ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПРОТОКОЛ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРІЙ ЛІВОШЛУНОЧКОВІЙ НЕДОСТАТНІСТІ У ДІТЕЙ

- Дитина має бути госпіталізована до відділення реанімації та інтенсивної терапії.

- Підвищенне положення пацієнта у ліжку (положення ліжку з підняттям головного кінця на 30 ).

- Оксигенотерапія в режимі штучної вентиляції легенів з застосуванням піногасників (30% розчин етанолу або 10% розчин антифомсіналу). Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів.

- Петльові салуретики (фуросемід 1-2 мг/кг до 4 разів на добу) внутрішньовенно.

- Інфузійна терапія з використанням 10% розчину глюкози з дованням 4% розчину хлоріду калія або панангіну. Добове надходження рідини обмежується до 2/3 вікової потреби. Харчування висококалорійне.

- Седативні, аналгетичні засоби, антигіпоксанти (промедол 2% 0,05-0,1 мл/год, седуксен 0,1 мл/кг, ін.) внутрішньовенно.

- Інфузія допаміну 5-10 мкг/кг/хв або добутаміну - 5-15 мкг/кг хв внутрішньовенно за допомогою інфузійного насосу.

- Глюкокортикостероїди (преднізолон 5-7 мг/кг) внутрішньовенно.

- Корекція кислотно-лужного стану.

- Кардіометаболіти (панангін, фосфаден, кокарбоксилаза, рибоксин, L- карнітин, мілдронат тощо),

- Антимікробна терапія (антибіотики широкого спектру дії) внутрішньовенно.

- Муколітичні (ацетілцистеїн, ін.), ситуаційні засоби за показаннями.

- Специфічне лікування (екстрена комісуротомія при важкому ступені мітрального стенозу, антиарітмічні заходи при арітмогенній формі серцевої недостатності тощо),

- Лікування головного захворювання, що призвело до розвитку гострої лівошлуночкової недостатності.

 

ПРОТОКОЛ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРІЙ ПРАВОШЛУНОЧКОВІЙ НЕДОСТАТНІСТІ У ДІТЕЙ

- Специфічне лікування, що спрямоване на лікування головного захворювання, котре ускладнилося розвитком гострої правошлуночкової серцевої недостатності: міотропні спазмолітики (но-шпа, атропін) та бета-адреноблокатори (пропранолол) при природжених вадах серця зі зменшеним легеневим кровообігом, при тромбоемболії легеневої артерії - гепарин та фібрінолітичні засобі, емболектомія, при важкому приступі бронхіальної астми - глюкокортикоїди, бронхоспазмолітики, за показаннями - усунення інородного тіла із дихальних шляхів тощо.

- Оксигенотерапія, за показаннями - штучна вентиляція легень.

- Пітльові салуретики (фуросемід 1-2 мг/кг до 4 разів на добу) внутрішньовенно.

- Корекція кислотно-лужного та водно-електролітного балансу.

- Можливе вкрай обережне застосування периферичних вазоділятаторів (нітрогліцерин або нітропрусид натрію в/в крапельно) в умовах відділення реанімації та інтенсивної терапії.

- Серцеві глікозиди можуть поглиблювати клінічні прояви правошлуночкової серцевої недостатності і погіршувати прогноз захворювання.

5.3. Контрольні питання:

  1. Провідні клінічні симптоми та синдроми захворювань системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією.
  2. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення міокардиту, ендокардиту, перикардиту, кардіоміопатій, вроджених та набутих вад серця у дітей.
  3. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей.
  4. Диференційна діагностика при запальних та незапальних захворюваннях системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією
  5. Тактика ведення хворого при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей з гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитах, вродженими та набутими вадами серця, первинної та вторинної кардіоміопатіями.
  6. Надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності.
  7. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності.

 

Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідувань занять студентами, викладач засвідчує їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прйоми щодо підготовки до нього.

 

6. Матерали методичного забезпечення заняття (матеріали базиссної „вихідно рівня”підготовки студентів):

Тести:

1. Який з лабораторних показників свідчить про неревматичний характер ураження серця?

A. Збільшена ШОЕ.

Б. Лімфоцитоз у загальному аналізі крові.

B. Позитивний показник С-реактивного білка.
Г. Підвищення рівня антистрептолізину-0.

Д. Лейкоцитоз у крові.

 

2. При якому захворюванні реєструються вузлики Ослера?

A. Неревматичний кардит.
Б. Ревматизм.

B. Ендокардит.

Г. Міокардит Абрамова—Фідлера.

Д. Фіброеластоз.

 

3. Який з наведених станів потребує призначення глюкокортикоїдних препаратів?

A. Неревматичний кардит, період реконвалесценції.
Б. Вегетативна дисфункція.

B. Неревматичний кардит, гострий перебіг.
Г. Кардіоміопатія.

Д. Ревмокардит, І ступінь активності.

 

4. Які зміни в серці виключають діагноз перенесеного гострого неревматичного кардиту?

A. Видужання.

Б. Міокардіосклероз.

B. Кардіоміопатія.

Г. Пролапс мітрального клапана. Д. Хронічний кардит.

 

5. При якій мінімальній кількості балів діагноз « неревматичний міокардит» є ймовірним?

A. З бали й 1 ознака середньої значущості.
Б. 2 основні й 1 допоміжна ознака.

B. 5 балів й 1 ознака великої значущості.
Г. З ознаки середньої значущості.

Д. З ознаки малої значущості.

 

6. Який стан є патогномонічним для інфекційного ендокардиту?

A. Інфекційний токсикоз.
Б. Артрит.

B. Позитивний ефект від протизапальної терапії.

Г. Тромбоемболічні ускладнення. Д. Полірадикулоневрит.

 

7. Які з препаратів протипоказані при лікуванні неревматичного кардиту без порушення кровообігу?

A. Антибіотики.
Б. Противірусні.

B. Нестероїдні протизапальні.
Г. Кардіометаболіти.

Д. Діуретини.

 

8. Який з діагностичних критеріїв дозволяє диференціювати ревматичний і неревматичний кардит II—III ступеня активності?

A. Ослаблення І тону.
Б. Ригідність ритму.

B. Систолічний шум.

Г. Органічний діастолічний шум. Д. Розширення меж серця вліво.

 

9. З яким збудником етіологічно пов'язаний ревматизм?

A. Паличкою синьозеленого гною.

Б. Бета-гемолітичним стрептококом групи А.

B. Золотистим стафілококом.
Г. Вірусом грипу А2.

Д. Епідермальним стрептококом

 

10. Які захворювання найчастіше передують ревматизму?

A. Ангіна.

Б. Скарлатина.

B. Бешиха.
Г. Грип.

Д. Ангіна, скарлатина, бешиха.

 

11. Що належить до основних критеріїв ревматизму?

A. Міокардіодистрофія.
Б. Кардит.

B. Вроджені вади.
Г. Усе наведене.
Д. Дизритмії.

 

12. Що характерно для ревматичного поліартриту?

A. Множинність, симетричність ураження.
Б. Лейкоцитопенія.

B. Вранішня скутість.

Г. Наявність залишкових деформацій. Д. Лімфоцитопенія.

 

13. Які характерні симптоми хореї?

A. Гіперкінези, м'язова гіпотонія, порушення координації рухів. Б. Парези, паралічі, горизонтальний ністагм.

B. Синдром емоційної збудливості, порушення смаку та нюху.

Г. Збільшення ширини III шлуночка головного мозку за даними ЕхоЕГ.

Д. Зміщення М-еха за даними ЕхоЕГ.

 

14. Яка вада найчастіше формується при ревматичному ендокардиті?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

 

15. Які висипи є типовими при ревматизмі?

A. Анулярні.
Б. Уртикарні.

B. Поліморфні.

Г. Плямисто-папульозні. Д. Ліхеніфікація.

 

16. Для якої з вад серця характерний пансистолічний «дуючий» шум
над верхівкою серця?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

 

17. Для якої з вад серця характерний пресистолічний шум?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

 

18. Для якої з набутих вад серця характерний діастолічний «дуючий» шум над аортою або в точці Боткіна?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

 

19. Препарати якої групи найчастіше використовують при лікуваннревматизму?

A. Макролідів.
Б. Пеніцилінів.

B. Цефалоспоринів.
Г. Аміноглікозидів.

Д. Фторхінолонів.

 

20. Який знеболюючий препарат найчастіше застосовують при лікуванні ревматизму?

A. Вольтарен.
Б.Індометацин.

B. Ацетилсаліцилову кислоту.
Г. Бруфен.

Д. Олфен.

 

21. Що є показанням до призначення глюкокортикостероїдів при ревматизмі?

А. Міокардит.

Б. Ендокардит. В. Поліартрит. Г. Хорея.

Д. Анулярний висип. Е. Ревматичні вузлики.

 

22. Які засоби призначають при хореї додатково до базисної протиревматичної терапії?

A. Седативні засоби, вітаміни групи В.
Б. Протигрибкові.

B. Противірусні.

Г. Антидепресанти. Д. Гормональні.

 

23. Яка тривалість призначення біциліну-5 при ревматизмі?

A. 1 рік.

Б. Не менше ніж 3 роки.

B. Не менше ніж 5 років.

Г. Не менше ніж 7 років.

Д. Не менше ніж 10 років.

 

24. Діагностичний критерій, який підтверджує стрептококову етіологію ревматизму:

А. Наявність у хворого вогнищ хронічної стрептококової інфекції

Б. Виникнення хвороби через 2-3 тижнів після стрептококової інфекції

В. Високий титр антитіл до факторів агресії стрептококу у крові хворих з активною фазою

Г. Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

 

25. Токсини та ферменти стрептокока:

А. Стрептолізин О, стрептогіалуронідаза, стрептокіназа

Б. Ексфоліативний токсин, плазмокоагулаза

 

26. Початкова патоморфологічна стадія дезорганізації сполучної тканини при ревматизмі:

А. Мукоїдне набухання

Б. Фібриноїдне набухання

В. Гранульоматоз

 

27. Найбільш типова ступінь активності ревмопроцесу при в'ялотекучому ревматизмі

А. І ступінь

Б. II ступінь

 

28. Клінічні прояви III ступеня активності ревматизму:

А. Панкардит

Б. Гострий або підгострий дифузний міокардит

В. Кардит з вираженою недостатністю кровообігу

Г. Кардит в поєднанні з гострим або підгострим поліартритом, анулярним висипом

Д. Все перечисление вірно

Е. Все перечисление невірно

 

29. Найбільш типові зміни показників крові при III ступені активності ревматизму:

А. С - реактивний протеїн /+/, виражений лімфоцитоз, ШОЕ до 20 мм/год

Б. С - реактивний протеїн /++/. /+++/, ШОЕ ЗО мм/год і більше, лейкоцитоз

 

30. Які показники крові властиві І ступеню активності ревматизму:

А. ШОЕ до 20 мм/год, С - реактивний протеїн + або ++

Б. Диспротеїнемія за рахунок різкого збільшення альфа- та гама- глобулінів

В. Сіромукоїд крові вище 0,4 одиниць

Г. Фібриноген 5 г/л та вище

 

31. Що найбільш характерно для гострого перебігу ревматизму:

А. Висока активність запального процесу

Б. Обов'язкове формування пороку серця

 

32. Основні діагностичні критерії ревматизму Киселя-Джонса-Нестерова:

А. Кардит

Б. Поліартрит

В. Хорея

Г. Зв'язок з перенесеним стрептоко­ковим захворюванням

Д. Все вказане вірно

Е. Все вказане невірно

 

33. Критерії, які характерні для ревматичного поліартриту:

А. Переважне ураження крупних та середніх суглобів

Б. Симетричність ураження

В. Летучість ураження суглобів

Г. Швидке зникнення суглобового синдрому під впливом лікування

Д. Все вказане вірно

Е. Все вказане невірно

 

34. Для дифузного ревматичного міокардиту характерно:

А. Тяжкий загальний стан дитини

Б. Блідість шкірних покровів

В. Задуха

Г. Розширення серцевої тупості більше вліво

Д. Послаблення 1 тону

Е. Все вказане вірно

Ж. Все вказане невірно

 

35. Зміни ЕКГ при тяжкому ревматичному міокардиті:

А. Зниження вольтажа шлуночкового комплексу, подовження атріовентрикулярної провідності, міграція водія ритму

Б. Високий вольтаж шлуночкового комплексу, укорочення інтервалу P-Q

 

36. Зміни ФКГ при тяжкому первинному ревматичному міокардиті:

А. Збільшення амплітуди 1 тону на верхівці

Б. Функціональний систолічний середньочастотний шум, зв'язаний з 1 тоном та зменшення амплітуди 1 тону на верхівці

В. Збільшення амплітуди 1 тону на верхівці, ромбовидний систолічний шум

 

37. Перші та ранні симптоми хореї:

А. Підвищення дратівливості та образливості, незграбність у рухах, зміни почерку

Б. Парестезії, судоми

 

38. В стадії розгорнутої клініки хореї визначають:

А. "100" Невимушені дистальні розмашисті гіперкінези, м'язову гіпотонію

Б. Глибокі порушення чутливості, тризм

 

39. В неврологічному статусі при хореї відмічаються:

А. Підвищення сухожильних рефлексів, особливо колінних, нестійкість в позі Ромберга, позитивні симптоми "кволих плеч", очей та язика

Б. Ригідність м'язів потилиці, нормальні пальценосова та п'яточно-колінні проби

 

40. Головні особливості анулярної висипки при ревматизмі:

А. Уявляє собою кільцевидні рожево-червоні плями з блідим центром, з'являється частіше на початку захворювання, тримається недовго та зникає безслідно

Б. Папульозно-поліморфний висип, що залишає після себе пігментацію

 

41. Основні особливості гіперкінезів при хореї:

А. Підсилюються при рухах та хвилюванні, послабляються під час сну

Б. Підсилюються під час сну, зникають.при рухах та хвилюванні

 

42. Основні особливості ревматичних вузликів:

А. Являють собою округлі щільні, безболісні утворення розміром 2-8 мм

Б. Являють собою щільні, болючі утворення розміром 1 -2 см

 

43. Дієтичні столи з недостатністю кровообігу II б стадії:

А. №10а, 10

Б. №5

В. №7

 

44. При прийомі глюкокортикоїдів та салуретиків до меню показано включати:

А. Ізюм, курагу, чорнослив, печену картоплю

Б. Бульйони, маринади, гострі приправи

 

45. Якому препарату глюкокортикоїдної природи даєте перевагу при лікуванні активного ревмопроцесу на фоні виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки:

А. Преднізолон

Б. Дексаметазон

В. Триамцінолон

Г. Кеналог

 

46. Показання до тонзілектомії при ревматизмі:

А. Компенсований тонзілит

Б. Декомпенсований тонзілит

 

47. Оптимальна середньодобова доза дексаметазону при курсовій терапії ревматизму:

А. 0,1 -0,15 мг/кг

Б. 0,5 - 0,6 мг/кг

 

48. Оптимальний строк кортикостероїдної терапії при лікуванні тяжкого ревмокардиту у дітей:

А. 10 - 14 днів, мінімально 5-7 днів

Б. 4-6 тижнів, мінімально 3 тижні

 

49. Побічні реакції саліцилатів при лікуванні ревматизму у дітей:

А. Диспепсичні прояви, алергічні реакції, ульцерогенна дія

Б. Виведення рідини та солей із організму, тромбоутворення

 

50. Середня тривалість курсу неспецифічної протизапальної терапії при активному ревматизмі у дітей:

А. 2-3 тижні

Б. 2 міс.

 

51. Фармпрепарати, які мають найбільш виражену протизапальну дію:

А. Індометацин, вольтарен

Б. Анальгін, мефенамінова кислота

 

52. Оптимальне дозування індометацину при ревматизмі у дітей:

А. 0,5-1 мг/кг на добу

Б. 2,5-3 мг/кг на добу

 

53. Оптимальне дозування вольтарену при ревматизмі у дітей:

А. 1 мг/кг за добу

Б. Змг/ кг за добу

 

54. Оптимальна добова доза бруфену при етапному лікуванні ревматизму у дітей шкільного віку:

А. 20-40 мг/кг на добу

Б. 75-100 мг/кг на добу

 

55. Суворий постільний режим при ревматизмі III ступіню активності передбачає:

А. Усі рухи в ліжку дитина робить за допомогою медперсоналу або батьків

Б. Їжу дитина приймає в ліжку

В. Фізіологічні відправлення дитина робить в ліжку

Г. Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

 

56. Напівпостільний режим для дитини, хворої на ревматизм передбачає

А. Самостійне відвідування туалету та їдальні

Б. Малорухомі ігри

В. Виконання шкільних завдань не більше 45 хвилин щоденно

Г. Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

 

57. Скільки етапів лікування ревматизму Ви знаєте:

А. Два

Б. Три

В. Чотири

 

58. Етіотропна терапія ревматизму передбачає призначення наступних антибіотиків:

А. Пеніциліну

Б. Біциліну

В. Ерітроміцину

Г.Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

 

59. При ревматизмі найбільш раціонально призначати слідуючи протизапальні препарати:

А. Індометацин, вольтарен

Б. Анальгін, моваліс

 

60. Нестероїдний протизапальний препарат пропіонової кислоти:

А. Анальгін

Б. Вольтарен

В. Бруфен

 

61. Нестероїдний протизапальний препарат, який крім антитромботичної дії має також гіпоглікемічну дію:

А. Аспірин

Б. Індометацин

В. Вольтарен

 

62. Оптимальна добова доза аспірину при лікуванні ревматизму у дітей

А. 0,2 г/рік життя

В. 0,5 г/рік життя

 

63. Оптимальні дози преднізолону при ревматизмі у дітей:

А. Від 0,7-0,8 мг/кг на добу до 1 мг/кг на добу

Б. Від 3 мг/кг на добу до 5 мг/кг на добу

 

64. Показання до призначення глюкокортикоїдів при ревматизмі у дітей:

А. І ступінь активності запального процесу

Б. III ступінь активності запального процесу

В. Неактивна фаза

 

65. Які препарати застосовуютьспри затяжному в'ялому перебігу ревматизму:

А. Делагіл, індометацин

Б. Аспірин, мефенамінова кислота

В. Глкжокортикостероїди

 

66. Чи обов'язкове призначення біциліну при первинній профілактиці ревматизму:

А. Так

Б. Ні

 

67. Середня тривалість перебування хворої дитини з активним ревматизмом у стаціонарі:

А. 20 днів

Б. 45 днів

 

68. Тонзілектомія у дітей показана в слідуючи строки від початку захворювання ревматизмом:

А. Через 2 тижні

Б. Через 1 рік

В. Через 2-2,5 міс.

 

69. Патологоанатомічні зміни при ревматизмі спостерігаються переважно:

А. В сполучній тканині міокарду, ендокарду, коронарних судин

Б. В м'язах серця

В. В паренхіматозних органах

 

70. Серед шкіряних проявів ревматизму зустрічаються:

А. Анулярна ерітема

Б. Вузлова еритема

В. Петехії, екхімози

Г. Кіреподібний сип

 

71. Ураження нервової системи при ревматизмі:

А. Судоми, втрата свідомості

Б. Вегетативні порушення

В. Мала хорея

 

72. Прояви хореї у дітей, хворих на ревматизм, під час сну:

1. Підсилюються

2. Зменьшуються

3. Зникають

 

Еталони відповідей: ТЕСТИ

1— Б; 2 — В; З —В; 4 — Г; 5 — В; 6 — Г; 7 — Д; 8 — Г; 9 — Б; 10 — Д; 11 — Б; 12 — А; 13 — А; 14 — Б; 15 — А; 16 — Б; 17 — А; 18 — Г; 19 — Б; 20 — В; 21 — Б; 22 —А; 23 — В. 24 — Г; 25. — А; 26 — А; 27 — А; 28 — Д; 29. — Б; 30 — А; 31 — А; 32 — Д; 33 — Д; 34 — Е; 35 — А; 36 — Б; 37 —А; 38 — А; 39 — А; 40 — А; 41 — А; 42 — А; 43 — А; 44 — А; 45 — Г; 46 — Б; 47 — А; 48 — Б; 49 — А; 50 — Б; 51 — А; 52 — Б; 53 — Б; 54 — А; 55 — Г; 56 — Г; 57 — Б; 58 — Г; 59 — А; 60 — В; 61 — А; 62 — А; 63 — А; 64 — Б; 65 — А; 66 — Б; 67 — Б; 68 — В; 69 — А; 70 — А; 71 — В; 72 — Б;

Додатки

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти