ПРИДУНАЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУБРЕГІОНУ

Проект

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПРИДУНАЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУБРЕГІОНУ

Рр.

(м. Ізмаїл, Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський райони Одеської області)

Розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку

за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в рамках проекту "Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність". Погляди авторів, висловлені в цьому документі можуть не співпадати з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки

січень 2012 р.

ВСТУП

Даний план розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID в рамках проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК). Робота над проектом плану розпочалась у липні 2011 року після підписання Протоколу про наміри щодо розробки і впровадження субрегіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «ЛІНК». Протокол був підписаний у м. Одесі 11 липня 2011 року.

Від Одеської області його підписали: голова Одеської обласної ради М.В. Пундик, голова Одеської обласної державної адміністрації Е.Л. Матвійчук, Ізмаїльський міський голова А.В. Абрамченко, голови Болградської, Ізмаїльської, Кілійської та Ренійської районних рад та районних державних адміністрацій.

Рис. 1. Карта – схема Придунайського економічного субрегіону

Процес стратегічного планування полягав у визначенні конкретних проектів, які, виконуючи роль органічних складових оперативних цілей, відповідних критичних питань і головних галузей економіки агломерації, сприяли б економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності, а також реалізації спільних інтересів з огляду на наявні і потенційні ресурси.

Кожна з адміністративно-територіальних одиниць субрегіону делегувала представників органів державного управління і місцевого самоврядування, приватних і державних установ до складу спільного дорадчого органу: Експертного комітету стратегічного розвитку. Завдання, яке було поставлене перед Комітетом, полягало в розробці плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунайського економічного субрегіону (далі – Придунав’я) і його підготовці до прийняття представницькими органами, тобто відповідними радами.

Процес стратегічного планування базувався на принципах:

ü взаємної вигоди

ü відкритості та прозорості

ü локалізації

ü реалістичності

ü персоніфікації відповідальності за реалізацію цілей

Даний Стратегічний план є не простою сумою стратегій, створених для громад адміністративно-територіальних одиниць, які формують субрегіон. Він розроблений за принципом, коли спільна стратегія враховує спільні інтереси кожної з громад Придунав’я.

При розробці даного документу враховувались положення:

ü Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 428 «Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки» із змінами, внесеними Постановами КМУ N 580 від 25.06.2008 та N 1120 від 07.10.2009;

ü Рішення Одеської обласної ради від 28 жовтня 2011 року № 272-VI «Про затвердження стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року»;

ü Рішення Одеської обласної ради від 28 жовтня 2011 року № 273-VI «Про затвердження концепції створення індустріальних (промислових) парків в Одеській області»;

ü Рішення Одеської обласної ради від 28 жовтня 2011 року № 264-VI «Про внесення змін до рішення обласної ради від 30 грудня 2010 року № 48-VІ «Про затвердження Програми розвитку промисловості Одеської області на 2011 -2014 роки»

ü Рішення Одеської обласної ради від 9 грудня 2011 року № 305-VI «Про затвердження регіональної програми будівництва, реконструкції та модернізації об’єктів інфраструктури Одеської області на 2012 - 2015 роки»

ü Рішення Одеської обласної ради від 26 серпня 2011 року № 204-VI «Про затвердження Програми розвитку туристично-рекреаційної галузі Одеської області на 2011-2015 роки»;

ü Рішення Одеської обласної ради від 26 серпня 2011 року № 213-VI «Про розроблення Схеми планування території Одеської області та Схеми планування територій курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення Одеської області»

ü Стратегічного плану економічного розвитку м. Ізмаїл, що був розроблений за підтримки проекту Агенства США з міжнародного розвитку «Економічний розвиток міст» і прийнятий Ізмаїльською міською радою у 2008 році.

Короткий огляд процесу стратегічного планування

Основою для розробки процесу стратегічного планування стали «Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку», затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 29.07.2002 № 224. Блок – схема процесу стратегічного планування представлена на Рис. 2.

Рис. 2. Блок – схема процесу стратегічного планування

На першому етапі розробки стратегії було зроблено аналіз існуючої ситуації в економіці субрегіону. «Сканування» території полягало в отриманні кількісних та якісних параметрів, які характеризують динаміку економічних процесів.

Кількісні параметри, статистичні дані, а також історична та географічна характеристики території стали основою для розробки Профілю або соціально-економічного паспорта агломерації (субрегіону), який містить інформацію про демографічну ситуацію в населених пунктах, що входять до складу агломерації, економічні та статистичні показники, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля, рівень життя тощо. Даний документ знаходиться у додатку до цього стратегічного плану.

Якісні параметри були отримані після проведення опитування керівників підприємств, яке здійснювалось за допомогою анкети з 29 стандартних запитань. Опитування проводилось в межах всіх адміністративно – територіальних одиниць, які формують Придунайський субрегіон. Метою опитування стало визначення оцінки, яку респонденти дають бізнес-клімату території, де здійснюють свою господарську діяльність, аналіз проблемних питань та виявлення майбутніх планів. Результати знаходяться у додатку.

Дані Профайлу та Звіт про результати опитування стали інформаційними джерелами для членів Експертного комітету стратегічного. Ці дані дозволили визначити головні напрмки (головні галузі та критичні питання) стратегії

Основними критичними питаннями та головними галузями стратегії розвитку Придунав’я є наступні:

критичні питання:

A.Залучення інвестицій та розвиток інженерної інфраструктури

B.Розвиток бізнес інфраструктури та малого і середнього підприємництва

C.Розвиток системи управління, інновацій та людських ресурсів

головні галузі:

D.Агропромисловий комплекс і переробка сільськогосподарської продукції

E.Транспорт і логістика

F.Туризм

G.Металообробка і судноремонт

На наступному етапі створення Стратегічного плану членами Експертного комітету було проведено SWOT-аналіз. Основними завданнями SWOT-аналізу стали визначення сильних та слабких сторін (аналіз внутрішніх чинників), оцінка позиції агломерації у порівнянні з іншими територіями, з якими субрегіон конкурує у сфері інвестицій та трудових ресурсів, аналіз зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

Для визначення потенційних проектів, спільних для усіх адміністративно-територіальних одиниць субрегіону було проведено додаткове опитування серед членів Експертного комітету, депутатів різних рівнів, керівників органів виконавчої влади. Крім того, на засіданнях Експертного комітету здійснювалось систематичне обговорення пріоритетних напрямів та визначення спільних кроків, спрямованих на вирішення громадами, що формують субрегіон, проблем кожного критичного питання та головної галузі. До участі в обговоренні залучались представники органів державного управління, обласної державної адміністрації (ОДА), районних державних адміністрацій (РДА), міських рад, підприємств, а також спеціалісти, які мали компетентність у певних сферах.

Стратегічний план визначає кроки, спрямовані, зокрема, на зміцнення бізнес-інфраструктури, проведення системної роботи над покращенням місцевого інвестиційного клімату і розширенням інвестиційних можливостей в агломерації, що є важливими факторами підвищення конкурентоспроможності регіону загалом. Але підвищити конкурентоспроможність неможливо без постійного партнерства між місцевою владою та підприємцями і реалізації комплексної програми економічного розвитку території, на що у плані робиться значний наголос.

Впровадження стратегії підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунавя вимагає наявності схеми агроландшафтної організації території поза межами населених пунктів. Ця схема є важливою не тільки для систематизації просторового розвитку території загалом, але й для планування в галузі АПК, туризму. При її розробці варто використовувати технології сучасних ГІС-систем. Отже, у майбутньому перед агломерацією постане питання створення спільної «багатошарової» інформаційної системи, загальний інформаційний ресурс якої використовуватиметься спільно.

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

Стратегічне бачення - це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, яким субрегіон має бути у майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до стратегічного плану економічного розвитку території. Воно пояснює вихідну позицію, з якої члени Експертного комітету з питань економічного розвитку розпочали роботу над створенням плану та містить ідеї, які вони вважали найважливішими для майбутнього Придунавя.

А. ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Е. ТРАНСПОРТ І ЛОГІСТИКА

F. ТУРИЗМ

ПЛАНИ ДІЙ

Стратегічний план економічного розвитку Одеської агломерації є продуктом спільного вибору лідерів громад Придунав’я. Документ створений на основі досягнення консенсусу, а також раніше отриманих даних в результаті аналізу існуючої ситуації та даних SWOT-аналізу. В основу плану покладений принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.

Як зазначалось вище, Експертний комітет шляхом консенсусу обрав як вирішальні чинники для подальшого розвитку субрегіону та регіональної економіки сім основних напрямів,

три з яких стосуються всіх видів економічної діяльності:

Облдержадміністрація, комітет економічних реформ при голові ОДА / обласна рада / Ізмаїльська міська рада / Болградська, Ізмаїльська, Кілійська, Ренійська райдержадміністрації та районні ради / відділення Фонду держмайна

ü сформувати базу даних об’єктів

ü виконати перед проектні дослідження та розробити пропозиції

ü оприлюднити бази даних

Облдержадміністрація, УЗЕД та ЄІ / обласна рада / Ізмаїльська міська рада / Болградська, Ізмаїльська, Кілійська, Ренійська райдержадміністрації та районні ради / Агенція регіонального розвитку Придунав’я

ü Створити постійно діючу робочу групу

ü Розробити дизайн бренду

ü Визначити тематику наступного форуму

ü Визначити цільові групи

ü Визначити список запрошених

Південний науковий центр НАН України / Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України / Фонд підтримки підприємництва м. Ізмаїл / Ізмаїльський державний гуманітарний університет / Агентство регіонального розвитку Придунав’я / Агентство транскордонного співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай»» / громадські організації

ü Сформувати групу зацікавлених у формуванні Центру інноваційного розвитку осіб та установ і організацій ( у першу чергу науковців і кращих студентів ІДГУ)

ü Реалізувати заходи, направлені на популяризацію центру серед зацікавлених сторін з метою більш широкого їх залучення до роботи центру;

ü Забезпечити науково-методичний супровід розробки та реалізації проектів.

Управління культури і туризму облдержадміністрації / Ізмаїльська міська рада / РДА субрегіону / асоціації туристичних операторів та організацій / Агентство субрегіонального розвитку

Управління туризму облдержадміністрації / обласна рада / Ізмаїльська міська рада / представники туристичної індустрії/ будівельні фірми /громадська організація « Інститут екології та розвитку Дельти Дунаю» (м. Вилкове)

ü Створення туристичного комплексу «Українська Венеція» в м.Вилкого

ü Рекреаційно-риболовна база «Ліски» біля м. Вилкове

ü Музей бджолярства дельти Дунаю (м. Вилкове)

Ізмаїльська міська рада / райдержадміністрації / Управління культури і туризму ООДА / Агентство регіонального розвитку /туроператори

Управління економіки ОДА / Управління сільського господарства і АПК ОДА / Управління ЗЕД, інвестицій та Європейської інтеграції, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності ода / Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

ü створення робочої групи з питань створення сприятливих умов для розробки та реалізації кластерних інвестиційних проектів;

ü дослідження українського законодавства, а також програмних документів в сфері сприяння іноземним інвестиціям;

ü проведення круглого столу за участю влади, бізнесу, науки та громади, Української асоціації підприємств чорної металургії, Арабського союзу чавуну та сталі з метою розробки механізму страхування та компенсації можливих ризиків інвестиційного проекту «Сервісний металокластер»;

ü формування системи підготовки фахівців в сфері реалізації інвестиційних проектів;

ü підготовка звіту про перспективні заходів зі створення сприятливих умов для розробки та реалізації кластерних інвестиційних проектів

ü лобіювання проекту на рівні відповідних ЦОВВ

Додаток 1

УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ

Стратегічний план підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку Придунайського субрегіону створювався, як реалістичний та комплексний документ, головним завданням якого було сформувати орієнтири майбутнього зростання економіки. Досягнення цілей цього плану забезпечує новий рівень розвитку та конкурентоспроможності не тільки Придунав’я, а й всієї Одеської області.

Щоб гарантувати реалістичність і здійсненність плану, над його розробкою працювало понад 50 лідерів громад (членів ЕК та робочих груп) – представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, промислових підприємств, науково-дослідних інститутів та вищих учбових закладів тощо. Процес розробки стратегії постійно відслідковувався засобами масової інформації.

Важливість етапу реалізації Стратегічного плану та моніторингу його впровадження підкреслювалась з самого початку роботи над цим планом. Забезпечення реалізації стратегічних цілей це управлінське завдання, яке передбачає організаційний менеджмент, а також управління людськими і фінансовими ресурсами. Процес планування, до якого було залучено численні підприємства, організації, органи влади та окремі особи, проводився заради наступного етапу - впровадження.

Відповідальність за моніторинг впровадження покладена на Комітет з управління впровадженням (КУВ), дорадчий орган, що створюється шляхом делегування до його складу осіб, які представляють всі міста та райони субрегіону. Серед цих осіб мають бути учасники розробки стратегії, тобто члени ЕК та робочих груп, що безпосередньо працювали над формуванням цілей даної стратегії. До складу цього дорадчого органу також мають увійти посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, депутати різних рівнів, представники бізнесу, науки та інших зацікавлених осіб. Таким чином, КУВ за своїм складом виконує функцію продовження публічно-приватного партнерства, а також партнерських відносин між містами та районами, яке зробило можливим спільне створення цього плану.

Комітет управління впровадженням є наглядовим органом, який здійснює моніторинг якості виконання завдань, дотримання графіка, внесення змін чи доповнень до цілей, коли виникає необхідність. Члени КУВ зустрічаються щонайменше 2 рази на рік з метою оцінки виконання завдань кожної з 55 оперативних цілей, передбачених стратегічним планом.

Вирішення організаційних завдань та затвердження плану діяльності КУВ відбувається на установчому засіданні. Функцію Комітету на себе можуть взяти окремо створена (чи вже діюча) юридична особа у формі агентства з залучення інвестицій чи агенції з регіонального (субрегіонального) розвитку тощо. Досвід субрегіонального планування показує ефективність останнього варіанту.

У зв’язку зі змінами законодавства, політичних реалій, науково-технічного прогресу, які вносять безумовні корективи, члени КУВ повинні стежити за тим, щоб стратегічні та оперативні цілі і завдання плану залишалися доречними та актуальними. На етапі реалізації Стратегічного плану можлива поява нових оперативних цілей (які повністю мають відповідати досягненню цілі стратегічної), але цілі стратегічні не повинні підлягати суттєвим змінам. У випадку відмови від здійснення визначених у цій стратегії критичних питань (залучення інвестицій; розвиток людського та інноваційного потенціалу ) і вдосконалення визначених головних галузей (АПК, транспорт і логістика, туризм і рекреація), стратегія вимагає глибокої переробки, а зміна стратегічного бачення – розробки іншої стратегії.

Внесення запропонованих змін до плану відбувається лише за погодженням з відповідними радами з прийняттям рішення обласною радою. Такі зміни доцільно робити напередодні початку бюджетного процесу на наступний період, до підготовки звіту про роботу за поточний рік.

Додаток 2

Табл. 2. Прогноз деяких показників при різних сценаріях розвитку подій

Рис. 7. Узагальнений графік сценарних процесів росту при різних сценаріях (стадії а/б – усереднені).

Додаток 3

Проект

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПРИДУНАЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУБРЕГІОНУ

Рр.

(м. Ізмаїл, Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський райони Одеської області)

Розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку

за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в рамках проекту "Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність". Погляди авторів, висловлені в цьому документі можуть не співпадати з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки

січень 2012 р.

ВСТУП

Даний план розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID в рамках проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК). Робота над проектом плану розпочалась у липні 2011 року після підписання Протоколу про наміри щодо розробки і впровадження субрегіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «ЛІНК». Протокол був підписаний у м. Одесі 11 липня 2011 року.

Від Одеської області його підписали: голова Одеської обласної ради М.В. Пундик, голова Одеської обласної державної адміністрації Е.Л. Матвійчук, Ізмаїльський міський голова А.В. Абрамченко, голови Болградської, Ізмаїльської, Кілійської та Ренійської районних рад та районних державних адміністрацій.

Рис. 1. Карта – схема Придунайського економічного субрегіону

Процес стратегічного планування полягав у визначенні конкретних проектів, які, виконуючи роль органічних складових оперативних цілей, відповідних критичних питань і головних галузей економіки агломерації, сприяли б економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності, а також реалізації спільних інтересів з огляду на наявні і потенційні ресурси.

Кожна з адміністративно-територіальних одиниць субрегіону делегувала представників органів державного управління і місцевого самоврядування, приватних і державних установ до складу спільного дорадчого органу: Експертного комітету стратегічного розвитку. Завдання, яке було поставлене перед Комітетом, полягало в розробці плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунайського економічного субрегіону (далі – Придунав’я) і його підготовці до прийняття представницькими органами, тобто відповідними радами.

Процес стратегічного планування базувався на принципах:

ü взаємної вигоди

ü відкритості та прозорості

ü локалізації

ü реалістичності

ü персоніфікації відповідальності за реалізацію цілей

Даний Стратегічний план є не простою сумою стратегій, створених для громад адміністративно-територіальних одиниць, які формують субрегіон. Він розроблений за принципом, коли спільна стратегія враховує спільні інтереси кожної з громад Придунав’я.

При розробці даного документу враховувались положення:

ü Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 428 «Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки» із змінами, внесеними Постановами КМУ N 580 від 25.06.2008 та N 1120 від 07.10.2009;

ü Рішення Одеської обласної ради від 28 жовтня 2011 року № 272-VI «Про затвердження стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року»;

ü Рішення Одеської обласної ради від 28 жовтня 2011 року № 273-VI «Про затвердження концепції створення індустріальних (промислових) парків в Одеській області»;

ü Рішення Одеської обласної ради від 28 жовтня 2011 року № 264-VI «Про внесення змін до рішення обласної ради від 30 грудня 2010 року № 48-VІ «Про затвердження Програми розвитку промисловості Одеської області на 2011 -2014 роки»

ü Рішення Одеської обласної ради від 9 грудня 2011 року № 305-VI «Про затвердження регіональної програми будівництва, реконструкції та модернізації об’єктів інфраструктури Одеської області на 2012 - 2015 роки»

ü Рішення Одеської обласної ради від 26 серпня 2011 року № 204-VI «Про затвердження Програми розвитку туристично-рекреаційної галузі Одеської області на 2011-2015 роки»;

ü Рішення Одеської обласної ради від 26 серпня 2011 року № 213-VI «Про розроблення Схеми планування території Одеської області та Схеми планування територій курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення Одеської області»

ü Стратегічного плану економічного розвитку м. Ізмаїл, що був розроблений за підтримки проекту Агенства США з міжнародного розвитку «Економічний розвиток міст» і прийнятий Ізмаїльською міською радою у 2008 році.

Короткий огляд процесу стратегічного планування

Основою для розробки процесу стратегічного планування стали «Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку», затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 29.07.2002 № 224. Блок – схема процесу стратегічного планування представлена на Рис. 2.

Рис. 2. Блок – схема процесу стратегічного планування

На першому етапі розробки стратегії було зроблено аналіз існуючої ситуації в економіці субрегіону. «Сканування» території полягало в отриманні кількісних та якісних параметрів, які характеризують динаміку економічних процесів.

Кількісні параметри, статистичні дані, а також історична та географічна характеристики території стали основою для розробки Профілю або соціально-економічного паспорта агломерації (субрегіону), який містить інформацію про демографічну ситуацію в населених пунктах, що входять до складу агломерації, економічні та статистичні показники, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля, рівень життя тощо. Даний документ знаходиться у додатку до цього стратегічного плану.

Якісні параметри були отримані після проведення опитування керівників підприємств, яке здійснювалось за допомогою анкети з 29 стандартних запитань. Опитування проводилось в межах всіх адміністративно – територіальних одиниць, які формують Придунайський субрегіон. Метою опитування стало визначення оцінки, яку респонденти дають бізнес-клімату території, де здійснюють свою господарську діяльність, аналіз проблемних питань та виявлення майбутніх планів. Результати знаходяться у додатку.

Дані Профайлу та Звіт про результати опитування стали інформаційними джерелами для членів Експертного комітету стратегічного. Ці дані дозволили визначити головні напрмки (головні галузі та критичні питання) стратегії

Основними критичними питаннями та головними галузями стратегії розвитку Придунав’я є наступні:

критичні питання:

A.Залучення інвестицій та розвиток інженерної інфраструктури

B.Розвиток бізнес інфраструктури та малого і середнього підприємництва

C.Розвиток системи управління, інновацій та людських ресурсів

головні галузі:

D.Агропромисловий комплекс і переробка сільськогосподарської продукції

E.Транспорт і логістика

F.Туризм

G.Металообробка і судноремонт

На наступному етапі створення Стратегічного плану членами Експертного комітету було проведено SWOT-аналіз. Основними завданнями SWOT-аналізу стали визначення сильних та слабких сторін (аналіз внутрішніх чинників), оцінка позиції агломерації у порівнянні з іншими територіями, з якими субрегіон конкурує у сфері інвестицій та трудових ресурсів, аналіз зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

Для визначення потенційних проектів, спільних для усіх адміністративно-територіальних одиниць субрегіону було проведено додаткове опитування серед членів Експертного комітету, депутатів різних рівнів, керівників органів виконавчої влади. Крім того, на засіданнях Експертного комітету здійснювалось систематичне обговорення пріоритетних напрямів та визначення спільних кроків, спрямованих на вирішення громадами, що формують субрегіон, проблем кожного критичного питання та головної галузі. До участі в обговоренні залучались представники органів державного управління, обласної державної адміністрації (ОДА), районних державних адміністрацій (РДА), міських рад, підприємств, а також спеціалісти, які мали компетентність у певних сферах.

Стратегічний план визначає кроки, спрямовані, зокрема, на зміцнення бізнес-інфраструктури, проведення системної роботи над покращенням місцевого інвестиційного клімату і розширенням інвестиційних можливостей в агломерації, що є важливими факторами підвищення конкурентоспроможності регіону загалом. Але підвищити конкурентоспроможність неможливо без постійного партнерства між місцевою владою т