ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Оцінка ризику в стратегії прийняття інвестиційних рішень

Ризик — це невизначеність в одержанні доходу взагалі або в одержанні того розміру доходу від інвестицій, на які розраховує інвестор.

Тому при обчисленні очікуваного доходу підприємства враховується ризик.

Ризик і дохідність визначаються як дві взаємопов’язані категорії.

На думку В. Шарпа, ризик поділяється на систематичний і несистематичний. Систематичний ризик є частиною загального ризику, який залежить від загального стану економіки. Систематичний ризик інколи в літературі називають ринковим ризиком.

Несистематичний ризик є ризиком для конкретного інвестора. Кожен підприємець встановлює для себе прийнятний ступінь ризику. Як допустимий ризик можна прийняти можливість повної втрати прибутку від реалізації того чи іншого проекту. Критичний ризик пов’язаний не тільки з втратою прибутку, а й з недоотриманням виручки, коли необхідно витрати компенсувати за свій рахунок. Найбільш загрозливим для підприємства є катастрофічний ризик, що призводить до банкрутства, втрати інвестицій.

Оцінка доцільності інвестицій — це оцінка проектів з ризиком. Очікувані грошові доходи можуть несподівано зрости або зменшитися. Цьому можуть сприяти такі фактори: зменшення або збільшення ставок, під які інвестуються майбутні грошові потоки; підвищення собівартості товарів, продукції; втрата позицій на ринку.

Для оцінки ризику можна використати кілька методів: статистичний, метод еквівалента певності, аналіз чутливості реагування.

За допомогою статистичного методу вивчається статистика втрат і прибутків, які мали місце на даному чи аналогічному виробництві, встановлюється розмір та частота отримання тієї чи іншої економічної віддачі і складається найбільш вірогідний прогноз на майбутнє. Під економічною віддачею розуміють економіч­ну рентабельність або ефективність витрат, інвестицій, яка розраховується як відношення прибутку до витрат або інвестицій, необхідних для отримання прибутку.

Суть методу еквівалента певності полягає в тому, щоб розподілити грошовий потік на певну та ризикову частини. Грошові потоки переводяться в безпечні (певні), потім дисконтуються за безпечною ставкою. За основу, як правило, береться безпечна ставка за державними облігаціями.

Щоб визначити еквівалент певності, треба зробити розрахунки в такій послідовності:

1. Визначаємо очікувані грошові потоки від проекту.

2. Розраховуємо фактор еквівалента певності або відсоток очікуваного грошового потоку, що є певним.

3. Помножимо величину очікуваних грошових потоків на фактор еквівалента певності, щоб визначити певні грошові потоки.

4. Визначаємо теперішню вартість проекту, дисконтуючи певні грошові потоки на безпечну ставку дисконту.

5. Розраховуємо чисту теперішню вартість проекту, віднявши початкові інвестиції від чистої теперішньої вартості безпечних грошових потоків.

Якщо значення чистої теперішньої вартості дорівнює нулю або більше за нього, проект можна прийняти для підприємства. У протилежному випадку проект не слід затверджувати.

Приклад.

Підприємство «Асколь» передбачає, що протягом наступних п’яти років щорічно матиме такі грошові потоки: 8000 грн.;
7500 грн.; 7000 грн.; 6000 грн.; 5000 грн. Фактори еквівалента пев­ності за ті ж самі періоди будуть такими: 90 %, 87 %, 80 %, 75 %, 65 %. Початкова сума інвестиції у проект — 15 000 грн. Безпечна ставка (наприклад дохідність державних облігацій уряду) — 9 %. Застосувавши метод еквівалента певності, визначити, чи слід під­приємству прийняти даний проект.

Для вирішення задачі спочатку треба виділити безпечні грошові потоки з очікуваних грошових потоків (табл. 5.6). Для цього помножимо очікувані грошові потоки на фактор еквівалента певності:

Таблиця 5.6

Рік Очікувані грошові потоки, грн. Фактор еквівалента певності Безпечні грошові потоки, грн.
0,90
0,87
0,80
0,75
0,65

Дисконтуємо безпечні грошові потоки за безпечною ставкою — 9 % (табл. 5.7). Після цього, використавши таблицю значень теперішньої вартості (дод. 4), визначимо теперішню вартість безпечних грошових потоків:

Таблиця 5.7

Рік Безпечні грошові потоки, грн. Відсотковий фактор теперішньої вартості за 9 % Теперішня вартість певних грошових потоків, грн.
0,917
0,842
0,772
0,708
0,650
Разом теперішня вартість безпечних грошових потоків 21 718

Таким чином, теперішня вартість безпечних грошових потоків даного проекту — 21 718 грн. Віднімаємо від цієї цифри суму початкових інвестицій (15 000 грн.). Це і буде чиста теперішня вартість проекту:

Оскільки отримане значення додатне, це означає, що проект може бути прийнятий підприємством.

Метод аналізу чутливості реагування дає змогу визначити, як змінюється чиста теперішня вартість проекту в залежності від зміни факторів: обсягу продажу товарів, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, дисконтної ставки та інших. За допомогою цього методу можна встановити ризикованість проекту: чим біль­ше відхилення або зміна чистої теперішньої вартості проекту, тим він ризикованіший.

Приклад.

Грошові потоки проекту А становлять:

1-й рік — 4000 грн.;

2-й рік — 3500 грн.

Грошові потоки проекту Б:

1-й рік — 5300 грн.;

2-й рік — 4000 грн.

Початкові інвестиції кожного проекту — 4500 грн. Який проект ризикованіший, якщо дисконтна ставка зросте з 10 % до 12 %?

Спочатку розрахуємо чисту теперішню вартість кожного проекту за ставкою 10 %. Для цього помножимо значення грошових потоків на фактори теперішньої вартості за ставкою 10 %, підсумуємо результати і потім віднімемо від суми початкову вартість інвестиції (4500 грн.).

Чиста теперішня вартість проекту А за ставки 10 % становить 2027 грн.; а проекту Б за тієї ж ставки — 3622 грн.:

1) (4000 · 0,909) + (3500 · 0,826) – 4500 = 2027 грн.

2) (5300 · 0,909) + (4000 · 0,826) – 4500 = 3622 грн.

Скориставшись цим же методом, визначимо чисту теперішню вартість грошових потоків за новою ставкою — 12 %. Чиста теперішня вартість проекту А за ставки 12 % — 1862 грн., а проекту Б за тієї ж ставки — 3421 грн.:

1) (4000 · 0,893) + (3500 · 0,797) – 4500 = 1862 грн.

2) (5300 · 0,893) + (4000 · 0,797) – 4500 = 3421 грн.

Проаналізуємо, як змінилися значення чистої теперішньої вар­тості обох проектів при зміні ставки (табл. 5.8):

Таблиця 5.8

Проект Чиста теперішня вартість за 10 %, грн. Чиста теперішня вартість за 12 %, грн. Зміна чистої теперішньої вартості, %
А –8,14
Б –5,55

З таблиці видно, що чиста теперішня вартість проектів знижується при зростанні ставки дисконту з 10 % до 12 %. Чиста теперішня вартість проекту А змінюється більше, ніж проекту Б. Отже, проект А чутливіше реагує на зміну ставки дисконту, тобто він ризикованіший за проект Б, якщо ставка дисконту в майбутньому зміниться.

 

 

5. Врахування інфляції в оцінці майбутніх
доходів від інвестиційних проектів

Інфляція — це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці або, що практично еквівалентно, зниженням купівельної вартості грошей.

Інфляція є головним чинником, який впливає на відсоткові ставки, оскільки під її дією змінюється купівельна сила грошових одиниць і зменшується коефіцієнт реальної прибутковості інвестицій.

Наприклад, заощадження розміром 10 000 грош. одиниць інвестовані в цінні папери, за якими через рік інвестор отримає 8 % річних або 10 800 грош. одиниць, з яких 10 000 — основний борг за внесок, а 800 — сума відсотків. Якщо протягом року інфляція становитиме 13 %, тоді товар, ціна якого на початку року дорівнювала 10 грош. одиницям, коштуватиме наприкінці року 11,3 грош. одиниць. На початку року власник заощаджень міг придбати 1000 один. товару (10000 : 10), наприкінці року — 956 одиниць (10800 : 11,3). Таким чином, хоча власник і збільшив свої заощадження на 800 грош. одиниць, інфляція звела їх нанівець.

Коли зростає інфляція, реальна вартість очікуваних грошових потоків падає.

Якщо не враховувати ризик інфляції, то чиста теперішня вартість та внутрішня ставка доходу можуть бути штучно завищені.

Щоб методи оцінки доцільності інвестицій не були помилковими, треба скоригувати грошові потоки і ставку дисконту на річ­ні темпи інфляції.

Приклад.

В наступні три роки очікується грошовий потік:

1-й рік — 8000 грн.;

2-й рік — 7200 грн.;

3-й рік — 6000 грн.

Ставка дисконту — 9 %, річна інфляція — 5 %. Початкова інвестиція проекту становить 10 000 грн. Яка чиста теперішня вартість проекту з урахуванням інфляції? Дайте оцінку доцільності інвестицій.

Визначимо реальну ставку дисконту: 9 % – 5 % = 4 %. Дисконтуємо грошові потоки за цією ставкою і віднімемо початкові інвестиції (табл. 5.9).

Таблиця 5.9

Рік Грошовий потік, грн. Відсотковий фактор теперішньої вартості за ставки 4 % Теперішня вартість грошового потоку, грн.
0,962
0,925
0,889
Разом теперішньої вартості за реальної ставки дисконту 4 % 19 690
Початкові інвестиції 10 000
Чиста теперішня вартість з урахуванням інфляції + 9690

Проект рекомендується до прийняття, оскільки значення чистої теперішньої

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти