![]() |
Наступну класифікацію запропонував вчений А.Пригожин.
1. За особливостями здійснення: - Одиничні та дифузійні : одиничні- це разові нововведення, які не підлягають тиражуванню за своєю унікальністю та призначенням; дифузійні – це інновації в яких головний ефект полягає в їх масовості, бо в одиничних варіантах вони не вигідні. - Завершенні і незавершені - - Успішні і неуспішні - - ці (чотири типи) інновації – це ті випадки нововведень на стадії розробки, коли інновація виявляється хибною внаслідок помилок або зміни середовища. 2. За місцем у виробничому процесі: - Сировинні, забезпечуючі та продуктові, як пріоритетні інновації. 3. За спадкоємністю: - Заміщуючи ( це повне витіснення застарілих засобів) - Скасовуючи – виключення якоїсь операції і не замінюючи її новою) - Поворотні – коли після деякого використання новинки, відкривається її непридатність або невідповідність новим умовам, що змушує повернутися до її попередника - Відкриваючі – це фундаментальні відкриття, які не мають порівняльних функціональних попередників 4. За охопленням очікуваної частки ринку: - Локальні - Системні - Стратегічні 5. За інноваційним потенціалом та ступенем новизни: - Радикальні або базові (принципово нові технології, види продукції) - Комбінаторні (використання різних поєднань конструктивного зєднання елементів) - Модифіковані або поліпшуючі 6. За особливостями інноваційного процесу: - Внутрішньо-організаційні – розробником інновації є підприємство, де інновація і використовується - Між організаційні – ролі поділені між спеціалізованими організаціями: науково-дослідним інститутом, конструкторським бюро, лабораторією та підприємством.
За технологічними параметрами: Продуктові інновації – включають: розробку і впровадження технологічно нових або технологічно вдосконалених продуктів. Продуктові інновації – це нова продукція для реалізації, нові послуги, нові матеріали і ресурси, нове обладнання і предмети праці. Інноваційні процеси – включають розробку і впровадження технологічно нових або технологічно вдосконалених виробничих методів. Ці інновації спрямовані на підвищення ефективності виробництва. Інноваційні процеси – це нові виробничі технології нові методи управління зовнішнім середовищем підприємства, нові методи управління підприємством за наступними напрямами: 1) система управління 2) конкурентоспроможність 3) організаційна, виробнича структура 4) фінанси, маркетинг 5) управління якістю та ресурсозбереженням Використання конкурентного виду інновації залежить не лише від ступеня новизни але й від наступних факторів: · Інтереси потенційних споживачів · Доцільність виведення інноваційного продукту на ринок · Економічна вигідність для підприємства Використання класифікатора інновацій дозволяє розглядати інновації з т.з. системного підходу повніше та ефективніше розглядати і визначати сферу їх виникнення і впливу, виявляти однорідність інновацій, підбирати методи прогнозування а з часом і управляти кожною з них. Система основних показників, які використовуються в процесі оцінки ефективності реальних інвестицій в інноваційний проект.
Білет № 6 Розкрийте сутність «життєвого циклу» інновацій. Назвати основні етапи і характеристики життєвого циклу інновацій. В інноватиці використовується поняття «життєвий цикл», що означає стадійність процесу, єдність його початку і кінця. Життєвий цикл — це період від зародження ідеї до розробки, створення, поширення, використання та утилізації (занепаду) продукту. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновацій розглядається як інноваційний процес. Поняття «життєвий цикл» інновації вживається, як правило, до двох взаємопов’язаних процесів. У одному випадку — це етапи створення інновації в ланцюзі наука — техніка — виробництво — споживання; в іншому — життєвий цикл нововведення як продукту чи технології в циклі реалізації та задоволення попиту. Життєвий цикл продукту показує часовий інтервал, який охоплює кілька фаз розвитку, кожна з яких відрізняється особливим характером процесу. Розрізняють повний життєвий цикл продукту і життєвий цикл продукту у сфері виробництва і споживання. У практичній діяльності найчастіше оперують поняттям життєвого циклу продукції у сфері виробництва. Цей цикл складається з кількох фаз. Перша фаза — дослідження і розробка нововведення-продукту. Слід зазначити, що ця фаза не завжди закінчується успішно. Існує велика ймовірність невдач, ризиків і відстрочки одержання результатів. Спочатку, коли кошти вкладаються в науково-дослідницькі і конструкторські розробки, успіхи дуже скромні. Це сфера збитків. Закінчується фаза передаванням опрацьованої документації у виробництво. У другій фазі відбувається технологічне освоєння масштабного виробництва нової продукції. При цьому обсяги виробництва мають сягнути рівня, який забезпечує беззбитковість роботи. Результати — зростання виробництва, прибутків. Особливістю третьої фази є стабілізація обсягів виробництва, а в четвертій фазі відбувається поступове зниження обсягів виробництва і продукція виводиться зі сфери реалізації. Оцінка ризиків реальних інноваційних проектів .
Білет 7 Загальна характеристика інноваційного процесу Інноваційний процес- пов'язаний з створенням освоєнням і розширенням інновацій, він має чітку орієнтацію на кінцевий результат, прикладного характеру і забезпечить певний технологічний і соціально-економічний ефект. На розвиток інноваційного процесу впливають: · стан зовнішнього середовища, у якому він проходить (тип ринку, характер конкурентної боротьби, практика державного регулювання, рівень освіти, організаційні форми взаємодії науки і виробництва тощо); · стан внутрішнього середовища окремих організаційних і господарських систем (фінансові та матеріально-технічні ресурси, застосування технологій, зв’язки з зовнішнім середовищем та ін.); · специфіка самого інноваційного процесу як об’єкта управління. Слід зазначити, що на відміну від виробничого процесу інноваційний процес характеризується: · високим ризиком і невизначеністю шляхів досягнення цілей; · неможливістю детального планування та орієнтації на прогнозні оцінки; · необхідністю переборювати опір як у сфері економічних відносин, так і інтересів учасників інноваційного процесу; · залежністю від соціально-економічного середовища, у якому він функціонує і розвивається. Розрізняють три види інноваційного процесу [47, 49]: · простий внутрішньоорганізаційний (натуральна форма); · простий міжорганізаційний (товарна форма); · розширений.
Особливості процесу формування інвестиційних ресурсів підприємства
Білет№ 8 12
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|