![]() |
При яких захворюваннях легень на рентгенограмах виявляються округлі тіні?
а) пневмосклероз; б) туберкульоз легень; в) паразитарні захворювання легень; г) силікоз; д) мікоплазмоз.
22. Для ІІ стадії пневмоконіозу при рентгенологічному дослідженні характерно: а) двобічне дифузне посилення і деформація легеневого малюнка; б) значне посилення і деформація легеневого малюнка більше в правій легені; в) чисельні вузлики, спостерігається злиття окремих вузликів; г) корені легенів розширені, ущільнені, “обрублені”; д) плевроперикардіальні та плевродіафрагмальні злуки; е) облітерація плевральної порожнини.
Які варіанти силікозу Ви знаєте? а) лімфоаденопатія прикореневих вузлів при наявності інтерстиціального фіброзу; б) вузликова форма; в) фіброзуючий альвеоліт; г) вузлова форма.
24. За характером клінічного перебігу силікозу виділяють: а) швидко прогресуючий; б) поступово прогресуючий; в) латентний перебіг; г) пізній; д) регресуючий; е) інтермітуючий.
25. Перші ознаки пневмоконіозу при поступово прогресуючому перебігу можуть з¢являтися: а) через 3 - 5 років після початку роботи в запиленій атмосфері; б) перехід І стадії у ІІ відбувається через 2 - 3 роки; в) через 10 - 15 років після початку роботи в запиленій атмосфері; г) перехід І стадії у ІІ відбувається на протязі 5 - 10 років.
26. Клінічно пневмоконіози проявляються: а) бронхітом; б) бронхіолітом; в) дихальною недостатністю; г) легеневою гіпертензією; д) дилатаційною міокардіопатією; е) хронічним легеневим серцем.
Які найбільш часті ускладнення пневмоконіозів? а) туберкульоз легенів; б) пневмонії; в) бронхоектатична хвороба; г) хронічна серцева недостатність; д) бронхіальна астма.
28. Силікоз – це захворювання, обумовлене дією пилу, що містить: а) діоксид кремнію у зв¢язаному стані; б) діоксид кремнію у вільному стані; в) сполуки металів; г) комплекси отрутохімікатів.
29. Основними клітинними елементами силікотичного вузлика є: а) лімфоцити; б) макрофаги (коніофаги); в) “пилові клітини”; г) опасисті клітини; д) еозінофіли.
30. Характерними ознаками прогресу силікотичного процесу в легенях є: а) ускладнення його хронічним бронхітом; б) виникнення дихальної недостатності; в) зменшення маси тіла; г) анемія; д) диспепсія.
31. Вкажіть основні форми туберкульозу, якими найчастіше ускладнюється силікоз: а) інфільтративно-вогнищева; б) дисемінована; в) туберкульозний бронхоаденіт; г) фіброзно-кавернозна; д) казеозна; е) позалегенева.
32. В клінічному перебігу силікотуберкульозу виділяють: а) торпідний період; б) період загострення; в) латентний період; г) період ремісії; д) персистуючий перебіг.
33. Для профілактики коніотуберкульозу усім працюючим в контакті з силіконебезпечним пилом проводять профілактику: а) ізоніазідом двічі на рік по 2 місяці; б) ізоніазідом один раз на рік протягом 3 місяців у зимово-весняний період; в) не проводять.
34. До протипоказань для роботи в контакті з промисловим пилом відносяться: а) захворювання органів травлення; б) хронічні захворювання органів дихання; в) хвороби органа зору; г) хронічні рецидивуючі хвороби шкіри; д) хвороби серцево-судинної системи.
35. Лікувальні заходи при силікозі мають бути направлені на: а) профілактику і лікування ускладнень; б) ліквідацію пневмофіброзу; в) відновлення бронхіальної прохідності; г) виведення діоксиду кремнію з легенів.
36. Ознаки емфіземи легень при силікозі виявляються: а) на початковій стадії; б) в розгорнутій стадії; в) в термінальній стадії.
37. Основним клінічним проявом силікозу є: а) кровохаркання, легенева кровотеча; б) біль у грудній клітці, задишка, кашель; в) слабкість, пітливість, субфебрилітет; г) алергічні реакції.
38. Беріліоз відноситься до: а) силікатозів; б) металоконіозів; в) карбоконіозів; г) пневмоконіозів від змішаного пилу; д) пневмоконіозів від органічного пилу.
39. Антракоз – це: а) силікоз; б) силікатоз; в) металоконіоз; г) карбоконіоз; д) пневмоконіоз від органічного пилу.
40. Бісіноз обумовлений впливом пилу, до складу якого входить: а) діоксид кремнію; б) алюміній; в) азбест; г) органічні волокнисті матеріали.
41. Найбільш характерним ускладненням при беріліозі є: а) ниркова недостатність; б) легеневе серце; в) хронічний гастрит; г) анемія.
42. Найбільш несприятливим по тяжкості перебігу, частоті ускладнень і темпах розвитку є: а) талькоз; б) азбестоз; в) цементний силікатоз; г) каоліноз.
43. Основними факторами, що призводять до розвитку професійної броніхальної астми є: а) запиленість та загазованість повітряного середовища; б) наявність атопії; в) паління; г) спадковість; д) вірусна інфекція.
44. Найчастіше причинами професійної броніхальної астми є: а) зерновий пил; б) бактеріальна інфекція; в) волокнистий пил; г) деревинний пил; д) вірусна інфекція.
45. Найчастіше професійна бронхіальна астма розвивається: а) в перші 2 - 5 років контакту з органічним пилом; б) в перші 5 - 7 років контакту з органічним пилом; в) в перші 7 - 10 років контакту з органічним пилом; г) по досягненню 15-річного стажу роботи в контакті з органічним пилом.
46. Раннім та провідним симптомом професійної бронхіальної астми є: а) поява відчуття дихального дискомфорту під час фізичного навантаження; б) поява відчуття дихального дискомфорту на виробництві і покращення самопочуття за його межами (симптом ”понеділка”); в) поява відчуття дихального дискомфорту в домашніх умовах та покращення самопочуття на виробництві; г) легенева кровотеча.
47. Передвісниками професійної бронхіальної астми є: а) часті застудні захворювання; б) алергічні реакції у вигляді назофарингітів, кон¢юктивітів та кропив¢янки; в) обтяжена спадковість; г) алергічні реакції на побутові алергени.
48. Для отримання достовірних даних про наявність гіперреактивності бронхів необхідно: а) щоденні дворазові виміри об¢ємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1 на протязі двох тижнів; б) щоденні 4-разові виміри об¢ємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1 на протязі двох тижнів; в) епізодичні, на протязі місяця виміри об¢ємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1; г) проведення фармакологічних проб з гістаміном або карбохоліном.
49. Посилення обструкції бронхів у хворих на професійну астму може бути обумовлено: а) статичним навантаженням; б) фізичним навантаженням; в) палінням; г) контактом з виробничим алергеном; д) усіма перерахованими причинами.
50. При професійнообумовленій бронхіальній астмі тест специфічної бронхопровокації доцільно проводити у наступних випадках: а) при розходженні даних анамнеза, результатів пікфлуометрії та діагностики алергенами; б) у випадках, коли очевидна професійнообумовлена бронхіальна астма, але не відомо, до якого конкретного антигену із багатьох виробничих факторів виникає сенсибілізація; в) коли виникає підозра, що причинним фактором є нова речовина, роль якої у розвитку астми раніше не була відома; г) у всіх перерахованих випадках; д) ні в одному з перерахованих випадків.
Коли проводяться провокаційні інгаляційні проби з алергеном для підтвердження професійної природи бронхіальної астми? а) в період ремісії; б) в період загострення; в) не проводиться у зв¢язку з низькою інформативністю.
52. Альтернативними тестами виявленя гіперактивності бронхів у хворих на професійну астму можна вважати: а) метахолінову провокацію; б) гістамінову провокацію; в) проби з дозованим фізичним навантаженням і холодним повітрям; г) пробу з холінолітиками (атровентом).
53. Проби з бронходилататорами як і провокаційні тести при професійнообумовленій бронхіальній астмі слід проводити: а) під час дії професійних факторів виробництва; б) після перерви у контакті з професійними факторами виробництва; в) незалежно від часу контакту з вірогідним алергеном.
54. Достовірною ознакою наявності бронхіальної астми є приріст ОФВ1 в тесті з бронходилататором: а) більше 5% від вихідних данних; б) більше 10% від вихідних данних; в) більше 15% від вихідних данних; г) більше 20% від вихідних данних; д) більше 25% від вихідних данних.
|
|
|