ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Які види податкових пільг,що стимулюють інноваційну діяльність,використовують у світовій практиці?

Узагальнення світового досвіду податкового стимулювання інноваційної діяльності дає змогу виділити такі види пільг:

· списання витрат на проведення ННДР, що зменшує базу для розрахунку податку;

· інвестиційний податковий кредит;

· зниження податкових ставок для суб’єктів інноваційної діяльності;

· встановлення неоподаткованого мінімуму об’єкта оподаткування;

· звільнення від сплати окремих податків венчурних фірм;

· вирахування з визначеної суми податку тощо.

Отже, для кожної країни характерна специфічна система податкового стимулювання, яка визначається виходячи з економічних умов, особливостей

У світовій практиці державного стимулювання інноваційної діяльності використовують дві форми інтерналізації – пільгове оподаткування та пряме державне фінансування витрат на наукові та науково-технічні роботи (ННТР).

На жаль, в Україні інформація щодо ефективності застосування податкових пільг для інноваційної сфери в офіційних джерелах відсутня. Якщо розглянути наприклад ЄС, то ставлення до цієї проблеми там значно серйозніше.

По-перше, система податкових пільг там значно ширша. По-друге, ЄС застосовує спеціальне програмне забезпечення - Європейський податковий аналізатор

Як було з'ясовано, у дев'яти країнах з ЄС взагалі відсутні податкові стимули для інноваційного розвитку. Це Кіпр, Данія, Естонія, Латвія, Литва, Люксембург, Словаччина, Німеччина та Швеція.

В свою чергу Португалія та Чехія, використовуючи механізми податкових систем, забезпечують зменшення податкового навантаження на інноваційно-активні підприємства більш ніж на 50%.

Помірне податкове послаблення спостерігається у Франції, Австрії, Ірландії, Бельгії та Італії. Незначне зменшення податкового тиску, менше 1%, характерне для Польщі та Фінляндії.

Канада. Канада є однією з перших країн, що почала впроваджувати податкове стимулювання НДДКР.

Канадські підприємства можуть претендувати на податковий кредит в розмірі 20% від витрат на НДДКР. В Канаді також дозволяють швидке списання капітальних інвестицій, пов’язаних з НДДКР. Інвестиції в обладнання і техніку, необхідну для здійснення НДДКР та інновацій, можуть списуватися негайно.


50. Охарактеризуйте види розривів між загальним керівництвом і науково-технічними фахівцями.

У багатьох великих фірмах існує розрив у кількох лініях між загальним керівництвом і науково-технічними фахівцями.

1. Інформаційний розрив. Він виникає через те, що, як правило, носіями найважливіших знань про перспективи, ризик, наслідки і вартості технології є дослідники і розроблювачі. Однак ця категорія співробітників ізольована від стратегічного керівництва фірми кількома ступенями керівників, які некомпетентні в технологічних питаннях і не цікавляться ними.

2. Семантичний розрив. Виникає через розходження в мові, концепціях і розумінні факторів успіху між загальним керівництвом і керівниками НДДКР. Домагаючись нових інвестицій, керівники НДДКР зазвичай ґрунтуються на розумінні технічних параметрів продукції як факторів, що визначають успіх фірми. Якщо загальне керівництво не розбереться в характері цих технологічних претензій і не розгляне їх, виходячи з перспективних комерційних розумінь, то ресурси фірми можуть бути спрямовані на рішення, що породять нові проблеми.

3. Співвідношення між цілями і витратами. Ціль загального керівництва – отримання оптимального доходу на ресурси, що витрачаються. Навпаки, моральне задоволення, пов’язане з відкриттям, оригінальність рішень і професійний престиж виступають як самоціль для професійного дослідника і розроблювача. Водночас проблема кінцевої окупності і прибутковості інвестиції стає для них негативним фактором.

Співвідношення цілей і витрат визначає підхід до продукції, рекомендованої для виробництва. Для науково-технічного фахівця технологічна досконалість – достатня підстава для виходу на ринок, у той час як керівництво фірми повинно бути впевнене в її потенціальній прибутковості.


51. Що відноситься до принципів економічного обгрунтування інноваційних рішень?

До принципів економічного обґрунтовування рішення слід віднести:

1. Урахування фактору часу. Сутність фактора часуполягає в тому, що інвестор, який вклав свої кошти в якийсь проект, через кілька років отримає більшу суму. Якщо відняти від цієї суми початкові вкладення, отримаємо прибуток від вкладень. Фактор часу виражається через коефіцієнт дисконтування. Сьогоднішнягривня дорожча від завтрашньої.

2. Урахування витрат і результатів протягом життєвого циклу товару.

3. Використання у розрахунках системного підходу. Використання у розрахунках економічного ефекту системного підходуполягає в тому, що ефект розраховують після "виходу" системи.

4. Використання у розрахунках логістичного підходу. (пит.52)

5. Забезпечення багатоваріантності технічних та організаційних рішень. (пит.52)

6. Забезпечення співставності варіантів за вихідною інформацією. (пит.52)

7. Урахування факторів невизначеності й ризику.


52. У чому полягають принципи економічного обгрунтування інноваційного рішення з урахуванням:а) логістичного(комплексного) підходу, б) багатоваріантності технічних та організаційних рішень, в) співставності варіантів?

А) Використання у розрахунках логістичного (комплексного) підходуполягає у тому, що крім розрахунку безпосереднього економічного ефекту від реалізації технічних новинок, необхідно враховувати побічні, складні за методом підрахунку соціальний та екологічний ефекти в результаті підвищення (покращення) показників екологічності й ергономічності нового об’єкта.

Б)Забезпечення багатоваріантності технічних та організаційних рішень є одним із важливіших принципів менеджменту. Інвестори в умовах ринкових відносин та жорсткої конкуренції повинні не сім, а сто раз відміряти, перш ніж відрізати. Можна, для прикладу, згадати відношення 1:10:100:1000, коли 1 гривня "економії" при прийнятті спрощеного рішення на стадії його формування може призвести до втрат на наступних стадіях 10, 100, 1000 грн. До реалізації приймають варіант із найбільшим економічним ефектом.

В) Співставність варіантіврозрахунку за вихідною інформацією забезпечують шляхом приведення їх до однакового об’єму, терміну, рівня якості й умов застосування.

 

53.У чому полягають принципи економічного обґрунтування інноваційного рішення з урахуванням: а)фактора часу; б)системного підходу.

Сутність фактора часу полягає в тому, що інвестор, який вклав свої кошти в якийсь проект, через кілька років отримає більшу суму. Якщо відняти від цієї суми початкові вкладення, отримаємо прибуток від вкладень. Фактор часу виражається через коефіцієнт дисконтування. Сьогоднішня гривня дорожча від завтрашньої.

Використання у розрахунках економічного ефекту системного підходу полягає в тому, що ефект розраховують після "виходу" системи.

Приклад №1: Припустимо, що споживач здійснює придбання засобів праці, скажімо, обладнання для крекінгу нафти. На "вході" системи буде нафта, а на "виході" – продукти переробки: бензин, мазут, бітум тощо. Тоді для споживача важливою є віддача об'єкта. Чим вищою буде його якість, тим вищою буде його продуктивність, якість вихідної продукції (а, відповідно, і ціна продукції), надійність і безпечність роботи, менше буде витрат ресурсів на експлуатацію, технічне обслуговування й ремонти. Затрати на придбання та монтаж об'єкта віднімуть від прибутків.

Приклад №2: Виробник обладнання для крекінгу нафти вдосконалює організацію виробництва. У цьому випадку економічний ефект від заходів з удосконалення процесу як елемента системи менеджменту буде виявлятися у зменшенні собівартості виготовлення обладнання для крекінгу нафти (за мінусом затрат на здійснення заходів).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти