гідроторакс, ателектаз.
  18. Рентгенологічна діагностика сілікозу.
  19. Класифікаціяраку легень. Периферичний рак легень, променева діагностика.
  20. Центральний рак легень, променева діагностика, ускладнення. Диференційна діагностика.
  21. Методи променевої діагностики серця та великих судин
  22. Нормальна рентгенологічна анатомія та фізіологія серцево-судинної системи.
  23. Основні рентгенівські ознаки аортальних вад серця.
  24. Основнірентгенівські ознаки мітральних вад серця..
  25. Рентгенівськи ознаки міокардіта, перікардіта.
  26. Рентгенівськи ознаки локального звуження та розширення судин.
  27. Рентгенологічна класифікація природжених вад серця.
  28. Загальніпринципи рентгенологічного дослідження травного каналу.
  29. Методи променевого дослідження глотки.
  30. Променеві ознаки нормального стану глотки.
  31. Променеві ознаки деяких захворювань глотки .
  32. Методики рентгенологічного дослідження стравоходу. Нормальна рентгенологічна анатомія та фізіологія стравоходу.
  33. Рентгенодіагностика дивертикулів стравоходу та їх ускладнень.
  34. Рентгенологічна картина раку стравоходу, диференціальна діагностика з ахалазією.
  35. Невідкладна рентгенологічна діагностика патології стравоходу. Рентгенодіагностика сторонніх тіл стравоходу, опіки стравоходу.
  36. Методики рентгенологічного дослідження шлунка та його.
  37. Нормальна рентгенологічна анатомія та фізіологія шлунку.
  38. Хронічнийгастрит, класифікація, клініко-рентгенологічні ознаки.
  39. Рентгенологічнадіагностика виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.
  40. Рентгенологічні ознаки ускладнень виразкової хвороби шлунка.
  41. Рак шлунка, класифікація, клініко-рентгенологічні ознаки.
  42. Методики рентгенологічного дослідження тонкої кишки, нормальна рентгенанатомія тонкої кишки
  43. Методики рентгенологічного дослідження товстої кишки, нормальна рентгенанатомія товстої кишки.
  44. Рентгенологічна картина неспецифічних колітів /неспецифічного виразкового коліту та гранульоматозного коліту/.
  45. Рентгенологічна діагностика дивертикулярної хвороби кишківника, її ускладнень.
  46. Рентгенологічні ознаки пухлин тонкої та товстої кишок.
  47. Невідкладна рентгенологічна діагностика патології кишківника. Рентгенологічна діагностика непрохідності кишківника, причини, диференційна діагностика.
  48. Методики променевої діагностики захворювань печінки, жовчного міхура, жовчних протоків та підшлункової залози.
  49. Комплексна променева діагностика дифузних та осередкових уражень печінки.
  50. Радіонуклідніметоди дослідження гепатобіліарної системи.
  51. Комплексна променева діагностика жовчнокам’яної хвороби.
  52. Комплексна променева діагностика дифузних та осередкових уражень підшлункової залози.
  53. Методи променевої діагностики молочної залози.
  54. Променева анатомія та фізіологія молочної залози.
  55. Променеві ознаки деяких захворювань молочної залози.
  56. Методи променевої діагностики матки та придатків.
  57. Променеваанатомія та фізіологія матки та придатків.
  58. Променеві ознаки деяких захворювань матки та придатків.
  59. Методи променевої діагностики передміхуровї залози.
  60. Променева анатомія та фізіологія передміхуровї залози.
  61. Променеві ознаки деяких захворювань передміхуровї залози.
  62. Методи променевої діагностики захворювань нирок, сечоводів, сечового міхура.
  63. Радіонуклідніметодики дослідження нирок, сечоводів, сечового міхура.
  64. ЗначенняРІА в комплексній променевій діагностиці дифузних та вогнищевих уражень нирок.
  65. Променева анатомія та фізіологія нирок, сечоводів, сечового міхура
  66. Променеві ознаки деяких захворювань нирок, сечоводів, сечового міхура.
  67. Комплексна променева діагностика сечокамяної хвороби.
  68. Методи променевого дослідження щитоподібної залози послідовність їх застосування, показання
  69. Дослідженняйоднакопичувальної функції щитоподібної залози.
  70. Сканування та сцинтиграфія щитоподібної залози.
  71. Значення радіоімунологічного аналізу (РІА) в комплексній променевій діагностиці захворювань щитоподібної залози.
  72. Особливості обміну йоду в Полтавській області.
  73. Класифікація РФП, які використовуються в онкології. Їх властивості.
  74. Характеристика туморотропних РФП: 32-P, 99m-Tc-пертехнетат, 99m-Tc-пірофосфат, 99m-Tc -тетрафосмін, 99m-Tc -лімфоцис,85-Sr-хлорід,67-Ga-цитрат, 75-Se-метіонін.
  75. Негативна сцинтиграфія в онкології.
  76. Позитивна сцинтиграфія в онкології.
  77. Використання 32P для диференційної діагностики пухлин.
  78. Значення РІА для диференційної діагностики пухлин.
  79. Класифікація та характеристика пухлинних маркерів: PEA, АФП, РСА, бета-2 МКГ, СА 125, СА 15-3, СА 19-9.

80. Радіонуклідний метод визначення об’єму крові. Розрахунковий метод визначення об’єму крові по В.Д.Сидорі.

 

Тема №34. Рентгенотерапія.

Методи зовнішнього опромінення. Рентгенотерапія. Структура рентгентерапевтичного відділення променевої терапії. Організація роботи в ньому. Рентгенотерапевтичні апарати. Фізико-технічні умови їх роботи. Дозиметрична характеристика джерела рентгенівського-випромінювання. Призначення тубусів та фільтрів. Далекодистанційна рентгентерапія запальних, дистрофічних процесів та злоякісних пухлин. Близькодистанційна рентгентерапія непухлинних захворювань та злоякісних пухлин.

Реакції та ускладнення при проведенні рентгентерапії. Класифікація та фактори, що впливають на виникнення реакцій та ускладнень при рентгентерапії. Загальні реакції при рентгентерапії, клініка, лікування, профілактика. Місцеві променеві реакції та ускладнення, клініка, лікування, профілактика.

Модульного контролю ІІІ

Тестові завдання ІІІ рівня (по 2 бали):

Оцінювання дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна «Радіологія» (променева діагностика, променева терапія). Оцінка з радіології виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною. Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS Статистичний показник
А Найкращі 10% студентів
В Наступні 25% студентів
С Наступні 30% студентів
D Наступні 25% студентів
E Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів третього курсу в межах відповідної спеціальності. Кількість балів з дисципліни «Радіологія», яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТS Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А “5”
В, С “4”
D, E “3”
FX, F “2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”)виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX («2»)виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль.

Повторне складання підсумкового модульного контролю здійснюється через тиждень, а третє – через два тижні після підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком. Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Студенти, які одержали оцінку Fпо завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля.

Оцінка з дисципліни визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності студентів, оцінок засвоєння ним окремих модулів відповідно до Положення про рейтингову систему оцінки навчальної діяльності студентів ВМ (Ф) НЗ України.

 

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДОВІДНИК

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти