ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розвиток управління організацією для успішної реалізації стратегії

Для успішної реалізації стратегії необхідно також привести у відповідність з новою стратегією систему управління організацією, що передбачає:

1. Розподіл ресурсів за стратегічно значимими ланками ланцюга цінностей.

2. Формування політики, процедур і правил для підтримки нової стратегії.

3. Впровадження передового досвіду і політики неперервного удосконалення.

4. Створення умов для ефективного виконання стратегії за рахунок впровадження сучасних систем підтримки.

5. Розроблення системи мотивації процесу реалізації стратегії.

Зміна стратегії, як правило, потребує перерозподілу бюджету, адже підрозділи повинні мати достатньо ресурсів для вирішення стратегічних задач. Ті підрозділи, які відіграють важливу роль в новій стратегії, як правило, потребують розширення штатів, оновлення обладнання, збільшення поточних витрат, а ті, які цю роль втрачають, знижують свої затрати, що і повинен відобразити новий бюджет. Тому перерозподіл бюджету в інтересах стратегічно важливих напрямків є запорукою реалізації нової стратегії.

Новий стратегічний підхід проявляється в новій політиці організації та її підрозділів, потребує впровадження нових процедур і правил, які б відповідали новій стратегії. Нова політика вказує межі самостійності працівників і надає їм загальні вказівки щодо діяльності в умовах нової стратегії.Система процедур і правил конкретизує ці загальні вказівки щодо поведінки персоналу в конкретних ситуаціях. Таким чином, нова чи переглянута політика, процедури і правила дають чіткі вказівки менеджерам та іншим працівникам що треба робити для досягнення стратегічних цілей; вони забезпечують координацію між організаційною поведінкою і стратегією, узгодженість стратегічно значимих дій географічно удалених підрозділів, нейтралізують опір впровадженню нової стратегії.

Нова стратегія повинна відповідати принципу покращення, тому при її реалізації слід використовувати передові досягнення галузі, політику постійного удосконалення.Адже організація не може стати лідером ринку, коли не буде впроваджувати кращі методи роботи.. Однак слід мати на увазі, що передові досягнення необхідно адаптувати до умов організації, а також, по можливості, покращити з урахуванням останніх тенденцій.

Постійне удосконалення, як правило, реалізується в рамках впровадження системи тотального управління якістю (TQM), яка крім цього передбачає 100%-ву якість виконання кожного завдання, втягнення в боротьбу за якість працівників усіх рівнів і підрозділів, колективну організацію праці, прагнення до еталонних показників та відповідності очікуванням клієнтів. Детальніше про TQM дивись в [8,9,10].

Реалізувати стратегію неможливо без організації її ефективної підтримки з використанням різних сучасних систем обліку і контролю, комп’ютерних систем планування виробництва. матеріального забезпечення, управління запасами тощо. Наприклад, стратегія дифереціації на основі високої якості вимагає створення ефективних систем навчання персоналу методам підвищення якості, та впровадження тотальних систем перевірки якості; стратегія лідерства за затратами повинна грунтуватись на широкому використанні ресурсозберігаючих технологій тощо.

Впровадження нової стратегії – це додаткове навантаження на персонал організації, тому його необхідно додатково мотивувати за рахунок створення системи стимулювання, яка б враховувала діяльність по реалізації стратегії і раціонально поєднувала матеріальні і нематеріальні стимули. Необхідно використовувати такі методи мотивації, які б створювали справжню прихильність працівників до цілей організації і бажання досягти запланованих результатів. До кращих методів мотивації працівників відносять: хорошу зарплату і пільги (догляд за дітьми за місцем роботи; проведення відпусток і вихідних на базах відпочинку організації; послуги служби побуту; часткове чи повне безоплатне харчування; надання безоплатних путівок; участь працівників у розподілі прибутків; досвіл на роботу вдома; скорочення робочого дня влітку; оплата навчання дітей; премії за перевищення визначених показників тощо); повагу до співробітників, їх ідей та пропозицій; створення відносин взаємоповаги, взаєморозуміння і підтримки; виховання високої свідомості працівників; створення привабливих умов праці; орієнтація на „своїх” при заміщенні вакантних посад; використання гнучких методів управління. Детальніше про мотивацію працівників на реалізацію стратегії дивись в [8,9,10].

 

Розвиток керівництва процесом реалізації стратегії та корпоративна культура

Важливе значення для успішної реалізації стратегії має забезпечення узгодженості між стратегією і корпоративною культурою. Відповідність між стратегією і культурою сприяє успішній реалізації стратегії. Зміна культури потребує сильного лідерства з боку першого керівника, постійної і наполегливої підтримки потрібної поведінки персоналу. Здорова корпоративна культура повинна ґрунтуватись на етичних принципах ведення бізнесу, моральних цінностях і соціальній відповідальності. Для формування потрібної корпоративної культури необхідно розробити кодекс честі організації, познайомити з ним працівників організації, проводити відповідні навчання, заохочувати працівників за правильну поведінку і карати – за неправильну. Крім цього менеджери вищого рівня повинні підкріплювати задекларовану поведінку конкретними вчинками, бути зразком для інших, приймати рішення у відповідності з цінностями організації, вести себе соціально відповідально.

Менеджери повинні не лише керувати реалізацією стратегії, а й забезпечувати підтримку колективу. Вони зобов’язані якомога більше часу знаходитись серед співробітників, проводити з ними бесіди, вислуховувати пропозиції, навчати, підвищувати ентузіазм. Адже безпосереднє спілкування є невичерпним джерелом інформації про стан в організації. Менеджери також повинні впроваджувати високі етичні стандарти і наполягати на соціально відповідальному підході до прийняття корпоративних рішень, стимулювати творчий підхід і інноваційну діяльність, підвищувати зацікавленість працівників у впровадженні нових ініціатив. Реалізація стратегії – це неперервні дії, що вимагають від менеджера здібностей до лідерства при проведенні організаційних змін, умінь мотивувати і керувати, забезпечувати досягнення запланованих показників. Все це необхідно врахувати при розробленні рекомендацій щодо розвитку керівництва процесом реалізації стратегії. Детальніше про формування корпоративної кульутри і лідерство дивись в [8,9,10].

 

 

ВИСНОВКИ

У висновках необхідно коротко викласти зміст і основні результати роботи, а також оцінити очікувану ефективність розробленої стратегії. Обсяг висновків не повинен перевищувати 2-х сторінок.

 

РЕКОМЕДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ./ Под ред. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1998. – 519 с.

2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. — СПб: Питер, 1999. – 416 с.

3. Боумен К. Основы стратегического менеджмента / Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с.

4. Василенко В.А., Ткаченко Т. У. Стратегічне управління. Навч. пос. – К.: ЦУЛ, - 2003. – 396 с.

5. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - М.: Гордарики, 1999. –

296 с.

6. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 360 с

7. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. К.: УВПК – 2001. – 560 с.

8. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Уч. для вузов / Пер. с англ./ Под ред. Л.Г.Зайцева, М.М.Соколовой. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 576 с.

9. Томпсон А., Стрикленд А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации. М.: ЮНИТИ, - 2000. – 436 с.

10. Томпсон-мл., Артур, А., Стрикленд 111, А., Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа, 12-е издание: М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 928 с.

11. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.

Экономическая стратегия фирмы / А.П. Градова. - СПб: Специальная литература, 1995. – 414 с.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти