ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Який метод дослідження дозволить найбільш вірогідно уточнити діагноз?

а) торакоцентез з дослідженням плевральної рідини;

б) комп¢ютерна томографія органів грудної порожнини;

в) фібробронхоскопія;

г) УЗД правої плевральної порожнини;

д) УЗД серця.

 

86. В студентському оздоровчому таборі виникло масове захворювання пневмонією, яка перебігала з мінімальними симптомами хвороби (малопродуктивний сухий кашель) і вираженими ознаками інтоксикації. При рентгенівському обстеженні у переважної більшості осіб виявлено двобічне посилення легеневого малюнка в прикореневих ділянках, вогнища запальної інфільтрації поліморфного характеру. Застосування антибіотиків пеніцилінового ряду, цефалоспоринів, гентаміцину було неефективним.

Назвіть найбільш вірогідного збудника пневмонії:

а) клебсієла пневмонії;

б) пневмокок;

в) стрептокок;

г) синьогнійна паличка;

д) мікоплазма.

 

87. Хвора, 72 років, протягом 7 років хворіє на ІХС з проявами хронічної серцевої недостатності. Госпіталізована зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,0°С, кашель, біль в правій половині грудної клітки, задишку. При огляді - притуплення перкуторного звуку справа в проекції нижньої частки легені, аускультативно: мілкобульбашкові вологі хрипи. Захворіла гостро. Ренгенологічно: наявність інфільтрації в нижній частці правої легені.

Вкажіть тактику антибактеріальної терапії цієї хворої:

а) призначити аміноглікозиди внутрішньом¢язево;

б) призначити фторхінолони per os;

в) призначити цефалоспорини ІІ покоління внутрішньовенно в поєднанні з аміноглікозидами;

г) призначити пеніциліни внутрішньовенно у великих дозах;

д) призначити ампіцилін внутрішньом¢язево.

 

Пацієнт Б., 72 років, страждає на БА середньо-тяжкого перебігу і порушенням ритму у вигляді шлуночкової екстрасистолії на тлі постінфарктного міокардіосклерозу.

Який з вказаних препаратів найбільш безпечний для купірування нападу ядухи?

а) беродуал;

б) беротек;

в) беконазе;

г) астмопент;

д) будесонід.

 

89. У хворої, 27 років, мають місце нечасті (рідше 1 разу на тиждень) напади експіраторної ядухи, які легко усуваються b2-симпатоміметиками короткої дії. Під час нападу в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи. У проміжках між нападами ОФВ1 більше 80% від прогнозованого значення.

Який діагноз має місце у хворої?

а) інтермітуюча бронхіальна астма;

б) легка персистуюча бронхіальна астма;

в) персистуюча середньої тяжкості бронхіальна астма;

г) тяжка бронхіальна астма.

 

Хворий, 42 років, звернувся зі скаргами на напади малопродуктивного кашлю, які частіше виникають вночі, а також вдень при фізичному навантаженні. Хворіє протягом 2 місяців. Після перенесеної пневмонії зберігався малопродуктивний кашель. Не курить. З дитинства страждає атопічним дерматитом.

При огляді: в легенях дихання жорстке, з обох сторін вислуховуються сухі свистячі хрипи. В аналізі крові еозинофілія (8%), рентгенографія органів грудної клітки - інфільтративних змін не виявлено.

Які додаткові обстеження необхідно провести для верiфікації діагнозу у даного хворого?

а) дослідження ФЗД;

б) обстеження мокроти;

в) проба з b2-агоністами;

г) реопульмографія;

д) визначення К і Nа у конденсаті повітря, що видихається.


ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

 

1. б; 2. а, б, в, г; 3. в, г, д; 4. а, б; 5. а, б, г; 6. а, б, в; 7. а, б, в, г; 8. б, в, г, д; 9. а, б, в; 10. а, в; 11. б, г, д; 12. б, в; 13. б, в; 14. б, в, д; 15. г, е; 16. а, б, г; 17. в; 18. б, в, г; 19. г; 20. а, в; 21. в; 22. б, в, д; 23. а, в; 24. в; 25. д; 26. а; 27. а, в, г, д; 28.в; 29. г; 30. а, б, в, г; 31. а, б, в, г; 32. а, в, г; 33. а, б, г, е; 34. а, б, в, г; 35. а, в; 36. а, д; 37. в, г; 38. а, г, е; 39. б, г, д; 40. в, г, е; 41. б, г, е; 42. а, б, д; 43. а, б, в, г; 44. а, б, д; 45. а, б, в; 46. а, б, в, г; 47. а, б, г; 48. г; 49. г, д; 50. г; 51. г, д; 52. г, д, е; 53. а, в; 54. а, д; 55. б, в, г; 56. г, д; 57. б, г, д; 58. а, б; 59. а, б, д; 60. а, в, г; 61.а, б, в, г; 62. б, в; 63. в, г, д; 64. а, в; 65. г; 66. а, б, г, д; 67. а, г, д; 68. б, г; 69. б, в, д; 70.в; 71. а, б, в, г; 72. б; 73. б, в; 74. а, б, в; 75. а, б, в, г; 76. а, б, в, д; 77. г; 78. а, б, в; 79. а, в, д; 80. а, б, в; 81. а, б, в, д; 82. д; 83. д; 84. б, г, д; 85. а; 86.д; 87. в; 88. а; 89. а; 90. а, б, в.


 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

 

Яка нормальна дебіт-година хлористоводневої кислоти шлункового соку в базальних умовах при фракційному зондуванні?

а) 1,5 – 5,5 ммоль/год;

б) 8,5 – 10,5 ммоль/год;

в) 1,5 – 8,5 ммоль/год;

г) 5,5 – 10,5 ммоль/год.

 

Яка нормальна дебіт-година хлористоводневої кислоти в умовах субмаксимального гістамінового тесту?

а) 1,5 – 5,5 ммоль/год;

б) 8 – 10,5 ммоль/год;

в) 8 – 14 ммоль/год;

г) 5,5 – 10,5 ммоль/год.

 

Яка нормальна дебіт-година хлористоводневої кислоти в умовах максимального гістамінового тесту?

а) 18 – 26 ммоль/год;

б) 10,5 – 22 ммоль/год;

в) 8 – 14 ммоль/год;

г) 20 – 28 ммоль/год.

 

Яка доза гістаміна дигідрохлориду застосовується для проведення субмаксимального гістамінового тесту?

а) 0,1 мг/кг маси тіла;

б) 0,008 мг/кг маси тіла;

в) 0,024 мг/кг маси тіла;

г) 0,1 мг/м2 поверхні тіла;

д) 0,024 мг/м2 поверхні тіла.

 

Яка доза гістаміна дигідрохлориду застосовується для проведення максимального гістамінового тесту?

а) 0,1 мг/кг маси тіла;

б) 0,008 мг/кг маси тіла;

в) 0,024 мг/кг маси тіла;

г) 0,1 мг/м2 поверхні тіла;

д) 0,008 мг/м2 поверхні тіла.

 

Який з наведених стимуляторів шлункової секреції є найбільш фізіологічним та клінічно-доцільним для дослідження кислотоутворюючої функції шлунка?

а) кофеїн;

б) інсулін;

в) гістамін;

г) пентагастрин;

д) алкоголь.

 

Які з наведених стимуляторів секреції підшлункової залози є найбільш фізіологічними та клінічно-доцільними?

а) секретин;

б) інсулін;

в) гістамін;

г) гастрин;

д) панкреозимін;

е) пробний сніданок.

 

8. Показники норми інтрагастрального рН в період базальної шлункової секреції:

а) 0,8 – 14;

б) 2,0 – 3,0;

в) 1,0 – 2,0;

г) 1,6 – 2,2.

 

9. Дослідження кислотоутворюючої функції шлунка проводиться:

а) натщесерце увечері;

б) натщесерце вранці через 12-14 годин після останнього прийому їжі;

в) вранці після сніданку;

г) за будь-яких обставин о 700 годині ранку.

 

На який час в нормі затримується в шлунку 200 мл барієвої суміші після рентгеноскопії?

а) 45 хвилин;

б) 5 - 6 годин;

в) 12 – 18 годин;

г) 1,5 – 3 години.

 

Яка довжина та вміст жовчного міхура у дорослих в нормі?

а) 2 - 3 см, 10 – 20 мл;

б) 3 – 6 см, 20 – 30 мл;

в) 8 – 14 см, 50 – 60 мл;

г) 20 – 25 см, 100 – 120 мл.

 

12. Товщина стінки жовчного міхура в нормі:

а) 1 – 1,5 мм;

б) 3 – 5,5 мм;

в) 6 – 8,5 мм;

г) 0,2 – 0,6 мм.

 

13. Яка добова кількість жовчі, що утворюється у дорослих в нормі:

а) 50 – 100 мл;

б) 200 – 250 мл;

в) 300 – 400 мл;

г) 500 – 1500 мл;

д) 2000 – 3000 мл.

 

14. За Сіднейською системою виділяють наступні різновиди хронічного гастриту:

а) А–гастрит;

б) В–гастрит;

в) ні А, ні В–гастрит;

г) активний гастрит;

д) персистуючий гастрит.

 

Які основні критерії хронічного гастриту А?

а) гіпоацидність;

б) часто поєднується з виразковою хворобою 12-палої кишки;

в) генетичний зв’язок з анемією Аддісона - Бірмера;

г) в сироватці – антитіла до парієтальних клітин;

д) виявлення хелікобактера в слизовій оболонці шлунка.

 

16. Виберіть ознаки хронічного гастриту В:

а) гіпоацидність;

б) часто поєднується з виразковою хворобою;

в) генетичний зв’язок з анемією Аддісона - Бірмера;

г) в сироватці – антитіла до парієтальних клітин;

д) виявлення хелікобактера в слизовій оболонці шлунка.

 

Які різновиди хронічного гастриту відносять до особливих форм?

а) гастрит А;

б) гастрит В;

в) хронічний поліпозний гастрит;

г) хронічний ригідний гастрит;

д) хронічний ерозивний гастрит;

е) хвороба Менетріє.

 

Яка з перерахованих клінічних ознак характерна для хронічного гастродуоденіту з підвищеною секреторною функцією шлунка?

а) болі в епігастрії через 60 - 90 хвилин після їди;

б) нестійкі випорожнення із схильністю до проносів;

в) здуття живота після вживання молока;

г) постійна флатуленція;

д) анорексія.

 

19. Найбільш інформативним методом діагностики хронічного гастриту є:

а) рентгеноскопічне дослідження шлунка;

б) ФГДС з біопсією слизової оболонки шлунка;

в) фракційне зондування шлунка;

г) глибока пальпація органів черевної порожнини.

 

20. Вирішальними патогенетичними факторами розвитку виразкової хвороби 12-палої кишки є:

а) збільшення активності калекреїн-кінінової системи;

б) зростання активності брадикініну;

в) гіперсекреція хлористоводневої кислоти та пепсину залозами шлунку;

г) гіпотонія блукаючого нерва;

д) відкриття порто-кавальних анастомозів;

е) присутність хелікобактер - інфекції.

 

21. Основним патогенетичним механізмом розвитку стресових виразок верхнього відділу шлунково-кишкового тракту є:

а) внутрішньоклітинна активація трипсиногена;

б) зниження вмісту гістаміна в крові;

в) підвищення вмісту молочної кислоти в шлунковому соку;

г) гіпокаліємія;

д) ішемія слизової оболонки шлунка;

е) присутність хелікобактер - інфекції.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти